Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №592/6471/26 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/6471/26

Провадження № 3/592/1256/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Корольова Галина Юріївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Сумської митниці ДМС України про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Біла Церква Київської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 483 МК України,

У С Т А Н О В И Л А:

Згідно з протоколом №0001/UA805000/2026 від 02.01.2026 року ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що вона вчинила дії, спрямовані на переміщення товару, а саме: легкового автомобіля, RENAULT KANGOO, номер кузова НОМЕР_2 , вартістю 1 900 євро (або еквівалент 89 620,53 гривень за курсом НБУ на час переміщення транспортного засобу через митний кордон України) з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів (рахунок-фактуру від 30.04.2025 № 25-2151, де зазначена вартість транспортного засобу у розмірі 1 550 євро), що містять неправдиві відомості щодо вартості та одержувача (покупця) товару. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 483 Митного кодексу України.

Представник Сумської митниці у судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення нею митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Згідно з наданими письмовими поясненнями ОСОБА_1 , вона заперечує проти притягнення її до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, вважає, що адміністративну справу щодо неї за ч.1 ст.483 МК України необхідно закрити, оскільки в її діях відсутня вина та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, так як вона щодо вказаного транспортного засобу виконувала лише функції перевезення автомобіля з Королівства Нідерландів до України, а тому не є суб`єктом вчинення порушення митних правил.

Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Так, факт увезення ОСОБА_1 на митну територію України автомобіля марки RENAULT KANGOO, номер кузова НОМЕР_2 та його митного оформлення, підверджений протоколом про порушення митних правил №0001/UA805000/2026 від 02.01.2026 року, митною декларацією ІМ40ДЕ №25UA805020002062U8 та товарно-супровідними документами на автомобіль.

Автомобіль увозився на підставі довіреності ОСОБА_2 від 01.05.2025 року.

Як зазначено у митній декларації ІМ40ДЕ №25UA805020002062U8, вартість транспортного засобу становить 1550 EUR.

Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю може бути вчинено одним із способів, перелічених у ст. 483 МК України.

Тобто основним безпосереднім об`єктом порушення є встановлений порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Необхідно враховувати, що підставою для переміщення предметів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митниці на пропуск предметів через митний кордон.

Законодавчими актами встановлено, зокрема, що це можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, товарно-супровідні документи, дозвіл відповідних державних органів тощо.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності.

Суб`єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.

Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант.

Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.

Частиною 2 ст. 460 МК України визначено, що перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

З аналізу положень ст. 257, 265, 460 МК України відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України може нести декларант (власник товару), або уповноважена на декларування товарів ним особа (митний брокер, чи інша уповноважена особа).

Відповідно до протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення правопорушення шляхом надання до митного органу, як підстави для переміщення товару (автомобіля) документів, що містили неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Між тим, з матеріалів справи судом не встановлено даних про те, що ОСОБА_1 вчиняла будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяла їх вчиненню. Матеріали справи, не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 виступала декларантом транспортного засобу.

Встановлено, що 01.05.2025 року громадянин ОСОБА_2 видав довіреність, якою уповноважив ОСОБА_1 придбати на його ім`я будь-які транспортні засоби будь-якої марки, моделі та року випуску, в будь-якій країні світу та будь-яких країнах Європи, а також в Україні, за ціну та на умовах їм відомих, і перегнати (транспортувати) придбані на його ім`я транспортні засоби до місця його проживання… та керувати даними транспортними засобами на території України та за її межами (за кордоном).

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 переміщувала транспортний засіб на підставі доручення, тобто виступала в якості перевізника, про що зазначено і в декларації ІМ40ДЕ №25UA805020002062U8. Крім цього, як зазначено у документі, особою, відповідальною за фінансове врегулювання є ОСОБА_2 .

З урахуванням вищезазначеного та положень визначених ч. 2 ст. 460 МК України обмежень щодо відповідальності перевізника, ОСОБА_1 будучи лише перевізником, не може нести відповідальності за надання до митних органів, як підстави для переміщення товару (автомобіля) документів, що містили неправдиві відомості щодо його вартості.

Щодо отриманих від митних органів Королівства Нідерландів документів, на підставі яких транспортний засіб було ввезено на територію України суд зазначає наступне.

Листом Державної митної служби України від 02.06.2025 року № 7.24-3/20/4/1868 до Сумської митниці надано копії документів, складених іноземною мовою. Водночас у матеріалах справи про порушення митних правил відсутній їх належний переклад українською мовою. Зокрема, копія відповіді митних органів Королівства Нідерландів містить лише неофіційний переклад, тоді як додатки до вказаної відповіді взагалі не перекладені українською мовою.

Тобто посилання митницею на ці документи як доказ є безпідставними, оскільки вказані документи не можуть вважатися належними доказами по справі про порушення митних правил.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 6 постанови від 3 червня 2005 р. № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» порушення митних правил не можливе, якщо в діях особи відсутній умисел на вчинення таких дій.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 р. №8 зазначено, що особи, що вчиняють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров`ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 483 МК України необхідне доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу.

У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 не вчинялось будь яких дій, передбачених диспозицією ч. 1 ст. 483 МК України, то у її діях відсутня і суб`єктивна сторона цього порушення митних правил.

Таким чином, суддя доходить висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з чим справу щодо неї необхідно закрити з визначених на те п. 1 ст. 247 КУпАП підстав.

Керуючись ст.483 ч.1, п. 3 ч. 1 ст. 527 МК України, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити справу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складено 27.08.2026 року.

Суддя Галина КОРОЛЬОВА