Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №758/6796/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/6796/25 Головуючий у суді І інстанції: Якимець О.І.

провадження № 22-ц/824/7279/2026 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Верланова С.М., Музичко С.Г.,

секретар судового засідання: Максимук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Гончарук Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року про призначення експертизи у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Виробничо-експлуатаційне підприємство «ВД-ПОБУТ» про відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває вищевказана цивільна справа.

У грудні 2025 року позивач подала до суду першої інстанції клопотання про призначення у справі №758/6796/25 судової будівельно-технічної експертизи на вирішення якої поставити питання:

1) чи потребувало при будівництві у відповідному році 11-го поверху та тераси на даху багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , облаштування тераси розроблення та отримання відповідної проектної документації та/або архітектурного планувального завдання, та/або відповідних дозвільних документів на початок і завершення будівництва, та до якого виду будівництва відноситься надбудова цього 11-го поверху?

2) чи було передбачено проектною документацією будівництво 11-го поверху та тераси при будівництві багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в якому розташована квартира № 75 ?

3) який тип водовідведення передбачено проектною документацією щодо відведення дощових і талих вод з покрівлі при будівництві багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ?

4) чи відповідає Державними будівельними нормами і стандартами організація зовні відводу атмосферних опадів з покрівлі надбудови 11-го поверху та тераси багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ? Якщо організація зовні відводу атмосферних опадів з покрівлі надбудови 11-го поверху та тераси не відповідає державним стандартам, то яким саме?

5) чи є (має місце) причино-наслідковий зв`язок не дотримання вимог передбачених Державними будівельними нормами і стандартами при облаштуванні даху, тераси і покрівлі тераси на даху у будинку АДРЕСА_1 відносно влаштування існуючого відводу атмосферних опадів з покрівлі надбудови щодо затікання рідини/опадів у нижче розташовану квартиру АДРЕСА_3 ?

6) яка сума матеріального збитку завдана власнику внаслідок залиття квартири АДРЕСА_3 та яка вартість ремонтно-відновлених робіт в самій квартирі.

Заявлене клопотання обгрунтоване тим, що без з`ясування зазначених питань, які потребують спеціальних знань, повний та об`єктивний розгляд цієї справи є неможливим. Відбувається постійне залиття квартири позивача у зв`язку із самовільним, на її думку, без дозвільних документів та всупереч вимогам чинного законодавства надбудови тераси квартирами 75 , 76 , в якій порушена гідроізоляція в місті примикання покрівлі до стіни, виявлено відставання плитки на стінах, відсутні відливи на карнизах, що призводить до замокання стін внаслідок атмосферних опадів та сприяє руйнуванню цегляної кладки стіни, та затікання нижче розташованих квартир. Крім того, зазначена експертиза надасть змогу визначити не лише чи має місце причино-наслідковий зв`язок не дотримання вимог передбачених ДБН і стандартами при облаштуванні даху, тераси і покрівлі тераси на даху у будинку АДРЕСА_1 відносно влаштування існуючого відводу атмосферних опадів з покрівлі надбудови щодо затікання опадів у нижче розташовану квартиру АДРЕСА_3 , але і суму матеріального збитку завдану позивачу внаслідок такого систематичного залиття квартири.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту Черніну Якову Олександровичу.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, адвокат Гончарук А.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції не дослідив чи надсилалось клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи сторонам по справі, а саме відповідачам ОСОБА_1 , ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», третій особі ТОВ «Виробничо-експлуатаційне підприємство «ВД-ПОБУТ», не з`ясував чи міститься воно в електронній системі «Електронний Суд».

Учасників справи позбавили можливості надати свої пояснення чи заперечення, висловитися щодо кандидатури експерта чи експертної установи, що прямо суперечить законодавству України.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги представник скаржника посилалась також на те, що станом на час постановлення оскаржуваної ухвали, представником відповідача ОСОБА_1 , було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, в якій остання зазначала, що клопотання про призначення експертизи відсутнє в «Електронному Суді» та просила не розглядати справи та призначити засідання на іншу дату, однак це клопотання з незалежних від заявника причин (порушення судом першої інстанції Положення про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС та Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України) не надійшло до суду, тому представник скаржника вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає принципу розумної пропорційності між застосованими засобами та переслідуваною метою й порушує суть права заявника на доступ до суду, що з огляду на полождення ст. 6 Конвенції є недопустимим.

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання позивача та призначаючи у справі судову будівельно-технічну експертизу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що з метою повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин цієї справи, враховуючи предмет доказування у даній справі, а також те, що оскільки для вирішення відповідних питань необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тому суд першої інстанції вважав за необхідне призначити у цій справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експерту Черніну Якову Олександровичу ( АДРЕСА_5 ).

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, експерта чи експертну установу визначає суд. Зі змісту наведеної норми вбачається, що суд з врахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як, зокрема, висновками експертів.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

У постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17 та від 15 липня 2019 року у справі № 235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Встановлено, що в обґрунтування підстав позову позивач зазначила, що на даху десятиповерхового будинку по АДРЕСА_6 відповідачем ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» ще у 2017 році самовільно без дозвільних документів було влаштовано терасу, над квартирою позивача, яка є причиною неодноразового затоплення квартири позивача АДРЕСА_7 .

Позивач неодноразово звертався до відповідача ОСОБА_1 щодо усунення недоліків, проведення ремонтних робіт тераси, казав ОСОБА_1 про те, що саме через недоліки його тераси неодноразово відбувається затікання у квартиру позивача, псується майно позивача (стіни, стеля, шпалери, вікна тощо), однак відповідач ОСОБА_1 на вище доведене до нього уваги не звертав, висновків не зробив, ремонтних робіт не зробив, недоліки не усунув, завдані матеріальні збитки позивачу не компенсував.

В свою чергу відповідач ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс», як власник квартири АДРЕСА_8 з листопада 2020 року, який передав цю квартиру в оренду відповідачу ОСОБА_1 також був обізнаний з тим, що облаштована відповідачем ОСОБА_1 тераса на даху будинку облаштована незаконно і з порушенням будівельних норм, призводить до затікання води у квартиру позивача, однак також не вжив ніяких заходів щоб усунути вищевказані недоліки тераси і цим самим припинити завдання збитків позивачу.

Отже, з огляду на предмет спору та заявлені позовні вимоги, висновок судової будівельно-технічної експертизи в даній цивільній справі є одним із основних належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і є необхідними для з`ясування цих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи, а саме для встановлення чи дотримався відповідач при влаштуванні тераси, над квартирою позивача, Державних будівельних норм і правил, чи допускаються нею в процесі будівництва істотні порушення Державних будівельних норм і правил та чи порушуються при цьому права позивача як суміжного користувача і власника квартири у багатоквартирному будинку, та яка сума матеріального збитку завдана позивачу.

Тому в даному випадку з врахуванням того, що між сторонами існує спір з приводу законності дій відповідача при реконструкції об`єктів нерухомості та порушення прав позивача при такій реконструкції, вбачається необхідність спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини справи та вирішити спір по суті неможливо.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи відповідає нормам Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дослідив чи надсилалось клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи сторонам по справі, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки позивач звертаючись до суду першої інстанції з вказаним клопотання на виконання положень ЦПК України, долучив докази направлення засобами поштового зв`язку копії даного клопотання відповідачам та третій особі по справі (а.с. 6-16 том 2).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував подане стороною відповідача ОСОБА_1 клопотання про ознайомлення з матеріалами та відкладення судового засідання, яке подане представником відповідача через підсистему «Електронний Суд» 15.12.2025 року, та зареєстроване в суді першої інстанції після ухвалення оскаржуваної ухвали - 17.12.2025 року (а.с. 83-86 том 2), суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки такі права були реалізовані (поновленні) в суді апеляційної інстанції. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що після судового засідання, яке відбулось 10.12.2025 року у сторони відповідача було достатньо часу для ознайомлення зі справою в приміщенні суду.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного суд апеляційної вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність проведення судової будівельно-технічної експертизи, дотримавшись положень статей 103, 104 Цивільного процесуального кодексу України та вірно застосував їх до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Гончарук Аліни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 16 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «26» серпня 2026 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді С.М. Верланов

С.Г. Музичко