Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №711/2209/26 — Оболонський районний суд міста Києва

27.08.2026 Справа № 711/2209/26

Справа №711/2209/26

Провадження № 2/756/5921/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Тихої О.О.,

за участі секретаря судового засідання - Вангородської О.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання жінки, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вони з відповідачем мають спільну дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У шлюбі з відповідачем не перебували, проживають окремо. Дитина проживає разом з нею та повністю перебуває на її утриманні, відповідач матеріально не допомагає. Позивач не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому не має змогти самостійно заробляти гроші на своє утримання. Відповідач є військовослужбовцем, отримує грошове забезпечення та має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дитини та на її утримання до досягнення донькою трирічного віку. Дитина має діагноз, який потребує постійного контролю, обстеження та лікування, що також потребує значних фінансових затрат. У зв`язку з викладеним позивач просить стягувати з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно та аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Ухвалою судді від 11.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді від 18.06.2026 постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

07.07.2026 представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, у якому представник не заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання доньки. Разом з тим зазначив, що відповідач добровільно, регулярно сплачував і продовжує сплачувати кошти на утримання дитини. Зокрема, 02 березня 2026 року, тобто за тиждень до складення позивачкою позовної заяви, відповідач сплатив на її рахунок 13 750,00 грн з призначенням платежу «Аліменти (13750 грн) на дитину за Березень 2026 року» (платіжна інструкція № T8ET-583A-2C93-74T3), а 29 квітня 2026 року - 13 850,00 грн з призначенням платежу «Аліменти (13850 грн) на дитину за Квітень 2026 року» (платіжна інструкція № AK9K-KP66-8A6M-HHK9). Крім того, на першу ж вимогу позивачки відповідач компенсував половину вартості лікування дитини, сплативши 09 квітня 2026 року 4 350,00 грн (платіжна інструкція № 6XTX-373B-M62M-CEEC) та 12 травня 2026 року 3 575,00 грн (платіжна інструкція № B6P4-B6C5-HK18-4MT3). Окрім цього відповідач надсилав для дитини поштове відправлення з дитячими речами (розвиваючий килимок, підгузки, сушарку для пляшечок, іграшки, дитячі ігрові комплекти тощо), від отримання якого позивачка безпідставно відмовилася.

Представник відповідача заперечував проти стягнення аліментів на утримання позивачки, заявляючи про необгрунтованість заявлених позовних вимог в цій частині, з огляду на те, що сторони у зареєстрованому шлюбі ніколи не перебували, а отже посилання позивача на ст. 84 СК України є безпідставним, позовні вимоги не грунтуються на законі. Також вказав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами можливість з боку відповідача надавати матеріальну допомогу, що є самостійною та обов`язковою умовою для стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку. Натомість, матеріальні можливості відповідача є об`єктивно обмеженими, а покладення на нього обов`язку сплачувати позивачу 10 000,00 грн. щомісячно понад аліменти на дитину виходить за межі його спроможності. Відповідач не має власного житла та винаймає житлове приміщення, щомісячна плата за користування яким становить 16 700 грн. Також відповідач здобуває вищу освіту на платній основі, загальна вартість освітніх послуг за укладеними ним договорами становить 104 000,00 грн. та 40 500,00 грн. Крім того, стан здоров`я відповідача погіршений унаслідок травми, пов`язаної з проходженням військової служби, а саме: перенесеного оперативного втручання. За вказаних обставин відповідач не має можливості надавати позивачці утримання у заявленому нею розмірі без шкоди для виконання пріоритетного обов`язку з утримання самої дитини. Крім того, заявлений позивачкою розмір аліментів на її утримання є довільним та не підтверджений жодним доказом, позовна заява не містить ані розрахунку, ані доказів на підтвердження того, що обґрунтовані потреби позивачки становлять саме 10 000,00 грн. щомісячно.

08.07.2026 позивачем подана відповідь на відзив, у якій позивач підтримала заявлені позовні вимоги, наголосила на тому, що саме вона постійно здійснює догляд за малолітньою дитиною, через що позбавлена можливості працювати та отримувати кошти на своє утримання. Також має проблеми зі здоров`ям, які потребують вартісного лікування. Вважає, що відповідач не довів неможливість надавати їй матеріальну допомогу у заявленому нею розмірі.

22.07.2026 представником відповідача подані заперечення на відповідь на відзив.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з викладених у заявах по суті підстав. Не заперечувала, що відповідачем їй періодично перераховувалися кошти на дитину, на лікування доньки, проте цих коштів не достатньо для повноцінного життя та розвитку дитини.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки у заявленому у позові розмірі. Проти стягнення аліментів на утримання позивача заперечував з підстав, зазначених у заявах по суті.

Вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.06.2025.

Дитина проживає разом з позивачкою, що підтверджується наявними у справі довідками з Реєстру Смілянської територіальної громади Черкаського району Черкаської області, довідкою ОСББ «Ельза» від 06.03.2026 та не заперечувалося відповідачем.

Згідно з консультативними висновками з дерматологічної клініки BOGOMOLETS CLINIC у малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагностоване судинне новоутворення, що потребує постійного нагляду, обстеження, лікування.

Відповідачем у березні, квітні 2026 року надавалася матеріальна допомога позивачу на утримання дитини та самої позивачки, у тому числі на лікування дитини, що не заперечувалося позивачем та підтверджується наданими стороною відповідача платіжними документами. Так, 02 березня 2026 року відповідачем перераховано позивачу 13 750,00 грн. з призначенням платежу «Аліменти (13750 грн) на дитину за Березень 2026 року»; 30 березня 2026 року - 6 000,00 грн. з призначенням платежу «Аліменти (6000 грн) матері моєї дитини за Березень 2026 року; 09 квітня 2026 року - 4 350,0 грн. з призначенням платежу «Оплата половини суми (4350 грн) за лікування дитини, за 08.04.2026; 29 квітня 2026 року - 13 850,00 грн з призначенням платежу «Аліменти (13850 грн) на дитину за Квітень 2026 року»; 29 квітня 2026 року - 6 000,00 грн з призначенням платежу «Аліменти (6000 грн) матері моєї дитини за Квітень 2026 року»; 12 травня 2026 року - 3 575,00 грн. з призначенням платежу «Оплата половини суми (3575 грн) за лікування дитини, за 12.05.2026.

Станом на час розгляду справи відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України.

За змістом ч. 1. ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із способів утримання, відповідно до ч.3 ст.181 СК України, є стягнення аліментів за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За приписами ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно приписів ч. 3 ст. 182 СК України суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

З урахуванням закріплених ч. 9 ст.7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов`язку обох батьків утримувати своїх дітей, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дитини, враховуючи, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо способу виконання відповідачем обов`язку по утриманню доньку, з огляду на те, що відповідач у добровільному порядку на утримання дитини надає матеріальну допомогу нерегулярно, є працездатним, позов визнав в частині стягнення з нього аліментів на дитину у заявленому у позові розмірі, на утриманні інших осіб не має, суд приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Вказаний розмір аліментів з урахуванням рівного обов`язку обох батьків на утримання та виховання дитини буде відповідати інтересам та потребам останньої.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку суд зазначає наступне.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок Верховного Суду у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач посилається на те, що відповідач не надає допомоги на її утримання як матері, з якою проживає спільна дитина, проте вона потребує такої допомоги і відповідач може її надавати.

Відповідно до статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Відповідно до частини другої статті 91 СК України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Тлумачення частини другої статті 84, частини другої статті 91 СК України свідчить, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині -матері незалежно від цієї обставини.

Таким чином, враховуючи матеріальний стан платника і одержувача аліментів, приймаючи до уваги той факт, що малолітня дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ще не досягла трьох років, проживає разом з матір`ю - позивачем у справі, відповідач є працездатним, не має інших утриманців, протилежного суду не довів, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині частково та стягнення з відповідача аліментів на утримання позивача у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи стягнення з 09.03.2026 до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Відповідачем не доведена належними та допустимими доказами неможливість надавати позивачу матеріальну допомогу на її утримання до досягнення донькою трирічного віку. Більш того, у добровільному порядку у березні та квітні 2026 року відповідач перерахував позивачу кошти двічі по 6 000,00 грн. з призначенням платежу - аліменти на утримання матері дитини. Також розмір перерахованих відповідачем позивачу у добровільному порядку грошових коштів свідчить про фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти як на утримання доньки, так і на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку, яка, у свою чергу, здійснюючи догляд за дитиною, позбавлена можливості працювати та заробляти кошти на своє утримання. Надаючи докази на підтвердження своїх витрат, зокрема, на навчання та проживання у м. Києві, відповідач, разом з тим, не надав докази на підтвердження свого щомісячного доходу для порівняння та висновку про його неспроможність надавати позивачу матеріальну допомогу, окрім аліментів на дитину.

Позивачем також не доведений щомісячний розмір доходів позивача, а отже не доведена можливість з боку останнього надавати їй матеріальну допомогу щомісяця на її утримання у розмірі 10 000,00 грн., тож, з огляду на існування умов, необхідних для виникнення права позивача на утримання, передбачених частиною другою статті 84, частиною другою статті 91 СК України, суд дійшов виснову про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання саме у розмірі 5 000,00 грн. на місяць.

Щодо добровільно сплачених відповідачем на користь позивача грошових коштів, що не заперечувалося сторонами під час розгляду справи, суд зазначає, що рішення суду про стягнення аліментів лише встановлює обов`язок сплачувати аліменти на майбутнє (з моменту подачі позову) та визначає розмір виплат, питання ж врахування та зарахування коштів, які платник аліментів сплатив добровільно, належить до іншої стадії судового процесу - виконання судового рішення.

Інші доводи сторін не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах платежу за один місяць.

Судові витрати підлягають розподілу на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання жінки, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 09.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи стягнення з 09.03.2026 до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави, в особі Державної судової адміністрації України, судовий збір у розмірі 1 996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення - 27.08.2026.

Суддя О.О.Тиха