Рішення від 24 серпня 2026 р. у справі №529/438/26 — Диканський районний суд Полтавської області

Суд: Диканський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 24 серпня 2026 р.

Справа: №529/438/26

Суддя: Петренко Л. Є.

Справа № 529/438/26

Провадження № 2/529/494/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 серпня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Петренко Л.Є.

з участю секретаря – Звягольської В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Представниця позивачки ОСОБА_3 – адвокат Корнієнко Н.Ю. звернулась до Диканського районного суду Полтавської області з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя, просить визнати спільним майном подружжя автомобіль та стягнути з відповідача грошову компенсацію за частину ринкової вартості автомобіля в сумі 65 500 грн.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що сторони 22.07.2006 уклали шлюб, який розірвано 19.02.2026. В період перебування у шлюбі сторони за спільні кошти подружжя придбали автомобіль GEELY MK 1,5L, Impress (SKD), 2013 року випуску. Право власності на вказаний транспортний засіб зареєстрованого за відповідачем ОСОБА_2 . Набутий сторонами транспортний засіб після розірвання шлюбу залишився у користуванні відповідача ОСОБА_4 , однак згоди щодо поділу спільного майна між нею та останнім не досягнуто.

Вартість вказаного транспорту вказує, відповідно до його параметрів, згідно даних Авто.ріа, в середньому становить 3 000 доларів США, що становить на момент звернення до суду 131 000 грн. Експертну оцінку спірного автомобіля позивачка не має змоги зробити, оскільки такий знаходиться у володінні відповідача ОСОБА_2

19.05.2026 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Вказаною ухвалою витребувано у Регіонального сервісного центру МВС в Полтавській області інформацію про реєстрацію спірного транспортного засобу.

02.06.2026 представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Гречко В.О. подано до суду відзив на позовну заяву в якому зазначено, що відповідач не погоджується з наведеною стороною позивача оцінкою рухомого майна, оскільки така не підтверджена належним та допустимми доказами. Матеріали справи не містять звіту суб`єкта оціночної діяльності чи висновку експета щодо ринкової вартості тарнспортного засобу. Посилання позивача на результати моніторингу оголошень про продаж транспортних засобів на сайті авторіа не може вважатися належним доказом вартості спірного майна.

На замовлення відповідача судовим експертом Сурковим В.М. проведено оцінку ринкової вартості колісного транспортнго засобу GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Ринкова вартість вказаного автомобіля на момент огляду, згідно звіту становить 69 135 грн. 91 коп.

Відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині рівнозначного поділу транспортного засобу, однак просить суд визнати вартість майна згідно звіту про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу та стягнути з нього на користь позивачки ОСОБА_1 грошову компенсацію за частину ринкової вартості автомобіля в сумі 34 567 грн. 96 коп.

13.07.2026 ухвалою Диканського районного суду Полтавської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 та її представниця – адвокат Корнієнко Н.Ю. не з`явились, однак остання подала до суду клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» про розгляд справи у їх відсутність. Просить суд вирішити спір за наявними доказами.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Гречко С.В. в судове зсідання не з`явились. В матеріалах справи знаходиться заява представника відповідача про проведення судового розгляду у вісдустність сторони відповідача. Вимоги заявлені у відзиві підтримує та просить задовольнити (а.с. 85).

Відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

22.07.2006 сторони зареєстрували шлюб у Центральному відділі реєстрації актівцивільного стану Полтавського міського управління юстиції (а.с.9).

11.01.2014 на підставі договору купівлі-продажу № 11012014 ОСОБА_2 придбав автмобіль GEELY MK 1,5L, Impress (SKD), 2013 року випуску (а.с. 14-17).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб - автомобіль GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с.55).

Тобто вказане майно набуте сторонами під час шлюбу.

19.02.2026 рішенням Шевченківського районного суду м. Полтава, яке набрало законної сили 20.03.2026, шлюб між сторонами розірвано (а.с.11).

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст.63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Частиною 1 ст.69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Суб`єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до ч. 1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з ч.2 ст.372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 372 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

За загальним правилом усе майно, яке набуте подружжям за час перебування у шлюбі, є його спільною сумісною власністю. Подружжя має право на поділ спільного майна незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу такого майна частки сторін є рівними. Поділ неподільної речі, яка відноситься до спільної сумісної власності подружжя, можливий у спосіб присудження цієї речі одному з подружжя та компенсації вартості частини речі іншому з подружжя.

Тлумачення норм сімейного законодавства свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч.1, ч.2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч.2 ст. 364 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 22 постанови від 21.12.2007року №11«Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та статті 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до поданого відзиву на позов, стороною відповідача не заперечувався факт перебування спірного автомобіля у статусі спільної сумісної власності подружжя та не спростовано належними та допустимими доказами презумпцію спільності права власності сторін на майно, яке набуте ними в період шлюбу.

З огляду на викладене, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, оцінивши у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України надані учасниками справи докази, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що спірний транспортний засіб набутий у власність сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі, а отже є спільним сумісним майном подружжя, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вартості майна, суд зазначає наступне.

Позивачка ОСОБА_1 у позовній заяві обгрунтовувала вартість спірного майна – транспорного засобу GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виходячи з його параметрів, моніторингом сайту авто.ріа, де середня вартість такого становить 3 000 доларів США, що еквівалентно 131 000 грн. Разом з тим у прохальній частині позову просить стягнути частину ринкової вартості автомобіля в сумі 65 500 грн.

Разом з тим відповідач ОСОБА_2 на обґрунтування вартості спірного автомобіля надав звіт про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу № 88/05-26 від21.05.2026, відповідно до якого вартість транспортного засобу автомобіля GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату огляду 21.05.2026 становить 69 135 грн. 91 коп.

Вартість майна, що підлягає поділу, визначається виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на спільне майно.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03.10.2018 у справі №127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).

З цих підстав, суд не приймає до уваги посилання сторони позивача про визначення вартості спірного транспортного засобу виходячи з моніторингу інтернет платформи з продажу вживаних транспортних засобів – авто.ріа.

Суд вважає, що гарантією справедливої сатисфакції особі вартості частини спірного майна, яке не перебуває у її користуванні, однак, належить їй на праві спільної сумісної власності, є визначення ринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи, що в повній мірі доводиться звітом про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу №88/05-26 року, відповідно до якого вартість транспортного засобу автомобіля GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 69 135 грн. 91 коп.

Матеріали справи не містять іншого висновку експерта, акту оцінки тощо, які б визначали ринкову вартість спільного автомобіля GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент розгляду справи.

Будь-яких клопотань з приводу призначення у справі судової експертизи для визначення ринкової вартості спірного автомобіля від сторін та їх представників не надходило.

Судом встановлено, що спірний автомобіль знаходиться у користуванні відповідача ОСОБА_2 , що не заперечувалося сторонами у справі.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги звіт про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу № 88/05-28 від 21.05.2026, відповідно до якого дійсна вартість транспортного засобу автомобіля GEELY MK, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 69 135 грн. 91 коп., суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 1/2 частину загальної вартості автомобіля, що становить 34 567 грн. 95 коп.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог, а саме 52,78 %, в сумі 702 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 12, 13, 2, 141, 247, 263-265, 354ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 автомобіль марки GEELY MK 1,5L, Impress (SKD), 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля GEELY MK 1,5L, Impress (SKD), 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в сумі 34 567 (тридцять чотири тисячі п`ятсот шістдесят сім) грн. 95 коп.

Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на транспортний засіб - автомобіль GEELY MK 1,5L, Impress (SKD), 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , сплачений судовий збір в розмірі пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 702 (сімсот дві) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Головуюча Л.Є. Петренко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua