Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №703/5653/26 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

703/5653/26

1-кп/703/649/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в спрощеному порядку, без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026255350000095 від 21 травня 2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаського району Черкаської області, громадянина України, із професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого за ч. 1 ст. 125 КК України,-

встановив:

ОСОБА_2 , 20 травня 2026 року близько 19 год. 00 хв., перебуваючи неподалік Північного вокзалу станції імені Тараса Шевченка, по вул. Коробейника у м. Сміла Черкаської області, під час раптово виниклих неприязних відносин, в ході конфлікту з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в посяганні на здоров`я іншої людини, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наніс останньому не менше 4 ударів кулаком правої та лівої руки в обличчя, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: правобічної параорбітальної гематоми, які згідно з висновком судово-медичного експерта № _05-6-01/245_ від 16.07.2026 за ознакою відсутності короткочасного розладу здоров`я належать до категорії легких.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вищевказане є встановленими органом досудового розслідування обставинами, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Прокурор зазначив в обвинувальному акті клопотання про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, до матеріалів обвинувального акту долучена заява ОСОБА_2 , за його підписом із якої вбачається, що він, в присутності свого захисника – адвоката ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності та ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження.

Потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_5 також в своїй заяві зазначили, що не заперечують щодо розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні вказаного кримінального провадження. Із встановленими досудовим розслідуванням обставинами згодні. Щодо обмеження права на апеляційне оскарження ознайомлені.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, повністю згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами скоєного ним кримінального проступку, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч. 1 ст. 394 КПК України, та за участі захисника – адвоката ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за його відсутністю.

Потерпілий ОСОБА_3 та його законний представник ОСОБА_5 не заперечували проти такого розгляду, про що також надали відповідну заяву.

Таким чином, за результатами спрощеного провадження встановлено, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акту їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

При призначенні виду та розміру покарання, необхідного та достатнього для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, раніше не судимий, позитивно характеризується, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря – нарколога не перебуває.

До обставин, пом`якшуючих покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 66 КК України слід віднести щире каяття, добровільне перерахування коштів на допомогу ЗСУ.

Обставин, обтяжуючих покарання ОСОБА_2 у відповідності зі ст. 67 КК України - не встановлено.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_2 слід призначити покарання у виді штрафу передбаченого санкцією ч.1 ст.125 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 395 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винувати у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1