Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №357/14061/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14061/26

3/357/4347/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2026 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, пенсіонер , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: відомості відсутні,

за ст. 173 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 12.08.2026 надійшов адміністративний матеріал за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП розглядається протягом доби.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду. В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та роз`яснено права та обов`язки.

Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.

Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Під терміном «інші подібні дії» слід розуміти: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до інформації, яка відображена в протоколі про адміністративне правопорушення, 04.08.2026 о 13 год 00 хв в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 ображав мешканців будинку, а саме погрожував фізичною розправою, виражався в їх бік нецензурною лайкою та на зауваження не реагував (протокол серії ВБА №152093 від 04.08.2026).

З рапорту інспектора взводу №2 роти №1 Батальйону ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП лейтенанта поліції Мельніченка Д.О. від 04.08.2026 встановлено, що по прибуттю на місце події за викликом «Погроза фізичною розправою або вбивством» було виявлено гр. ОСОБА_2 , яка повідомила, що між нею та сусідом виник словесний конфлікт з приводу того, що, зі слів останнього, діти, які граються біля будинку, заважають йому. При спілкуванні зі ОСОБА_1 останній пояснив, що конфлікти з даного приводу виникають систематично, після чого від надання будь-яких подальших пояснень категорично відмовився. За даним фактом у заявниці було відібрано письмову заяву та на місці події складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №152093 за ст. 173 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Вказані обставини зафіксовані за бодікамери №477436 та №477951, які додані до протоколу.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що зазначених у протоколі дій не вчиняв.

Дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, суддя дійшла такого висновку.

З наданих на підтвердження винуватості ОСОБА_1 матеріалів (протокол, рапорт та відео з нагрудних камер поліцейських) не вбачається за можливе встановити факт здійснення ним дрібного хуліганства. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 ображав мешканців будинку, погрожував фізичною розправою, виражався в їх бік нецензурною лайкою та на зауваження не реагував. Разом з тим до матеріалів справи не додано жодних заяв чи пояснень учасників події, а тому суддя позбавлена можливості об`єктивно перевірити викладені у протоколі відомості та встановити, чи дійсно мали місце зазначені в ньому обставини.

При цьому з рапорту інспектора поліції вбачається, що після прибуття на місце події у заявниці було відібрано письмову заяву. Однак зазначена заява до матеріалів справи не долучена, а відтак її зміст судді невідомий та не може бути предметом безпосереднього дослідження під час розгляду справи. Аналогічно відсутні будь-які письмові пояснення особи, яка повідомила про вчинення правопорушення, які б могли підтвердити наведені у протоколі відомості.

Таким чином, посилання у рапорті на відібрання письмової заяви саме по собі не може свідчити про наявність такої заяви в матеріалах справи та не замінює її безпосереднього дослідження суддею. За відсутності зазначеної заяви, пояснень заявниці та інших об`єктивних доказів суддя не має достатніх підстав вважати доведеними обставини, викладені у протоколі.

Крім того, з оглянутого у судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер поліцейських не вбачається безпосередньої фіксації вчинення ОСОБА_1 саме тих дій, які зазначені у протоколі як обставини адміністративного правопорушення. Сам факт виникнення словесного конфлікту між особами та прибуття працівників поліції на місце події без належної фіксації конкретних протиправних дій особи не є достатнім для висновку про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

В силу дії принципу презумпції невинуватості, який має конституційне закріплення, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

З огляду на викладене, за наявними у справі доказами не підтверджено поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 саме тих дій, які утворюють об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

При цьому суддя наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 173, 247, 251, 256, 276-280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК