Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №602/542/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 602/542/26Головуючий у 1-й інстанції Холява Л.

Провадження № 33/817/449/26 Доповідач - Гриниха Л.Є.

Категорія - ч.5 ст.126 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Гриниха Л.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Войнарського А.Й. на постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 01 липня 2026 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Згідно даної постанови, 11 травня 2026 року о 14 годині 02 хвилини ОСОБА_1 повторно протягом року, по вул. Вишнівецькій в м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області керував транспортним засобом BMW 7401 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник просить вказану постанову скасувати та постановити нову, якою закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що судом не з`ясовано усі обставини справи, а в матеріалах провадження відсутні належні докази вини ОСОБА_1 .

Вказує, що судом належним чином не встановлено наявності повторності в діях ОСОБА_1 ..

Крім того не перевірено факт керування транспортним засобом та правомірність зупинки ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.

Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до пунктів 2.1(а) Правил дорожного руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові.

Обґрунтовуючи такий свій висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адмінправопорушення, суд вірно поклав в основу оскаржуваної постанови наявні в матеріалах справи докази, відображені у даних протоколу про адміністративне правопорушення від 11 травня 2026 року серії ЕПР1 № 663257 (а.с.1), рапорту чергового відділення поліції № 1 (м.Ланівці) Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області № 2759 від 11 травня 2026 року; відеозаписі з нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейського, що містяться на диску.

Так, ч.2 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом

Ч.5 ст.126 КУпАП встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.

Така кваліфікуюча ознака, як повторність, доводиться наявністю постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без права керування (ч.2 ст. 126 КУпАП), за яке протягом одного року його вже було піддано адміністративному стягненню.

Згідно копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6766874 від 04.03.2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн.(а.п.5).

Твердження апелянта, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються даними відеозапису із службового відеореєстратора та камери зовнішнього спостереження, на якому чітко зафіксовано рух автомобіля, а також слідує, що причиною зупинки поліцейськими слугувало те, що водій порушив вимоги розмітки проїзної частини дороги за що на нього було складено постанову за ч.1 ст.122 КУпАП.

При цьому на місці події з відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 при спілкуванні із поліцейськими підтвердив відсутність посвідчення водія, а також встановлено, що штраф за ч. 2 ст. 126 КУпАП ним сплачено і він не заперечував допущене ним порушення ПДР України, що стало підставою зупинки.

Вказаним доказам суд дав належну оцінку та вірно, на підставі повного та всебічного з`ясування обставин, зробив висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що вчинено повторно протягом року.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявні у справі докази в їх сукупності, які узгоджуються між собою та доповнюють одні одних, належним чином доводять обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та спростовують твердження апелянта.

Будь-яких порушень судом першої інстанції під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.

Що стосується накладеного стягнення, то суд, відповідно до вимог ст.33-35 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи порушника, відсутності обставин, що пом`якшують відповідальність, дійшов вірного висновку про призначення стягнення в межах санкції ч. 5 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом без оплатного вилучення транспортного засобу.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 -Войнарського А.Й. — залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 01 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя