Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №688/571/26 — Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/571/26

№ 2/688/842/26

Рішення

Іменем України

27 серпня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання Міськової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

16.02.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» в системі «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , вимоги якого було уточнило 10.03.2026, про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 24409,15 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що 05.09.2021 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №4367791 в електронній формі, за яким відповідачу надано кредит строком на 15 днів у розмірі 6100 грн, зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 9,15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Свої зобов`язання ТОВ «Мілоан» виконало, перерахувало на платіжну картку ОСОБА_1 грошові кошти, а відповідач вчасно їх не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021 в розмірі 50944,15 грн.

29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021. 10.01.2023 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором №4367791.

З урахуванням принципу розумності, співмірності і пропорційності просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №4367791 від 05.09.2021 в сумі 24409,15 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6100 грн, заборгованості за процентами в розмірі 18309,15 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» в судове засідання не з`явився. Представник позивача Бацюк О.М. в системі «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Сташук М.О. у судове засідання не з`явились. Адвокат Сташук М.О. подала до суду заяву про розгляд справи у її та відповідача відсутності, у задоволенні позовних вимог позивача просила відмовити у повному обсязі з підстав, наведених у відзиві.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 19.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін о 09 год 30 хв 16.03.2026.

05.03.2026 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Сташук М.О. в системі «Електронний суд» подала відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечила. Вказала, що відповідач на час укладення договору та в період його дії був і на даний час є військовослужбовцем. Також, ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи в Донецькій і Луганській областях, що підтверджується посвідченням учасника НОМЕР_1 від 03.08.2023 року. Відтак на ОСОБА_1 поширюються правові гарантії передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а тому проценти за користування кредитом не мали нараховуватись та відсутні підстави для їх стягнення. Крім того, ОСОБА_1 не виявляв волю на укладання даного правочину, його сумка із телефоном, документами, картками та паспортом була викрадена, а особи які викрали його особисті речі скористалися його телефоном і оформили кредит, вивели кошти на свої рахунки, що підтверджується витягом з ЄРДР за 12021142360000509 від 17.09.2021. Підтвердженням злочинних дій є також час подання заявки 4:03, помилка у зазначені прізвища « ОСОБА_2 » та місце роботи Авалон, де ОСОБА_1 ніколи не працював, оскільки в той період проходив навчання на військовому полігоні Яворів. Отже, ОСОБА_1 не підписував договір кредиту і не погоджував істотні умови договору, всі дії виконували шахраї, а товариство, надаючи фінансові послуги, належним чином не ідентифікувало особу позичальника. Оскільки не були узгоджені істотні договірні умови, договірне зобов`язання не існує, тому вимоги позивача, з огляду на підстави і предмет позову, є безпідставними і задоволенню не підлягають. Щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу зазначає, що вони є явно завищеними і не відповідають критерію розумності. У даному випадку справа є типовою, не складною, позивач використовує шаблон позову, оскільки масово подає аналогічні позови до інших боржників. З огляду на дані обставини просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

10.03.2026 представник позивача Ткаченко М.М. в системі «Електронний суд» подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що 05.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4367791, відповідно до якого Товариство надало відповідачу у кредит грошові кошти в сумі 6100,00 грн, а останній зобов`язувався повернути їх в порядку та строк, встановлені договором. Зазначений договір було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що підтверджується довідкою про ідентифікацію, яка містить всю необхідну інформацію щодо здійсненого електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належним доказом вчинення позичальником підписання кредитного договору в електронній формі. На виконання укладеного договору №4367791 Кредитодавцем було здійснено перерахування грошових коштів за реквізитами банківської картки, вказаними позичальником на сайті Кредитодавця. Внесення некоректного написання прізвища могло бути результатом механічної помилки при самостійному заповненні анкети самим позичальником. Зазначає, що витяг з ЄРДР не є належним та допустимим доказом вчинення відносно відповідача кримінального правопорушення, а тим більше не може свідчити про неукладання ним вищевказаного кредитного договору. Даний витяг підтверджує лише те, що відповідач звертався до Львівського РУП №1 із заявою про вчинення кримінального правопорушення (крадіжки). З огляду на норми процесуального права єдиним допустимим доказом вчинення кримінального правопорушення є вирок суду, що набрав законної сили, проте при здійсненні перевірки в Єдиному державному реєстрі судових рішень щодо наявності такого вироку, встановлено, що такий вирок судом не виносився. Крім того, відповідач вказує, що документи були вкрадені 05.09.2021, проте він звернувся до правоохоронних органів лише 16.09.2021, тобто через 11 днів. Така тривала затримка є нетиповою для особи, яка дійсно втратила контроль над своїми персональними даними та документами, що посвідчують особу. Це може свідчити про намагання відповідача створити штучні докази для звільнення від боргових зобов`язань. У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує факт укладення кредитного договору та отримання грошових коштів на його виконання, але не погоджується з нарахованими за кредитним договором відсотками, зазначаючи про те, що відповідач має статус військовослужбовця, а тому до нього має бути застосована пільга, передбачена частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка звільняє військовослужбовців від сплати процентів за користування кредитом. На підтвердження зазначеного відповідачем надано копії таких документів: посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 05.08.2023 року; військовий квиток серія НОМЕР_2 від 26.05.2022 року. Однак, позивач не вважає надані відповідачем докази такими, що підтверджують наявність у нього права на застосування пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, в тому числі у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18, а тому враховуючи вищезазначене, вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено. Просить суд поновити строк для подання доказів та долучити хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину №4367791 від 05.09.2021, довідку по заяві на кредит №4367791 від 05.09.2021, інформацію з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину №4367791 від 05.09.2021, копію інформації про посвідчення особи з системи BankID НБУ від 05.09.2021.

10.03.2026 представник позивача Ткаченко М.М. в системі «Електронний суд» подала клопотання про витребування у АТ КБ «ПриватБанк» доказів, що містять банківську таємницю та поновлення строку для подання вказаного клопотання.

10.03.2026 представник позивача Ткаченко М.М. в системі «Електронний суд» подала заяву про уточнення відомостей, у якій представник позивача просила вважати правильним прізвище відповідача ОСОБА_1 , та уточнену позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про споживчий кредит №4367791 від 05.09.2021 в розмірі 24409,15 грн, понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу у розмірі 13000 грн.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.03.2026 за клоптанням представника позивача прийнято та приєднано до матеріалів справи уточнену позовну заяву; приєднано до матеріалів справи відзив на позов з доданими документами, подані представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Сташук М.О. та відповідь на відзив з доданими документами, подані представником позивача ТОВ «Коллект Центр`Ткаченко М.М.; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк»: інформацію, чи відкривалась на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківська картка НОМЕР_4 (віртуальна чи фізична картка) із зазначенням повного номеру банківської картки НОМЕР_4 та рухунку до неї; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_5 в анкетних даних ОСОБА_1 ; ідентифікаційні дані власника картки НОМЕР_4 , в тому числі прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо) та інші відомості про власника вказаної картки; інформацію щодо номера телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_4 за період з 05.09.2021 по 15.09.2021; виписку по рахунку за карткою НОМЕР_4 про зарахування коштів у сумі 6100 грн за період з 05.09.2021 по 15.09.2021; розгляд справи відкладено до 10 год 00 хв 15.04.2026, який за клотанням представника позивача відкладено до 10 год 30 хв 19.05.2026.

17.04.2026 на виконання ухвали суду від 16.03.2026 від АТ КБ «ПриватБанк» надійшли письмові докази, що містять банківську таємницю.

19.05.2026 за заявою відповідача розгляд справи відкладено до 11 год 00 хв 29.07.2026.

28.07.2026 представник відповідача Сташук М.О. в системі «Електронний суд» подала додаткові пояснення, у яких зазначила, що позивач звернувся до ОСОБА_1 із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021 року у сумі 24 409,15 грн., з них заборгованість за тілом кредиту 6100 грн. При цьому, позивачем було порушено вимоги Закону України «Про споживче кредитування», перевищено як і максимальний розмір процентної ставки, так і нараховано проценти поза спливом визначеного строку кредитування, тобто після 20.09.2021. Позивачем свідомо було проігноровано статус військовослужбовця, при якому не повинні були взагалі нараховуватися проценти, оскільки ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією РФ проти України у період 07.10.2025 по 26.10.2025, з 06.11.2025 по 23.12.2025, з 30.12.2025 по 31.12.2025, з 14.01.2026 по 14012026, з 03.03.2026 по 14.04.2026, що підтверджується довідкою від 15.04.2026 року №2675/кп.

29.07.2026 за заявою представника позивача розгляд справи відкладено до 10 год 30 хв 27.08.2026.

31.07.2026 представник позивача Костіна Н.В. в системі «Електронний суд» подала письмові пояснення, у яких зазначила, що позивач не вважає надані відповідачем докази такими, що підтверджують наявність у нього права на застосування пільги, передбаченої ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки періодом нарахування процентів за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021 є з 06.09.2021 по 23.02.2022, а тому просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

05.09.2021 відповідач ОСОБА_1 подав ТОВ «Мілоан» в електронному вигляді Анкету-заяву на кредит №4367791 в сумі 6100 грн та на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_5 був наданий одноразовий ідентифікатор S89373, що стверджується довідкою про ідентифікацію.

05.09.2021 між ТОВ «Мілоан» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі - Позичальник) укладено договір про споживчий кредит №4367791 (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір) відповідно до п.п. 6.1, 6.2 у електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства, згідно п. 1.1 якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2. договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Відповідно до умов укладеного Договору Позичальник отримав грошові кошти у сумі 6100 грн у валюті: українські гривні, строком на 15 днів з 05.09.2021 з кінцевим терміном повернення 20.09.2021 зі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 9,15 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається із суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом становить 6109,15 грн.

Проценти за користування кредитом, визначені п.п. 1.5.2, 1.6, 2.2.3, 2.3 Кредитного договору.

Приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього Договору Позичальник погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність Позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього Договору, про які він не повідомив Товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам Заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг), що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору; він не є військовослужбовцем та не проходить один із видів військової служби, визначених ч.6 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в момент укладення цього Договору (п. 6.3).

Згідно п.п. 6.4-6.5. Договору укладення Товариством кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно інформації щодо хоронології вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину за вих №4367791 від 05.09.2021, довідки по заяві на кредит №4367791 від 05.09.2021 вбачається послідовність дій відповідача щодо укладення кредитного договору, а саме 05.09.2021 о 5:03:06 введено позичальником даних по заяві; о 5:06:25 заяву відправлено позичальником на розгляд; о 5:06:25 автоматичні перевірки по заяві; о 5:06:49 заяву переведено на етап додавання карти; о 5:06:49 клієнту відправлено e-mail з проханням додати карту на сайті; о 5:08:21 заяву відправлено позичальником на розгляд; о 5:08:21 автоматичні перевірки по заяві; о 5:08:34 перевірка позичальника за даними БКІ; о 5:08:42 скорингова оцінка позичальника; о 5:08:44 перевірка позичальника за даними БКІ; о 5:12:39 скорингова оцінка позичальника; о 5:15:34 позичальником підписано одноразовим ідентифікатором та відправлено Товариству електронне повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір (акцепт); о 5:15:34 друкована форма укладеного кредитного договору розміщена в особистому кабінеті Позичальника; о 5:15:34 кредитні кошти перераховані на картку Позичальника.

З Інформації з електронного файлу (LogFile застосування коду) щодо підтвердження підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти кредитний договір у формі електронного правочину за №4367791 від 05.09.2021 та копії інформації про посвідчення особи з системи від 05.09.2021 вбачається, що особу ОСОБА_1 товариством було встановлено з використанням системи BankID НБУ та відповідачем було накладено цифровий підпис на кредитний договір №4367791.

TOB «Мілоан» зобов`язання за укладеним договором виконало, надавши відповідачу грошові кошти за договором в сумі 6100 грн шляхом перерахування на банківську картку ОСОБА_1 , що підтверджується квитанцією LiqPay від 05.09.2021, ID платежу 1754474067, сума 6100 грн, призначення - кошти згідно договору 4367791, картка/рахунок отримувача НОМЕР_4 .

Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-260331/58118-БТ від 08.04.2026 в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_7 ). Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , серія та номер паспорта НОМЕР_8 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 , контактні дані (номер телефону) НОМЕР_5 . Номер телефону НОМЕР_5 знаходить в анкетних даних ОСОБА_1 .

Згідно виписки по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_7 ) за період з 05.09.2021 по 15.09.2021 вбачається, що 05.09.2021 відбулось зарахування коштів на вказаний рахунок в сумі 6100 грн від ТОВ «Мілоан».

Відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за договором не виконував, в результаті чого станом на 19.11.2021 утворилась заборгованість у розмірі 24409,15 грн, яка складається з 6100 грн заборгованості за тілом кредиту та 18309,15 грн заборгованості за процентами, що підтверджується відомостями про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору №4367791 від 05.09.2021.

29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №29-11-102, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», в тому числі щодо ОСОБА_1 за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021. Згідно Додатку №3 до вказаного договору - Реєстру боржників до договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 право вимоги до відповідача зазначено під №4638. На підтвердження сплати коштів за відступлення прав вимоги за вищевказаним договором факторингу надано копію платіжного доручення №308250005 від 03.12.2021 та Акт приймання-передачі Реєстру боржників задоговором факторингу №29-11-102 від 29.11.2021.

Відповідно до витягу з додатку №3 до договору факторингу №29-11-102 від 29.11.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №4367791 від 05.09.2021 в сумі 24409,15 грн.

Заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до розрахунку заборгованості станом на 10.01.2023 становить 50944,15 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6100 грн, заборгованості за процентами на дату відступлення права вимоги в розмірі 18309,15 грн та заборгованості по процентам згідно кредитного договору в розмірі 26535 грн.

10.01.2023 було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами позичальників, в тому числі за договором №4367791 від 05.09.2021.Вказане також підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру боржників за Договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 10.01.2023.

Відповідно до витягу з додатку №3 до договору №10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №4367791 від 05.09.2021 в розмірі 50944,15 грн.

Загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» відповідно до розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №4367791 від 05.09.2021 станом на 20.01.2026 становить 50944,15грн; заборгованість заявлена до стягнення за договором станом на 20.01.2026 становить 24409,15 грн.

Застосовані норми права

За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

Мотиви та висновки суду

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити з огляду на наступне.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 05.09.2021 уклав з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит №4367791 в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства https://miloan.ua/. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Після чого укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти, що передбачені кредитним договором, шляхом переказу на картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами.

Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи згідно з ч. 2. ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 зазначеного Закону, електронний підпис з одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він зареєструвався в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан», заповнив заявку, встановленої форми на сайті на отримання кредиту, повідомивши інформацію про власні прізвище ім`я та по батькові, дату народження, паспортні дані, податковий номер, контактні дані: адресу реєстрації та місця проживання, контактний номер мобільного телефону, номер банківської карти, обрав суму кредиту, проценти за користування кредитом, суму для виплати та строк виплати, підтвердивши, що вказав повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні для прийняття товариством рішення про надання кредиту.

Договір про споживчий кредит підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію, яка є належним та допустимим доказом укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 не був б укладений.

Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування ними.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансової установи для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочину.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Право вимоги за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021 29.11.2021 відступлено ТОВ «Вердикт Капітал» згідно договору факторингу №29-11-102, а у подальшому - 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» згідно договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023.

Як вбачається з Анкети-заяви на кредит №4367791 від 05.09.2021, у ній зазначено особисті персональні дані позичальника та загальну інформацію щодо умов договору.

Згідно наданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по рахунку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_7 ), відкритому на ім`я ОСОБА_1 за період з 05.09.2021 по 15.09.2021, 05.09.2021 відбулось зарахування коштів на вказаний рахунок в сумі 6100 грн від ТОВ «Мілоан».

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021 станом на 20.01.2026, що заявлена до стягнення становить 24409,15 грн та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6100 грн та за нарахованими процентами в розмірі 18309,15 грн в межах строку дії кредитного договору.

Сторони кредитного договору обумовили всі істотні умови, в тому числі щодо суми кредиту, строку кредитування та процентів за користування коштами. При цьому судом встановлено, що у встановленому порядку строк дії кредитного договору сторонами був пролонгований відповідно до п.п. 1.6, 2.3.1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.6 договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредиту.

Згідно з п. 2.3.1.2 договору про споживчий кредит позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування на стандартних умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в п. 1.6. Договору.

Представник відповідача Сташук М.О. у поданому відзиві заперечує факт укладення кредитного договору ОСОБА_1 , посилаючись на вчинення щодо нього злочину, що підтвердила витягом з ЄРДР. При цьому, станом на момент розгляду справи судом ні відповідачем, ні його представником окрім копії витягу з ЄРДР за №12021142360000509 від 17.09.2021, не надано жодних доказів щодо стану здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження та наявності вироку суду, що набрав законної сили, відносно осіб, які вчинити кримінальне правопорушення відносно відповідача, в тому числі за фактом отримання кредитних коштів за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021.

За таких обставин, з урахуванням наданих позивачем та досліджених судом письмових доказів, суд дійшов висновку про доведеність укладення позивачем кредитного договору та отримання наданих кредитних коштів.

Представник відповідача Сташук М.О. зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, на якого поширюються положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що підялгають застосуванню при вирішенні даного спору. Проте, такі доводи представника відповідача до уваги судом не беруться з огляду на таке.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону від 01.08.2021, що діяла на момент укладення та протягом дії кредитного договору) визначено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Дійсно, з копії довідки командира військової частини НОМЕР_9 від 04.05.2023 за №729 слідує, що солдат ОСОБА_1 в період з 24.02.2022 по 30.09.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України; з копії довідки т.в.о командира військової частини НОМЕР_10 від 29.03.2023 за №1491 слідує, що солдат ОСОБА_1 в період з 13.10.2022 по 22.11.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України; з копії довідки командира військової частини НОМЕР_11 від 15.04.2026 за №2675/кп слідує, що старший солдат ОСОБА_1 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України у період 07.10.2025 по 26.10.2025, з 06.11.2025 по 23.12.2025, з 30.12.2025 по 31.12.2025, з 14.01.2026 по 14.01.2026, з 03.03.2026 по 14.04.2026. Статус ОСОБА_1 як військовослужбовця, який призваний для проходження військової служби по мобілізації підтверджується також даними копії військового квитка серії НОМЕР_2 та копії посвідчення серії НОМЕР_1 .

В той же час, суд звертає увагу на те, що кредитний договір №4367791 укладено ОСОБА_1 05.09.2021, а проценти за користування кредитними коштами в сумі 18309,15 грн нараховано з 06.09.2021 по 19.11.2021. Таким чином при вирішенні даного спору на відповідача ОСОБА_1 не поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов`язання по поверненню кредиту, порушивши цим умови договору, то утворилась заборгованість в сумі 24409,15 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6100 грн та заборгованості по процентам в розмірі 18309,15 грн, що нарахована в межах строку дії договору. А тому, позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором №4367791 від 05.09.2021 в сумі 24409,15 грн.

Розподіл судових витрат

При зверненні до суду ТОВ «Коллект Центр» сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №0604960056 від 29.01.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі на підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 2662,40 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд приймає до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавенц проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц наголошено на тому, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» 01.07.2024 було укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 з адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», відповідно до якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову інформацію, консультацію і роз`яснення з правових питань, здійснювати правовий супровід захисту інтересів, складати заяви, скарги, заперечення, процесуальні ті інші документи правового характеру, тощо.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, копію тарифів адвокатського об`єднання «Лігал Ассістанс», копію заявки на надання юридичної допомоги №2374 від 01.12.2025 з описом робіт, вартістю його послуг та копію витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 на суму 13000 грн.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі в розмірі 13000 грн не є співмірним з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, затраченим часом 5 годин, який є завищеним, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.

На підставі ст.ст. 207, 509, 512, 514, 516, 526, 625, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором про споживчий кредит №4367791 від 05 вересня 2021 року в розмірі24409 (двадцять чотири тисячі чотириста дев`ять) гривень 15 копійок, судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійки та судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: Світлана КОЗАЧУК