Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №756/4891/26 — Оболонський районний суд міста Києва

27.08.2026 Справа № 756/4891/26

Справа №756/4891/26

Провадження № 2/756/5683/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тихої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Вангородської О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 9 255 грн. щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову та до закінчення навчання або досягнення донькою двадцяти трьох років.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що від шлюбу вони з відповідачем мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 21.07.2018 шлюб між сторонами розірвано. За рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.02.2020 на утримання обох дітей з відповідача стягувалися аліменти. На теперішній час донька досягла повноліття і стягнення аліментів на її утримання припинилося. Донька з 01.09.2025 є студенткою Київського національного лінгвістичного університету денної форми навчання, термін навчання - до 30.06.2029, у зв`язку з чим не має можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання. Крім того, навчання здійснюється на платній основі, вартість освітньої послуги за перший рік навчання - 58 000,00 грн., другий рік - 61 480,00 грн., третій рік - 65 160,00 грн., четвертий рік - 69 060,00 грн.

Донька проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач у добровільному порядку не приймає участі у матеріальному забезпеченні доньки, що ставить її у скрутне матеріальне становище, є працездатним. У зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом. Оскільки відповідач офіційно не працює, позивач просить стягнути з нього аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 9 255,00 грн. щомісячно, що становить 1/5 від 46 278,00 грн. (середньої заробітної плати по м. Києву за період з 01.02.2025 по 31.01.2026).

Ухвалою від 09.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.

23.06.2026 представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, у якому представник просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність. Зазначив, що відповідач, навіть після досягнення донькою повноліття, продовжує матеріально допомагати їй. Так відповідач сплатив половину вартості за перший рік навчання доньки в університеті. Відповідач офіційно працює, його заробітна плата на місяць становить 8 647,00 грн., а тому його рівень доходу не дозволяє сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі. Разом з тим, за приписами ст. 199 СК України умовою для стягнення аліментів є, зокрема, можливість з боку батька (матері) надавати матеріальну допомогу. Крім того, відповідач сплачує аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 2 550,00 грн. щомісяця. Обгрунтованим відповідач вважав стягнення з нього аліментів на повнолітню доньку у розмірі 2 500,00 грн. на місяць.

01.07.2026 представником позивача подана відповідь на відзив, у якій представник, зокрема, зазначила, що діти проживають з позивачем, що встановлено судовим рішенням та не спростовано відповідачем, твердження останнього про постійну участь у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки також не відповідають дійсності. Зазначила, що довідка форми ОК-5 не є документом, який підтверджує фактичний сукупний дохід особи, оскільки містить лише відомості, необхідні для обліку страхового стажу та нарахування єдиного соціального внеску. Така довідка не містить відомостей щодо інших можливих доходів особи, виплат матеріальної допомоги, доходів від цивільно-правових договорів тощо. Скрутне матеріальне становище відповідача спростовується тим, що він сплатив 29 000,00 грн. за навчання доньки та продовжує сплачувати аліменти на утримання сина.

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі, позов просили задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Факт проживання доньки ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 встановлений рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 20.02.2020 у справі № 756/15540/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, яке набрало законної сили (джерело - Єдиний державний реєстр судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/88225473) та не спростований відповідачем під час розгляду даної справи.

За вказаним рішенням з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 550 грн., щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.09.2025 є студенткою факультету германської філології і перекладу Київського національного лінгвістичного університету, форма навчання - денна, термін навчання - до 30.06.2029, навчання здійснюється за кошти фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою від 09.03.2026.

Як убачається з заяви про приєднання (акцепт) до договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця з вищою освітою від 07.08.2025 № 6102-05656, вартість освітньої послуги, що надається здобувачу вищої освіти ОСОБА_4 , за перший рік навчання становить 58 000,00 грн., другий рік - 61 480,00 грн., третій рік - 65 160,00 грн., четвертий рік - 69 060,00 грн.

З наданих сторонами платіжних інструкцій убачається, що за перший рік навчання доньки ОСОБА_4 у Київському національному лінгвістичному університеті ними порівно сплачено кошти, кожним по 29 000,00 грн.

З початку навчання доньки ОСОБА_4 в університеті з вересня 2025 року відповідач ОСОБА_3 отримує дохід у Державному підприємстві спеціального зв`язку (жовтень 2025 року - 3738,19 грн., листопад 2025 року - 8000,00 грн., грудень 2025 року - 8082,53 грн., починаючи з січня 2026 року - 8647,00 грн.), що підтверджується довідкою форми ОК-5.

Матеріали справи не містять доказів про інші джерела та суми доходів відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку допомогу надавати.

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" №3, від 15.05.2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на те, що ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, не має можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання, остання потребує матеріальної допомоги обох батьків.

Виходячи з матеріального становища сторін, враховуючи, що відповідач є працездатним та в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої доньки на час її навчання, суд приходить до висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 грн. щомісяця, починаючи стягнення з 17.03.2026, тобто від дня пред`явлення позову, до закінчення ОСОБА_4 навчання у Київському національному лінгвістичному університеті, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Визначаючи саме такий розмір аліментів суд враховує вартість навчання ОСОБА_4 , розмір щомісячного доходу відповідача ОСОБА_3 у розмірі 8647,00 грн., а також те, що останнім щомісяця сплачуються аліменти на утримання молодшого сина у розмірі 2 550,00 грн. При цьому суд відхиляє доводи сторони позивача про те, що щомісячний дохід відповідача є значно більшим, ніж відображено у наданій ним довідці форми ОК-5, оскільки вони не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Разом з тим, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також під час розгляду справи стороною позивача не доведено наявності у відповідача витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких останнім не доведено джерело походження коштів, що могло б бути підставою не обмежуватися розміром заробітку (доходу) відповідача як платника аліментів під час визначення розміру аліментів у даній справі.

Також суд відхиляє доводи сторони відповідача як на підставу для відмови у позові про те, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу доньці, оскільки добровільна сплата коштів не позбавляє права звернутися до суду та не перешкоджає стягненню аліментів за судовим рішенням. Крім того, окрім оплати половини вартості за перший рік навчання доньки в університеті на загальну суму 29 000,00 грн., відповідачем не надано доказів надання іншої матеріальної допомоги доньці ОСОБА_4 .

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Вирішуючи питання про судові витрати суд, на підставі ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 грн. щомісяця, починаючи стягнення з 17.03.2026, тобто від дня пред`явлення позову, до закінчення ОСОБА_4 навчання у Київському національному лінгвістичному університеті, але не більше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір в розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення - 27.08.2026.

Суддя О.О. Тиха