Вирок від 26 серпня 2026 р. у справі №276/1486/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/1486/26

Провадження по справі№ 1-кп/276/148/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року с-ще Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження в селищі Хорошів кримінальне провадження №12026065680000077 від 19.08.2026 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Дашинка Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, не депутата, державних нагород та пільг не має, не є особою з інвалідністю, в силу ст.89 КК України - не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він відповідно до статті 65 Конституції України, статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Пунктом 10 частини 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, зобов`язані прибувати за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік проходження медичного огляду та виконувати правила військового обліку встановлені законодавством.

Відповідно ч. З, 4 ст. 33 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів з призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 статті 35 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» передбачено, що на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до абз. 4 п. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» взяттю на військовий облік призовників військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектуванню та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

ОСОБА_3 , є особою, яка прибула з іншої місцевості та згідно абз. 4 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підлягає взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Так, 14.08.2026 по АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 вручено повістку та попередження, підписане начальником, ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , у термін до 17.08.2026, для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік та проходження медичного огляду.

Також, ОСОБА_3 письмово попереджено про те, що у разі неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , буде подано звернення до органів Національної поліції України, щодо притягнення його до кримінальної відповідальності.

В подальшому, 14.08.2026 ОСОБА_3 особисто ознайомився із змістом врученого йому попередження, підписаного начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_4 про необхідність прибуття в термін до 17.08.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 та поставив свій підпис про ознайомлення та отримання копії вищевказаного попередження.

Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_3 діючи умисно, всупереч вимог ст. 65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у строк до 17.08.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 та про причини своєї неявки не повідомив.

Тим самим, ОСОБА_3 будучи військовозобов`язаним, ухилився від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 1 ст. 337 КК України.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви підозрюваного ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника – адвоката ОСОБА_5 , слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акта без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 337 КК України, як умисні дії, які виразились в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України - є кримінальним проступком.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Також при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до скоєного, що полягає у визнанні винуватості та активному сприянні розкриттю правопорушення; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, по місцю проживання компрометуючі матеріали відносно нього відсутні, в силу ст.89 КК України - не судимого.

Санкція ч. 1 ст. 337 КК України передбачає застосування до винних осіб такі покарання: штраф від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року.

Враховуючи роз`яснення, які викладені в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме принципу справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлений.

Запобіжних захід у кримінальному провадженні не обирався та, зважаючи на призначене покарання, суд не вбачає підстав для його обрання.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 65-67, ч. 1 ст. 337 КК України, ст.ст. 7-12, 17, 20-30, 84-86, 90-92, 94, 100, 118, 301, 302, 368-371, 373, 374, 376, 381, 382, 392-394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.

Речовий доказ: оригінал попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про необхідність стати на військовий облік, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_3 не обирати.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хорошівський суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя: ОСОБА_1