Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №753/23664/24 — Київський апеляційний суд

Єдиний унікальний номер справи №753/23664/24

Провадження №22-ц/824/1433/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект-Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2024 року ТОВ «Коллект-Центр» звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 77536662 від 13.09.2021 року про надання кредиту в розмірі 20 328,98 грн. та позивач просить стягнути понесені судові витрати.

Позовні вимоги обгрутнтовані тим, що 13.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір № 77536662.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 6 000,00 грн., строк кредитування 30 днів. Проценти за користування кредитом за ставкою 1,99% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором утворилась заборгованість у розмірі 20 328,98 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6 000,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 14 328,00 грн.

22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема, за Кредитним договором № 77536662 від 13.09.2021 року відносно боржника ОСОБА_1

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема, за Кредитним договором № 77536662 від 13.09.2021 року відносно боржника ОСОБА_1 .

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект-Центр» заборгованість за Кредитним договором № 77536662 від 13.09.2021 року у розмірі 20 328,98 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 20 червня 2025 року відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем коштів від первісного кредитора, а також належні докази на підтвердження факту відступлення первісним кредитором права грошової вимоги.

05 лютого 2026 року позивач подав відзив, в якому заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, 05 лютого 2026 року від позивача надійшло клопотання про витребування доказів. Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 березня 2026 року у задоволенні такого клопотання було відмовлено.

15 квітня 2026 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в загальному провадженні із викликом сторін, обґрунтоване істотним значенням справи для позивача, адже було придбано право грошової вимоги до відповідача та з врахуванням особливостей укладання кредитного договору, способу та процедури отримання кредиту існує необхідності у розгляді апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням сторін з метою надання сторонам можливості надати додаткові пояснення по суті спору.

Розглянувши клопотання відповідача, колегія суддів зазначає, що воно не підлягає до задоволення з огляду на таке:

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ціна позову у цій справі менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. В той же час згідно ч.6 ст. 279 ЦПК України, яка регулює особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 19 малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання про розгляд апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, оскільки ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та становить 20328,98 грн, а характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання за участю сторін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що 13.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 за допомогою електронного цифрового підпису укладений договір № 77536662, на підставі якого Товариство надало позичальнику кредит у розмірі 6 000,00 грн, строк кредитування 30 днів. Проценти за користування кредитом за ставкою 1,99% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

22.02.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу № 22/02/2022, відповідно до умов якого відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема, за Кредитним договором № 77536662 від 13.09.2021 року відносно боржника ОСОБА_1

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, зокрема, за Кредитним договором № 77536662 від 13.09.2021 року відносно боржника ОСОБА_1 .

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» та стягнув з ОСОБА_1 вказану заборгованість.

Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» надало копію договору №77536662 13 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , додатку №1 до вказаного договору, в яких зазначено, що вони були підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором: tcq8CouyL5 (без зазначення дати та часу) (а.с. 20).

Разом з тим, вказані документи були сформовані самим ТОВ «Коллект Центр», а тому не можуть вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації відповідача при укладенні договору.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази проведення ідентифікації відповідача ОСОБА_1 при вході в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Зазначення у тексті договорів особистих даних відповідача ОСОБА_1 не підтверджує підписання нею кредитного договору в електронній формі.

Окрім зазначеного, колегія суддів апеляційного суду зважає й на те, що ТОВ «Коллект Центр» не надало суду належних та допустимих доказів надання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідачу ОСОБА_1 кредиту за договором № 7753662 від 13 вересня 2021 року.

До позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» надало довідку ТОВ «ФК «Фінексперес» від 22.10.2024, адресований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про підтвердження прийняття до виконання платіжної інструкції та завершення платіжної операції (а.с. 43).

Разом з тим, копія вказаного листа не може вважатися належним доказом надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору, оскільки він не є документом, який підтверджує здійснення платіжної операції. Він не містять повних даних щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів.

В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно договору мало здійснюватися перерахування коштів, який є неповним - № НОМЕР_1 , належить саме ОСОБА_1

ТОВ «Коллект Центр» не надало суду першої інстанції жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача на підставі договору № 7753662 від 13 вересня 2021 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу.

Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав доведеним ТОВ «Коллект Центр» укладення ОСОБА_1 договору № 7753662 від 13 вересня 2021 року та надання їй кредиту за вказаним договором.

Згідно положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр».

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Коллект Центр» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект-Центр» (код ЄДРПОУ 44276926) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько