Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №696/1040/26 — Кам'янський районний суд Черкаської області

25.08.2026

Справа № 696/1040/26

№ 3/696/398/26

ПОСТАНОВА

іменем України

25.08.2026 року м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Кам`янка) відділу поліції № 2 Черкаського районного управління ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП судом не встановлено, проживаючої в АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 154 КУпАП,

встановила:

У провадженні Кам`янського районного суду Черкаської області перебуває вищевказана справа про адміністративне правопорушення.

25.08.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю компетенції Кам`янського районного суду Черкаської області для розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Відповідно до Закону України № 1684-ІХ від 15.07.2021 року ст. 154 КУпАП викладена в новій редакції. Зокрема, ст.154 КУпАП доповнено частиною третьою. Дана стаття в редакції вказаного Закону введена в дію з 08.11.2021 року.

Частиною 3 ст. 154 КУпАП України передбачена відповідальність за тримання собак і котів у місцях, де заборонено відповідними правилами, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання собак без повідків і намордників чи в невідведених для цього місцях, якщо ці дії спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людей або їх майну, а так само їх повторне протягом року вчинення, тобто за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

З аналізу ст. 154 КУпАП в редакціях, що діяли відповідно до та починаючи з 08.11.2021, вбачається, що законодавець дещо розширив коло правопорушень, за які настає відповідальність на підставі ч. 1 ст. 154 КУпАП, а також на підставі ч. 2 та 3 ст. 154 КУпАП за наявності відповідних кваліфікуючих ознак - відповідно, повторність вчинення протягом року та спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну.

При цьому, такі кваліфікуючі ознаки, в редакції ст. 154 КУпАП, що діяла до 08.11.2021, були об`єднані в одну частину - ч. 2 ст. 154 КУпАП та за вчинення таких правопорушень законодавцем визначався однаковий рівень відповідальності.

В редакції ст. 154 КУпАП, що діє, починаючи з 08.11.2021, рівень відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 154 КУпАП, за наявності таких кваліфікуючих ознак, була розмежована, а тому ч. 2 ст. 154 КУпАП з 08.11.2021 фактично була розділена на дві частини - ч. 2 ст. 154 КУпАП (за ознакою повторності вчинення протягом року), ч. 3 ст. 154 КУпАП (за ознакою спричинення заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну).

Разом з тим, ні Законом України № 1684-ІХ від 15.07.2021, ні будь-яким іншим законом, не внесені відповідні зміни щодо компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 154 КУпАП, а тому розгляд справ про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 КУпАП наразі чітко не віднесений до компетенції будь-якого органу.

В той же час, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

При цьому, з комплексного та системного аналізу норм Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, які є більш суспільно-небезпечними за своїми наслідками, а також за наявності кваліфікуючих ознак та вищого рівня відповідальності, відноситься до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Крім того, санкція ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачає, накладення штрафу з конфіскацією тварин.

Згідно із ст. 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Враховуючи, що ч. 2 ст. 154 КУпАП підвідомча суду, а після внесення змін до процесуального закону, ч. 3 ст. 154 КУпАП не внесена до будь-якої підвідомчості, а також з огляду на санкцію ч. 3 ст. 154 КУпАП, слід вважати за можливе віднести ч. 3 ст. 154 КУпАП до підвідомчості суду.

Статтею 247 КУпАП визначено вичерпний перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, серед якого відсутня така обставина як «відсутність визначеної законом юрисдикції».

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться уПостанові "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 01.11.96 №9, відмова у судочинстві на підставі неясностей, неузгодженості або відсутності відповідного законодавства не допускається.

Зважаючи на викладене, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю визначеної юрисдикції щодо розгляду справи за ч. 3 ст. 154 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 124 Конституції України, ст.ст. 29, 154, 221, 247 КУпАП, суддя, -

постановила:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі – відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.Є. Ніколенко