Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №629/5739/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/5739/26

Номер провадження 2/629/2309/26

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Солодовник І.С., при секретарі – Чередниченко М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Богдашкіна Дар`я Олександрівна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, в якій зазначає, що сторони з 22.03.2023 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану м. Реда, Поморське воєводство, Республіка Польща, актовий запис № 2215011/00/АМ/2023/452164. Від шлюбу спільних дітей не мають.

Представник вказує, що підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що між сторонами втрачені почуття взаємної любові, поваги та довіри. На даний час шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не існує. Подальше збереження шлюбу є недоцільним, оскільки він існує лише формально та не відповідає інтересам позивачки. Спір щодо поділу спільного майна, утримання та інших питань сімейного характеру між сторонами відсутній.

У зв`язку з викладеним, представник позивача просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 22.03.2023 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, однак представником подано до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, за наявними у справі матеріалами та доказами, просила позов задовольнити (а.с. 26-27).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, однак представником позивача ОСОБА_3 подано до суду заяву ОСОБА_2 від 18.08.2026 р. про визнання позову та розгляд справи за його відсутності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом Держави Ізраїль Коваль Наталією Ріною за реєстровим № 574/2026, та яка апостильована Магістратським судом м. Тель-Авів-Яфо 18 серпня 2026 року за № 682131/1, разом з нотаріально посвідченим перекладом та копією паспорта відповідача (а.с. 28-32).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

Перевіривши матеріали справи, судом встановлено, що 22 березня 2023 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану м. Реда, Поморське воєводство, Республіка Польща (актовий запис № 2215011/00/AM/2023/452164), що підтверджується зведеним витягом з акту про шлюб серії AF № 5372176, виданим 28 березня 2023 року, апостильованим Міністерством закордонних справ Республіки Польща 07 серпня 2025 року за № 45111/2025 (а.с. 10-11).

Від цього шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Між сторонами втрачені почуття взаємної любові, поваги та довіри, на даний час шлюбні відносини не підтримують, спільне господарство не ведуть, спільного бюджету не існує. При таких обставинах подальше збереження їхнього шлюбу стало неможливим. Спору щодо поділу спільного майна, що є їх сумісною власністю, на даний час не мають.

Оскільки шлюб між сторонами, які є громадянами України, був укладений на території іноземної держави - Республіки Польща, правовідносини пов`язані із його розірванням, є такими, що містять «іноземний елемент», оскільки юридичний факт - факт укладення шлюбу, який створив правовідносини між подружжям, мав місце на території іноземної держави.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв`язок іншим чином.

Спільним особистим законом подружжя, які є громадянами України, незалежно від місця їхнього постійного проживання є право України, а тому розірвання шлюбу між ними здійснюється за законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 58 «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Як визначено ст. 9 Конституції України, частиною національного законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).

Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору (ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України»).

У відповідності до ст. 24 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою Верховної Ради України № 3941-XII від 04.02.1994, форма укладення шлюбу визначається законодавством Договірної Сторони, на території якої укладається шлюб. Умови укладення шлюбу визначаються для кожної із осіб, що вступають до шлюбу, законодавством Договірної Сторони, громадянином якої вона є.

Водночас, згідно зі ст. 26 вказаного Договору розірвання шлюбу проводиться згідно з законодавством тієї Договірної Сторони, громадянами якої є подружжя в момент порушення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Документом, яким встановлено безпосередні процедури легалізації шлюбу, укладеного за кордоном, є Наказ Міністерства юстиції України № 52/5 від 18.10.2000 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні».

Відтак, для визнання шлюбу державою Україна, укладеного в іншій країні, з усіма правовими наслідками, шлюб необхідно легалізувати. За загальним правилом, легалізація це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні таких документів, як: свідоцтво про укладення шлюбу відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом Міністерства закордонних справ України № 113 від 04.06.2002.

Між тим, на підставі Закону України «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів» Україна приєдналась до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (Гаазька Конвенція від 1961 року).

Відповідно до ст. 2, 3 зазначеної Конвенції кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно з положеннями вказаної Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує жодного додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці цієї Конвенції.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, ратифікованого Постановою Верховної Ради України № 3941-XII від 04.02.94. Документи, які підготував або засвідчив відповідний орган однієї з Договірних Сторін, скріплені гербовою печаткою і підписом уповноваженої особи, мають силу документа на території іншої Договірної Сторони без потреби будь-якого іншого засвідчення. Це стосується також копій і перекладів документів, які засвідчені відповідним органом. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.

Отже, шлюб, який укладений між сторонами 22 березня 2023 року та зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Реда, Поморське воєводство, Республіка Польща (актовий запис № 2215011/00/AM/2023/452164) є дійсним на території України і не потребує додаткового оформлення чи засвідчення та підлягає розірванню за законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з заявою відповідача ОСОБА_2 від 18.08.2026 р. про визнання позову та розгляд справи за його відсутності, справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом Держави Ізраїль Коваль Наталією Ріною за реєстровим № 574/2026, та яка апостильована Магістратським судом м. Тель-Авів-Яфо 18 серпня 2026 року за № 682131/1, разом з нотаріально посвідченим перекладом та копією паспорта відповідача (а.с. 28-32), встановлено, що обставини, викладені у позовній заяві, відповідач підтверджує та визнає.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки зберегти їх сім`ю на майбутнє неможливо, а подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Оскільки позивач не змінювала прізвище при реєстрації шлюбу в порядку статті 113 Сімейного Кодексу України, то суд вважає на необхідним після розірвання шлюбу залишити їй дівоче прізвище – ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з чим, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 76, 81, 141, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Богдашкіна Дар`я Олександрівна до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 22 березня 2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану м. Реда, Поморське воєводство, Республіка Польща (актовий запис № 2215011/00/AM/2023/452164).

Після розірвання шлюбу позивачу залишити прізвище - ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Петрівське, Лозівського району, Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Зеленодольськ, Апостолівського району, Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: І.С. Солодовник