Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №148/2803/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/2803/25

Провадження №2/148/237/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 серпня 2026 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Семенової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Дмитришиною Тетяною Іванівною, до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачки звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя, який мотивований тим, що 21.01.2007 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 24.01.2018 Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Вінницькій області.

Від шлюбу сторони мають трьох спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю та перебувають на її утриманні. Спір з приводу місця проживання та утримання дітей між сторонами - відсутній.

На теперішній час, подружжя не проживає однією сім`єю, у них відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя та введення спільного господарства, відсутнє взаєморозуміння. Таким чином, фактично шлюбні відносини припинились.

Також, між подружжям існує спір з приводу майна, набутого за час перебування у шлюбі, яке належить позивачу з відповідачем на праві спільної сумісної власності подружжя.

За період перебування у шлюбі, подружжям за спільні кошти придбано:

- земельну ділянку площею 0,2165 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0300, що розташована в с. Маяки, Тульчинський район Вінницька область, для ведення особистого селянського господарства. Право приватної власності відповідача на вказану земельну ділянку зареєстровано в реєстрі 21.11.2014 за № 29817981, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_2 . Згідно відомостей про вартість сільськогосподарських земель у Вінницькій області, отриманих із інтернет-сайту Opendatabot.ua, станом на жовтень 2025 року вартість 1 га – 80315 грн, тому середня ринкова вартість вказаної земельної ділянки площею 0,2165 га становить 17 388,20 грн.;

- земельну ділянку площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, що розташована по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Право приватної власності відповідача на вказану земельну ділянку зареєстровано в реєстрі 20.11.2014 за № 7773740, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_3 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕН № 010232;

- житловий будинок з господарськими будівлями 64,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.08.2011, посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Козловським С.В. та зареєстрованого реєстрі за № 1193, ОСОБА_2 за згодою дружини – ОСОБА_1 купив даний житловий будинок, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів. Право приватної власності відповідача на вказаний житловий будинок зареєстровано в реєстрі 29.08.2011 за № 7888903 згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 31109698. Загальна площа будинку змінилась з 52,7 м.кв. на 64.1 м.кв. у зв`язку з добудовою прибудови літ. «а2». Відповідно до звіту про оцінку майна станом на 08.05.2025, ринкова вартість житлового будинку загальною площею 64,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ становить 641 256 грн.;

- легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 . Право власності відповідача на вказаний автомобіль зареєстровано 14.04.2023, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 . Середня ринкова вартість даного автомобіля становить 10235 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 27.10.2025 - 429 838,27 грн, згідно калькулятора розрахунку вартості автомобіля, здійсненого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі вищевикладеного представник позивача просить розірвати шлюб між сторонами, визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя вищевказане нерухоме майно, стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію в сумі 214919,14 грн за 1/2 частини ринкової вартості легкового автомобіля «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , припинивши право спільної сумісної власності подружжя, та виділити вказаний автомобіль ОСОБА_2 .

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивований тим, що на теперішній час, фактично шлюбні відносини припинились, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведеться, у зв`язку з чим, подальше збереження шлюбу та примирення не можливе.

Позовні вимоги про розірвання шлюбу, та про поділ майна в частині визнання за позивачем права власності на 1/2: земельної ділянки площею 0,2165 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0300, земельної ділянки площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, житлового будинку з господарськими будівлями, загальною площею 64,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, відповідач вважає обгрунтованими.

Щодо порядку та способу поділу транспортного засобу легкового автомобілю «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (шасі) - НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , то відповідач заперечує проти заявленого розміру компенсації.

Позивач визначаючи дійсну вартість вказаного транспортного засобу посилалась на розрахунок здійснений з використанням вебсайту auto.ria, а саме: 10 235 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 27.10.2025 - 429 838.27 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 03.10.2018 по справі № 127/7029/15-ц, належним та допустимим документом, який підтверджує дійсну вартість майна подружжя, що підлягає поділу, є звіт про оцінку такого майна складений оцінювачем станом на момент розгляду справи за результатами огляду такого майна.

На підставі заяви відповідача 24.02.2026 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 проведено огляд транспортного засобу легкового автомобіля «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (шасі) - НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , та за результатами такого огляду складено звіт № 031 про оцінку транспортного засобу.

Відповідно до звіту, ринкова вартість вищевказаного транспортного засобу станом на 24.02.2026 становить 371 828 грн.

Вартість 1/2 частки позивача та відповідно розмір компенсації такої частки позивача становить 185914 грн, а не як зазначає позивач у позові 214 919,14 грн, тому позовна вимога про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації в сумі 214919,14 грн за 1/2 частини ринкової вартості транспортного засобу легкового автомобілю «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (шасі) НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , підлягає частковому задоволенню, а саме: стягнення з грошової компенсації за 1/2 частини ринкової транспортного засобу у розмірі 185914 грн.

Також, щодо витрат позивачки на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн, представник відповідача зазначає, що до позовної заяви не було надано попередній (орієнтовний) розрахунок сум таких судових витрат та не надано будь-яких доказів, з яких можливо було би встановити розмір таких витрат, що унеможливлює висловлення заперечень проти розрахунку.

Попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Дмитришина Т.І. не з`явилися, від представника надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач та його представник адвокат Подоляк М.Р. у судове засідання не з`явились, від представника надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності, позовні вимоги визнають частково.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_7 , виданого повторно 24.01.2018 Тульчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, сторони зареєстрували шлюб 21.01.2007, за актовим записом № 1. При реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 64).

Сторони є батьками:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 виданого 02.04.2007 Виконкомом Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с. 14);

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 виданого повторно 14.07.2022 Тульчинським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (зв.б. а.с. 14);

- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_10 виданого повторно 14.07.2022 Тульчинським відділом ДРАЦС у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (а.с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , право власності на легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , зареєстровано 14.04.2023 за ОСОБА_2 (а.с. 16).

Згідно копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 16.08.2011 посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Козловським С.В. та зареєстрованого реєстрі за № 1193,Витягу з Державного реєстру правочинів № 10266099 від 16.08.2011, ОСОБА_2 придбав житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 розташований на присадибній земельній ділянці, загальна площа будинку становить 52.7 кв.м. та у подальшому ОСОБА_2 зареєстрував право приватної власності на вказаний житловий будинок 29.08.2011 за № 7888903 згідно Витягу про державну реєстрацію прав № 31109698 (а.с. 17, 22, зв.б. а.с. 22).

Відповідно до свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕН № 010233, індексний номер витягу: 29818600 від 21.11.2014, право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2165 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0300, що розташована в с. Маяки, Тульчинський район Вінницька область, для ведення особистого селянського господарства зареєстровано 21.11.2014 за ОСОБА_2 (а.с. 23, 25).

Згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕН №010232, індексний номер витягу: 29815547 від 21.11.2014, право приватної власності на земельну ділянку площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, що розташована по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) зареєстровано 21.11.2014 за ОСОБА_2 (зв. б. а.с. 23, 24).

Відповідно до звіту про оцінку майна виконаного КП «Архітектурне планувально-проектне бюро», станом на 08.05.2025 року ринкова вартість житлового будинку загальною площею 64,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ становить 641256 грн (а.с. 26-37).

Згідно наданої стороною позивача роздруківки сайту «auto.ria.»», середня ринкова вартість автомобіля «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (шасі) - НОМЕР_4 , становить 10235 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 27.10.2025 - 429838,27 грн (а.с. 47).

Відповідно до звіту № 031 про оцінку транспортного засобу, складеного 24.02.2026 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , ринкова вартість легкового автомобіля «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (шасі) - НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , станом на 24.02.2026 становить 371 828 грн (а.с. 90-105).

Щодо позовної вимоги про розірвання шлюбу, суд дійшов наступного висновку.

Спільне життя сторін не склалось. Фактичні взаємини не відображають їхнього прагнення щодо збереження шлюбу та сім`ї. Причинами розірвання шлюбу є відсутність взаєморозуміння.

Правовідносини, що виникли між сторонами регламентуються ст. 110-113 СК України.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст.110 СК України). Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб з відповідачем.

Враховуючи, що сторони шлюбні відносини не підтримують, позивач наполягає на розірванні шлюбу, наміру зберегти сім`ю не має, відповідач не заперечив щодо розірвання шлюбу, за таких обставин суд вважає, що подальше збереження їх сім`ї неможливе, а тому є підстави для розірвання шлюбу.

Статтею 113 СК України визначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, оскільки позивачка не висловила своєї позиції щодо залишення чи відновлення їй дошлюбного прізвища, тому суд залишає позивачці прізвище без змін.

Щодо позовної вимоги про поділ майна подружжя, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовний вимог, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ст. 60 СК України - майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 61 СК України - об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

Отже, у сімейному законодавстві діє принцип спільності майна подружжя та частки чоловіка і дружини є рівними.

За загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 18.05.2023 у справі №344/5528/22 (Постанова ВС від 11.04.2019 справа № 339/116/16-ц).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Також, згідно частини 1 статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною 1 статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 71 СК України передбачено, що майно, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Суд вважає доведеним, що:

-земельна ділянка площею 0,2165 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0300, що розташована в с. Маяки, Тульчинський район Вінницька область, для ведення особистого селянського господарства;

-земельна ділянка площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, що розташована по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-житловий будинок з господарськими будівлями 64,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на присадибній земельній ділянці площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209;

-легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки дане майно було придбане під час шлюбу.

Суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження №14-182цс21).

У постанові Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 235/5146/16-ц (провадження № 61-37616св18), суд дійшов до висновку, що принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених ЦК України (стаття 365 цього Кодексу), в першу чергу застосовується до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації. Гарантуючи, що компенсація буде виплачена, позивач вносить необхідну суму на депозитний рахунок суду.

Оцінюючи положення частини п`ятої статті 71 СК України як такі, що застосовуються до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя до іншого з вимогами про припинення його права на частку у спільному майні, Верховний Суд робить висновок, що ця норма не вимагає обов`язкового внесення на депозитний рахунок грошової компенсації у справах за спорами, в яких про припинення своєї частки у спільному майні і отримання компенсації на свою користь заявляє позивач.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 501/2211/18 (провадження № 61-19084св20); від 03.06.2020 у справі №487/6195/16-ц (провадження № 61-46326св18); від 30.09.2020 у справі № 552/1514/19 (провадження № 61-21084св19), від 17.02.2021 у справі № 359/898/18 (провадження № 61-3703св19), від 24.03.2021 у справі № 501/2211/18 (провадження № 61-19084св20), від 07.04.2021 у справі № 757/64512/16-ц (провадження № 61-11187св20), від 18.05.2021 року у справі № 725/3818/19 (провадження № 61-11831св20).

Спірне майно: легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , є неподільними, і його залишення у спільній власності є недоцільним, оскільки встановлення спільного режиму користування автомобілем неможливе, виходячи з того, що сторони припинили спільне проживання і ведення спільного побуту. Доцільним є здійснити поділ спільного майна, за яким неподільна річ залишається одному з співвласників зі стягненням з нього на користь іншого співвласника грошової компенсації у розмірі вартості його частки і з подальшим (після сплати компенсації) припиненням спільної власності.

За змістом ч. 4 ст. 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.

При вирішенні питання про доцільність залишення транспортного засобу Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 відповідачу ОСОБА_2 зі стягненням з нього грошової компенсації на користь позивачки ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що у відзиві на позовну заяву стороною позивача до матеріалів справи долучено роздруківку із сайту auto.ria, про дійсну вартість вказаного транспортного засобу а саме: 10235 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ станом на 27.10.2025 – 429838,27 грн.

Однак, відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 03.10.2018 по справі № 127/7029/15-ц, належним та допустимим документом, який підтверджує дійсну вартість майна подружжя, що підлягає поділу, є звіт про оцінку такого майна складений оцінювачем станом на момент розгляду справи за результатами огляду такого майна.

Враховуючи, що згідно звіту № 031 про оцінку транспортного засобу, ринкова вартість легкового автомобіля «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу (шасі) - НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , станом на 24.02.2026 становить 371 828 грн (а.с. 90-105), тобто, вартість 1/2 частки даного майна становить 185 914 грн, тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню грошова компенсація вартості 1/2 (одну другу) частини ринкової вартості вищевказаного автомобіля, в розмірі 185 914 грн.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи позицію сторін та їх представників, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та про існування правових підстав для їх часткового задоволення.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відсоток задоволених позовних вимог складає 94,4877 %, тому враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, сума судового збору в розмірі 5029,48 грн (а.с. 1).

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим, законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.

Згідно матеріалів справи, представник позивача в підтвердження витрат на правничу допомогу надала: договір № 10/10/25-01 про надання правової (правничої) допомоги, захисту та представництва від 10.10.2025 (а.с. 10, 11), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 0000032 від 26.05.2015 та копію ордеру на надання правничої допомоги серії АВ № 1240238 від 10.10.2025 (а.с. 46).

У постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 Верховний Суд зробив висновок про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, представником позивача не було надано суду доказів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тому суд дійшов висновку про відмову у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. 12, 15, 216, 368, 372, 387, 388 ЦК України, ст. 60, 61, 68- 71, 105, 110, 112, 113СК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов – задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.01.2007 Виконавчим комітетом Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області, актовий запис № 1.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище без змін.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 , по 1/2 частині право власності на нерухоме майно:

- земельну ділянку площею 0,2165 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0300, що розташована в с. Маяки, Тульчинський район Вінницька область, для ведення особистого селянського господарства;

- земельну ділянку площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209, що розташована по АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- житловий будинок з господарськими будівлями 64,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на присадибній земельній ділянці площею 0,154 га, кадастровий номер 0524381000:03:000:0209.

Визнати об`єктом спільної сумісної власності подружжя легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 , право власності на легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , припинивши частину права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , на легковий автомобіль «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , грошову компенсацію 1\2 частини власності автомобіля «Subaru XV 2.0», 2012 року випуску, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , в розмірі 185 914 грн (сто вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_12 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживає, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_11 , судовий збір у розмірі 5029,48 грн (п`ять тисяч двадцять дев`ять гривень сорок вісім копійок).

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: