Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №361/98/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Україна

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/361/2446/24, cправа № 361/98/24

27.07.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«27» липня 2026 року Місто Бровари

Броварського району

Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Василишина В.О.,

за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Броварської окружної прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про конфіскацію 1/2 частки земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У грудні 2023 року заступник керівника Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області звернулася до суду з даним позовом, в якому просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області 1/2 частку земельної ділянки громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: 3221282801:02:013:0024, площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі – 4 026 грн. 00 коп.

В обґрунтування вимог зазначається, що за результатами опрацювання відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом № 18-471 від 20 червня 2017 року, виданого Першою Київською державною нотаріальною конторою, набула у власність 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: 3221282801:02:013:0024, площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 20 червня 2017 року на підставі рішення державного нотаріуса Першої Київської державної нотаріальної контори Київського міського нотаріального округу Губко Ю.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 35767750 від 20 червня 2017 року (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1279927832212).

На час набуття права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 значилася громадянкою Російської Федерації та проживала у місті Москва.

3 інформації ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 22 вересня 2023 року

№ 8010.6.2-34887/80.3-23 відомостей про належність ОСОБА_1 до громадянства України, документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України за кордон не встановлено.

Таким чином, громадянка Російської Федерації ОСОБА_1 20 червня 2017 року в порядку спадкування набула право власності на 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, однак, протягом року не виконала покладений на неї чинним законодавством України обов`язок по відчуженню земельних ділянок та залишається її власником дотепер.

У зв`язку з викладеним, наявні підстави для конфіскації у громадянки Російської Федерації ОСОБА_1 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер: 3221282801:02:013:0024, у власність держави, через що позивач вимушений звернутися до суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 04 січня 2024 року вжито заходів забезпечення позову у даній справі.

24 червня 2024 року на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від імені ОСОБА_1 , а також заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.

01 липня 2024 року до суду надійшли пояснення від третьої особи ОСОБА_2 .

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 13 березня 2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 березня 2025 року № 613/0/15-2025 суддю ОСОБА_3 звільнено з посади судді Броварського міськрайонного суду Київської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області від 04 квітня 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 квітня 2025 року головуючим суддею у даній справі визначений Василишин В.О.

Ухвалою суду від 22 травня 2026 року прийнято до розгляду у загальному провадженні дану справу та призначено судове засідання.

У судовому засіданні прокурори Броварської окружної прокуратури Кацуба А.М. та Басенко О.В. позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Позивач Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, в судове засідання свого представника не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у визначеному цивільним процесуальним законодавством порядку. Причини неявки суду неповідомлені.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає, що відповідач на законній підставі набула право власності на земельну ділянку, підстави для її конфіскації відсутні.

Вислухавши пояснення представників позивача, заперечення третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 червня 2017 року, виданого державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Губко Ю.В., зареєстрованого у реєстрі № 18-471, ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 отримали у власність земельну ділянку, площею 0,0500 га, кадастровий номер: 3221282801:02:013:0024, площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби. Частка ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на земельну ділянку становить 1/2.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14 вересня 2023 року № 346497858 право власності на земельну ділянку, кадастровим номер: 3221282801:02:013:0024, площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 (1/ частка) та ОСОБА_2 (1/2 частка), підстава реєстрації права власності свідоцтво про право на спадщину за законом від 20 червня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1279927832212.

На момент набуття права власності на частину земельної ділянки ОСОБА_1 була громадянкою Російської Федерації, про що зазначено у змісті свідоцтва про право на спадщину за законом та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до відомостей про земельну ділянку, отриманих з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка, кадастровий номер: 3221282801:02:013:0024, площею 0,05 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння, і випасання худоби ОСОБА_2 та ОСОБА_1 значаться її власниками, дата державної реєстрації права власності 20 червня 2017 року.

3 інформації ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 22 вересня 2023 року

№ 8010.6.2-34887/80.3-23 відомостей про належність ОСОБА_1 до громадянства України, документування паспортом громадянина України та паспортом громадянина України за кордон не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі їх порушення або загрози порушення, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Статтями 13, 14 Конституції України передбачено, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Згідно зі статтею 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Статтею 19 ЗУ України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Частинами другою третьою та четвертою статті 81 ЗК України визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності лише на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вимогами даної статті визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки вищевказаних категорій з наступних підстав: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У випадку невиконання вимоги передбаченої частиною четвертою статті 81 ЗК України настають наслідки, передбачені частинами другою та четвертою статті 145 ЗК України зокрема, у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Отже, нормами земельного законодавства чітко визначені права іноземців щодо спадкування земельних ділянок сільськогосподарського призначення та обов`язок припинити право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення шляхом її відчуження протягом року.

Пунктом 10 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно з частиною п`ятою статті 41 Конституції України конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту «е» частини першої статті 140 ЗК України підставою примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до пункту «в» частини першої статті 143 ЗК України здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року (справа № 6-92 цс13), основною метою статті 1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Отже, особа може бути позбавлена її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Правилами статті 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

Відповідач набула право власності на земельну ділянку 20 червня 2017 року, на момент набуття права власності на землю була громадянкою Російської Федерації. У визначений законом строк відповідач не відчужила належну їй частину земельної ділянки, чим порушила вимоги частини четвертої статті 81 ЗК України.

Вирішуючи питання щодо поданого до суду відзиву та наведених у ньому заперечень, а також заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, суд дійшов висновку не приймати їх до уваги. Вказані документи направлені до суду електронною поштою, однак не засвідчені електронним кваліфікованим підписом. Разом з тим, суд звертає увагу, що направлені електронною поштою документи повинні повністю відповідати вимогам чинного законодавства. Створення електронного документу завершується накладенням електронного підпису. При цьому електронний підпис використовується для ідентифікації автора електронного документу. У даному випадку, встановити автора відзиву та заяви про застосування наслідків пропуску строку позовної давності неможливо.

У своїх запереченнях проти позову третя особа ОСОБА_2 також зазначала про застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Разом з тим, суд звертає увагу, що застосування наслідків спливу позовної давності здійснюється за заявою сторони у спорі, якою у даному випадку ОСОБА_2 не є.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та конфіскацію частини спірної земельної ділянки у власність держави.

Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі – 4 026 грн. 00 коп. (2 684 грн. 00 коп. за подачу позовної заяви та 1342 грн. 00 коп. за подачу заяви про забезпечення позову).

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,

в и р і ш и в:

Позов – задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у м.Києві та Київській області частку земельної ділянки, кадастровий номер: 3221282801:02:013:0024, площею 0,05 га для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, що розташована за адресою:

АДРЕСА_1 , що належить громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Київської обласної прокуратури судовий збір у розмірі

– 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин