Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №373/2946/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/2946/26

Провадження № 3/373/1173/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Переяслав

Суддя Переяславського міськрайонного суду Київської області

Залеська А.О.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр-ки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 ,

яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

установив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №729041 від 25.07.2026 ОСОБА_2 ставиться у вину те, що 25.07.2026 о 22:40 год. по вул. Героїв Дніпра, 38а в м. Переяславі вона керувала автомобілем марки «SCODA OCTAVIA TOUR», р/н, НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук) та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального приладу Драгер чи в медичному закладі відмовилася, чим порушила п.2.5 ПДР. Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення не визнала та пояснила, що працівники поліції зупинили її безпідставно, причин зупинки передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» їй не повідомили, правил дорожнього вона не порушувала, а тому, розуміючи, що дії працівників поліції знаходяться поза правовим полем та носять свавільний характер, вона не бажала спілкуватись з ними, а тим більше: виконувати якісь безпідставні вимоги.

Захисник ОСОБА_3 – адвокат Овсієнко Ю.А. заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1. ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Зазначив, що протокол і долучені до нього документи не містять відомостей про причини зупинки, а також в ньому відсутній запис про відсторонення особи від керування транспортним засобом. Відеозапис з нагрудної камери поліцейського та інші матеріали справи також таких відомостей не містять. Працівниками поліції не складалась та недолучена до протоколу постанова про вчинення адміністративного водієм зупиненого транспортного засобу - ОСОБА_1 будь-якого правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху, що могло б бути підставою чи то для зупинки транспортного засобу, чи для висунення вимоги водію пройти огляд на стан сп`яніння.Звернув увагу, що працівники поліції порушили вимоги ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», допустивши безпідставну зупинку транспортного засобу, а тому їх вимога пройти огляд на стан сп`яніння носила свавільний, поза правовий характер. Після незаконної зупинки водій транспортного засобу мала право не виконувати подальші вимоги поліцейського. Також, захисник наголосив, що як такої чіткої вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння не було. Направлення на проходження огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що фактично документуванням вимоги поліцейського пройти відповідний огляд, не було виписане в процесі спілкування з водієм, а бланк цього направлення заповнений після складання протоколу, а отже ніякого зобов`язального та правового характеру таке направлення вже не мало і вважати, що воно залишилось нереалізованим по причині відмови ОСОБА_1 від огляду не можна.

Вирішуючи питання наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд керується наступним.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 2.5. ПДР України, невиконання якого інкримінується ОСОБА_3 , закріплено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП, серед іншого, передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто за невиконання п. .2.5. ПДР.

За своїм характером усі правопорушення, які охоплюються диспозицією ст. 130 КУпАП є умисними, тобто особа, яка його вчинила, має усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачати їх шкідливі наслідки, бажати або свідомо допускати настання таких негативних наслідків (ст. 10 КУпАП).

Порядок проходження водіями огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано наступним.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

За правилами ч.3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

На виконання зазначених норм КУпАП розроблено нормативно-правові акти, а саме: Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, який затверджено постановою КМУ від 17.12.2008 №1103 (далі – Порядок №1103); Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі – Інструкція №1452/735). Відповідні положення також включені у розділ ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкція №1452/735 та п. 2 Порядку №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.1, п.5 розділу ІІ Інструкції №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів.

Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в Акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (п. 5 Порядку №1103, п. 10 розділу ІІ Інструкції №1452/735).

Відповідно до п.6 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для огляду (п. 9 розділу ІІ Інструкції)

За правилами п.8 Порядку №1103 та п.6 розділу X Інструкції №1395у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що особа, яка керує транспортним засобом, може бути притягнута до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (ст. 130 КУпАП), виключно тоді, коли така особа, маючи явні (видимі) ознаки алкогольного чи іншого сп`яніння, свідомо (умисно) відмовляється або в інший спосіб ухиляється від виконання законної вимоги поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Тобто, з однієї сторони закон покладає на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу поліцейського огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а з іншої сторони вимагається, щоб вимога поліцейського до водія пройти відповідний огляд була законною, з дотриманням порядку управління у цій сфері відносин. Недотримання поліцейським визначеного законом порядку управління в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зокрема: не встановлення у визначений спосіб ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у особи, яка керувала транспортним засобом; не висунення вимоги такій особі пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому порядку та/або недотримання процедури направлення особи, яка керувала транспортним засобом до закладу охорони здоров`я з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виключає саму подію правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тобто не дає підстав кваліфікувати відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння як дії, які посягають на встановлений порядок управління, оскільки такого порядку не дотримано самим поліцейським.

Суд дослідив та проаналізував усі матеріали справи та встановив наступне.

Матеріали даної справи не містять жодного доказу про причину зупинки автомобіля «SCODA OCTAVIA TOUR», р/н, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . На відео записі з портативної (нагрудної) камери поліцейського № 855580 видно, що поліцейським не озвучено жодних причин зупинки транспортного засобу, а також не зафіксовано будь-яких обставин чи ознак необхідності такої зупинки.

Відсутність постанови про вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є додатковим підтвердженням, доводів захисника, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_3 була здійснена за відсутності підстав, передбачених статтею 35 ЗУ «Про національну поліцію».

Оскільки, жодним доказом не підтверджуються підстави зупинки транспортного засобу слід вважати, що поліцейський здійснив зупинку автомобіля «SCODA OCTAVIA TOUR», р/н, НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 з порушенням положень ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», тому відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева», сформульованої Європейським Судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та інших, недопустимими є всі наступні докази, отримані внаслідок незаконної зупинки транспортного засобу, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення.

Крім того, на відеозаписі не зафіксовано первинного огляду водія по виявленню запаху з її ротової порожнини та перевірки рук на тремтіння, як зазначено в протоколі. При цьому на відео видно, що поліцейський, який стоїть біля відкритих дверей автомобіля, знаходиться на відстані від ОСОБА_1 , яка сидить за кермом і жодних ознак алкогольного сп`яніння у неї на відео не спостерігається. Остання веде себе цілком адекватно, говорить чітко та поводить себе у відповідності до ситуації, ходьба та координація рухів у неї не порушені, в конфлікт з поліцейським вона не вступає. Тому ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені в протоколі та інших документах, викликають у суду обґрунтовані сумніви.

Також суд встановив, що водію ОСОБА_1 не було чітко та зрозуміло висунуто вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки на відеозаписі видно та чути як працівник поліції неодноразово озвучує одне і теж питання, яке у своєму змісті вже має очікувану (бажану) для поліцейського відповідь: «скажіть: Ви відмовляєтесь від огляду на стан сп`яніння? Так?». На таке, фактично провокативне питання ОСОБА_1 ніяк не реагує, уникаючи відповіді веде розмову по телефону.

У цьому контексті суд зауважує, що вимога поліцейського, адресована водію транспортного засобу, пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у закладі охорони здоров`я має бути у формі прямої вказівки – спонуканням до дії, за необхідності, з наголошенням на обов`язку, передбаченого п. 2.5 ПДР, чого у досліджуваній ситуації не було.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказані нібито виявлені у водія ознаки алкогольного сп`яніння, складено формально та є неналежним доказом, оскільки такий огляд не проводився. Примітним є те, що в цьому Акті не зазначено точну назву та номер спеціального технічного засобу, який був (якщо був) у розпорядженні поліцейських.

Як зазначалось вище, у статті 266 КУпАП та п. 6 Порядку №1103 від 17.12.2018, передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.Тобто, поліцейський зобов`язаний виписати направлення водію до закладу охорони здоров`я, у разі, якщо є достатні підстави вважати, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння та заявив про відмову проходити відповідний огляд (тестування) на місці зупинки або не погодився з його результатами.

У даній ситуації долучене до протоколу направлення до КНП «Бориспільська БЛІЛ» водія транспортного засобу ОСОБА_3 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння містить інформацію, що воно нібито виписане о 22:50 год. 25.07.2026, що не відповідає даним безперервного відеозапису з нагрудної камери поліцейського, де цього факту не зафіксовано взагалі, як і того, що водій ОСОБА_1 була ознайомлена з направленням та супроводом її до закладу охорони здоров`я, від чого вона усвідомлено відмовилася б. Тому є достатні підстави вважати, що даний документ був заповнений патрульним вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення. Враховуючи такі обставини, суд не приймає Направлення до КНП «Бориспільська БЛІЛ» за належне документування та доказ вимоги поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Отже, запис у бланку направлення, що нібито водій відмовився слідувати до медичного закладу за цим направленням, не відповідає дійсності.

Згідно довідок за підписом начальника ВП №1 (м. Переяслав) Бориспільського РУП підполковника Івасенка Віталія від 30.07.2026 за даними інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має посвідчення водія серії НОМЕР_3 на право керування транспортними засобами категорії «А», «А1», «В», «С». За ознакою повторності: не притягувалася до відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Шляхом доступу до ЄДРСР через підсистему «Електронний суд» встановлено, що раніше питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП чи за будь-які інші порушення ПДР України у судах України не розглядалося. Тож у відповідній ситуації водійка опинилася вперше.

Відповідно до 1 Кодексу України про адміністративні порушення завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 21.07.2010 у справі «Коробов проти України» вказується, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпції факту. Тобто таких, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в України та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи у страві про адміністративне правопорушення мають тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.07.2020 по справі 463/1352/16-а (пункт 39), - недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У цій справі не доведено належними та допустимими доказами, законність (причини) зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння. За відсутності таких обставин у поліцейського не було права висувати вимогу водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у визначеному порядку. Більш того, такої вимоги поліцейський фактично не висунув, оскільки його дії та запитання до водія мали не конкретний, провокативний характер з тим, щоб отримати саме негативну відповідь від ОСОБА_1 аби скласти на неї протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто поліцейський не дотримався встановленого порядку управління, що не дозволяє інкримінувати водію невиконання вимог п. 2.5 ПДР України.

Таким чином, суд встановив відсутність у діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що за правилами п.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись 245, п.1 ст. 247, 251, 252, 280, 283 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу відповідного адміністративного правопорушення.

Вилучене у ОСОБА_1 посвідчення водія серії та номер: НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_4 – повернути.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Суддя А.О. Залеська