Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №175/13356/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/13356/26

Провадження № 1-кп/175/1146/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №12026047240000111 від 21.07.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Стрільбичі Старосамбірського району Львівської області, громадянин України, маючий середню спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, інвалідом та учасником бойових дій не є, маючий малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше судимий: засуджений 03.09.2025 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , згідно рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31.11.2016, зобов`язаний до сплати аліментів на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 800 грн щомісячно, починаючи з 16 вересня 2016 року до його повноліття. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2020 змінено розмір аліментів, на 1/4 частину всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Однак, ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, грубо порушуючи обов`язки щодо необхідності утримання малолітнього сина, які покладені на нього як батька ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. ст. 150, 152, 155, 180 Сімейного кодексу України, продовжує ігнорувати загальноприйняті норми, що гарантують нормальний розвиток, виховання та здоров`я дитини, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи умисел, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, у період часу з 01 лютого 2026 року по 01 липня 2026 року злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: без поважних причин офіційно не працював і не вживав заходів для офіційного працевлаштування, не звертався у місцевий центр зайнятості з приводу постановки на облік, працюючи у приватних осіб і маючи тимчасовий заробіток, з метою ухилення від сплати аліментів не повідомляв у державну виконавчу службу відомості про місце своєї роботи та приховував фактичні доходи, не надавав належної матеріальної допомоги на утримання дитини, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини у розмірі, що сукупно перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів та у період з 01.02.2026 по 01.07.2026 становить 8 780, 00 гривень.

Таким чином ОСОБА_3 будучи раніше судимим за ст. 164 КК України, підозрюється у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області коштів на утримання свого сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно перевищують суму виплат понад три місяці відповідних платежів та у період з 01.02.2026 по 01.07.2026 становить 8 780, 00 гривень.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Докази підтвердження встановлених судом обставин

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено письмову заяву законного представника потерпілої ОСОБА_7 про те, що вона згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згідна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.

Суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 скоїв вказане кримінальне правопорушення (проступок) за встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження, а його діяння суд кваліфікує за ч.2 ст.164 КК України, оскільки скоїв злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 у відповідності до ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 в силу ст. 67 КК України, не встановлені.

Мотиви призначення покарання

При обранні виду покарання суд враховує особу обвинуваченого, який раніше судимий 03.09.2025 Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 164 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин, покарання не відбув, його вік, той факт, що він офіційно не працевлаштований, і не вжив заходів для офіційного працевлаштування, не звертався у міський центр зайнятості з приводу постановлення на облік як безробітного, не надавав будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, відношення до вчиненого, який свою вину визнав, та призначає покарання у виді громадських робіт, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що вироком Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 03.09.2025 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, і призначено покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин, та після постановлення вказаного вироку ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення, а тому остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю вироків підлягає призначенню за правилами ст. 71 КК України шляхом приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Відомостей, які б у відповідності до положень ч.3 ст. 56 КК України унеможливлювали призгачення обвинуваченому покарання у виді громадських робіт - матеріали кримінального провадження не містять.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення

Витрати на залучення експерта в кримінальному провадженні відсутні.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов потерпілою особою не заявлявся.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 року у виді громадських робіт на строк 120 (ста двадцяти) годин та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1