Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №551/889/26 — Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/889/26

ВИРОК

Іменем України

27 серпня 2026 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12026175610000052 від 01 липня 2026 року відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, неодруженого, військовозобов`язаного, не особу з інвалідністю І чи ІІ групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , у силу ст. 89 КК України раніше несудимого,

який обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_5 28 червня 2026 року, близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння неподалік АЗС « Автотранс », що знаходиться за адресою: Полтавська область, Миргородський район, сел. Шишаки, вул. Кирила Осьмака, 4, вчинив сварку з потерпілою ОСОБА_6 , під час якої діючи умисно штовхнув лівою рукою останню у спину, від чого вона впала на спину на асфальтове покриття. Після цього, ОСОБА_5 умисно наніс удар ногою в ділянку лівої скроні ОСОБА_6 та кулаком правої руки удар в ділянку лівого ока, а також кулаком лівої руки удар в ділянку правого ока та удар ногою по ребрах. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 схопив потерпілу за праву руку та тягнув її тулубом по асфальтному покриттю дороги.

Внаслідок таких дій, ОСОБА_5 спричинив потерпілій ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: синців, що розташовані: навколо правого ока з розповсюдженням на скулову ділянку, навколо лівого ока з розповсюдженням на скулову ділянку, в скроневій ділянці зліва, на передній поверхні правого плеча в верхній третині, на зовнішній поверхні правого плечового суглобу, на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині, на передній поверхні нижньої третини правого передпліччя, на задній поверхні середньої третини правового передпліччя, на передній поверхні середньої третини лівого плеча; саден, що розташовані в проекції правої лопатки, в проекції лівої лопатки, на задній поверхні лівого плечового суглобу, на задній поверхні лівого ліктевого суглобу, в правому підребіррі, на передній поверхні правого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 05 липня 2026 року, близько 02 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в приміщенні житлового будинку ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , під час спільного розпивання спиртних напоїв із потерплою ОСОБА_7 , вчинив з нею сварку, під час якої кулаком правої руки умисно наніс потерпілій удар у ділянку лівого ока, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 вказав, що через стан алкогольного сп`яніння не пам`ятає аналізованих подій. При цьому, не заперечув, що міг нанести потерпілій ОСОБА_6 , яка також перебувала у стані алкогольного сп`яніння, 28 червня 2026 року тілесні ушкодження. При цьому, вказував, що потерпіла ОСОБА_6 втрачала рівновагу та падала на асфальтне покриття дороги, у зв`язку з чим зусиллями відтягував її з проїзної частини.

Обставин нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень не пам`ятає, про конфлікт з останньою дізнався від працівників поліції.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні вказала, що з обвинуваченим ОСОБА_5 протягом останніх трьох років проживали в складі однієї сім`ї без реєстрації шлюбу за місцем проживання останнього. Під час спільного проживання ОСОБА_5 неодноразово застосовував до неї фізичне та психологічне насильство.

28 червня 2026 року на запрошення ОСОБА_9 разом з обвинуваченим пішли святкувати день Конституції України, де вживали алкоголь.

Повертаючись до дому, між нею та обвинуваченим неподалік АЗС « Автотранс », що по вул. Кирила Осьмака, 4 у сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області відбувала сварка, під час якої останній наніс їй близько 26 ударів кулаками, ногами по голові, тулубу та кінцівках. Від отриманих ударів, втрачала рівновагу та падала на асфальтне покриття дороги. Після чого, схопивши за руку, ОСОБА_5 тягнув її по асфальтному покриттю дороги. Окрім цього, обвинувачений зривав з неї одяг. Тілесні ушкодження припинив наносити, коли вони повернулися до дому. Наступного дня, повідомивши ОСОБА_5 про конфлікт, що мав місце на передодні, останній заперечив факт нанесення тілесних ушкоджень. Викликавши таксі, поїхала до матері. З того часу, стосунків з ОСОБА_5 не підтримує, не дивлячись на те, що обвинувачений намагався з нею зустрітися, висловлюючи, при цьому, погрози.

Потерпіла ОСОБА_6 наполягала на призначенні ОСОБА_5 реальної міри покарання.

Потерпіла ОСОБА_7 вказала, що під час спільного вживання з ОСОБА_5 спиртних напої у приміщенні житлового будинку ОСОБА_8 , що по АДРЕСА_3 , між ними виникла сварка, ініціатором якої був обвинувачений, під час якої останній умисно наніс кулаком правої руки один удар у ділянку лівого ока.

Потерпіла ОСОБА_7 просила призначити ОСОБА_5 справедливе покарання.

13 серпня 2026 року від потерпілої ОСОБА_7 на адресу суду надійшла заява про продовження розгляду матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_5 у її відсутність.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що з потерпілою ОСОБА_11 зустрічались 27 червня 2026 року, на якій не було видимих тілесних ушкоджень. 28 червня 2026 року, у вечірній час, розмовляючи з ОСОБА_11 по відеозвязку, остання, на обличчі якої були синці, повідомила, що ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження. 29 червня 2026 року, в обідній час, ОСОБА_11 прийшла до неї додому. На тілі та обличчі ОСОБА_11 було безліч синців і саден. Через декілька днів обвинувачений ОСОБА_5 намагався проникнути до приміщення житлового будинку, де вона перебувала з потерпілою ОСОБА_11 . Не відчинивши обвинуваченому двері, останній пошкодив лічильник на фасаді будівлі. Про вказаний факт повідомила працівників поліції.

Про те, що обвинувачений постійно спричиняє ОСОБА_6 тілесні ушкодження їй відомо зі слів останньої, у зв`язку з чим радила звернутися до працівників поліції.

Погрози ОСОБА_5 в її адресу, сприймає реально, тому висловлювала побоювання за своє здоров`я та схоронність майна.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 вказала, що у обвинуваченого винаймає житловий будинок, поруч з яким проживав ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 . Між ними інколи були сварки. Разом проживали до 28 червня 2026 року. 29 червня 2026 року, близько 07 години прийшла ОСОБА_6 , на очах якої малася припухлість, та повідомила, що її побив ОСОБА_5 , попросила викликати таксі.

Разом з потерпілою ОСОБА_7 приїхали в гості до ОСОБА_8 , де також був і ОСОБА_5 , де всі разом вживали спиртні напої. Ці події відбувалися у літній період, точної календарної дати не пам`ятає. У її присутності будь – яких сварок між ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не було. Викликавши таксі, поїхала додому.

Свідок ОСОБА_8 суду повідомила, що орієнтовно у липні 2026 року ОСОБА_7 , ОСОБА_12 і ОСОБА_5 перебували у неї у гостях, де спільно вживали алкогольні напої. Самої сварки ОСОБА_7 з обвинуваченим не бачила. Прокинувшись на наступний день, у ОСОБА_7 на обличчі був синець. Зі слів останньої відомо, що ОСОБА_5 спричинив тілесні ушкодження.

На допиті свідка обвинувачення ОСОБА_13 прокурор не наполягав.

Вина ОСОБА_5 у вчиненому доводиться наступними, дослідженими у судовому засіданні, письмовими доказами у їх сукупності та взаємозв`язку:

- даними електронного рапорту, який 30 червня 2026 року зареєстровано в інформаційно - комунікаційній системі « Інформаційний портал Національної поліції України » за номером 3566, відповідно до яких 30 червня 2026 року, о 14 год. 23 хв. надійшло повідомлення ОСОБА_6 із служби 102 про те, що 28 червня 2026 року, неподалік магазину « Маркетопт » колишній співмешканець ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження. Очікує біля прокуратури. По прибуттю на вказане заявницею місце, ОСОБА_6 звернулася з письмовою заявою про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , який 28 червня 2026 року спричинив тілесні ушкодження ( а.с. 26 );

- письмовою заявою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 30 червня 2026 року про притягнення до кримінальної відповідальності колишнього співмешканця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 28 червня 2026 року, близько 18 години по вул. Кирила Осьмака в сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області спричинив тілесні ушкодження у вигляді синців під правим і лівим оком, на правій руці, спині та животі, розбив губу ( а.с. 27 );

- висновком експерта № 205 від 01 липня 2026 року, відповідно до якого при судово - медичній експертизі ОСОБА_6 виявлені слідуючі тілесні ушкодження: синці, що розташовані навколо правого ока з розповсюдженням на скулову ділянку; навколо лівого ока з розповсюдженням на скулову ділянку; в скроневій ділянці зліва; на передній поверхні правого плеча в верхній третині; на зовнішній поверхні правого плечового суглобу; на зовнішній поверхні правого плеча в середній третині; на передній поверхні нижньої третини правого передпліччя; на задній поверхні середньої третини правого передпліччя; на передній поверхні середньої третини лівого плеча; садна, що розташовані: в проекції правої лопатки; в проекції лівої лопатки; на задній поверхні правого ліктевого суглобу; в правому підребіррі; на передній поверхні правого колінного суглобу, які могли утворитися не менше, ніж від 26 ( двадцяти шести ) точок прикладання сили тупих твердих предметів, якими, також, могли бути удари руками, зжатими в кулак, ногами взутими у взуття в дані анатомічні ділянки, по давності утворення можуть відповідати строку 28 червня 2026 року та обставинам, вказаним у описовій частині та підекспертною і по ступеню тяжкості, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З описовою частини висновку експерта слідує, що 28 червня 2026 року, близько 18 години ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 тілесні ушкодження. Наносив чисельні удари руками по голові і по тілу, падала. Свідомість не втрачала, за медичною допомогою не зверталася ( а.с. 28 – 29 );

- відтвореним у судовому засіданні записом слідчого експерименту, проведеного 16 липня 2026 року, за участю потерпілої ОСОБА_6 , яка відтворила механізм нанесення їй ОСОБА_5 28 червня 2026 року тілесних ушкоджень, від яких вона падала на асфальтне покриття дороги. Продемонструвала потерпіла як ОСОБА_5 тягнув її за руку, коли вона впала від отриманих тілесних ушкоджень, по асфальтному покриттю дороги ( а.с. 31 – 39 );

- додатковим висновком експерта № 220 від 16 липня 2026 року, відповідно до якого у своїх показах під час слідчого експерименту ОСОБА_6 вказала: « штовхнув її рукою від чого вона впала на асфальтне покриття на спину, при цьому вдарилася ліктями обох рук…наніс ногою удар по голові в ділянку лівої скроні, потім кулаком правої руки наніс удар у ділянку лівого ока та кулаком лівої руки наніс удар в ділянку правого ока, далі наніс удар ногою по правій частині тулуба в ділянку ребер…хапав її за руки та тягнув по асфальтному покритті…намагалася вирватися від чого утворилися тілесні ушкодження спини, на руках та на правому коліні ».

Враховуючи кількість, характер та анатомічну локалізацію, виявлених у ОСОБА_14 тілесних ушкоджень, судовий експерт вважає, що вони могли утворитися за вищевказаних обставин ( а.с. 40 );

- даними електронного рапорту, зареєстрованого 06 липня 2026 року в ІКС « Інформаційний портал Національної поліції України » за № 3687, відповідно до яких до чергової частини ВП № 3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області засобами електронного документообігу надійшла заява від ОСОБА_7 про те, що під час спільного вживання алкогольних напоїв місцевий мешканець ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження у вигляді синців на тулубі ( а.с. 41 );

- власноручно написаною заявою ОСОБА_7 від 06 липня 2026 року, згідно якої просить притягнути до відповідальності ОСОБА_5 , який 05 липня 2026 року, близько 02 години наніс тілесні ушкодження ( а.с. 42 );

- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушенні та іншу подію від 06 липня 2026 року, відповідно до яких 06 липня 2026 року ОСОБА_7 звернулася з повідомленням про те, що 05 липня 2026 року, близько 02 години ОСОБА_5 наніс їй тілесні ушкодження. Очевидцем даних подій була ОСОБА_8 ( а.с. 43 );

- висновком експерта № 210 від 07 липня 2026 року, згідно з яким при судово - медичній експертизі у ОСОБА_7 виявлені слідуючі тілесні ушкодження: синець, що розташований на верхній повіці лівого ока, який міг утворитися, також, і від однієї точки прикладення сили тупого твердого предмету, яким, також, міг бути удар рукою, зжатою у кулак, ногою взутою у взуття в дану анатомічну ділянку, по давності утворення можуть відповідати строку – 05 липня 2026 року та обставинам, вказаним в описовій частині та підекспертною і по ступню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

При цьому, підекспертна ОСОБА_7 вказала, що 05 липня 2026 року, близько 02 години ОСОБА_5 наніс тілесні ушкодження. Наносив численні удари в ділянку обличчя та по тілу, викручував руку. Свідомість не втрачала, за медичною допомогою не зверталася ( а.с. 44 );

- відтвореним у судовому засіданні записом слідчого експерименту, проведеного 15 липня 2026 року за участі потерпілої ОСОБА_7 , яка відтворила механізм спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ( а.с. 47 – 52 );

- додатковим висновком експерта № 217 від 16 липня 2026 року, згідно якого у своїх показах під час слідчого експерименту ОСОБА_7 вказала « … долонею правої руки штовхнув її в грудну клітку з лівої сторони, потім кулаком правої руки наніс їй удар в обличчя в ділянку лівого ока ». Враховуючи характер та анатомічну локалізацію виявленого у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, судовий експерт вважає, що воно могло утворитися за вищевказаних обставин ( а.с. 55 ).

З огляду на наведене, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 , у кожному випадку, за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень, так як останній 28 червня 2026 року, близько 18 години, неподалік АЗС « Автотранс », що по вул. Кирила Осьмака, 4 у сел. Шишаки Миргородського району Полтавської області, штовхнув ОСОБА_6 лівою рукою у спину, від чого вона впала на асфальтове покриття на спину. Після цього, умисно наніс ногою удар у ділянку лівої скроні ОСОБА_6 та кулаком правої руки удар в ділянку лівого ока, а також кулаком лівої руки удар в ділянку правого ока та удар ногою по ребрах. Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 схопив потерпілу ОСОБА_6 за праву руку та тягнув її тулубом по асфальтному покриттю дороги, в результаті чого спричинив останній легкі тілесні ушкодження.

Окрім цього, ОСОБА_5 05 липня 2026 року, близько 02 години, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в приміщенні житлового будинку ОСОБА_8 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , під час спільного розпивання спиртних напоїв із потерплою ОСОБА_7 , внаслідок сварки, кулаком правої руки умисно наніс їй удар у ділянку лівого ока, спричинивши останній легкі тілесні ушкодження.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу засудженого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд врахує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України класифікується як проступок, дані про його особу, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При цьому, суд не бере до уваги в якості обставини, яка пом`якшує покарання, - щире каяття обвинуваченого, на яку мається посилання в обвинувальному акті, оскільки щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Щире каяття – це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні формально визнав себе винуватим у спричиненні потерпілим тілесних ушкоджень з метою пом`якшення своєї участі у вчиненому. При цьому, під час судового розгляду не висловлював осуд та бажання залагодити провину перед потерпілими.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому, суд у відповідності з вимогами ст. 67 КК України, визнає вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та вчинення кримінального правопорушення повторно.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, позицію обвинуваченого під час судового розгляду, суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України, а вважає за доцільне призначити йому покарання у межах санкції інкримінованої йому статті.

З огляду на наведене, зокрема ряду обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням даних, які характеризують особу обвинуваченого, який в силу ст. 89 КК України раніше несудимий, хоча неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень ( а.с. 66-70), посередньо характеризується за місцем фактичного проживання ( а.с. 71 ), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває ( а.с. 72 ), є працездатним, однак ніде не працює, у зв`язку з чим не має постійного джерела доходу, що позбавляє суд можливості призначити йому покарання у виді штрафу, не являється особою з інвалідністю І чи ІІ групи, суд приходить до висновку про призначення йому покарання у виді громадських робіт, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню нових правопорушень у майбутньому.

Зважаючи на те, що санкція ч. 1 ст. 125 КК України не передбачає реального покарання, суд критично відноситься до позиції потерпілої ОСОБА_6 про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі.

Речові докази й процесуальні витрати у кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 200 ( двохсот ) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку невідкладно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: