Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №144/1079/26 — Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1079/26

Провадження № 2/144/801/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

за участю секретаря судового засідання Пігулі А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду в с-щі Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 об`єкти нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області про визнання права власності на 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями в порядку спадкування за законом.

В обгрунтування позову позивач ОСОБА_1 вказав, що у 2024 році фактично викупив у членів колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Промінь» майнові паї, у зв`язку з чим оригінали Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП серії ВІ були передані позивачу. Письмовий договір купівлі-продажу паїв окремо не укладався, оскільки угода була повністю виконана сторонами в усній формі, а розрахунок проведено в повному обсязі. Факт викупу паїв, реалізації майнових прав та законність набуття ним майна були повністю визнані колишніми власниками, КСП та майновою,, спілкою співвласників. На підтвердження цього, 30 травня 2024 року позивачу в рахунок викупленого паю було виділено в натурі (фізично) нерухоме майно з пайового фонду, а саме: 1. Складське приміщення № 5 вартістю 34 500 грн., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 2. Складське приміщення №6 вартістю 20 774 грн, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Передача майна ОСОБА_1 зафіксована Актом передачі майна з майнової спілки одноосібників від 30 травня 2024 року. Справжність підписів голови спілки ОСОБА_2 та позивача на Акті була нотаріально посвідчена секретарем Соболївської сільської ради Спіженко Н.І. та зареєстрована в реєстрі за № 440, № 441. Крім того, на зворотному боці Свідоцтв про право власності на майновий пай серії ВІ було зроблено офіційні відмітки про те, що склад №5 та склад №6 виділені в натуру саме ОСОБА_1 . Ці записи скріплені підписами голови спілки ОСОБА_2 , члена спілки ОСОБА_3 та завірені гербовою печаткою Соболівської сільської ради. З травня 2024 року Позивач відкрито, безперервно, добросовісно та правомірно володіє, користується та утримує вказані складські приміщення, ніхто інший на них не претендує. 19 червня 2026 року позивач звернувся до державного реєстратора Соболівської сільської ради Грабового М.І. для реєстрації права власності на склади. Однак 24 червня 2026 року реєстратор виніс два Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій: № 85503058 та № 85502332 з підстав того, що первинні свідоцтва на майновий пай не засвідчені печаткою підприємства- правонаступника реорганізованого КСП (вимога ст. 51 Порядку держреєстрації прав).

Оскільки КСП ліквідоване, правонаступник відсутній, а укласти чи завірити договір викупу паїв заднім числом неможливо, позивач позбавлений будь-якої можливості зареєструвати майно у позасудовому порядку. На підставі викладеного позивач просить суд позов задоволити.

Від позивача ОСОБА_1 , надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить позов задовольнити.

Від представника відповідача Соболівської сільської ради надійшла заява про розгляд справи без її участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечують.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. Направив на адресу суду заяву, в якій вказує, що спору щодо заявлених позовних вимог не має, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути за його відсутності..

Враховуючи зазначені вище положення, а також те, що сторони скористались своїм правом, врегульованим ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному підготовчому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Згідно з ч. ч. 3-4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що в 2024 році фактично викупив у членів колективного сільськогосподарського підприємства (КСП) «Промінь» майнові паї, у зв`язку з чим оригінали Свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП серії ВІ були передані позивачу.

Письмовий договір купівлі-продажу паїв окремо не укладався, оскільки угода була повністю виконана сторонами в усній формі, а розрахунок проведено в повному обсязі.

Факт викупу паїв, реалізації майнових прав та законність набуття ним майна були повністю визнані колишніми власниками, КСП та майновою, спілкою співвласників. На підтвердження цього, 30 травня 2024 року позивачу в рахунок викупленого паю було виділено в натурі (фізично) нерухоме майно з пайового фонду, а саме: 1. Складське приміщення № 5 вартістю 34 500 грн., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . 2. Складське приміщення №6 вартістю 20 774 грн, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Передача майна ОСОБА_1 зафіксована Актом передачі майна з майнової спілки одноосібників від 30 травня 2024 року (а. с. 17).

Справжність підписів голови спілки ОСОБА_2 та позивача на Акті була нотаріально посвідчена секретарем Соболївської сільської ради Спіженко Н.І. та зареєстрована в реєстрі за № 440, № 441. Крім того, на зворотному боці Свідоцтв про право власності на майновий пай серії ВІ було зроблено офіційні відмітки про те, що склад №5 та склад №6 виділені в натуру саме ОСОБА_1 . Ці записи скріплені підписами голови спілки ОСОБА_2 , члена спілки ОСОБА_3 та завірені гербовою печаткою Соболівської сільської ради.

З травня 2024 року позивач відкрито, безперервно, добросовісно та правомірно володіє, користується та утримує вказані складські приміщення, ніхто інший на них не претендує. 19 червня 2026 року позивач звернувся до державного реєстратора Соболівської сільської ради Грабового М.І. для реєстрації права власності на склади. Однак 24 червня 2026 року реєстратор виніс два Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій: № 85503058 та № 85502332 з підстав того, що первинні свідоцтва на майновий пай не засвідчені печаткою підприємства- правонаступника реорганізованого КСП (вимога ст. 51 Порядку держреєстрації прав) (а. с. 8-9).

Відповідно технічного паспорту комплекс будівель та споруд виробничого призначення, замовником технічної інвентаризації - є ОСОБА_1 (а. с. 13).

Відповідно до довідки щодо показників на комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа складських приміщень становить 2689,9 кв.м. (а. с. 27).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» в редакції від 29.06.2004 року та ст.19 Закону України «Про кооперацію», які діють станом на теперішній час, - кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виробленої продукції, доходів, отриманих від її реалізації та виконання іншої, передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, що не заборонені законом. Позивачу було передано майно, що знаходилося у власності КСП, яке на даний час припинило свою діяльність.

Питання щодо виділення в натурі частки в майні колективного сільськогосподарського підприємства врегульовано Законом України від 14.02.1992 року №2114-ХІІ «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Указом Президента України від 29.01.2001 р. №62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки», Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» і Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року №62.

Однак, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №253 від 11.04.2013 року, що був зареєстрований в Мінюсті 25.04.2013 року за № 673/23205, визнано такими, що втратили чинність деякі накази, серед яких - Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 року №62 «Про затвердження Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств», згідно п.15 якого виділення майнових паїв в натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, - проводиться підприємством- користувачем майна з переліку майна, виділеного з цією метою. При виділенні майна в натурі конкретному власнику, підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акту приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво про право власності на майновий пай з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Указом Президента України від 29.01.2001року №62/2001«Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селяну процесі реформування аграрного сектора економіки» та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 року №177 передбачено недопущення порушень майнових прав, забезпечення вільного здійснення права власності на майнові паї та виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів зі складу майна реорганізованих сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників.

Згідно ч. 4 ст. 182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року №1952-ІУ, із змінами і доповненнями.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до Закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 334 ЦК України вказує, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

З метою захисту прав власності ОСОБА_1 суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 328, 329 ЦК України, ст. ст. 4, 175, 177 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) право власності на об`єкти нерухомого майна:

- Складське приміщення №5, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 34 500,00 грн.

- Складське приміщення №6, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 20 774,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя