Постанова від 19 листопада 2025 р. у справі №589/756/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/756/25

Провадження № 3/589/1199/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2025 року м. Шостка

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області відносно громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , працюючого ФОП « ОСОБА_2 » - працівник, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення, бланк - серія ААД№ 797880, складеного 07 лютого 2025 року вбачається, що 07 лютого 2025 року о 17 годині 20 хвилин, в районі будинку №2 по вулиці Гоголя в селищі Вороніж Шосткинського району Сумської області, ОСОБА_1 , керував автомобілем «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest 6810 0707 (тест №2191, результат тесту - 0,38 ‰ алкоголю), чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху.

Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений шляхом вручення поштового відправлення. (а.с.10) Заяв або клопотання про відкладення розгляду справи суду не надавав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» №12307/16.

Суд вважає можливим провести судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутня у переліку статей, передбачених у ст. 268 КУпАП, у яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд на стан сп`яніння проводиться (п.6 розд. ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.5,6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008).

Огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер 6810», результат якого показав 0,38%. У акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 погодився з результатами огляду.

При огляді відеозапису вчиненого правопорушення, доданого до матеріалів справи, встановлено, що ОСОБА_1 добровільно, погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора алкотестер «Драгер 6810», результат якого показав наявність 0,38% проміле.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (наказ МВС / МОЗ від 09.11.2015 №1452/735) передбачено, що встановлення стану алкогольного сп`яніння проводиться з використанням поліцейським спеціальних технічних засобів, показання яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. З принципу дії газоаналізатора DragerAlcotest6810 слідує, що він фіксує вміст алкоголю не в крові (як зазначено в Інструкції №1452/735), а у видихаючих парах етанолу в повітрі. В Інструкції із застосування такого алкотестера так і зазначено: портативний цифровий аналізатор парів етанолу в повітрі, що видихається.

Відповідно до технічних характеристик приладу Drager Alcotest 6810 границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі: абсолютна похибка +/-10% у діапазоні понад 0,2 проміле; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: +/- 0, 04 проміле у діапазоні від 0 до 0.4 проміле; відносна похибка: +/- 10% у діапазоні понад 0.4 проміле.

Статтею 8 пунктом 5 Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.

Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп`яніння, згідно норм міжнародного права повинна становити 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.

Отже, показник газоаналізатора «ALCOTEST 6810» (тест №2191) склав 0,38 проміле, що згідно норм міжнародного законодавства є природною нормою алкоголю у повітрі, що видихається, а тому винуватість водія у порушенні п. 2.9 а Правил дорожнього руху є недоведеною поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст.251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності, постанова у справі повинна бути законною та обґрунтованою.

Відповідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку із чим провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.2, ч.2 ст.7, ст.9, ч.1 ст.130, ст.221, п.1 ч.1 ст.247, ч.2, 4 ст.266, ст.268, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша