Рішення від 25 серпня 2026 р. у справі №910/2338/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.08.2026Справа № 910/2338/26

ІНФОРМАЦІЯ_1 у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику учасників

справу №910/2338/26

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) " ІНФОРМАЦІЯ_4 "

до Житлово-будівельного кооперативу " ІНФОРМАЦІЯ_5 "

про стягнення 891 135,46 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) " ІНФОРМАЦІЯ_4 " звернулося до ІНФОРМАЦІЯ_6 з позовом до Житлово-будівельного кооперативу " ІНФОРМАЦІЯ_5 " про стягнення 891 135,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором №8380484000010 про надання послуг з централізованого постачання гарячої води від 18.12.2018, внаслідок чого за період з січень 2024 року по жовтень 2025 року виникла заборгованість у сумі 801 288,35 грн, за прострочення сплати якої нараховані пеня в розмірі 7470,90 грн, інфляційні втрати - 62 919,70 грн та 3% річних у сумі 19 456,51 грн.

Ухвалою ІНФОРМАЦІЯ_6 від 05.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, суд запропонував відповідачу подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.03.2026 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 .

Утім, ухвала суду була повернута відділенням поштового зв`язку без вручення відповідачу з відміткою «за закінченням строку зберігання».

За аналізом приписів пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, день проставлення у поштовому повідомлені відмітки «за закінченням строку зберігання» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.03.2026 у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Справу розглянуто в розумні строки, враховуючи запровадження в Україні воєнного стану та постійні сигнали повітряної тривоги в місті Києві, що впливає на особливості роботи ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, ІНФОРМАЦІЯ_1

УСТАНОВИВ:

Розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 27.12.2017 № 1693 припинено Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між ІНФОРМАЦІЯ_8 та Акціонерною енергопостачальною компанією « ІНФОРМАЦІЯ_9 », КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_9 ».

За розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) № 591 від 10.04.2018 КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Згідно з п. 2.2.1 Статуту КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

Отже з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

18.12.2018 між КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (за договором - сторона 1) та ЖБК " ІНФОРМАЦІЯ_5 " (за договором - сторона 2) був укладений Договір № 838304840000100 про надання послуг з централізованого постачання гарячої води (далі - договір), за умовами якого позивач зобов`язується надати відповідачу послугу з централізованого постачання гарячої води у будинку(ах), підключеному(их): від центрального або індивідуального теплового пункту (далі - ЦТП або ІТП), який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) позивача; або від ІТП, який перебуває на балансі (у володінні, управлінні, експлуатації та/або користуванні) відповідача; а відповідач зобов`язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.5 договору адреса об`єкта, на якій здійснюється надання послуги з централізованого постачання гарячої води: АДРЕСА_2 (будинок житловий).

Пунктом 2.2.3 договору визначено, що відповідач щомісячно з 10 по 15 число місяця, наступного за розрахунковим, отримує в Центрі обслуговування споживачів СП " ІНФОРМАЦІЯ_11 " за територіальною ознакою: рахунок на оплату із зазначенням величини фактично спожитої послуги з централізованого постачання гарячої води, визначеної в м3, та її вартості за розрахунковий період (місяць) за кожною тарифною групою окремо; акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води.

Положеннями пункту 2.2.4 договору передбачено, що отриманий акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води відповідач має підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача протягом п`яти днів з дати отримання.

Умовами пункту 2.2.6 договору визначено, що у разі неотримання відповідачем у порядку, встановленому п. 2.2.3 договору акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води у позивача, неотримання позивачем підписаного акту надання послуги з централізованого постачання гарячої води та обґрунтованих заперечень до нього у строки, встановлені п. 2.2.4 договору, акт надання послуги з централізованого постачання гарячої води вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до пункту 2.2.11 договору відповідач забезпечує своєчасну, не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату за послугу з централізованого постачання гарячої води на рахунок із спеціальним режимом використання позивача за кожною тарифною групою окремо: для бюджетних установ/для категорії споживачів "інші"/для релігійних організацій/для управителів багатоквартирних будинків.

Згідно з п. 6.1 договору сторони погодили, що відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України цей договір з усіма додатками, що є невід`ємними частинами, набуває чинності з 01.12.2018 та діє до 01.06.2019.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде письмово заявлено про його припинення (п. 6.3 договору).

30.09.2021, на офіційному веб-сайті КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 позивачем був опублікований текст договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затвердженими постановою КМУ № 830 від 21.08.2019, з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021.

Згідно з положеннями ч. 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідач після опублікування позивачем 30.09.2021 тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії не обрав моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний договір, а тому договірні зобов`язання між сторонами, які виникли на підставі договору про надання послуг з централізованого постачання гарячої води № 838304840000100 від 18.12.2018, в подальшому за замовчуванням споживача були оформлені індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, за формою, затвердженою постановою КМУ № 830 від 21.08.2019 з урахуванням змін, внесених постановою КМУ № 1022 від 08.09.2021.

Відповідно до вказаного договору позивач зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Вартістю послуги є встановлені відповідно до законодавства тарифи (п. 31 договору).

Положеннями п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.

Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Судом установлено, що у період з січня 2024 року по жовтень 2025 року КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було надано відповідачу послуги з централізованого постачання гарячої води на загальну суму 801 288,35 грн, що підтверджується наявними матеріалами справи, зокрема, актами надання послуг з централізованого постачання води за відповідний період та відомостями споживання послуги з централізованого постачання гарячої води, при встановленні витратомірної пари.

Проте відповідач, порушуючи положення указаного договору, надані послуги з централізованого постачання гарячої води у спірний період взагалі не оплатив, що убачається, зокрема, з розрахунку заборгованості, доданого до справи.

З огляду на викладене, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 801 288,35 грн, а також нарахованих за прострочення сплати заборгованості пені в розмірі 7470,90 грн, інфляційних втрат - 62 919,70 грн та 3% річних у сумі 19 456,51 грн.

Відповідач під час розгляду справи позовні вимоги не оспорив та відзив суду не подав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг з теплопостачання між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, регулюються спеціальними Законами України "Про житлово-комунальні послуги" та «Про теплопостачання" (в редакціях, чинних станом на період споживача теплової енергії у гарячій воді).

Згідно з ч. 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

У відповідності до статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з п. 1, 5 ч. 2 ст.7 Закону споживач зобов`язаний, зокрема, укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За приписами ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як вже зазначалося, факт надання відповідачу послуг з централізованого постачання гарячої води у заявлені періоди підтверджується актами надання послуг з централізованого постачання води за відповідний період та відомостями споживання послуги з централізованого постачання гарячої води, при встановленні витратомірної пари.

Натомість, відповідачем взяті на себе зобов`язання з оплати спожитих у період з січня 2024 року по жовтень 2025 року послуг з централізованого постачання гарячої води не виконані, внаслідок чого утворилася заборгованість за послуги на суму 801 288,35 грн.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Оскільки доказів належної сплати вартості наданих послуг з централізованого постачання гарячої води на суму 801 288,35 у період з січня 2024 року по жовтень 2025 року відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за вказані періоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені в розмірі 7470,90 грн, інфляційних втрат - 62 919,70 грн та 3% річних у сумі 19 456,51 грн, нарахованих на заборгованість, яка виникла у період з січня 2024 року по жовтень 2025 року, суд зазначає наступне.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, з наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та обґрунтованими.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних також підлягають задоволенню.

Крім того, абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Положення п. 45 договору повністю кореспондуються з нормами ч. 1 ст. 26 Закону України «Про жилого-комунальні послуги».

Суд, перевіривши розрахунок пені, доданий до позовної заяви, дійшов висновку, що він є арифметично вірним та обґрунтованим, а відтак позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) заборгованість за спожиту послугу з централізованого постачання гарячої води у сумі 801 288 грн 35 коп., інфляційні втрати - 62 919 грн 70 коп., 3% річних - 19 456 грн 51 коп., пеню - 7470 грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 367 грн 03 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду .

Повний текст рішення складено та підписано: 26.08.2026.

Суддя ОСОБА_1