Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №930/2666/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 930/2666/25

Провадження № 22-ц/801/1732/2026

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Міхасішин І. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 рокуСправа № 930/2666/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого: Міхасішина І.В.,

суддів: Войтка Ю.Б., Матківської М.В.

з участю секретаря судового засідання: Закерничної А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниця цивільну справу № 930/2666/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП,

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Кравченко Вікторії Вікторівни на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року, ухвалене у складі судді Алєксєєнка В. М., -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути із відповідача на свою користь майнову шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, у розмірі 411 731 грн 53 коп., з яких: 131 581 грн 83 коп. – за пошкодження автомобіля, 129 938 грн 00 коп. – за пошкодження колісного транспортного засобу та 150 211 грн 70 коп. – за пошкодження малої архітектурної форми, яка знаходилася на причепі, а також понесені судові витрати у розмірі 44 793 грн 86 коп., з яких: 3 293 грн 86 коп. – судового збору, 20 000 грн 00 коп. – витрат на правову допомогу, 12 000 грн 00 коп. – за послуги з проведення експертизи автомобіля VOLVO XC 90, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та 9 500 грн 00 коп. – за послуги експерта з оцінки причепа та МАФу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.07.2025 о 07:00 год. у селищі Ситківці на автодорозі М-30 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mercedes д.н. НОМЕР_2 на чорному фоні, допустив виїзд на зустрічну смугу руху та зіткнення з причепом «Верда» д.н. НОМЕР_3 , який буксирувався автомобілем Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі зазнали технічних пошкоджень, чим було порушено п. 13.1 ПДР України, відповідно до якого водій, незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватися безпечної дистанції, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 17.09.2025 у справі № 930/1898/25 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Свою вину ОСОБА_2 визнав. 29.09.2025 постанова набрала законної сили.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, власником причепа «Верда» д.н. НОМЕР_3 та, згідно з актом приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 22.10.2024, автомобіля VOLVO XC 90, VIN: НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

Ринкова вартість автомобіля позивача станом на 16.07.2025 (до дорожньо-транспортної пригоди) становить 177 921 грн 12 коп., а ринкова вартість у аварійному стані на момент ДТП 16.07.2025 становить 46 339 грн 29 коп., що підтверджується висновком експерта № 161/25 транспортно-товарознавчої експертизи щодо визначення матеріального збитку від 22.09.2025. Таким чином: 177 921 грн 12 коп. – 46 339 грн 29 коп. = 131 581 грн 83 коп.

Звітом № 17-09-25-015Б про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «ВЕРДА 500», державний номер НОМЕР_3 , встановлено, що оціночна вартість матеріального збитку становить 129 938 грн 00 коп.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку малої архітектурної форми (МАФ) розміром 3,2 м ? 2,7 м, яка на момент зіткнення перебувала на колісному транспортному засобі, виконаним ТОВ «ЕКСПЕРТ КОМПАНІ+», ринкова вартість об`єкта оцінки станом на 16.07.2025 становить 150 211 грн 70 коп.

Обов`язок обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності покладений на водіїв, однак, усупереч вимогам закону, цивільно-правова відповідальність відповідача на момент настання ДТП застрахована не була.

Відповідач свою вину визнав, що підтверджується постановою суду.

Таким чином, відповідачем завдано позивачу матеріальних збитків на суму 411 731 грн 53 коп., з яких: 131 581 грн 83 коп. – за пошкодження автомобіля, 129 938 грн 00 коп. – за пошкодження колісного транспортного засобу та 150 211 грн 70 коп. – за пошкодження малої архітектурної форми, яка знаходилася на причепі.

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 261 519 грн. 83 коп. з яких: 131 581 грн. 83 коп. – за пошкодження автомобіля та 129 938 грн. 00 коп. – за пошкодження колісного транспорту.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 31 500 грн. , з який: 10 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, 12 000 грн. 00 коп. – за послуги з проведення експертизи автомобіля VOLVO XC 90 реєстраційний номер НОМЕР_1 та 9 500 грн. 00 коп. – за послуги експерта по оцінці причепа та МАФа.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 2 092,90 грн..

У решті позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Кравченко Вікторія Вікторівна подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що основний тягар відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої щодо пошкодження автомобіля позивача, повинен нести страховик (МТСБУ), та саме він є належним відповідачем у даній справі за позовом про відшкодування шкоди в межах страхової (регламентної) суми.

25 червня 2026 року від представника позивача адвоката Сербіна Б.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача Кравченко В.В. апеляційну скаргу підтримала, просила суд її задовольнити.

Представник позивача адвокат Сербін Б.О. заперечував щодо задоволення скарги, просив суд залишити її без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги на рішення суду, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно з статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.07.2025 о 07:00 год. у селищі Ситківці на автодорозі М-30 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Mercedes д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та причепа «Верда» д.н. НОМЕР_3 , який буксирувався автомобілем VOLVO XC 90, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 17.09.2025 у справі № 930/1898/25 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Вказана постанова набрала законної сили 29.09.2025.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженні транспортних засобів є доведеною та додаткового доказування не потребує.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП автомобілю VOLVO XC 90, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепу «Верда» д.н. НОМЕР_3 було завдано механічних пошкоджень.

Згідно з висновком експерта № 161/25 транспортно-товарознавчої експертизи від 22.09.2025 ринкова вартість автомобіля VOLVO XC 90 до ДТП становила 177 921 грн 12 коп., а його вартість у пошкодженому стані – 46 339 грн 29 коп., у зв`язку з чим розмір матеріального збитку становить 131 581 грн 83 коп.

Відповідно до звіту № 17-09-25-015Б про незалежну оцінку вартості матеріального збитку колісного транспортного засобу «ВЕРДА 500» розмір матеріального збитку, завданого причепу, становить 129 938 грн 00 коп.

Вказані докази є належними, допустимими та узгоджуються між собою, а тому суд приймає їх як належне підтвердження розміру завданої позивачу матеріальної шкоди.

Суд зазначає, що реальні збитки у розумінні ст. 22 ЦК України полягають у втраті або знищенні майна, а також у зменшенні його вартості. У випадку, коли майно фактично втратило свою господарську цінність як єдиний об`єкт, розмір шкоди визначається виходячи з вартості такого майна до пошкодження з урахуванням вартості придатних залишків.

Аналогічний підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо необхідності відшкодування саме реальних збитків потерпілого та недопущення як їх заниження, так і безпідставного збагачення.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка володіє таким джерелом.

Щодо доводів представника відповідача про те, що позивач не є належним позивачем у частині вимог щодо автомобіля VOLVO XC 90, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль VOLVO XC 90 був переданий ОСОБА_1 на підставі акта приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 22.10.2024, а також перебував у його фактичному володінні та користуванні на момент дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України право на судовий захист має не лише власник майна, а й особа, право чи законний інтерес якої порушено. Саме позивачу внаслідок ДТП було завдано майнової шкоди як законному володільцю транспортного засобу, який ніс витрати, пов`язані із його утриманням та відновленням.

Разом з тим, суд погоджується з доводами представника відповідача у частині вимог про стягнення вартості пошкодженої малої архітектурної форми (МАФ).

Так, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували право власності чи інше речове право позивача на вказаний МАФ, а також не надано доказів того, що пошкодження зазначеного об`єкта перебуває у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою від 16.07.2025.

Крім того, у постанові Немирівського районного суду Вінницької області від 17.09.2025 відсутні будь-які відомості щодо пошкодження МАФу внаслідок ДТП.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 150 211 грн 70 коп. за пошкодження малої архітектурної форми є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у загальному розмірі 261 519 грн 83 коп., з яких: 131 581 грн 83 коп. – за пошкодження автомобіля та 129 938 грн 00 коп. – за пошкодження причепа.

Щодо доводів відповідача про те, що належним відповідачем у справі повинно бути МТСБУ, суд правильно зазначив, що відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Право потерпілого на звернення із позовом безпосередньо до особи, винної у спричиненні шкоди, не ставиться законом у залежність від попереднього звернення до МТСБУ.

Відсутність звернення позивача до МТСБУ не позбавляє його права на звернення безпосередньо до винної особи з вимогою про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Mercedes» д.н. НОМЕР_2 (водія-винуватця ДТП) застрахована не була.

Аналогічно не була застрахована і цивільно-правова відповідальність власника причепа «Верда» д.н. НОМЕР_3 , який буксирувався транспортним засобом марки VOLVO XC 90, реєстраційний номер НОМЕР_1 , (автомобіль потерпілого у ДТП).

В судовому засіданні представником позивача адвокатом Сербіним Б.О. та представником відповідача адвокатом Кравченко В.В. визнано, що ні у ОСОБА_1 ні у ОСОБА_3 на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

У відповідності до частини 1 статті 43 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України:

1) транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Отже, у спірних правовідносинах у МТСБУ не виникло обов`язку щодо здійснення регламентної виплати ОСОБА_1 .

Отже, доводи сторони відповідача про неналежність відповідача є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував, що, в свою чергу, не дає підстав для висновку про неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до п. п. «в» п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України, ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати, понесені скаржником, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції необхідно віднести за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Кравченко Вікторії Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 20 квітня 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Головуючий: І.В. Міхасішин

Судді: Ю.Б. Войтко

М.В. Матківська