Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №146/1013/26 — Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1013/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"26" серпня 2026 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-cyдді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Колісник А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в селищі Томашпіль адміністративну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1

вимоги позивача: про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення

представник позивача : адвокат Семко В.М.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

23 червня 2026 року до суду з цією позовною заявою звернувся ОСОБА_1 в якій просить постанову № R578696 про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 17000 грн, видану начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 скасувати, а провадження у справі закрити.

Позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 , є військовозобов`язаною особою та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 (Томашпіль).

Під час чергового оновлення військово-облікового документу 29.05.2026 року в своєму електронному застосунку Резерв+(кабінет військовозобов`язаного), який був встановлений у телефоні, було отримано повідомлення про його розшук з причини неприбуття за повісткою до ТЦК та СП. Водночас у зазначених відомостях не було можливості ознайомитись ні зі змістом та підставами виклику до ТЦК та СП, ні з часом її виписки та необхідною датою прибуття, ні з обставинами надсилання повістки та датою надходження, ні з відомостями, які підтверджують дату та час її вручення чи отримання або умовного отримання згідно вимог чинного законодавства.

В цей же час розділі «Меню» застосунку Резерв+ «Штрафи онлайн» у позивача з`явилась можливість подати заяву для винесення відповідної постанови, що було зроблено 29.05.2026.

02.06.2026 року о 19:40 в мобільний застосунок Резерв+ надійшло сповіщення про наявність рішення по справі та надійшла оформлена постанова № R558299 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в якій зазначено те, що "за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП" та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Незважаючи на відсутність у вказаній постанові інформації про дату, час і місце вручення повістки, а також підтверджуючі дані щодо належного повідомлення про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Томашпіль), позивач прийняв рішення не оскаржувати вищевказану постанову та 03.06.2026 сплатив штраф у розмірі 50%, в сумі 8500 грн, після чого в мобільний застосунок Резерв+ надійшло підтвердження про сплату штрафу від 03.06.2026 о 10:54.

Водночас, протягом 10 хвилин з моменту винесення вказаної вищезазначеної постанови, а саме 02.06.2026 о 19:50 в мобільному застосунку Резерв+ з`явилося нове сповіщення щодо розшуку ТЦК та СП для складання протоколу про порушення військового обліку. В подальшому 03.06.2026 року о 19:10 годині у розділі «Меню» застосунку Резерв+ - «Штрафи онлайн» з`явилося друге повідомлення про виявлене аналогічне порушення, а саме неприбуття за повісткою до ТЦК та СП позивачем було прийнято рішення повторно подати заяву про формування постанови про порушення.

Так, 12.06.2026 року о 14:01 позивачем засобами застосунку Резерв+ було сформовано відповідну заяву, а 15.06.2026 року о 20:35 прийшло повідомлення про наявність рішення по справі, з яким було надіслано постанову № R578696 від 15.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є предметом оскарження цього позову.

Зокрема, описова частина оскаржуваної постанови містить аналогічний постанові №R558299 від 02.06.2026 року зміст суті порушення: “За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП”.

В ній в порушення вимог Кодексу про адміністративні правопорушення не зазначено обставин вчинення правопорушення та доказів, які підтверджують факт належного оповіщення мене про необхідність прибуття до ТЦК та СП.

Позивач наголошує, що не ухилявся від отримання повісток, а постанова не містить конкретних відомостей, які підтверджують факт направлення повістки у порядку, визначеному діючим законодавством, а також відомостей про її вручення.

Крім того, вже після 5 (п`яти) хвилин після винесення оскаржуваної постанови, а саме 15.06.2026 о 20:40 в мобільному застосунку Резерв+ з`явилося нове сповіщення про розшук ТЦК та СП, а в сформованому електронному військово обліковому документі зазначено, що причиною є втретє неприбуття за повісткою до ТЦК та СП. При цьому в розділі «Меню» застосунку Резерв+ - «Штрафи онлайн» жодного повідомлення про виявлене порушення наразі немає.

Враховуючи наведене та системність (три рази поспіль) дій ІНФОРМАЦІЯ_2 (Томашпіль) щодо оголошення позивача в розшук з підстав неприбуття за повістками без зазначення відомостей щодо дат направлення повісток, без зазначенням доказів їх належного відправлення у визначеному законодавством порядку та відповідно їх отримання (умовне отримання) позивачем, останній вважає постанову № R578696 від 15.06.2026 незаконною та необґрунтованою з урахуванням наступного.

Фактично вказана постанова містить неконкретне обвинувачення, з якого неможливо чітко встановити, які саме дії або бездіяльність вважаються правопорушенням, у який момент воно, начебто, було вчинено, та які фактичні дані покладені в основу висновку про вину позивача. Такий підхід суперечить вимогам Конвенції та практиці Європейського суду з прав людини щодо обов`язку детально інформувати особу про характер і причини обвинувачення, а також вимогам національного законодавства, оскільки у справах про адміністративні правопорушення уповноважена посадова особа зобов`язана встановити подію правопорушення, вину особи та інші істотні обставини, а постанова повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи

Крім того, наявність заяви, поданої через електронний кабінет, не може визнаватися достатнім для підтвердження законності притягнення до адміністративної відповідальності. Сам по собі факт визнання особою своєї вини не є достатнім доказом правомірності рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутності інших належних і допустимих доказів та не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність свого рішення, що узгоджується з частиною другою статті 77 КАС України.

Закон вимагає від керівника ТЦК та СП активної процесуальної поведінки, спрямованої на з`ясування реальних обставин, а не формального посилання на відомості, відображені в електронній системі. Зміст такого обов`язку полягає в тому, що посадова особа повинна була перевірити, чи дійсно заява подана саме позивачем, чи справді вона сформована та надіслана ним особисто, чи відповідає її зміст його реальному волевиявленню, чи не містить вона технічних помилок або недостовірних відомостей, а також чи підтверджуються викладені у ній фактичні обставини іншими матеріалами справи. Інакше кажучи, керівник ТЦК та СП мав встановити не лише формальний факт існування запису про заяву, а насамперед те, що особа дійсно не оспорює порушення, усвідомлює зміст такого волевиявлення, погоджується на розгляд справи без своєї участі та що саме правопорушення, яке інкримінується, дійсно мало місце.

13 липня 2026 року відповідачем подано до суду відзив, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відзив мотивовано наступним.

Громадянин ОСОБА_1 , скориставшись засобами мобільного застосунку «РЕЗЕРВ+» 29.05.2026 надіслав заяву відповідного змісту, за результатом якої, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 вже 02.06.2026 було винесено оскаржувану постанову, яку громадянин ОСОБА_1 отримав відразу у мобільному застосунку. Відтак, громадянин ОСОБА_1 був ознайомлений з постановою №R558299 в день її винесення – 02.06.2026.

Зазначений механізм також був застосований під час винесення постанови №R578696 від 15.06.2026.

Винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може гарантувати відсутність інших порушень мобілізаційного законодавства з боку громадянина ОСОБА_1 , відтак не може гарантувати відсутність підстав для розшуку, особливо для військовозобов`язаного громадянина України, який цілеспрямовано та систематично ухиляється від виконання своїх обов`язків, передбачений законодавством.

З огляду на зазначене, дії ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідають нормам закону, а вимоги позивача задоволенню не підлягають.

15 липня 2026 року відповідачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якого просив задовольнити адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в повному обсязі.

Відповідь на відзив мотивовано наступним.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником.

При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Рекомендовані листи з позначками «Повістка ТЦК», «Вручити особисто» підлягають врученню особисто адресатам.

У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо ж протягом 3 робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Отже, після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов`язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».

Водночас надіслані відповідачем матеріали адміністративних справ підтверджують протиправність дій відповідача, а зокрема: в справі про адміністративне правопорушення №Е/26/1857 міститься Облікова картка позивача з таблицею встановлених порушень, з якої вбачається факт виявлення порушення 02.06.2026 року, номер звернення щодо розшуку Е5348586, час звернення 19:38. Згідно Примітки даного запису підставою для звернення було Розпорядження №709 від 30.05.2026 року.

З доданого Розпорядження № 709 можна встановити, що воно підписано керівником відповідача 30.05.2026 року о 10:26 та адресовано не Ппзивачеві, а Томашпільській селищній раді, а з його змісту вбачається необхідність здійснити оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та забезпечити його прибуття на 02.06.2026 року, що прямо суперечить вищевказаним положенням Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, які визначають мінімальний 10-денний термін на явку до ТЦК та СП з моменту надсилання повістки.

Більше того, до матеріалів адміністративної справи долучено Список №711 за Ф.103 Рекомендовані листи, з якого вбачається направлення Томашпільською селищною радою рекомендованого листа, та міститься відбиток штемпеля відділення Укрпошти з датою приймання, а саме: 02.06.2026 року. При цьому вказаний рекомендований лист не містить опису вкладення, що відповідно не підтверджує надсилання саме повістки щодо виклику, а також в матеріалах справи відсутні докази відмови позивача в отриманні повістки чи відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи.

Отже, фактично на 02.06.2026, а саме дату внесення відповідачем до Облікової картки позивача відомостей про порушення правил військового обліку, жодна повістка не була позивачу направлена (навіть якщо рахувати, що саме вона була надіслана Томашпільською селищною радою лише 02.06.2026), а наявні докази спростовують викладені в оскаржуваній постанові доводи про наявність моєї вини та наявність підстав для про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн.

Як уже зазначалось у позовній заяві та відображено у Обліковій картці позивача, що надана відповідачем, 29.05.2026 було встановлено факт порушення позивачем правил військового обліку, а саме неприбуття за повісткою, яка направлялася згідно розпорядження від 19.05.2026 року. У зв`язку з допущенням порушення позивач 29.05.2026 року подав заяву про визнання вини, а відповідачем 02.06.2026 було винесено постанову R55829, яку позивач не оскаржував та сплатив штраф у розмірі 8500 грн., що підтверджується доданими доказами до позовної заяви.

Водночас позивач вважав, що наявність повторного розшуку та внесення відповідачем інформації в той же день 02.06.2026 щодо його неявки до ТЦК та СП без отримання належно оформленої повістки було помилковим, а відтак подав заяву 12.06.2026, розраховуючи на дотримання відповідачем вимог КУпАП та наявність підстав для закриття провадження у справі.

Однак, незважаючи на відсутність належних доказів направлення повістки, своєчасного її вручення та неявки позивача, відповідачем прийнято постанову №R578696 від 15.06.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210- 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є предметом оскарження цього позову.

На жаль, функціонал додатку “Резерв+” не дає можливості при формуванні заяви про визнання порушення ознайомитись ні з доказами, які підтверджують таке порушення, ні з описовою частиною самого діяння, а з наданих суду усіх сповіщень, які надходили позивачу в додаток “Резерв+”, не вбачається отримання сповіщення щодо направлення повістки, надісланої Укрпоштою, хоча такий функціонал передбачений у розділі “Налаштування”.

Отже, лише наявність усіх ознак адміністративного правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 (справа №743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а). Аналогічно, сама по собі заява про визнання адміністративного правопорушення, без жодних інших доказів існування обставин адміністративного правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення Європейського суду з прав людини від 18.01.1978 у справі «Ireland v. The United Kingdom», №5310/71, §161), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Вказана позиція узгоджується і з практикою національних судів щодо оцінки заяв особи про визнання вини та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Суди виходять із того, що така заява не має наперед установленої доказової сили та не може автоматично свідчити про доведеність вини особи, якщо матеріали справи не містять інших належних, допустимих і достатніх доказів, які підтверджують подію правопорушення, винуватість особи та наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Отже, за відсутності можливості ознайомитись в додатку “Резерв+” з доказами порушення формування постанови, ні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ні подання заяви через застосунок «Резерв+» про розгляд справи без участі особи не можуть вважатися беззаперечним доказом вини позивача. Така заява не замінює обов`язку відповідача довести наявність усіх елементів складу адміністративного правопорушення, зокрема факт належного направлення або вручення повістки, визначення у ній конкретного місця та строку прибуття, а також факт безпідставного неприбуття позивача за таким викликом.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 24 червня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження, перше судове засідання призначено на 03 липня 2026 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 липня 2026 року розгляд справи призначено на 14 липня 2026 року, продовжено строк розгляду справи.

13 липня 2026 року відповідачем подано до суду відзив.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 14 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 15 липня 2026 року.

15 липня 2026 року відповідачем подано до суду відповідь на відзив.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 липня 2026 року розгляд справи відкладено на 26 серпня 2026 року.

Доводи учасників справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Семко В.М. позовні вимоги підтримав. Пояснив, що відповідачем було протиправно винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності . Постанову винесено без присутності ОСОБА_1 . Відповідачем зазначено, що повістка направлялася через селищну раду, але повістка не направлялася, було розпорядження. Позивач не явився 02.06.2026, бо навіть якщо була ще одна повістка, то вона була направлена 02.06.2026.

Щодо другої заяви позивача, то ці заяви формуються автоматично, через Резерв + і позивач думав, що вона по першому порушенні. 02.06.2026 його було знято з розшуку та 02.06.2026 він знову з`явився в розшуку, тому думав, що це попередній епізод. Через застосунок Резерв + не видно на підставі нової чи старої постанови оголошено розшук.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про розгляду справи без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, допустимість та достовірність доказів, які мають значення для правильного вирішення справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 268 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного та справедливого розгляду справи, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу і стадією розгляду справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту.

Вимоги п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод слід розглядати як конкретний аспект права на справедливий судовий розгляд, гарантований п. 1 ст. 6 Конвенції, що передбачає право мати час та можливості, необхідні для підготовки свого захисту, що означає, що підготовка основного захисту в його інтересах охоплює все, що є "необхідним" для підготовки основного розгляду справи. Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без обмежень можливості надання суду, який розглядає справу, всіх відповідних аргументів захисту і, таким чином, вплинути на результат провадження. Питання адекватності часу та можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи. Обмеження зазначених прав є порушенням п. 3 ст. 6 Конвенції, взятого в поєднанні з п. 1 ст. 6 Конвенції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 210 – 1 КУпАП, порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи встановлено, що 15 червня 2026 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , підполковником ОСОБА_2 було винесено постанову № R578696 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (за наявності поданої особою заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності).

Відповідно до винесеної постанови, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП

До ОСОБА_1 прийнято рішення про застосування стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Штраф повинен бути сплачений за реквізитами: НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили. У разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постановою не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною. У разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, в порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34000.00 грн

Згідно військово-облікового документа Резерв + ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 є військовозобов`язаним, ТЦК та СП: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Томашпіль).

Згідно заяви від 29 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомив, що ним було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушено вимоги зазначено законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідно до винесеної постанови № R558299 від 02.06.2026 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання (перебування) АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП.

До ОСОБА_1 прийнято рішення про застосування стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Штраф повинен бути сплачений за реквізитами: НОМЕР_1 протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили. У разі сплати протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили постановою не менше, ніж 50 відсотків розміру штрафу, постанова вважатиметься виконаною. У разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня набрання постановою законної сили, в порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, штраф, визначений постановою по справі про адміністративне правопорушення буде стягнуто у подвійному розмірі 34000.00 грн

Згідно заяви від 12 червня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомив, що ним було допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушено вимоги зазначено законодавства. Відповідальність за такі дії передбачена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Факт вчинення адміністративного правопорушення визнає та надає згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Відповідач у відзиві зазначає, що громадянин Ющишен будучи військовозобов`язаним , який викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не прибув у визначену повісткою дату, час та місце, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Як видно із фотокопій сповіщень із застосунку Резера + 02.06.2026 о 19:40 позивачу надійшло сповіщення «Є рішення по справі Можете сплатити штраф зі знижкою», 02.06.2026 о 19:50 позивачу надійшло сповіщення «Вас розшукує ТЦК та СП Щоб скласти протокол про порушення правил військового обліку».

Згідно розпорядження № 709 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 адресованого голові Томашпільської селищної ради від 30.05.2026 наданого відповідачем вказано селищній раді здійснити оповіщення військовозобов`язаних серед яких вказано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 та забезпечити їх прибуття 02.06.2026 о 08:00 за адресою АДРЕСА_2

Згідно списку № 711 наданого відповідачем Томашпільскою селищною радою направлено ОСОБА_1 поштове повідомлення. Опису поштового повідомлення відповідачем не надано. На списку наявний відтиск печатки із датою відправлення 02.06.2026.

Згідно з п.30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 30-2 Порядку № 560 визначено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Відповідно до п.34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

При цьому, у силу вимог підпункту 2 пункту 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Отже, після набрання чинності змінами до Порядку № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов`язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відмітку «відсутність адресата за вказаною адресою».

При цьому, Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно п.82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15.03.2009, передбачено, зокрема, що «Рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

В силу пункту 6.12.3 Регламенту рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). Адресат (одержувач) власноруч проставляє своє прізвище та підпис у аркуші ф.8 чи іншому документі, за яким здійснюється вручення. На бланку повідомлення про вручення адресат (одержувач) у відповідному місці зазначає дату вручення рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», розписується та зазначає своє прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Згідно із пунктом 6.12.4. Регламенту, у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК». В аркуші ф.8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.

Відповідно до пункту 6.16 Регламенту інформація щодо вручення рекомендованої письмової кореспонденції, в тому числі з повідомленням про вручення, заноситься до автоматизованої системи.

Таким чином, оскільки встановлено, що поштове повідомлення направлено позивачу 02.06.2026 суд констатує порушення п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560. Таким чином станом на дату та час вказаний в розпорядженні № 709 позивач не був належним чином оповіщений про виклик до органу ТЦК та СП.

Також суд констатує, що у матеріалах справи відсутні належні докази щодо формування повістки, здійснення спроб вручення повістки позивачу шляхом телефонного дзвінка на його мобільний номер або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляється позначка «Повістка ТЦК».

Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки визначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 (№К/9901/15804/18).

Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Дослідивши оскаржувану позивачем постанову, надані сторонами докази суд констатує, що матеріали справи не містять жодного підтвердження, що ОСОБА_1 було у встановленому законом порядку вручено чи надіслано повістку про виклик до ТЦК та СП станом на 08:00 год 02.06.2026. Таким чином не доведено факту порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, яке полягає в неявці до ТЦК та СП 02.06.206 о 08:00 год.

Сама лише заява позивача про визнання факту вчинення адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності не може слугувати єдиною підставою для її винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, коли існують сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненому правопорушенні, згідно вимог Конституції України, такі сумніви трактуються на його користь.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд повинен повно встановити обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надати їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме не підтверджено, що позивач отримував повістку у передбаченому законом порядку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а відтак оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі-закриттю.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зважаючи на задоволення позову, суд вважає, що витрати по сплаті позивачем судового збору підлягають стягненню з відповідача, відповідно до положень ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 7, 9, 33, 210, 235, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 285, 288 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 7, 9, 70-77, 229, 241-246, 250 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 № R578696 про адміністративне правопорушення від 15.06.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн, та адміністративну справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_3 сплачений судовий збір у розмірі 532,48 грн. (п`ятсот тридцять дві гривні сорок вісім копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 виданий 17 грудня 1997 року, Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення виготовлено: 26 серпня 2026 року

Суддя: О. В. Пилипчук