Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №592/17316/25 — Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/17316/25

Провадження № 1-кп/592/283/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Суми, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України у кримінальному провадженні №62025170040014534 від 19.08.2025,

з участю учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_6 ,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її в умовах воєнного стану, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, о 10:55 19.08.2025, перебуваючи у н.п. Піщане Сумської області, у присутності військовослужбовців НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України, відкрито відмовився виконати наказ начальника у формі бойового розпорядження, а саме бойове розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з місцем дислокації АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 ( з місцем дислокації АДРЕСА_3 ) НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) Державної прикордонної служби України № 26631-БР-(гриф) від 18.08.2025. Вказане бойове розпорядження доведено до штаб-сержанта ОСОБА_4 заступником начальника - лейтенантом ОСОБА_7 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 за пред`явленим йому обвинуваченням винним себе не визнав, пояснивши, що в серпні 2025 року лікувався в психіатричному закладі, 14.08.2026 та 18.08.2026 звертався зі скаргами на погіршення самопочуття, проте медичну допомогу не отримував. 19.08.2026 дійсно сказав, що не може виконувати наказ про висування на позицію, оскільки потребував лікування. Після затримання була викликана БШМД, яка зафіксувала наявність у нього психічного розладу. Висновок ВЛК про те, що він придатний до військової служби не оскаржував. Зараз бойові накази виконує, психічний стан покращився, які препарати вживав не пам`ятає.

Незважаючи на такі показання самого обвинуваченого, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , а також іншими, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 19.08.2025 у його присутності ОСОБА_4 відмовився виконати наказ заступити на позицію, пославшись на стан здоров`я. Постановка наказу відбулась на заставі, зовнішніх ознак погіршення стану здоров`я не було, проте був викликаний фельдшер який також не виявив ознак погіршення стану здоров`я. На той час він займав посаду заступника начальника застави з логістики. Після відмови ОСОБА_4 він доставляв його до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та будучи допитаним як свідок, просив не брати його під варту, оскільки раніше він належним чином виконував обов`язки. Після бойових дій в травні 2025 року його психічний стан змінився та він почав сильніше реагувати на постріли. Інші учасники групи не відмовились виконувати наказ. Наказ був не про штурмові дії, а про заміну особового складу на вже зайнятій позиції. Він може виключно позитивно охарактеризувати обвинуваченого, який належним чином виконував обов`язки, брав участь в бойових діях, отримав поранення, а після зазначених подій продовжує виконувати покладені на нього обов`язки.

Свідок ОСОБА_9 та ОСОБА_7 надали суду близькі за змістом пояснення.

Свідок ОСОБА_11 , що є фельдшером комендатури, додатково суду пояснив, що на скарги ОСОБА_4 надав йому седативні препарати, проте після його огляду не було встановлено обставин, що перешкоджали виконанню завдань.

Крім показань допитаних в судовому засіданні свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення підтверджується наступними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Повідомленням в.о. начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_12 про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України від 19.08.2025 №03.2/15377-25 (а.к.п. 37-38).

Довідкою начальника відділу кадрів НОМЕР_1 прикордонного загону від 18.08.2025 №08/2604/25вих про те, що ОСОБА_4 дійсно є військовослужбовцем НОМЕР_1 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_2 ) ДПС України та зарахований у списки особового складу наказом від 20.07.2015 №138-ОС (а.к.п. 39).

Витягом від 19.08.2025 з бойового розпорядження начальника 8 прикордонної застави НОМЕР_3 прикордонної комендатури від 18.08.2025 №26631-БР, відповідно до якого наказано, групі у складі 4 військовослужбовців, зокрема, ОСОБА_4 , зайняти позицію «Травень» завданням відбиття наступу підрозділів противника (а.к.п. 40-41).

Довідкою гарнізонної ВЛК від 14.08.2026 №4691, відповідно до якої ОСОБА_4 має ряд захворювань, пов`язаних з проходженням військової служби, проте придатний до військової служби (а.к.п. 42).

Витягами з наказів від 12.12.2022 №942-ОС, від 27.03.2022 №272-ОС та від 22.05.2024 №541-ОС про призначення ОСОБА_13 на посаду, присвоєння йому чергового військового звання та продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану (а.к.п. 43-45).

Копією акту непокори від 18.08.2025, яким 4 особами засвідчено відкрита відмова від виконання ОСОБА_4 бойового наказу від 18.08.2025 №26631 (а.к.п. 46).

Довідкою фельдшера 2 прикордонної комендатури ОСОБА_11 від 19.08.2025 про те, що за фізичними та моральними показниками ОСОБА_4 може виконувати бойові (службові) завдання за призначенням (а.к.п. 47).

Відеозаписом відмови ОСОБА_4 від виконання бойового наказу (а.к.п. 48-53).

Наказами начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_14 про призначення службового розслідування від 19.08.2025 №4669-АГ (а.к.п. 76), про результати службового розслідування від 05.09.2025 №4998-АГ (а.к.п. 66), а також висновком службового розслідування від 02.09.2025 №03.2/1386/25 (а.к.п. 68-95).

Висновком судово-психіатричного експерта № 854 від 09.10.2025, відповідно до якого під час вчинення кримінального правопорушення, тобто 19.08.2025 ОСОБА_4 виявляв ознаки психічного розладу: Посттравматичного стресового розладу (тривожний варіант), з агрипнічним синдромом, панічними атаками, не виявляв ознак якого-небудь тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.к.п. 102-107).

Зазначені докази в своїй сукупності підтверджують факт відкритої відмови ОСОБА_4 виконати наказ начальника у формі бойового розпорядження, що по суті не оспорюється і стороною захисту.

З метою перевірки доводів сторони захисту щодо неможливості виконання наказу ОСОБА_4 за станом здоров`я судом були досліджені:

-виписка з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 від 17.06.2025 №3278 відповідно до якої він проходив стаціонарне лікування в КНП СОР «Сумський обласний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» з 01.06.2025 по 17.06.2025 з діагнозом, зокрема, розлад адаптації, виписаний з покращенням, надані рекомендації (а.к.п. 121);

-консультативний висновок лікаря КНП СОР «СОКЛ» ОСОБА_15 від 01.07.2025 (а.к.п. 124), згідно якого ОСОБА_4 встановлено діагноз розлад адаптації депресивний синдромом, рекомендоване стаціонарне лікування в умовах спеціалізованої лікарні;

-виписка з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 від 22.07.2025 №0188/6383 відповідно до якої він проходив стаціонарне лікування в КНП СОР «СОКЛ» з 02.07.2025 по 22.07.2025 з діагнозом розлад адаптації у вигляді тривожно-депресивного синдрому F43.2, по закінченню обстеження виписаний з відділення та попереджений про необхідність повернення до в/ч протягом 24 годин, потребує звільнення від виконання обов`язків у нічний час строком до 10 днів (а.к.п. 58);

-довідка гарнізонної ВЛК №4691 від 14.08.2025, відповідно до якої у ОСОБА_4 встановлено ряд захворювань, пов`язаних з захистом Батьківщини та проходженням військової служби, зокрема, розлад адаптації з легкими психічними розладами та виходом в астенію та він визнаний придатним до військової служби (а.к.п. 94);

-довідка фельдшера 2 прикордонної комендатури ОСОБА_11 від 19.08.2025 про те, що за фізичними та моральними показниками ОСОБА_4 може виконувати бойові (службові) завдання за призначенням (а.к.п. 47).

-консультативний висновок спеціаліста – чергового лікаря КНП «ЦКМЛ» СМР ОСОБА_16 від 19.08.2025 згідно якого ОСОБА_4 було рекомендовано лікування в умовах психіатричного відділення у зв`язку з загостренням діагнозу F43.2, показів до госпіталізації у відділення немає (а.к.п. 59);

-консультативний висновок лікаря КНП СОР «СОКЛ» ОСОБА_17 від 20.08.2025 (а.к.п. 60), згідно якого ОСОБА_4 встановлено діагноз розлад адаптації з тривожно-депресивним синдромом, рекомендоване стаціонарне лікування при погіршенні стану;

-рапорт ОСОБА_4 від 21.08.2025 про панічні атаки від звуків пострілів (а.к.п. 129-130);

-довідка начальника служби охорони здоров`я в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_18 від 22.08.2026 №2321, відповідно до якої за результатом медичного огляду у зв`язку зі скаргами на підвищення АТ, головний біль та запаморочення, в ОСОБА_4 встановлено діагноз гіпертонічна хвороба 1 ст, аліментарне ожиріння 1 ст та рекомендоване медикаментозне лікування (а.к.п. 61);

-рапорт ОСОБА_4 від 01.09.2025 про проблеми зі сном (а.к.п. 131);

-консультативний висновок лікаря КНП СОР «СОКЛ» ОСОБА_17 від 11.09.2025 (а.к.п. 62), згідно якого ОСОБА_4 встановлено діагноз розлад адаптації з тривожно-депресивним синдромом та порушенням сну, рекомендоване стаціонарне лікування в умовах спецзакладу;

-виписка з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 від 17.10.2025 №0185/3191 відповідно до якої він проходив стаціонарне лікування в КНП СОР «СОКЛ» з 13.09.2025 по 07.10.2025 з діагнозом розлад адаптації у вигляді тривожно-депресивного синдрому ускладненого панічними атаками та інсомнією F43.2, по закінченню обстеження виписаний з відділення в задовільному стані та попереджений про необхідність повернення до в/ч протягом 24 годин (а.к.п. 122);

-лист медичного директора КНП СОР «СОКЛ» від 29.08.2025 №01-55/8943, та довідка від 07.20.2025 №01-55/9191 про те, що ОСОБА_4 поступив в вищезазначений заклад на стаціонарне лікування 13.09.2025 згідно направлення в/ч НОМЕР_2 від 12.09.2025 з попереднім діагнозом F43.2 та перебував на стаціонарному обстеженні по 07.10.2025 (а.к.п. 120);

-протокол МРТ дослідження від 18.09.2025 №17855-Rm-MR-n (а.к.п. 119).

Вказані докази в своїй сукупності вказують, що ОСОБА_4 дійсно проходив стаціонарне обстеження з діагнозом «розлад адаптації», проте за наслідком лікування не було встановлено неможливості виконувати ним обов`язків військової служби, було рекомендовано тільки звільнення від виконання обов`язків у нічний час строком до 10 днів. Після цього стан здоров`я ОСОБА_4 був перевірений гарнізонною ВЛК №4691 14.08.2025 та зроблений висновок про його придатність до військової служби. Із рапортами про направлення на лікування ОСОБА_4 почав звертатися після 21.08.2025, тобто після його відмови виконати наказ 19.08.2025. Незважаючи на неодноразові консультації лікарів, тільки 11.09.2025 йому було рекомендовано стаціонарне лікування. Попередні лікарські висновки не містили відомостей ні про необхідність стаціонарного лікування обвинуваченого, ні про неможливість виконувати ним обов`язки військової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що незважаючи на наявність у ОСОБА_4 певних захворювань, станом на 19.08.2025, вони не перешкоджали йому виконувати обов`язки військової служби.

За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_4 у пред`явленому обвинуваченні доведеною повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 402 КК України як непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, обставини його вчинення, характер діяння, мотивацію вчинення даного кримінального правопорушення, особу винного, ставлення винного до вчиненого ним діяння, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При визначенні виду та міри покарання ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст. 65 КК України, згідно яких особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, тяжкість та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, особу винного, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, який також є військовослужбовцем, проходить військову службу та мав поранення, придатний до військової служби, пояснення допитаних в судовому засіданні свідків про його виключно позитивну характеристику до вчинення злочину та належне продовження виконання ним обов`язків військової служби після його вчинення, позитивну службову характеристику від 18.08.2025 (а.к.п. 87), в грудні 2023 року звертався до КНП СОР «ОКМЦ СНЗ» з діагнозом F.10.0 (а.к.п. 96).

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, попередню активну участь у бойових діях.

Передбачених ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_19 , судом не встановлено.

При визначенні виду і розміру кримінального покарання суд також враховує, що одним із європейських стандартів кримінального судочинства є принцип «nulla poena sine lege» (ніякого покарання без закону), закріплений у ч. 1 ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 «не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення», а також принцип «пропорційності», коли призначене особі покарання є непропорційним втручанням держави у права людини (остаточне рішення ЄСПЛ від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12).

Згідно прецедентної судової практики ЄСПЛ, «тяжкість вчиненого злочину не повинна бути основним визначальним фактором щодо покарання, а щодо ув`язнення та його строків акценти треба зміщувати в бік досягнення ресоціалізації», тобто незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства. При цьому, суд враховує автономну концепцію поняття «покарання» в усталеній судовій практиці ЄСПЛ, яка передбачає, що «покарання переслідує подвійну мету покарання і стримування від вчинення нових злочинів» (рішення від 09.10.2003 у справі «Езех и Коннорс проти Сполученого Королівства» (Ezeh and Connors v. UK), заяви № 39665/98, № 40086/98), хоча це не виключає, що покарання може бути спрямоване на досягнення кількох цілей, поряд з карою та запобіганням це може бути ще й відшкодування.

Враховуючи викладене, засади, передбачені ст. 65 КК України, із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, суд вважає за потрібне призначити ОСОБА_4 основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 4 ст. 402 КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України, а також, враховуючи, обставини справи та особу засудженого, зокрема що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, раніше не відбував покарання у виді позбавлення волі, застосувати ст. 58 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази, процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 371, 374, 376, 392, 395 КПК України,

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України покарання, що призначене ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, у виді позбавлення волі строком 2 (два) роки замінити на службове обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням 10 (десяти) відсотків із суми грошового забезпечення в дохід держави.

Під час відбування цього покарання засуджений не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_20