Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №542/1199/24 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1199/24

Провадження № 1-кп/542/12/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурорів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника – адвоката ОСОБА_7 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12024170480000030 від 06.02.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Нові Санжари, Полтавської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Солдат ОСОБА_6 , 05 лютого 2024 року у період часу близько з 20 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось) перебував у помешканні ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 . Там, під вигаданим приводом - підтримкою збройної агресії Російської Федерації відносно України ОСОБА_9 , у ОСОБА_6 за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, виник злочинний умисел покарати ОСОБА_9 , піддавши його катуванню. Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, нехтуючи вимогами статей 3, 28, 29 Конституції України, згідно з якими людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню; кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність; перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою отримання інформації та зізнання від ОСОБА_9 , застосували до останнього катування.

А саме, перебуваючи в помешканні потерпілого, підійшовши до потерпілого ОСОБА_9 , особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з єдиним наміром на заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання, з метою подолання опору потерпілого, завдав три удари дерев`яною ніжкою від табуретки в область правої руки ОСОБА_9 . При цьому, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, під надуманим приводом почав змушувати ОСОБА_9 зізнатись у підтримці дій Російської Федерації щодо агресії стосовно України. В подальшому, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, завдав сімнадцять аналогічних ударів по голові ОСОБА_9 . У результаті чого дерев?яна ніжка табуретки зламалась на дві частини. У подальшому особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, продовжив завдавати численні удари кулаками по голові потерпілого. Після чого особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, діючи узгоджено з солдатом ОСОБА_6 , нецензурно висловлювався на адресу ОСОБА_9 , та передав частину дерев?яної ніжки табуретки ОСОБА_6 , якою останній наніс потерпілому одинадцять ударів по тулубу та кінцівках.

В подальшому, з метою посилити моральні страждання та, використовуючи з тією ж метою ніж, який ОСОБА_6 віднайшов у помешканні потерпілого та передав особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, як знаряддя, яке без значних зусиль могло заподіяти небезпечні для життя та здоров?я тілесні ушкодження, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, почав притискати лезо ножа до шиї ОСОБА_9 , погрожуючи її перерізати. Продовжуючи знущання, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, використовуючи вказаний ніж, у подальшому почав притискати кінець леза ножа в області серця потерпілого, погрожуючи йому вбивством. Далі ОСОБА_6 , діючи узгоджено з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на умисне заподіяння сильного фізичного болю, фізичного та морального страждання ОСОБА_9 , повалили останнього на підлогу, після чого продовжили завдавати численні удари ногами у взутті по тулубу потерпілого.

Таким чином, вказаними вище умисними діями, ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді параорбітальних гематом обох очей з численними ранами повік та субкон?юктивальними крововиливами, гематоми лівої вушної раковини, трьох забійних ран правої надбрівної ділянки, забійної рани лівої скроневої ділянки, численних синців волосистої частини голови, закритого перелому кісток носа зі зміщенням, забою головного мозку легкого ступеню з легким вестибуло-тактичним синдромом, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 25.03.2024, утворилися від не менш як десятикратної ударної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, вектори дій якого були різнонаправлені та яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті, тупий дерев?яний предмет чи будь-які інші предмети з подібними характеристиками та кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я; закритої травми грудної клітини у вигляді численних синців тулуба, переломів 3-12 ребер справа та 3-8 ребер зліва, з розвитком двобічного гідроторакса малим об?ємом, яка утворилася від не менш як двократної дії тупого твердого предмету, з обмеженою контактною поверхнею, вектори дій якого були різнонаправлені та яким могли бути пальці рук стиснуті у кулак, нога людини у взутті, тупий дерев?яний предмет чи будь-які інші предмети з подібними характеристиками; закритої травми хребта у вигляді переломів правих поперечних відростків 3,4 поперекових хребців, яка утворилася від не менш як однократної ударної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, вектор дії якого був направлений переважно ззаду-наперед, з місцем прикладанням травмуючої сили в поперекову ділянку спини, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті, тупий дерев?яний предмет чи будь-який інший предмет з подібними характеристиками, що кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров?я; численних синців правої верхньої кінцівки, лівого передпліччя, синця правого плеча в нижній третині із забійною раною, які утворилися від не менш як трьохкратної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, вектори дій якого були різнонаправлені, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті, тупий дерев?яний предмет чи будь-який інший предмет з подібними характеристиками, що за ступенем тяжкості кваліфікуються наступним чином: синець правого плеча в нижній третині із забійною раною, як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я; синці правої верхньої кінцівки та лівого передпліччя, як легкі тілесні ушкодження.

Крім того, під час вчинення катування ОСОБА_9 , 05.02.2024, у період часу близько з 20 години 30 хвилин до 22 години 00 хвилин (більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не вдалось) ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою із особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та маючи єдиний умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, перебуваючи у спальній кімнаті будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у положенні стоячи обличчям до ОСОБА_9 , який у цей час знаходився у лежачому положенні обличчям до гори на ліжку, умисно наніс дерев?яною частиною ніжки табуретки, яку тримав у лівій руці, одинадцять ударів по тулубу в області ребер ОСОБА_9 . Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 , ОСОБА_6 повалив останнього на підлогу та наніс кілька ударів ногою у взутті по тулубу та спині потерпілого.

Таким чином, вказаними вище умисними спільними діями ОСОБА_6 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_9 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини у вигляді численних синців тулуба, переломів 3-12 ребер справа та 3-8 ребер зліва, з розвитком двобічного гідроторакса малим об?ємом, які згідно з висновком судово-медичного експерта від 25.03.2024, які утворились від не менш як двократної дії тупого твердого предмету, з обмеженою контактною поверхнею, вектори дій якого були різнонаправлені та яким могли бути пальці рук стиснуті у кулак, нога людини у взутті, тупий дерев?яний предмет чи будь-які інші предмети з подібними характеристиками; закритої травми хребта у вигляді переломів правих поперечних відростків 3,4 поперекових хребців, яка утворилася від не менш як однократної ударної дії тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею, вектор дії якого був направлений переважно ззаду-наперед, з місцем прикладанням травмуючої сили в поперекову ділянку спини, яким могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті, тупий дерев`яний предмет чи будь-який інший предмет з подібними характеристиками, та кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв та мучення з метою отримати від потерпілого інформацію та зізнання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене у співучасті.

У процесі судового розгляду справи прокурор ініціював укладення угоди про визнання винуватості. Угода укладена сторонами кримінального провадження 26.08.2026 року та потерпілим прокурору надана письмова згода на укладення угоди про визнання винуватості.

Відповідно до укладеної угоди обвинувачений ОСОБА_6 зобов`язався під час судового розгляду надавати правдиві показання та беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12024170480000030, складеного та затвердженого 12.08.2026, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України.

Сторони угоди погоджуються на призначення за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень таких покарань: за ч.2 ст.127 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

В угоді про визнання винуватості передбачені наслідки її укладення та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

В судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Згідно ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до положень ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Відповідно до ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.127, ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину (ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України) та тяжкого злочину (ч.2 ст.127 КК України).

Шкода завдана потерпілому ОСОБА_9 , яким надано письмову згоду прокурору на укладення ним угоди про визнання винуватості (том 2 а.с. 151).

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст.ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Обвинувачений в судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.127 КК України: катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв та мучення з метою отримати від потерпілого інформацію та зізнання, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України: умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, вчинене у співучасті, обвинуваченому в судовому засіданні роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст.476 КПК України.

Так, під час судового засідання ОСОБА_6 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.127, ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Крім того, ОСОБА_6 підтвердив, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз, не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з участю захисника адвоката ОСОБА_7 і призначення ОСОБА_6 узгодженої сторонами міри покарання за ч.2 ст.127 КК України, за ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, з застосуванням ч.1 ст.70 КК України.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем проходження військової служби характеризується негативно, зазначено про випадки самовільного залишення ним військової частини, за вказаним фактом внесені відомості до ЄРДР № 42024052210000125 від 15.01.2024 року та ТУ ДБР у м.Краматорську проводиться досудове розслідування, під час судового розгляду оголошувався у розшук.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданої потерпілому шкоди.

Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно зі ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

Узгоджені вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд переконався, що наявні всі підстави для затвердження угоди про визнання винуватості.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання.

Відповідно до протоколу затримання від 27.05.2026 (том 2 а.с. 85-86) ОСОБА_6 був затриманий 27.05.2026 року на підставі ухвали Новосанжасрького районного суду Полтавської області від 12.01.2026.

Так, відповідно до ухвали судді Новосанжарського районного суду Полтавської області від 28.05.2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (том 2 а.с. 107-110), який продовжувався відповідною ухвалою суду під час судового розгляду даного кримінального провадження (том 2 а.с. 133-135).

Суд вважає, що в строк відбування покарання має бути зарахований строк попереднього ув`язнення ОСОБА_6 , починаючи з 27.05.2026.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, та з огляду на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Щодо заявлених процесуальних витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати пов`язані із залученням експерта у справі складають 3029 грн 12 коп., згідно з відповідною довідкою експертної установи.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року матеріали кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.127, ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, були виділені в окреме провадження (том 2 а.с. 125).

Оскільки кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 виділено в окреме провадження, суд вважає за необхідним стягнути з ОСОБА_6 половину процесуальних витрат у розмірі 1514 грн 56 коп., а питання щодо решти процесуальних витрат вирішити під час ухвалення судового рішення стосовно ОСОБА_10 .

Доля речових доказів має бути вирішена в порядку передбаченому ст.100 КПК України при прийнятті остаточного процесуального рішення у виділеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 у справі №542/1470/26.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 394, 395, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про визнання винуватості від 26 серпня 2026 року, укладену між прокурором Новосанжарського відділу Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024170480000030 від 06.02.2024 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.127 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.1 ст.122 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

В силу ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати у строк відбування покарання утримання ОСОБА_6 під вартою в установі попереднього ув`язнення з 27.05.2026 року по дату набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення експертизи в сумі 1514,56 грн.

Речові докази: ганчірку жовтого кольору з плямами РБК; шість відрізків липкої стрічки зі слідами рук, які перенесені до таблиці «Додаток до протоколу огляду місця події»; п`ять скляних стопок; наволочку сірого кольору зі слідами РБК; змив РБК з дерев`яної підлоги та контрольний змив; два недопалки марки «Київ класік»; дві дерев`яні частини ніжки табуретки, білого кольору, зі слідами РБК; табуретку білого кольору із трьома дерев`яними ніжками; куртку чоловічу чорного кольору, марки «Giorgio Armani» зі слідами речовини бурого кольору; светер чорно-білого кольору, в`язаний, марки «Jeane Pierre», розміру L, зі слідами РБК; чоловічі спортивні штани чорного кольору, розміру L, марки «Alpha Industries» зі слідами РБК; шапку синього кольору марки «Resail»; взуття чоловіче, оливкового кольору по типу берці, 42 розміру зі слідами РБК; телефону марки «Хіаомі Redmi 9А», синього кольору у чохлі чорного кольору, з ІМЕІ: НОМЕР_1 ; светр синього кольору з біркою «Molland Esquaire», розміру L, з плямами бруду; куртку чоловічу чорного кольору марки «Columbia», розміру L, зі слідами РБК; джинси чоловічі чорного кольору з біркою «SMOG EST 1999» розміру 31/32, made in Bangladesh, зі слідами бруду та РБК; взуття чоловіче чорно-сірого кольору з червоною підошвою, марки «Ethis» зі слідами РБК; мобільний телефон марки Lenovo А916, чорного кольору з imeil: НОМЕР_2 ; труси чоловічі з горизонтальними полосами сірого, білого, синього кольорів з плямами РБК; спортивні штани синього кольору марки «Boulevard», розмір XXL; спортивні штани чорного кольору марки «Active», розмір XXL, гамаші чорного кольору; футболку блакитного кольору марки «Wantex», 54 розміру, зі слідами РБК, рубашку чоловічу в клітинку, синього, сірого, білого, червоного та жовтого кольорів, зі слідами РБК; пару шкарпеток сірого кольору, пару шкарпеток коричневого кольору; рушник білого кольору з написом «Урологія» зі слідами РБК, покривало рожевого кольору з візерунками у формі квітів зі слідами РБК; зразок крові ОСОБА_9 на фрагменті бинтової стрічки, який поміщено до паперового конверту; зразки слини та крові ОСОБА_6 ; зразки змивів з рук ОСОБА_6 ; зразки зрізів нігтьової пластини ОСОБА_6 ; зразки слини ОСОБА_10 ; зразки крові ОСОБА_10 ; зразки зрізів нігтьової пластини ОСОБА_10 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області - зберігати до прийняття остаточного процесуального рішення у виділеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 у справі №542/1470/26.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду, з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1