Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №742/3026/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2299/26

Єдиний унікальний № 742/3026/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У червні 2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5271684 від 25.01.2025 року у сумі 42 361 гривень.

Свої вимоги аргументує тим, що 25.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5271684 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якого товариство надало, а відповідач отримала кредит у сумі 7000 гривень та зобов`язалась його повернути відповідно до умов договору.

19.02.2025 року між відповідачем та ТОВ «Лінеура України» укладено Додатковий договір до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого позичальнику надано додаткові кошти у сумі 5000,00грн, тобто відповідачем отримано кредит в загальному розмірі 12000,00грн. двома переказами.

26.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-33/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №5271684 від 25.01.2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість, що становить 42 361 гривень.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 04 червня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 09 год. 30 хв. 27 серпня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлена про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явилася.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

25.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5271684 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно з якого товариство надало, а відповідач отримала кредит у сумі 7000 гривень та зобов`язалась його повернути відповідно до умов договору.

Згідно п.1.2., п.1.3., п.1.4.1. договору, сума кредиту складає 7000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 0,95% у день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору.

Згідно п.1.4. договору, комісія за надання кредиту становить 700 грн.

Відповідно до п.2.1 договору, товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з п.10 договору, договір підписано ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором «72927»(а.с.9 зв-15).

Крім того, позивачем додано наданий паспорт споживчого кредиту, в якому вказаний передбачений порядок та умови погашення кредиту, строк дії договору, розмір процентної ставки, порядок погашення заборгованості за кредитом, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших витрат, де ОСОБА_1 власним підписом 25.01.2025 року підтвердила, що ознайомлена з фінансовими умовами вказаного кредитного договору(а.с.17-18).

Відповідно до повідомлення №1-2608 від 26.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура України» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №ФК-П-19/03-01 від 13.03.2019 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 25.01.2025 року на суму 7000,00 гривень, номер картки: НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.ua 634541334, призначення платежу: зарахування 7000 гривень на картку № НОМЕР_1 (а.с. 30зв).

19.02.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Лінеура України» укладено Додатковий договір до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого позичальнику надано додаткові кошти у сумі 5000,00грн., тобто загальний розмір кредиту складає 12 000грн.. Крім того, внесено зміни в п.1.4. договору про надання споживчого кредиту №5271684 від 25.01.2025 року: комісія за надання кредиту становить 1200грн..

Згідно з п.4. Додаткового договору до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, договір підписано ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором «12242» 19.02.2025 року (а.с.20).

Відповідно до Додаткового договору до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 19.02.2025 року, додано паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про загальну вартість кредиту, розмір процентної ставки, комісії та орієнтовну реальну річну процентну ставку, та підписано ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором «94484» 19.02.2025 року (а.с.18зв-19).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250826-2388 від 26.08.2025 року, на виконання Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 від 03.01.2024 року, здійснено переказ коштів без відкриття рахунку на суму 5000,00 гривень на платіжну картку клієнта через банк-еквайр АТ «ПУМБ» 19.02.2025 року о 19:40:21 із призначенням платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4149499807046188(а.с.31).

Відповідно розрахунку заборгованості за Договором №5271684 від 25.01.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 26.08.2025 року заборгованість ОСОБА_1 , становить: 42 361 гривень з яких: 12000 гривень тіло кредиту, 23161 гривень проценти за користування, комісія за надання кредиту – 1200 гривень, штрафні санкції - 6000гривень(а.с.26зв-29).

26.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-33/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №5271684 від 25.01.2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс»(а.с.31зв-35).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-33/25 від 26.08.2025 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість ОСОБА_1 за договором №5271684 від 25.01.2025 року про надання коштів на умовах споживчого кредиту становить 42 361 гривень з яких: 12000 гривень тіло кредиту, 23161 гривень проценти за користування, комісія за надання кредиту – 1200 гривень, штрафні санкції - 6000гривень (а.с.36-37).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст.626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 25.01.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Договір про надання споживчого кредиту №5271684 на суму 7000 грн (підписаний одноразовим ідентифікатором «72927»), а 19.02.2025 року — Додатковий договір до нього (підписаний ідентифікатором «12242»), яким суму кредиту збільшено до 12 000 грн, а комісію за надання кредиту встановлено в розмірі 1200 грн. Факт належного виконання кредитодавцем своїх зобов`язань щодо перерахування коштів (7000 грн та 5000 грн) на картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджено відповідними повідомленнями ТОВ «УПР» та ТОВ «ПЕЙТЕК».

Однак ОСОБА_1 зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 26.08.2025 року без урахування штрафних санкцій становить 36 361 грн (12 000 грн — тіло кредиту, 23 161 грн — проценти, 1200 грн — комісія).

26.08.2025 року на підставі договору факторингу №01.02-33/25 та витягу з реєстру боржників право вимоги за кредитним договором №5271684 від 25.01.2025 року перейшло від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «Свеа Фінанс».

Враховуючи викладене, Суд вважає, що оскільки відповідач не виконала умови договору та в установлені строки не здійснила погашення кредиту, то вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 12000 грн, процентів у розмірі 23 161 грн. та комісії у розмірі 1200 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення неустойки.

Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 6000 гривень неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ ., згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки у сумі 6000 грн не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі

36 361 гривень з яких: 12000 гривень тіло кредиту, 23161 гривень проценти за користування, комісія за надання кредиту – 1200 гривень.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 85,83 % то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2285 гривень 14 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, 04070, місто Київ, вул.Іллінська, буд.8, заборгованість за кредитним договором №5271684 від 25.01.2025 року у сумі 36 361(тридцять шість тисяч триста шістдесят одна) грн, з яких: 12000 грн- тіло кредиту, 23161 грн - проценти за користування кредитом, комісія за надання кредиту – 1200 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, 04070, місто Київ, вул.Іллінська, буд.8, 2285 (дві тисячі двісті вісімдесят п`ять) грн 14 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО