Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №454/2963/25 — Львівський апеляційний суд

Справа №454/2963/25 Головуючий у 1 інстанції:Струс Т.В.

Провадження №22-ц/811/632/26 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

розглянувши у порядку письмово провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області в складі судді Струс Т.В. від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, –

в с т а н о в и л а :

рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 19 січня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 07.08.2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допущено негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 грн. судового збору.

Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі просить ухвалити постанову, якою змінити рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19 січня 2026 року в частині визначення розміру аліментів з 1/4 на 1/6 частину всіх видів доходу ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

Вважає, що рішення ухвалене без повного та всебічного з`ясування обставин справи, належної оцінки доказів і врахування обставин, передбачених статтею 182 СК України, оскільки суд не надав оцінки доводам відзиву та поданим на їх підтвердження доказам. Вказує, що відповідач не заперечує обов`язку утримувати дочку, однак просив визначити аліменти у розмірі 1/6 частини доходу, оскільки на його утриманні перебуває також син від попереднього шлюбу, на користь якого він щомісячно добровільно сплачує аліменти, а також постійно несе додаткові витрати на утримання обох дітей. При цьому аліменти у розмірі 1/6 частини доходу відповідача становили б близько 3333 грн., що перевищує гарантований державою мінімальний розмір аліментів та є достатнім для забезпечення потреб дитини. Зазначає, що разом із відзивом подав копію свідоцтва про народження сина, докази сплати аліментів та додаткових витрат на його утримання, квитанції про сплату аліментів і додаткових витрат на утримання дочки, а також довідку про доходи, відповідно до якої його чистий щомісячний дохід становив 15 400 грн. На його думку, зазначені докази, які підтверджують виконання відповідачем батьківських обов`язків та його матеріальне становище, судом залишені поза увагою. Також зазначає, що на час подання апеляційної скарги його чистий щомісячний дохід становить 16 709 грн., при цьому він добровільно сплачує 4000 грн. аліментів на сина та 5000 грн. на дочку, після чого йому залишається 7 709 грн. Вважає, що визначений судом розмір аліментів не відповідає матеріальному становищу відповідача, ставить дітей у нерівне матеріальне становище та не враховує інтересів старшої дитини.

Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.247 ЦПК України, ст.ст.180-182, 183 СК України, та задовольняючи позов, – виходив з того, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вирішуючи питання щодо частки від заробітку яку слід стягувати із відповідача на утримання дочки, суд виходив із того, що обов`язок утримувати дитину покладено на обох батьків, а також матеріальне становище платника та одержувача аліментів. Відповідно позовні вимоги щодо стягнення із відповідача аліментів на утримання малолітньої дочки в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача до повноліття дитини суд вважав підставними та такими, що підлягали до задоволення в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, доводи ж скарги таких висновків суду не спростовують

У серпні 2025 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом доОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в якому просила:

- стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви й до моменту досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 08.07.2024 року вона уклала шлюб з відповідачем. Шлюб був зареєстрований Сокальською міською радою Львівської області, актовий запис №533523, серія I-СГ від 08.07.2024 року. Від шлюбу у сторін народилась донька – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також від попереднього шлюбу самотужки виховує доньку, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одночасно з даним позовом позивачкою подано до Сокальського районного суду заяву про розірвання шлюбу з відповідачем. Позивачка зазначала, що протягом останніх місяців їхня сім`я існує лише формально і вони проживають окремо. Діти проживають з позивачкою і знаходяться на її утриманні. Позивачка працює в ТзОВ «Спільно українсько-італійське підприємство «Дольчі Фантазії» з 21.02.2025 року. З дворічного віку їхня спільна дочка ОСОБА_4 , відвідує Сокальський садочок №7, тому що позивачка була змушена працювати неофіційно через вплив економічного насилля від відповідача. Плату за садок позивачка здійснює самостійно. Її місячний дохід в середньому становить 12 тисяч гривень. Будь-якого іншого доходу позивачка немає. Вказувала, що зазначених коштів недостатньо для того щоб повністю забезпечити фізичний, духовний розвиток дітей, розвиток їх творчих та пізнавальних здібностей, уподобань, розвиток обдарувань.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. У разі виїзду одного з батьків за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо після виконання аліментних зобов`язань згідно з частиною четвертою цієї статті один з батьків не виїхав на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договорів про правову допомогу, та залишився або повернувся для постійного проживання в Україну, порядок стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми встановлюється законодавством. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, згідно з яким з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання у державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, з нього за рішенням суду до його виїзду за межі України може бути стягнуто аліменти за весь період до досягнення дитиною повноліття. Якщо після набрання законної сили рішенням суду про сплату аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття особа, з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати в Україні або повертається в Україну для постійного проживання та змінюються обставини, які вплинули на визначення розміру аліментів, у судовому порядку може бути встановлено періодичне стягнення аліментів з урахуванням сплаченої суми. Якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога з урахуванням матеріального стану сім`ї, у якій виховується дитина. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги, її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері усиновлення та захисту прав дітей. Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

В свою чергу, згідно з ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Також, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. У разі виїзду одного з батьків на постійне проживання в державу, з якою Україна не має договору про правову допомогу, аліменти стягуються відповідно до вимог частин 5 – 7 ст. 181 СК. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи. Порядок стягнення аліментів визначено у ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», а також у статтях 194 - 197, 274 СК.

Як вбачається із матеріалів справи, правильно встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось та не спростовано, – батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

З довідки від 19.08.2025 року №00000000005 вбачається, що ОСОБА_5 з 02 червня 2025 року працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Цифрові рішення ЛЛС» на посаді монтажника інформаційно-комунікаційних мереж, а його дохід становить 20 000,00 грн. на місяць. Також, з довідки від 13.02.2026 року №00000000001 вбачається, що дохід відповідача становить 20 000,00 грн. на місяць.

При цьому зазначеними довідками не підтверджено розмір податків чи інших обов`язкових платежів, які підлягають стягненню із зазначеного доходу відповідача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що чистий щомісячний дохід відповідача становить 16 709,00 грн., не спростовують встановленого розміру його доходу в сумі 20 000,00 грн. на місяць, оскільки саме така сума підтверджена наданими роботодавцем довідками, а відомостей про розмір обов`язкових відрахувань із цієї суми зазначені довідки не містять.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснює платежі на утримання сина у розмірі 4 000,00 грн. щомісячно, а також зазначає про здійснення платежів на утримання дочки у розмірі 5 000,00 грн. Таким чином, загальна сума зазначених ним платежів на утримання двох дітей становить 9 000,00 грн на місяць.

Колегія суддів звертає увагу, що навіть якщо з відповідача стягуватимуть аліменти у розмірі 4000,00 грн. на утримання сина та у розмірі 5000,00 грн. на утримання дочки, то загальна сума аліментів, що підлягатиме стягненню не перевищуватиме половини його щомісячного доходу із вказаних довідок.

За таких обставин колегія суддів вважає, що визначення судом першої інстанції аліментів на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини доходу відповідача не створює для нього надмірне навантаження та не унеможливлює виконання ним обов`язку щодо утримання іншої дитини.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач є особою молодого віку, є працездатним та має можливість працевлаштуватися на інше місце роботи (інші місця роботи) з вищим доходом чи додатковими доходами.

Враховуючи вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними та саму скаргу слід відхилити. Рішення ж суду першої інстанції слід залишити без змін як таке, що відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 19 січня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27 серпня 2026 року.

Судді: Я.А. Левик

Н.П. Крайник

М.М. Шандра