Постанова від 16 серпня 2026 р. у справі №757/42928/25-п — Київський апеляційний суд

Справа № 757/42928/25-п Головуючий в суді І інстанції - Константінова К.Е.

Провадження № 33/824/3711/2026 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зими І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року,

встановив:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі закрити.

Також апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 11 листопада 2025 року, яке обґрунтоване тим, що копію оскаржуваної постанови було надіслано на його адресу у с. Гвідзава Житомирської області, тоді як він фактично проживає та працює у м. Бердичів, а тому постанову суду він зміг отримати через родичів лише в березні 2026 року, після чого відразу звернувся до Центру з надання безоплатної правничої допомоги, в результаті чого адвокат ознайомилась з матеріалами справи та подала апеляційну скаргу, яку однак Київський апеляційний суд повернув.

Вислухавши пояснення захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Зими І.П., яка підтримала вимоги клопотання та просила його задовольнити;

перевіривши доводи клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Згідно з ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.

При цьому обставини, зазначені у цьому клопотанні, які перешкодили вчасно оскаржити рішення суду, повинні бути обґрунтовані, переконливі та підтверджені. Подаючи апеляційну скаргу після пропуску строку на апеляційне оскарження, сторона справи повинна навести достатні поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, які б об`єктивно перешкоджали звернутися до суду у визначений КУпАП строк, а отже вплинули на право сторони реалізувати конституційні засади, які визначають право на оскарження судового рішення.

У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумний інтервал часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, що виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як вбачається із матеріалів справи, 11 листопада 2025 року Печерський районний суд м. Києва ухвалив постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосував до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 брав участь в судовому засіданні, надавав свої пояснення по суті справи та був обізнаний з прийнятим судом рішенням у справі.

Апеляційна скарга захисниці Зими І.П., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2025р. вперше була подана за допомогою системи «Електронний суд» 27.03.2026 року, згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду зареєстрована 27.03.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги захисниці було також долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 травня 2026 року апеляційну скаргу захисниці Зими І.П. було повернуто у зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана захисницею Зимою І.П., яка є самостійною процесуальною особою, а тому суд повинен перевірити наявність підстав для поновлення строку на подачу апеляційної скарги саме захисниці. Оскільки, захисницею в клопотанні про поновлення строку було наведено причини, що призвели до пропуску строку на подачу апеляційної скарги самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , то ці причини не дали підстав для поновлення строку на подачу апеляційної скарги його захисниці, як особі, яка подала апеляційну скаргу від свого імені.

Повторно апеляційну скаргу захисницею Зимою І.П. було подано 06.05.2026р. за допомогою системи «Електронний суд», що була прийнята та зареєстрована відповідно до штампу печатки вхідної кореспонденції 06.05.2026 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року апеляційну скаргу захисниці Зими І.П. також повернуто у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу було подано до суду 06.05.2026, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження, при цьому клопотання про поновлення строків апеляційна скарга не містила.

Втретє, апеляційну скаргу було подано ОСОБА_1 03.06.2026 року засобами поштового зв`язку разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Разом з тим, доводи, викладені ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, а саме те, що копію оскаржуваної постанови було надіслано на його адресу у с. Гвідзава Житомирської області, тоді як він фактично проживає та працює у м. Бердичів, а тому він запізно отримав копію постанови та ознайомився з її змістом, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні в суді першої інстанції, яке відбулось 11 листопада 2025 року, надавав свої пояснення в судовому засіданні та був ознайомлений з прийнятим судом рішенням.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 16.01.2026 року ОСОБА_1 було направлено копію постанови від 11.11.2025 року засобами поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд звертає увагу на те, що вказана адреса була зазначена в анкеті особи, яка долучена до матеріалів справи (а.с.10), в копії апеляційної скарги, що надав ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції (а.с.11), а також зазначена адреса вказана безпосередньо в оскаржуваній постанові. Будь - яких даних про зміну місця проживання ОСОБА_1 суду повідомлено не було та матеріали справи також таких даних не містять.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 був ознайомлений зі змістом прийнятого судом рішення за результатами розгляду справи, будь - яких заходів щодо повідомлення суду дійсної адреси свого проживання для своєчасного отримання копії постанови не вжив, суд вважає непереконливими доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав можливості вчасно подати апеляційну скаргу.

Інших доводів, які б обґрунтовували поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження клопотання не містить та не наведено таких доводів захисницею і в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що апелянтом не наведено переконливих доводів щодо наявності поважних причин, які позбавили ОСОБА_1 можливості оскаржити постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 рокув межах передбаченого законом строку, приходжу до висновку, що апелянтом не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді від 11.11.2025 року, у зв`язку з чим, відсутні підстави для поновлення цього строку.

За таких обставин апеляційна скарга ОСОБА_1 на постановуПечерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 11 листопада 2025 року - повернути особі, яка її подала.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Свінціцька