Вирок від 25 серпня 2026 р. у справі №935/3586/22 — Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/3586/22

Провадження № 1-кп/935/57/26

ВИРОК

Іменем України

26 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018060190000746 від 15.12.2018 за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Коростишів Житомирської області, громадянки України, із середньо-спеціальною освітою, не одружена, неповнолітніх утриманців не має, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, не судима, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

встановив:

У ніч з 14 грудня на 15 грудня 2018 року, у невстановлений у ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 спільно з братом ОСОБА_7 та давно знайомими йому ОСОБА_8 та двома особами, матеріали відносно, яких виділені в окреме провадження, перебували на перехресті вулиць Героїв Небесної Сотні та Київська в м. Коростишеві.

У вказаний час та місці, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного із проникненням у інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб, а саме, до Комунального некомерційного підприємства «ЦРЛ» ім. Д.І. Потєхіна, що за адресою: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, 58, та він запропонував вчинити даний злочин своїм товаришам. На дану пропозицію вказані особи погодились. Після цього ОСОБА_7 та ОСОБА_8 через відчинені двері потрапили до приміщення Комунального некомерційного підприємства «ЦРЛ» ім. Д.І. Потехіна, та відчинили одне із металопластикових вікон крізь яке до вказаного приміщення проникли ОСОБА_4 та 2 особи матеріали відносно яких виділені в окреме провадження.

Реалізовуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 спільно з братом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та 2 особами матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, шляхом пошкодження дверного полотна та запираючих пристроїв, проникали до кабінетів лікарів та кімнат ванни на першому, другому та третьому поверхах та відшукували цінне майно.

У подальшому ОСОБА_4 спільно з братом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та 2 особами матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, проникли до кімнати ванни з якої викрали жіночу сумочку в якій знаходились грошові кошти в сумі 2 500 грн., які належали молодшій медсестрі інфекційного відділення ОСОБА_9 .

Внаслідок своїх злочинних дій, ОСОБА_4 спільно з братом ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та 2 особами матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальний збиток на суму 2 500 грн. 00 коп.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч. 3 ст. 185 КК України визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, пояснила суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїла інкриміноване діяння, разом з братом з лікарні у м.Коростишів Житомирської області викрали грошові кошти, потерпілій шкода не відшкодована, оскільки на момент вчинення крадіжки обвинувачена була неповнолітня, не мала роботи та власного доходу.

Потерпіла ОСОБА_9 до суду подала заяву, в якій просила суд розглянути кримінальне провадження за її відсутності, щодо призначення покарання обвинуваченій поклалася на розсуд суду, з урахуванням думки учасників судового провадження, щодо можливості з`ясування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, суд, керуючись ст. 325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілої.

Обвинувачена ОСОБА_4 , законний представник ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_6 , прокурор не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв`язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_4 , доведена, дії обвинуваченої правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному із проникненням з інше приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених останньою кримінальних правопорушень, особу винної та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_4 не судима, не одружена, неповнолітніх утриманців не має.

Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою особою є обставинами, які пом`якшують покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд приймає вказані обставини та дані про особу обвинуваченої ОСОБА_4 , як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та впливають на пом`якшення покарання, остаточна міра покарання повинна бути визначена з урахуванням вимог ст. 69 КК України та може бути нижчою за найнижчу, що передбачена санкцією інкримінованої норми кримінального закону.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченої, її відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, позицію потерпілої і вважає, що її виправлення і перевиховання, попередження з її боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останній слід призначити покарання в межах санкції статей Кримінального Закону у виді штрафу, з урахуванням вимог статті 69, 99 КК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених,а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченої у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. 100, 124, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.104 КК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді штрафу, з урахуванням вимог статті 69, 99 КК України, у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у сумі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1