Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №522/11076/26-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11076/26-Е

Провадження №2/522/9323/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючої – судді Косіциної В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення., у якій позивачка просила збільшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини – ОСОБА_3 шляхом зміни способу їх стягнення, а саме, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частин від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в змішаній формі (паперовій та електронній). Відповідачеві надано 15-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали суду від 22.06.2026 було направлено за зареєстрованим місцем проживання відповідача листом із рекомендованим повідомленням про вручення, який повернувся до суду із відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Також, ухвала суду від 22.06.2026 була доставлена до електронного кабінету представника відповідача – адвоката Главацького Юрія Анатолійовича 22.07.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

23 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача – адвоката Главацького Юрія Анатолійовича надійшла заява про розгляд справи без участі.

28 липня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача – адвоката Кострича Михайла Петровичанадійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи знімки листування у чаті класу та квитанції про оплату одягу.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи – не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

В період перебування у шлюбі в подружжя народилася дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.08.2018 у справі №522/4778/18 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвано. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, який підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з 21.03.2018 до досягнення дитиною повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 189 СК України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У постанові КЦС ВС від 31.07.2024 року у справі № 278/2599/23 вказано, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про те, що після визначення судовим наказом Житомирського районного суду Житомирської області від 12 вересня 2019 року розміру аліментів на доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сімейний стан та матеріальне становище позивачки змінилися у зв`язку із народженням доньки ОСОБА_4 , що на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів. Також позивачка не працює, оскільки здійснює догляд за дитиною, перебуває на обліку як безробітна в Державній службі зайнятості, допомоги по безробіттю не отримує. У даній справі правильно встановлено наявність підстав для зміни розміру аліментів: зміна матеріального та сімейного стану.

Верховний Суд зазначив, що вищевказані обставини відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У справі ЄСПЛ «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

На думку суду, при вирішенні спорів, що стосуються дітей (в тому числі справи щодо стягнення аліментів) суд зобов`язаний керуватися найкращими інтересами дитини, оскільки, така категорія спорів є особливою через те, що дитина – це не завжди захищений учасник суспільних відносин, а тому, визначаючи розмір аліментів, суд повинен брати до уваги найкращі інтереси дитини.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи:

(а) погляди дитини,

(б) індивідуальність дитини,

(в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин,

(г) піклування, захист і безпека дитини,

(ґ) вразливе положення,

(д) право дитини на здоров`я,

(е) право дитини на освіту (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №654/4307/19).

Звертаючись до суду з позовом про зміну способу та розміру аліментів, позивачка посилається на те, що усі основні витрати, пов`язані із забезпеченням належних умов проживання, виховання та розвитку дитини несе позивачка самостійно, що становить значне фінансове навантаження. Позивачка вказує, що з моменту встановлення судом розміру аліментів в твердій грошовій сумі пройшло 8 років, а тому, суттєво змінився рівень цін на товари та послуги, значно зросли витрати на проживання та забезпечення базових потреб дитини, а тому, грошова сума, що стягується за рішенням суду не покриває навіть частини необхідних витрат.

Відповідачка також посилається на те, що з моменту встановлення судом фіксованого розміру аліментів, матеріальний стан відповідача збільшився.

На підтвердження того, що відповідачка несе витрати на утримання дитини, останньою були подані:

- копію фіскального чеку від 06.05.2026 на суму 300,00 гривень, який підтверджує купівлю продуктів харчування;

- копію фіскального чеку від 09.05.2026 на суму 124,00 гривень, який підтверджує купівлю ліків;

- копію фіскального чеку від 11.05.2026 на суму 270,00 гривень, який підтверджує купівлю продуктів харчування;

- копію фіскального чеку від 28.04.2026 на суму 310,93 гривень, який підтверджує купівлю засобів особистої гігієни та побутової хімії;

- копію фіскального чеку від 16.05.2026 на суму 459,99 гривень, який підтверджує купівлю одягу та аксесуарів;

- копію фіскального чеку від 06.06.2026 на суму 724,00 гривень, який підтверджує купівлю взуття;

- копію фіскального чеку від 13.06.2026 на суму 1 253,69 гривень, який підтверджує купівлю продуктів харчування;

- копію фіскального чеку від 07.03.2026 на суму 560,00 гривень, який підтверджує купівлю продуктів харчування;

- копію фіскального чеку від 17.07.2026 на суму 978,00 гривень, який підтверджує купівлю одягу та взуття;

- копію фіскального чеку від 17.07.2026 на суму 303,00 гривень, який підтверджує купівлю одягу;

- копію фіскального чеку від 14.07.2026 на суму 295,00 гривень, який підтверджує купівлю одягу.

На противагу цьому, відповідачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували той факт, що він бере участь в утриманні дитини.

З метою реалізації спільного наказу № 304/262 від 24.06.2024 Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» державним підприємством «Інформаційні судові системи» реалізовано доступ до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Судом було направлено запит до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, відповідь з якого надійшла до суду 20.08.2026 за №3206203 та з якої вбачається, що ОСОБА_2 отримує дохід у вигляді виплат військовослужбовцям та інші доходи.

Так, наприклад, сукупний розмір доходу ОСОБА_2 складає:

- за 2023 рік – 540 771,96 гривень;

- за 2024 рік – 664 287,32 гривень;

- за 2025 рік 916 130,97 гривень;

- за перший квартал 2026 року – 363 104,43 гривень.

Згідно інформаційної довідки з ДРРП, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5122583400:01:002:0660.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про те, що матеріальне становище відповідача – покращується та є достатнім.

Тому, враховуючи матеріальне становище позивачки та відповідача (яка з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів покращилося), беручи до уваги вік дитини, який характеризується активний фізичним та психологічним розвитком, її індивідуальність, право на здоров`я та освіту, сталий розвиток, працездатність відповідача, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір аліментів є обґрунтованим та таким, що у повній мірі забезпечуватиме найкращі інтереси дитини, у зв`язку з чим суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом зміни способу та розміру стягнення аліментів, що стягуються на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.08.2018 у справі №522/4778/18 з аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на аліменти у вигляді частки від заробітку (доходу) батька у розмірі 1/4 частин від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 – 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення – задовольнити.

Змінити спосіб та розмір аліментів, що стягуються з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2018 року у справі №522/4778/18 з аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 1 000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на аліменти у вигляді частки від заробітку (доходу) батька у розмірі 1/4 частин від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Стягнути з відповідача – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , на користь позивача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , аліменти на утримання доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частин від заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, але не більше 10-ти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з моменту набрання рішенням законної сили до моменту досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено та підписано 27 серпня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.