Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №216/8428/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8428/25

провадження 2/216/1400/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Цимбалістенко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Таганської Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02 липня 2015 року він, позивач, уклав шлюб з ОСОБА_3 . Від цього шлюбу у них народилася дитина – син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 15 листопада 2021 року рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області шлюб було розірвано. 30 січня 2017 року рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з ОСОБА_1 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітної плати (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини.

21 вересня 2012 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6 ). Від цього шлюбу у них народилася донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний шлюб було розірвано 20 травня 2015 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області. 26 березня 2014 року рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % неоподаткованого мінімуму встановленого для відповідної вікової категорії на дитину, щомісячно, починаючи з 28.01.2014 року на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття на користь матері дитини – ОСОБА_5 .

12 грудня 2023 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ). Від шлюбу народилася дитина – донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім цього, на його утриманні перебуває дружина, ОСОБА_8 , у зв`язку із тим, що вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, тому потребує матеріальної допомоги. Наразі у позивача змінився сімейний стан, у зв`язку з чим на його утриманні перебуває більша кількість осіб. Одруження та народження третьої дитини – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебування дружини у декретній відпустці, є зміною сімейного стану. Зазначені зміни в сімейному стані призвели до неможливості сплачувати аліменти у визначеному раніше розмірі.

В зв`язку із чим просить суд зменшити розмір аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 1/4 частки до 1/6 частки заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення сином повноліття.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, надала суду відзив, в якому просила суд відмовити в задоволенні позовної заяви в зв`язку з її необґрунтованістю, зазначивши, що не погоджується з позовними вимогами та наведеними на їх обґрунтування обставинами, вважає їх недоведеними, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджують наявності передбачених статтею 192 Сімейного кодексу України підстав для зменшення раніше встановленого розміру аліментів. Позивач звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів, повинен довести обставини, які мають істотне значення, та є для нього перешкодою для сплати аліментів у встановленому раніше розмірі, так, як на підставу для зменшення розміру аліментів, позивач посилається на зміну сімейного стану та, як наслідок, погіршення його матеріального стану. Фактично на утримання дитини надходить близько 2 500 грн на місяць. Реальний дохід Позивача та джерела його отримання на цей час не встановлені. Із наявних у Відповідача документів неможливо встановити місце роботи Позивача, джерела отримання ним коштів, розмір офіційного та сукупного доходу, наявність інших доходів, а також базу, з якої фактично розраховуються аліменти. Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 3 512 грн. Отже: мінімальний гарантований розмір аліментів становить 1 756 грн; мінімальний рекомендований розмір становить 3 512 грн; фактично Відповідач отримує близько 2 500 грн. Таким чином, фактична сума коштів на утримання дитини вже є на 1 012 грн меншою за мінімальний рекомендований розмір аліментів. Прожитковий мінімум у розмірі 3 512 грн також не є фактичною вартістю повного утримання дитини. Це встановлений державою соціальний показник, а не розрахунок реальних витрат конкретної сім`ї. Тому подальше зменшення аліментів означатиме зменшення і без того обмеженого обсягу матеріального забезпечення дитини. Основний обсяг фактичного утримання дитини забезпечує Відповідач. Дитина постійно проживає разом із Відповідачем. Саме Відповідач щоденно забезпечує: харчування дитини; житло та побутові потреби; оплату комунальних послуг у частині, пов`язаній із проживанням дитини; одяг та сезонне взуття; навчальні потреби; транспорт; засоби зв`язку; медичне забезпечення; розвиток; дозвілля; відпочинок. Крім безпосередніх грошових витрат, проживання дитини з одним із батьків означає постійну фактичну участь цього з батьків у її повсякденному забезпеченні. Тому формальна рівність батьківських обов`язків не означає фактичної рівності матеріального навантаження. При надходженні від Позивача приблизно 2 500 грн щомісяця решта реальних витрат на дитину покривається Відповідачем. Потреби дитини з часу ухвалення рішення 2017 року не зменшилися, а істотно зросли Рішення про стягнення аліментів ухвалено 30.01.2017. З моменту встановлення аліментів минуло понад дев`ять років. За цей час дитина стала старшою, що природно означає збільшення витрат на харчування, одяг, взуття, освіту, транспорт, засоби зв`язку, лікування, розвиток та відпочинок. Одночасно за цей період істотно змінилися економічні умови, зросла вартість продуктів харчування, одягу, комунальних, освітніх, медичних та інших послуг. Таким чином, у частині потреб дитини відсутні будь-які обставини, які могли б обґрунтовувати зменшення матеріального забезпечення. Навпаки, порівняно з 2017 роком об`єктивна вартість її утримання суттєво збільшилася. Інший шлюб Позивача не є самостійною та достатньою підставою для зменшення аліментів. Позивач посилається на зміну сімейного стану та наявність іншої дитини. Однак закон не встановлює правила, за яким народження наступної дитини автоматично зменшує обсяг обов`язку щодо утримання попередньої. Усі діти мають рівне право на матеріальне забезпечення з боку батька. Народження іншої дитини не зменшує витрат на дитину, на користь якої аліменти стягуються з 2017 року. Тому юридичне значення має не сам факт іншої дитини, а реальний вплив нових сімейних обставин на матеріальний стан Позивача. 18 серпня 2026 року в Саксаганському районному суді м. Кривого Рогу зареєстровано цивільну справу № 214/9464/26, провадження № 2/214/6893/26, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8 про розірвання шлюбу. Тобто на момент розгляду справи про зменшення аліментів сам Позивач уже ініціював припинення шлюбу, на існування якого посилається при обґрунтуванні своїх сімейних обставин. Цей факт має значення для встановлення того, яким насправді є його поточний сімейний стан та які саме матеріальні обов`язки фактично пов`язані з цим шлюбом. Формального посилання на наявність зареєстрованого шлюбу недостатньо, якщо одночасно самим Позивачем уже подано позов про його розірвання.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що згідно рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2017 року з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 17 листопада 2016 року і до повноліття дитини.

21 вересня 2012 року позивач ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 (прізвище до шлюбу ОСОБА_6 ).

Згідно свідоцтва про народження у ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від шлюбу народилася донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого Саксаганським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області 08.02.2013 року, актовий запи147.

26 березня 2014 року рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з ОСОБА_1 було стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % неоподаткованого мінімуму встановленого для відповідної вікової категорії на дитину, щомісячно, починаючи з 28.01.2014 року на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до її повноліття на користь матері дитини – ОСОБА_5 .

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.

12 грудня 2023 року ОСОБА_1 уклав шлюб зі ОСОБА_11 , який був зареєстрований Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис 1009.

Від цього шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_8 народилася дитина – донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданого Департаментом адміністративних послуг виконавчого комітету Криворізької міської ради від 02.06.2025 року, актовий запис 19.

Згідно ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи зміст ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Крім того, підставою для перегляду раніше визначеного розміру аліментів є також погіршення або поліпшення стану здоров`я учасників аліментних відносин.

У частині першій статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може ухвалити рішення, зокрема, про зменшення розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я особи з якої стягуються аліменти, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті отримувача або платника аліментів.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що загальний розмір утриманих з нього аліментів становить частину його доходів. На даний час позивач ОСОБА_1 не має можливості виплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі частини його заробітку, оскільки на його утриманні знаходяться ще двоє дітей, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , та дружина, яка перебуває у декретній відпустці. Одруження та народження дітей є зміною сімейного стану позивача, оскільки укладення шлюбу та народження ще двох дітей відбулось після ухваленого судом рішення про стягнення аліментів з позивача на користь ОСОБА_3 . Крім того, зазначені зміни в сімейному стані призвели до неможливості сплачувати аліменти у розмірі, визначеному у 2017 році.

Подані позивачем докази дають суду підстави вважати, що з моменту винесення рішення про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у нього як у платника аліментів змінилися умови, визначені ч.1 ст.192 СК України, для зменшення розміру аліментів, а саме: змінився сімейний та майновий стан, оскільки він утримує ще двох малолітніх дітей від інших шлюбів та дружину, яка перебуває у декретній відпустці.

Крім того, ухвалюючи рішення про зменшення розміру аліментів, суд повинен виходити також з інтересів дитини, на утримання якої сплачуються зазначені аліменти.

З урахуванням змін, які були внесені до ч. 2 ст.182СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, у зв`язку з чим при зменшеному за даним рішенням суду розміром аліментів, що присуджені до стягнення, мінімальний їх розмір складатиме 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд вважає, що для досягнення балансу між утриманням дитини від першого шлюбу позивача та утриманням нової сім`ї останнього, справедливим та достатнім розміром аліментів, з урахуванням змін на боці позивача, буде зменшення розміру аліментів з 1/4 частини до 1/6 на утримання неповнолітньої дитини. На думку суду, таке зменшення розміру аліментів є розумним, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим відносно кожної дитини позивача.

За правилами ст. 191 СК України лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Підсумовуючи, суд прийшов до переконання, що зміни, що відбулися у сімейному стані платника аліментів, дійсно є підставами для зменшення розміру аліментів до 1/6 частки заробітку, таке зменшення буде достатнім у даній спірній ситуації.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів -задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 січня 2017, № 214/6624/16-ц, з 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу) на місяць до 1/6 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО