Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №948/882/25 — Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/882/25

Номер провадження 1-кп/948/23/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Машівка кримінальне провадження № 12025170450000406 від 28.07.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Машівка, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, освіта повна середня, військовозобов`язаний, одружений, працює охоронником ПП «ЕВЕРЕСТ О», не депутат, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_8 в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», умисно вчинив фізичне насильство по відношенню до свого рідного брата ОСОБА_6 за наступних обставин.

28.07.2025 близько 11.50 год. ОСОБА_8 перебував на території земельних ділянок (городів) розташованих між вул. Гоголя та пров. Низовим в селищі Машівка Полтавського району Полтавської області, де найманий ним трактор здійснював обробіток земельної ділянки, якою він користується. В цей час до земельних ділянок (городів) прийшов його рідний брат ОСОБА_6 , город якого знаходиться поряд із вказаною земельною ділянкою та з яким у нього тривають неприязні відносини. Знаходячись у вказаному місці на ґрунті неприязних відносин та спору щодо меж земельних ділянок, між вказаними особами виникла сварка, під час якої ОСОБА_8 , з метою заподіяння тілесних ушкоджень своєму рідному брату ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, завдав потерпілому ОСОБА_6 три удари дерев`яною палицею по лівій руці, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження встановлені висновком експерта судово-медичної експертизи № 150 від 29.07.2025, а саме:

- закритий перелом середньої третини лівої ліктьової кістки з поверхневою раною, які утворилися від дії тупого предмета, з обмежено діючою травмуючою поверхнею, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я (пункти 2.2.1 в/; 2.2.2 Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995);

-садно в нижній третині лівого передпліччя, яке утворилося від дії тупого предмета та кваліфікується як легке тілесне ушкодження (пункти 2.3.5. Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995).

За таких обставин дії ОСОБА_8 необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні вину не визнав, цивільний позов потерпілого не визнав та від надання показів відмовився в порядку ст.63 Конституції України. Водночас повідомив, що жалкує що так сталося, з потерпілим не спілкуватиметься та такий випадок більше не повториться.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд уважає, що його винуватість в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України підтверджується поза розумним сумнівом іншими зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами в сукупності, які узгоджуються між собою.

Так, 28.07.2025 до ЄРДР за № 12025170450000406 за заявою ОСОБА_6 внесено відомості про те, що 28.07.2025 близько 11:45 год. на городах, розташованих між пров.Низовим та вул.Гоголя в селищі Машівка Полтавського району Полтавської області, його рідний брат ОСОБА_8 спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівого передпліччя (а.с.135, 138-140).

Потерпілий ОСОБА_6 показав, що зранку того дня, влітку 2025 року, він підійшов до трактора, який приїхав обробляти земельну ділянку ОСОБА_8 , в цей час останній підбіг до нього з палицею в руках та почав висловлювати претензії, при цьому вдарив тричі палицею по руці, в ділянку від кисті до ліктя, після чого він викликав поліцію та звернувся до лікарні. В лікарні йому діагностували перелом руки, яка досі білить, він не може нічого нею робити. З приводу вказаної травми він неодноразово їздив до лікарні, для чого наймав машину. В нього піднімається тиск, бо він переживає, приймає ліки, не може спати, відчуває тривогу. Також повідомив, що на місці події був тракторист, свідок ОСОБА_10 не бачила конфлікту, бо була біля трактора, та дружина ОСОБА_11 , яка знімала події на відео. Обвинувачений не вибачився, допомоги в лікуванні не надав. Наполягав на суворому покаранні, цивільний позов підтримав в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 є пенсіонером за віком (а.с.141).

Свідок ОСОБА_12 показала, що потерпілий ОСОБА_6 є її батьком, очевидцем події вона не була, бо знаходилася на роботі, їй потелефонував батько та сказав, що його побив брат і вона викликала поліцію та відразу поїхала додому. По приїзду вона побачила на руці в батька кров та обвинуваченого з палицею в руках. На городі була ОСОБА_13 та ОСОБА_10 , а також тракторист ОСОБА_14 . Повідомила, що потерпілий та обвинувачений є рідними братами, вони постійно сваряться через город, бо обвинувачений не дозволяє проїздити трактору на їхній город. Після отриманих тілесних ушкоджень батько погано спить, переніс гіпертонічний криз, в нього досі болить рука, вони періодично відвідують лікаря, бо кістка погано зрослася.

За висновком експерта судово-медичної експертизи № 150 від 29.07.2025 (а.с.144,145) на тілі гр. ОСОБА_6 встановлені такі тілесні ушкодження:

- закритий перелом середньої третини лівої ліктьової кістки з поверхневою раною, які утворилися від дії тупого предмета, з обмежено діючою травмуючою поверхнею, які кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я (пункти 2.2.1 в/; 2.2.2 Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995);

- садно в нижній третині лівого передпліччя, яке утворилося від дії тупого предмета та кваліфікується як легке тілесне ушкодження (пункти 2.3.5. Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995).

30.07.2025 проведено огляд місця події - території земельних ділянок (городів) розташованих між вул. Гоголя та пров. Низовим в селищі Машівка Полтавського району Полтавської області, та в ході огляду потерпілий на місці показав, де саме йому спричинив тілесні ушкодження його брат ОСОБА_8 (а.с.146-152).

07.08.2025 року оглянуто мобільний телефон марки «ОРРО» модель «Reno 12 FS 5G» в корпусі білого кольору із захисним чохлом (прозорий) зі ставками коричневого кольору по боках, який для огляду надала свідок ОСОБА_13 та який містить відеозапис події, яка мала місце 28.07.2025 року на городах за участі її чоловіка ОСОБА_8 та його брата ОСОБА_6 та на відеозаписі видно, як обвинувачений тримає в руках палицю та замахується нею на потерпілого (а.с.153-159).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що в той день в них повинні були обробляти город та по приїзду трактора чоловік – ОСОБА_8 пішов показувати ділянку, вона стояла на дорозі та бачила, що до трактора підбіг ОСОБА_15 – брат чоловіка, після чого між братами виникла сварка, в ході якої її чоловік махав палицею на потерпілого, але не бив, палиця була тоненька, потерпілий також махав руками. Вона зняла вказану подію на відео. На городі була ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_10 показала, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_8 та влітку 2025 року перебуваючи на власному подвір`ї, почула крики та вийшла на город, при цьому побачила ОСОБА_8 , який махав палицею перед братом ОСОБА_6 , щоб бив не бачила, поряд працював трактор.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що влітку 2025 року він обробляв город ОСОБА_8 та коли трактор під його керуванням заїхав на земельну ділянку ОСОБА_8 , прибіг ОСОБА_6 та почав зупиняти трактора, ОСОБА_8 підійшов до трактора з прутом та вдарив останнього тим прутом по руці, між ними виникла сварка. Надалі він не бачив що між ними відбувалося, бо почав обробляти город. Також повідомив, що ОСОБА_10 підійшла коли він завершував обробіток землі, а дружина ОСОБА_8 стояла за 150-200 м. від трактора.

Як убачається з протоколу від 08.08.2025, вказаного числа проведено слідчий експеримент за участю потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого останній вказав на місце, де ОСОБА_8 наніс йому три удари палицею, а саме перший удар по лівій руці ближче до кисті, другий – ближче до ліктя та третій в середню частину передпліччя (а.с.160-167).

Згідно з висновками експерта №156 від 12.08.2025 покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним під час слідчого експерименту в частині механізму утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи №150 від 29.07.2025 року на його ім`я ( а.с.170).

08.08.2025 проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_17 , яка на місці події вказала на приблизне місце, де ОСОБА_8 наносив удари палицею своєму рідному брату ОСОБА_6 та на статистові показала, куди саме були нанесені удари (а.с.171-177).

За висновком експерта №157 від 12.08.2025 покази свідка ОСОБА_17 , дані нею під час слідчого експерименту в частині механізму утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи №150 від 29.07.2025 року на ім`я ОСОБА_6 ( а.с.180).

Допитана в судовому засіданні сідок ОСОБА_17 показала, що влітку 2025 року вона перебувала в будинку за місцем свого проживання та бачила, що на городі по сусідству знаходяться ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Коли ОСОБА_6 почав іти до трактора, який обробляв в цей час город, ОСОБА_8 побіг до нього та тримаючи в руках палицю, тричі вдарив ОСОБА_6 палицею по лівій руці. Також повідомила, що вона виглядала трактора, щоб обробити город, тому і визирнула у вікно, почувши гуркіт техніки, та в цей момент побачила події, про які розповіла в послідуючому поліції та підтверджує в суді.

Як особа ОСОБА_8 характеризується позитивно - уродженець с-ща Машівка, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.01.2024 по 30.07.2025 на засіданні адмінкомісії при виконкомі Машівської селищної ради не розглядався, громадянин України, освіта повна середня, військовозобов`язаний, одружений, працює охоронником ПП «ЕВЕРЕСТ О», не депутат, згідно з довідкою КНП «Машівська лікарня» від 31.07.2025 № 935 за медичною допомогою до лікаря нарколога та психіатра не звертався, раніше не судимий (а.с.185-189,227).

За висновком досудової доповідді (а.с.52-54) існує середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає

Обставинами, що обтяжують його покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою обвинувачений перебуває у близьких відносинах та вчинення кримінального правопорушення відносно особи похилого віку.

У відповідності до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 цього ж Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 за ч.1 ст.122 КК України, суд, у відповідності із вимогами ст.65, 66, 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно, працює, свою винуватість у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому не визнав, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та обставини, що обтяжують його покарання, думку потерпілого, який наполягає на суворому покаранні, висновок досудової доповіді, за якою існує середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, та доходить висновку про призначення покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.122 КК України без ізоляції від суспільства, яке буде домірним вчиненому злочину і необхідним для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд уважає за доцільне застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України строком на 02 роки, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Суд не уважає за можливе призначити покарання у виді виправних робіт та уважає доводи прокурора резонними, з огляду на те, що відповідно до вимог ч.1 ст.57 КК України, покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Із суми заробітку засудженого до виправних робіт провадиться відрахування в доход держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків. За змістом ч.2 ст.57 КК України виправні роботи не застосовуються зокрема до осіб, що досягли пенсійного віку.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_8 хоча і працевлаштований (а.с.227), проте є особою, яка невдовзі досягне пенсійного віку (07.10.2026), а тому такий вид покарання, як виправні роботи до останнього застосувати недоцільно.

Відповідно до ч.1ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Суд уважає що запобіжний захід до обвинуваченого обирати недоцільно з огляду на його належну процесуальну поведінку та відсутність ризиків.

Потерпілим заявлено позов до обвинуваченого про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення: про стягнення матеріальної школи в розмірі 1717,28 грн та моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, а також витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (а.с.63-78).

Прокурор підтримав цивільний позов.

У відзиві на позов обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов не визнав, покликаючись на те, що він не спричиняв потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень (а.с.88).

Так, відповідно до ст.ст. 127-129 КПК України, суд, постановляючи обвинувальний вирок залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє позов повністю, частково, відмовляє в його задоволенні чи залишає без розгляду, роз`яснюючи цивільному позивачеві право звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зважаючи на доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у спричиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 , внаслідок яких він перебував на лікуванні і той факт, що витрати на лікування потерпілого є збитками, доведені належними доказами, грошові кошти в розмірі 1717,28 необхідно стягнути з особи, діяннями якої цю шкоду заподіяно, тобто з ОСОБА_8 .

Частиною 2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода, зокрема, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Визначення остаточного розміру моральної шкоди покладається на суд, й у відповідності до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України крім вказаних параметрів мають бути враховані також характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, а також засади розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (рішення ЄСПЛ у справі "STANKOV v. BULGARIA" № 68490/01 від 12 липня 2007 року).

Моральну шкоду неможливо відшкодувати в повному обсязі, так як немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Життя та здоров`я людини згідно зі ст.3 Конституції України визнається в Україні найвищою соціальною цінністю та є особливим об`єктом кримінально-правової охорони.

Суд уважає що з урахуванням характеру й обсягу перенесених ОСОБА_6 моральних страждань, пов`язаних із вчиненим ОСОБА_8 відносно нього неправомірними діями, які полягали у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження, душевного страждання потерпілого, пов`язаного з протиправною поведінкою щодо нього обвинуваченим, який є його рідним братом, їх характер і тривалість лікування, а тому з обвинуваченого на користь потерпілого потрібно стягнути у моральну шкоду в сумі 70 000 гривень.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, тому приймає до уваги, що потерпілому ОСОБА_6 , який є особою похилого віку, злочинними діями обвинуваченого були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, а саме закритий перелом середньої третини лівої ліктьової кістки з поверхневою раною, внаслідок яких ОСОБА_6 тривалий час лікувався амбулаторно та продовжує реабілітаційне лікування по функціональному відновленню лівої руки, переніс фізичний біль і та страждання, чим порушено нормальний спосіб життя потерпілого, також суд бере до уваги матеріальний стан обвинуваченого, який працює, його ставлення до вчиненого злочину, а саме те, що останній вибачення в потерпілого ОСОБА_6 не просив, витрати на лікування не відшкодував.

Розглядаючи клопотання представника потерпілого про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, що понесені потерпілим ОСОБА_6 , суд зазначає таке.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом і формами і може включати консультації, роз`яснення, складання позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема у судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинний КПК України у пункті 1 частини 1 ст. 118 передбачає, що процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат на правову допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги, зокрема представника потерпілого, який надає правову допомогу за договором, несе відповідний потерпілий.

Частиною 1 ст. 124 КПК України, передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. За відсутності в обвинуваченого коштів, достатніх для відшкодування зазначених витрат, вони компенсуються за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом для компенсації шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

На підтвердження оплати послуг адвоката представник потерпілого ОСОБА_7 надала договір про надання правничої допомоги від 10.10.2025, укладений між адвокатом ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_6 про надання професійної правничої допомоги і захисту законних прав та інтересів клієнта у кримінальному провадженні 12025170450000406 від 28.07.2025 , рахунок – фактуру на сплату коштів в розмірі 10 000,00 грн, довідку про отримання адвокатом ОСОБА_7 коштів в розмірі 10 000,00 грн та квитанцію про отримання вказаних коштів, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с.230-238).

Таким чином потерпілим підтверджено оплату послуг адвокату за надання правової допомоги у цьому кримінальному провадженні.

Суд доходить висновку про стягнення заявленої суми витрат на правничу допомогу в повному розмірі, враховуючи складність та тривалість справи, фактичних дій, вчинених адвокатом у судових засіданнях.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що оптичний носій інформації (диск) із відеозаписом конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с.158,159), який зберігається в матеріалах кримінального провадження потрібно зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, –

у х в а л и в :

ОСОБА_8 визнати винуватим за ч. 1 ст.122 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 02 (два) роки.

Зобов`язати ОСОБА_8 відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч.3 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення – задовольнити частково.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6 завдану кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду в розмірі 1717,28 грн та моральну шкоду в розмірі 70 000 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілого ОСОБА_6 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Речові докази: оптичний носій інформації (диск) із відеозаписом конфлікту між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , який зберігається в матеріалах кримінального провадження - зберігати в в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд Полтавської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України в судовому засіданні оголошено резолютивну частину вироку.

Суддя ОСОБА_1