Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №367/10383/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/10383/26

Провадження по справі № 1-кп/367/1055/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12026116040000157 від 07.08.2026 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Коцюбинське, Київської області, українки, громадянки України, освіта вища, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Встановлено, що 25.07.2026 близько 22 години 00 хвилин (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_2 , перебуваючи біля першого під`їзду житлового будинку АДРЕСА_2 , в ході словесного конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вирішила заподіяти шкоду здоров`ю ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та, свідомо бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень, не маючи умислу на позбавлення життя, ОСОБА_2 , діючи умисно, нанесла один удар своєю правою рукою по лівій стороні обличчя ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 , продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, умисно нанесла один удар ОСОБА_3 по правій руці своєю жіночою сумкою, завдавши останній фізичного болю та, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді синця ділянки правого ліктьового суглобу та садна лівої виличної ділянки, які відповідно до висновку експерта за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, а саме кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_2 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_2 винуватості за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченою, її згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за її відсутності.

Крім того, до обвинувального акту було додано письмову заяву потерпілої ОСОБА_5 відповідно до якої остання не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст.125 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_2 , інтереси якої представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 вчинила кримінальний проступок передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченої ОСОБА_2 , яка раніше не судима, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, офіційно не працевлаштована.

При визначенні обвинуваченій ОСОБА_2 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене нею кримінальне правопорушення відноситься відповідно до ст. 12 КК України до проступків, дані про особу обвинуваченої та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 судом не встановлено.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого кримінального правопорушення, і даних про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, - карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Вирішення питання про призначення виду та розміру покарання належить до дискреційних повноважень суду, який розглядає кримінальне провадження по суті.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 05.02.2024 по справі № 754/6054/22 витлумачив, що підставами для судового розсуду в ході призначення покарання є: кримінально-правові відносно визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважувальні норми, у яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, під час врахування пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначення «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, котра вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

З врахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості, обставини вчиненого злочину, і даних про особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_2 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, у виді штрафу. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої суд не застосовує.

Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 301, 302, 368-374, 381-382, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку сел. Коцюбинське, Київської області, українку, громадянку України, освіта вища, офіційно не працевлаштовану, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судиму визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п`ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Речовий доказ по даному кримінальному провадженню – DVD-R диск із записом від 25.07.2026, долучений до матеріалів кримінального провадження № 12026116040000157 від 07.08.2026 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1