Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №748/586/26 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 серпня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/586/26

Головуючий у першій інстанції – Рахманкулова І. П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1497/26

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої – судді – Шарапової О.Л.,

суддів – Онищенко О.І., Скрипки А.А.

з участю секретаря: Шапко В.М.

Сторони:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Особа, яка подала апеляційну скаргу: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оскаржується рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 квітня 2026 року, суддя Рахманкулова І.П., повний текст рішення складено 22.04.2026 у місті Чернігів.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 моральну шкоду в розмірі 90 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що він, будучи студентом денного відділення університету та, маючи право не підлягати призову під час мобілізації, 25.07.2025 подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву з усіма необхідними документами для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації, але отримав відмову.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 620/9955/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлене протоколом №30 від 29.07.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2025 із доданими до неї матеріалами щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з урахуванням висновків суду.

Протиправними діями відповідача, що виразилися у порушенні його права отримати відстрочку від призову під час мобілізації при наявності для того законних підстав, ІНФОРМАЦІЯ_4 йому безпідставно відмовив, чим заподіяно моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях через порушення прав та неможливості їх реалізувати, спричинення сильного психологічного стресу та нервового потрясіння. Крім того, моральна шкода полягає в душевних стражданнях через порушення звичного способу життя позивача.

Рішенням Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 квітня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 9000,00 грн у відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ІНФОРМАЦІЯ_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що суд першої інстанції помилко дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є належним відповідачем по справі, адже ні безпосередньо ІНФОРМАЦІЯ_6 , а ні його посадові особи не приймали жодних рішень щодо відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). Зазначає, що комісія не є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_7 і не підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 , а є колегіальним незалежним суб`єктом владних повноважень. Рішення про надання військовозобов`язаному відстрочки чи відмови у наданні відстрочки приймається Комісією голосування.

Особа, яка подала апеляційну скаргу вважає, що надані позивачем докази не доводять завданої позивачу моральної шкоди, а також те, що така шкода має бути відшкодована саме у розмірі 90 000,00 грн. Крім того не надано доказів тому, що ця моральна шкода виникла саме внаслідок дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 21.07.2025 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У відповідь на своє звернення ОСОБА_1 отримав повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.07.2025 №5/7831 про те, що комісією розглянуто його заяву та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 29.07.2025 №30 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причина відмови: пунктом 58 постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5), особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). В наданому на розгляд комісії пакеті документів, що надійшов до ІНФОРМАЦІЯ_3 засобами поштового зв`язку, відсутній військово-обліковий документ.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 620/9955/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке оформлене протоколом №30 від 29.07.2025 року в частині відмови у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2025 із доданими до неї матеріалами щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, з урахуванням висновків суду (а.с. 6-9).

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У статті 56 Конституції України закріплено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до загальних підстав відшкодування шкоди, передбачених частиною другою статті 1167, статтями 1173, 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою незалежно від вини цих органів чи осіб.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункт 7 Положення).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції врахував, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України являється конституційним обов`язком громадян України, але позивач є студентом денної форми навчання і за законом має право на відстрочку від призову під час мобілізації. Наявність судового рішення, яким встановлено протиправність рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу, саме по собі також є певною сатисфакцією для нього, беручи до уваги тривалість вимушених змін у житті позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що відшкодування моральної шкоди в розмірі 9 000,00 грн є достатнім для компенсації спричинених позивачу моральних страждань.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги про те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є належним відповідачем по справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки спростовуються Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, у п. 7 якого зазначено, що саме обласні Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є юридичними особами.

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються письмовими доказами по справі, а тому не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке постановлене з дотриманням приписів законодавства.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_2 - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 22 квітня 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: Судді: