Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №671/1007/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1007/26

Провадження № 33/820/564/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Поповича О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених за ст. ст. 124, 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, 17 травня 2026 року о 00 годин 51 хвилина по вул. Незалежності, 1 в м. Волочиську ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував автомобілем «Hyundai i20», державний номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив вимоги п.п. “а” п. 2.9. Правил дорожнього руху.

Крім того, 17 травня 2026 року о 00 годин 51 хвилина по вул. Незалежності, 1 в м. Волочиську ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Hyundai i20», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «Honda Civic», номерний знак НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3. “б”, 12.1. Правил дорожнього руху.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Попович О.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.

Зазначає, що суд неповно з`ясував обставини справи та дійшов висновків, які не відповідають фактичним обставинам, чим порушив норми матеріального і процесуального права.

Звертає увагу, що суд розглянув справу без ОСОБА_1 , незважаючи на подане ним клопотання про відкладення розгляду для залучення адвоката. У зв`язку з цим останній був позбавлений можливості особисто брати участь у судовому засіданні, надавати докази, пояснення та користуватися правовою допомогою, чим порушено право на захист.

Вказує, що суд послався на відеозапис як на доказ вини, однак у постанові відсутні відомості про безпосереднє відтворення та дослідження цього відеозапису судом, що перешкодило перевірити його зміст, цілісність та допустимість.

Крім того зазначає про порушення процедури огляду на стан сп`яніння, оскільки свідки під час огляду не залучалися. За таких обставин належність проведення огляду мала підтверджуватися відеозаписом. Оскільки відео належним чином судом першої інстанції не досліджено, захист ставить під сумнів законність огляду та допустимість його результатів.

Також вказує на порушення строку складання протоколу за ст.124 КУпАП, оскільки такий складено лише 18 травня 2026 року о 13:30 годин, тобто більш ніж через 24 години.

Крім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вважає, що він пропущений з поважних причин, оскільки справу розглянуто 04 червня 2026 року у відсутності ОСОБА_1 , а захисник Попович О.І. отримав копію постанови 17 червня 2026 року, після чого 29 червня 2026 року подав апеляційну скаргу.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника Поповича О.І. на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.

З врахуванням того, що суд першої інстанції 04 червня 2026 року розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , а 17 червня 2026 року захисник Попович О.І. отримав копію оскаржуваної постанови, після чого на протязі десяти днів подав апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року та вважає за необхідне його поновити.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі.

Суд першої інстанції дослідив усі наявні в справі докази, надав їм оцінку відповідно до вимог статей 251–252 КУпАП та обґрунтовано визнав їх належними, допустимими і достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак твердження захисту про неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам, є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу порушення права на захист апеляційний суд зазначає, що права, передбачені ст. 268 КУпАП давати пояснення, висловлювати свою правову позицію, подавати докази, приймати участь в їх дослідженні та інше, були відновлені під час апеляційного розгляду справи. В апеляційному суді ОСОБА_1 та його захиснику була надана можливість довести свою невинуватість у вчиненому правопорушенні, висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію. Захисник був присутній в судовому засіданні апеляційного суду, надавав свої пояснення та заперечення, однак переконливих доводів, які б підтверджували невинуватість ОСОБА_1 , або обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, не повідомив.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що право на захист ОСОБА_1 відновлено апеляційним судом.

Посилання апелянта на неналежне дослідження судом першої інстанції наявного у справі відеозапису є непереконливим. Суд першої інстанції оцінив відеозапис у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема протоколами про адміністративні правопорушення, результатами тестування на стан алкогольного сп`яніння, актом огляду, схемою місця ДТП та письмовими поясненнями свідка і дійшов висновку про їх належність, допустимість і достатність.

Відсутність у постанові детального опису порядку відтворення та дослідження відеозапису не свідчить про те, що такий доказ судом не досліджувався або є недопустимим.

Доводи апелянта про ненадання доступу до відеозапису самі по собі не свідчать про незаконність постанови та не зумовлюють автоматичного визнання такого доказу недопустимим.

Водночас сам факт звернення захисту з клопотаннями про надання доступу до відеозапису не свідчить про те, що суд умисно приховав доказ або позбавив особу можливості захищатися, відеозапис був долучений до матеріалів справи. Для висновку про істотне порушення права на захист необхідно встановити, що ненадання доступу до конкретного доказу реально перешкодило особі спростувати обвинувачення або вплинуло на правильність вирішення справи.

Посилання захисту на відсутність свідків апеляційний суд відхиляє, оскільки проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу фіксувалося за допомогою відеозапису, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Суд визнав допустимими результати тестування приладом «Drager-Alkotest 6810» (1,79 проміле), акт огляду та відеозапис, які в сукупності підтверджують перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника щодо строку складання протоколу за ст.124 КУпАП більш ніж через 24 години після ДТП не свідчать про недопустимість протоколу та не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення.

Частина 2 ст.254 КУпАП встановлює строк складання протоколу не пізніше 24 годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення. Водночас КУпАП не встановлює, що порушення цього строку автоматично тягне за собою визнання протоколу недопустимим доказом або закриття провадження у справі. Питання допустимості доказу має оцінюватися з урахуванням характеру порушення та його впливу на права особи і можливість правильного вирішення справи.

Протокол за ст.124 КУпАП містить відомості про подію ДТП, її обставини та порушення Правил дорожнього руху. Суд першої інстанції встановив, що протокол ЕПР1 № 669022 відповідає вимогам ст.256 КУпАП та не містить істотних порушень, які б перешкоджали встановленню обставин справи.

Крім того, порушення строку оформлення протоколу не спростовує інших доказів у справі, якими суд підтвердив вину ОСОБА_1 , зокрема відеозапису, схеми ДТП, письмових пояснень та інших матеріалів.

Таким чином, навіть за умови встановлення факту порушення строку, передбаченого ч.2 ст.254 КУпАП, апелянтом не доведено, що це порушення призвело до істотного обмеження його процесуальних прав, недостовірності відомостей протоколу або неможливості об`єктивного розгляду справи.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують встановлених судом першої інстанції обставин, не свідчать про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Протоколи про адміністративні правопорушення складені в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідають вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративних правопорушень, повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписах, при складанні протоколів про адміністративні правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкцій ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 04 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк