Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №742/3018/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2294/26

Єдиний унікальний № 742/3018/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

03.06.2026 року позивач звертаючись до суду з заявою просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2050655 від 15.01.2025 року у сумі 57 841 гривень 26 копійок.

Свої вимоги аргументує тим, що 15.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем (позичальником) було укладено договір про надання споживчого кредиту №2050655, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту у розмірі 15000 гривень, зі сплатою процентів за користуванням кредитом, на строк 360 дні.

13.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №2050655 від 15.01.2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору виникла заборгованість, що становить 57841 гривень 26 копійок.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. призначено справу до судового розгляду на 09 год. 00 хв. 27 серпня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в порядку спрощеного провадження в судове засідання не з`явився.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV.Фактичні обставини встановлені судом.

15.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №2050655, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту у розмірі 15000 гривень, зі сплатою процентів за користуванням кредитом, на строк 360 дні.

Відповідно до п.1.5.1-1.5.2 договору, за користування кредитом нараховуються проценти у наступних розмірах та відповідно до наступних умов: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом, також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1.5% в день.

Згідно з п.2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.10, кредитний договір №2050655 від 15.01.2025 року підписаний ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором Р739, 15.01.2025 о 17:23:40(а.с.6-7).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» надало кредит 15000 гривень, на строк 360 дні, підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом, також в окремих випадках, передбачених Договором, може застосовуватися знижена процентна ставка 1.5% в день, реальна річна процентна ставка за стандартною ставкою: 13574,76%, реальна річна процентна ставка за зниженою ставкою: 2782,62% (а.с.8зв-9).

Згідно довідки щодо інформаційної взаємодії в системі BankID НБУ із ідентифікації особи клієнта і верифікації отриманих ідентифікаційних даних при укладенні договору №2050655 від 15.01.2025 року, 15.01.2025 о 17:23:40 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2050655 в електронній формі. Ідентифікацію та верифікацію особи було здійснено через систему BankID НБУ (банк-ідентифікатор: Універсал банк) 15.01.2025 о 17:17:42 (а.с.9зв).

Відповідно до листа ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250819-3067 від 19.08.2025 року, на виконання Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № 31102024-4 від 31.10.2024 року, здійснено переказ коштів без відкриття рахунку на суму 15000,00 гривень на платіжну картку клієнта через банк-еквайр АТ «ПУМБ» 15.01.2025 року о 17:23:52 (код авторизації 901003, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» 20506551736954632), із призначенням платежу: зарахування на картку ЕПЗ 4441111171775111(а.с.14).

13.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №2050655 від 15.01.2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (а.с.14-15).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №2050655 від 15.01.2025 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 57841 грн 26 коп, з яких: 15000 гривень, заборгованість по відсотках 35341 грн 26 коп, пеня,штраф 7500 гривень(а.с.13зв-14).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.526-527 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 15.01.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та відповідачем (позичальником) було укладено договір про надання споживчого кредиту №2050655, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, та на картковий рахунок відповідача була перерахована сума кредиту у розмірі 15000 гривень, зі сплатою процентів за користуванням кредитом, на строк 360 днів.

13.08.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу №01.02-30/25, відповідно до умов якого право вимоги за договором про надання споживчого кредиту №2050655 від 15.01.2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс».

Враховуючи викладене, Суд вважає, що оскільки відповідач не виконав умови договору та в установлені строки не здійснив погашення кредиту, то вимога про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15000 гривень 00 копійок підлягає задоволенню.

Щодо стягнення процентів за кредитним договором

Відповідно до пунктів 1.5.1–1.5.2 Договору про надання споживчого кредиту № 2050655 від 15.01.2025 року, підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом, а стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом.

Однак, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%.

Зміни до вказаної статті набули чинності з 24.12.2023 року відповідно до Закону України № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Натомість первісним кредитором (ТОВ «Слон Кредит») нараховувалися відсотки за підвищеною (15% в день) та стандартною (3% в день) процентними ставками, що суттєво перевищує встановлений законом граничний розмір у 1% в день. Процентна ставка не була приведена у відповідність до імперативних вимог Закону, і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.

Враховуючи, що Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX передбачено набрання ним чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір № 2050655 було укладено 15 січня 2025 року (тобто більше ніж через рік після набрання чинності цими змінами та після завершення будь-яких тимчасових перехідних періодів), до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у повному обсязі без застосування будь-яких підвищених чи перехідних ставок.

Договір про надання споживчого кредиту № 2050655 укладено 15 січня 2025 року, а право вимоги за ним відступлено Позивачу (ТОВ «Свеа Фінанс») 13 серпня 2025 року, тому за користування кредитом у період з 15.01.2025 по 13.08.2025 (211 днів) підлягає застосуванню максимальна допустима Законом процентна ставка в розмірі 1% в день. За вказаний період заборгованість за процентами становить 31 650 грн 00 коп, виходячи з розрахунку: 15 000 грн (тіло кредиту) * 1% (гранична процентна ставка за Законом) * 211 днів.

За таких обставин обґрунтований розмір заборгованості відповідача за кредитним договором № 2050655 від 15.01.2025 року становить 46 650 грн 00 коп (без урахування штрафних санкцій), з яких: 15 000 грн 00 коп — заборгованість за тілом кредиту, 31 650 грн 00 коп — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Щодо стягнення неустойки.

Згідно з розрахунку заборгованості позивач просить стягнути з відповідача 7500 гривень неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який триває і по даний час.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ ., згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи, що позивачем нараховано неустойку в період дії воєнного стану, то вимоги про стягнення неустойки у сумі 7500 грн не підлягають задоволенню.

Висновок суду за результатами розгляду справи.

Враховуючи, що позивачем надані належні та допустимі докази, які свідчать про надання кредиту відповідачу та невиконання останнім обов`язку щодо виконання умов договору про повернення кредитних коштів, та ненадання відповідачем належних та допустимих доказів щодо спростування доводів позивача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі

46 650 грн 00 коп, з яких: 15 000 грн 00 коп — заборгованість за тілом кредиту, 31 650 грн 00 коп — заборгованість за процентами за користування кредитом.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 80,65 % то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2147 гривень 22 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, 04070, місто Київ, вул.Іллінська, буд.8, заборгованість за кредитним договором № 2050655 від 15.01.2025 року у сумі 46 650 (сорок шість тисяч шістсот п`ятдесят) грн 00 коп, які складаються з: 15 000 грн 00 коп — заборгованість за тілом кредиту, 31 650 грн 00 коп — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», ЄДРПОУ 37616221, 04070, місто Київ, вул.Іллінська, буд.8, 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 22 копійок в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО