Рішення від 26 серпня 2026 р. у справі №295/10094/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Суд: Корольовський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 26 серпня 2026 р.

Справа: №295/10094/26

Суддя: Шкиря В. М.

Справа № 295/10094/26

2/296/4603/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 – адвоката Павленко Мар`яни Василівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

09.06.2026 представник ОСОБА_1 – адвоката Павленко М.В. надіслала через підсистему «Електронний суд» до Богунського районного суду м. Житомира позовну заяву до ОСОБА_2 (відповідач), в якій просить суд про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира справа №295/10094/26 справу направлено за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира

В позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Павленко М.В. просить розірвати розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований 30 вересня 1994 року Виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, актовий запис №67.

Представник позивача вказує, що спільне життя у сторін не склалося через несумісність характерів, різні погляди на життя, в зв`язку з чим між сторонами почали виникати сварки, що призвело до втрати почуття любові та поваги, подружжя спільно не проживає та не веде спільне господарство. Фактично вони взагалі втратили цікавість один до одного та продовжують проживати в зареєстрованому шлюбі, який не має ознак повноцінної сім`ї. Розірвати шлюб в порядку ст. 106 СК України, шляхом подачі заяви про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки сторони не підтримують жодних зв`язків та мають спільну неповнолітню дитину.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року по справі відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження - 27.08.2026 з повідомленням сторін про день, час та місце розгляду справи.

24.08.2026 від представника відповідача-адвоката Захарченко С.В. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.

27.08.2026 від представника позивача -адвоката Павленко М.В. С.В. надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі. В клопотанні вказано, що позов підтримується. Строк на примирення просить не надавати та розглянути справу по суті заявлених вимог

27.08.2026 сторони чи їх представники до суду не з`явилися.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

30 вересня 1994 року Виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що складено актовий запис №67 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . Спільне прізвище пожружжя після одруження " ОСОБА_4 ".

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить актовий запис про народження №3036 від 23.10.2009 року та свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 23.10.2009 року. Дитина проживає з матір`ю.

Таким чином суд встановив, що сторони, що мають неповнолітню дитину бажають розірвати шлюб та це можливо за нормами СК України лише в сулдовому порядку.

Вирішуючи справу по суті заявлених вимог суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Оскільки представник позивача станом на 27.08.2026 наполягає на розірванні шлюбу, вказує, що збереження шлюбу є неможливим для позивач, а відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, суд вважає що подальше збереження шлюбу, буде примушенням чоловіка (позивача) до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Враховуючи викладене суд вважає, що позов слід задовільнити та розірвати шлюб між подружжям " ОСОБА_4 ".

При цьому відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідач не звертався до суду з заявою про відновлення їй дошлюбного прізвища.

Отже, з огляду на положення ст.113 СК України відповідач і після розірвання шлюбу має право іменуватися прізвищем " ОСОБА_4 "

Пунктом 2 ч. 3 ст. 115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно ч. 2 ст. 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили необхідно діслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1, п. 1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову до суду згідно ч.3 ст.2 Закону України "Про судовий збір" сплатив судовий збір в сумі 1064,96 грн., який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.20)

Оскільки позов задоволено то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Керуючись ст. ст.7,8,12,81,141,258-259,263,264,265,273,352,355 ЦПК України, ст. ст.104,112-115 СК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Павленко Мар`яни Василівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовільнити в повному обсязі.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) зареєстрований 30 вересня 1994 року Виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району, актовий запис №67.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 , має право й надалі іменуватися шлюбним прізвищем " ОСОБА_4 ".

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 27.08.2026

Суддя В. М. Шкиря

Оригінал: reyestr.court.gov.ua