Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №904/1317/26 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/1317/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Віннікова С.В. доповідач,

суддів: Андрейчука Л.В., Висоцького А.М.

секретаря судового засідання: Мошинець Ю.О.

від позивача: Коган Р.В.;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 (суддя Манько Г.В., повний текст якого підписаний 05.06.2026) у справі № 904/1317/26,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг”

до Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів"

про стягнення 1 088 070,22 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг” звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") грошових коштів у розмірі 793 800 грн., інфляційних втрат у розмірі 206634 грн., суми пені 87 635 грн. 52 коп. та судових витрат у справі.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 у справі №904/1317/26 в задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг” та узагальнення її доводів

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг”, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1317/26 від 02.06.2026 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного підприємства “УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПО ПРОЕКТУВАННЮ МЕТАЛУРГІЙНИХ ЗАВОДІВ” на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “Альфа Пром Інжиніринг” грошові кошти у розмірі 793 800,00 грн, суму інфляційних витрат у розмірі 206 634,70 грн, суму пені у розмірі 87 635,52 грн , судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 056,84 грн, 20 000,00 грн на послуги правничої допомоги, а також судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 19 585,26 грн.

В обґрунтування позовних вимог та доводів скарги скаржник зазначає, що 29.08.2022 між ТОВ «Альфа Пром Інжиніринг» (Підрядник) та ДП «УКРДІПРОМЕЗ» (Замовник) укладено Договір підряду на виконання проектних робіт № 2294/20-04/14-24, на виконання умов якого 16.12.2022 сторонами підписано Акт № 1 здачі-приймання виконаних проектних робіт на суму 793 800,00 грн. Скаржник повністю виконав свої зобов`язання, робота прийнята Замовником без зауважень та претензій, однак відповідачем грошові кошти сплачені не були, відповідальної реакції на направлену 23.01.2026 досудову вимогу не послідувало, хоча наявність заборгованості підтверджувалася також інвентаризаційним повідомленням від листопада 2022 року.

Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що строк оплати робіт не настав через відсутність доказів отримання відповідачем коштів від Генерального замовника (ПУ «Ренейссанс Хеві Індастріс») та відсутність доказів реєстрації податкової накладної.

На переконання скаржника, умова договору щодо здійснення оплати після надходження коштів від Генерального замовника не містить визначеної календарної дати та не може тлумачитися як така, що дозволяє безстроково відкладати виконання грошового зобов`язання, при тому що Підрядник не є стороною відносин із Генеральним замовником, не має доступу до інформації про їх розрахунки, а Відповідач не надав доказів отримання чи неотримання таких коштів.

Скаржник наголошує, що факт прийняття виконаних робіт без зауважень відповідно до ст.ст. 853, 882 ЦК України означає виникнення у Замовника безумовного обов`язку з їх оплати, а відносини Замовника з третіми особами не можуть покладати на Підрядника ризик невиконання зобов`язань цими особами.

З посиланням на ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та правову позицію Верховного Суду у справі № 912/3323/20 скаржник підкреслює, що відсутність коштів у боржника або недодержання обов`язків його контрагентом не є підставою для звільнення від відповідальності та не є форс-мажором, а також вказує на наявність аналогічного спору між тими ж сторонами у справі № 904/1322/26, де суд визнав строк оплати за тотожних умов договору таким, що настав.

З огляду на викладене, скаржник вважає, що прострочення виконання грошового зобов`язання настало з 16.01.2023 (після спливу 30 банківських днів з дати підписання акта), у зв`язку з чим з відповідача підлягає стягненню 793 800,00 грн основного боргу, 206 634,70 грн інфляційних витрат та 87 635,52 грн пені (за період з 16.01.2023 по 23.01.2026), а всього 1 088 070,22 грн, а також судові витрати за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.263 ГПК України, що, в свою чергу, на підставі ч.3 ст.263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Про надання строку для подачі відзиву повідомлявся належним чином.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Андрейчук Л.В., Висоцький А.М.

Ухвалою від 01.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 у справі № 904/1317/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.08.2026.

У судове засідання 26.08.2026 з`явився представник позивача, просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не з`явився, про дату та час був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 26.08.2026 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що Державним підприємством "Український інститут по проектуванню металургійниї заводів" та товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг” укладено договір №2294/20-04/14-24 підряду на виконання проектних робіт від 29.08.2022р. (далі Договір).

Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати наступні проектні роботи (надалі "Роботи"): "Розробка проектної документації стадії "Робоча документація" в рамках реалізації проекту: "Будівництво ливарно-прокатного комплексу", розташованому на території AT "Узметкомбінат" за адресою: Республіка Узбекистан, 110502, Ташкентська область, м. Бекабад, вул. Сирдарьо, 1. Зовнішні мережі енергоносіїв. Будівельні рішення" (п. 1.1 Договору).

Вартість виконання Робіт за цим Договором визначається на підставі Протоколу погодження договірної ціни проектних робіт (Додаток № 2), який є невід`ємною частиною Договору, та становить 661 500,00 грн., крім того ПДВ 20 % - 132 300,00 грн. Загальна вартість Робіт з урахуванням ПДВ становить 793 800,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Оплата вартості виконання Робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів Підряднику згідно з банківськими реквізитами, зазначеними у розділі 12 цього Договору, протягом 30 (тридцяти) банківських днів після надходження повної оплати за основним договором, укладеним із Генеральним замовником ПУ "Ренейссанс Хеві Індастріс" (надалі "Генеральний замовник"). Оплата за цим Договором здійснюється Замовником за умови належної реєстрації Підрядником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).

Форма оплати - безготівковий розрахунок (п. 2.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з моменту його фактичного підписання, скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 3.1 Договору).

Передача Замовнику розробленої та оформленої в установленому порядку проектної документації здійснюється Підрядником з супровідними документами. Одночасно з проектною документацією Підрядник надає Замовнику 2 (два) примірники акту-здачі приймання виконаних проектних робіт (надалі "Акт") (п. 4.2 Договору).

За порушення строків виконання Робіт Замовник має право стягнути з Підрядника пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого зобов`язання за кожний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого зобов`язання (п. 5.1 Договору).

За порушення строків оплати, Підрядник має право стягнути з Замовника пеню у розмірі 0,01% від своєчасно не сплаченої суми за кожен день такого прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату розрахунку пені (п. 5.2 Договору).

До матеріалів справи долучено підписаний уповноваженими особами сторін Договору: Календарний план виконання проектних робіт, що є Додатком №1 до договору №№2294/20-04/14-24 від 29.08.2022р.; Протокол погодження договірної ціни проектних робіт, що є Додатком №2 до договору №№2294/20-04/14-24 від 29.08.2022р.; Технічне завдання на розробку проектної документації стадії "Робоча документація" в рамках реалізації проекту: "Будівництво ливарно-прокатного комплекса", розташованого на території АТ "Узметкомбинат" за адресою: Республіка Узбекистан. Зовнішні мережі енергоносіїв. Будівельні рішення (Додаток №3 до договору №№2294/20-04/14-24 від 29.08.2022р.).

Підрядником (ТОВ "АПІ") та замовником (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") підписано без зауважень Акт № 1 від 16 грудня 2022 р. здачі-приймання виконаних проектних робіт за договором № 2294/20-04/14-24 від 29 серпня 2022 р. За текстом Акту представник Підрядника (ТОВ "АПІ") та представник Замовника (ДП "УКРДІПРОМЕЗ") склали акт про те, що Підрядник виконав у повному обсязі та у встановлений термін, а Замовник прийняв проектні роботи: "Розробка проектної документації стадії "Робоча документація" в рамках реалізації проекту: "Будівництво ливарно-прокатного комплексу", розташованому на території AT "Узметкомбінат" адресою: Республіка Узбекистан, 110502, Ташкентська область, м. Бекабад, вул. Сирдарьо, 1. Зовнішні мережі енергоносіїв. Будівельні рішення". До сплати: 793 800 грн.

Наявними у справі доказами підтверджено виконання позивачем робіт, визначених розділом № 1 Договору.

Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач має здійснити оплату вартості виконаних робіт виключно після настання подій, а саме після надходження повної оплати за основним договором, укладеним із Генеральним замовником ПУ "Ренейссанс Хеві Індастріс" (надалі "Генеральний замовник") та після належної реєстрації Підрядником (позивачем) відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).

Обов`язок доказування, що строк оплати настав, згідно приписів ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено на позивача.

Відсутність в матеріалах справи доказів надходження повної оплати за основним договором, укладеним із Генеральним замовником ПУ "Ренейссанс Хеві Індастріс" та доказів належної реєстрації позивачем відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 2.2 Договору) є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав

Колегія суддів констатує, що причиною звернення з апеляційними скаргами стала незгода позивача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції.

Розглянувши апеляційні скарги сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору підряду на виконання проектних робіт № 2294/20-04/14-24 від 29.08.2022, факт надання послуг/ виконання робіт, строк оплати наданих послуг/виконаних робіт, строк дії договору, наявність прострочення оплати за договором, наявність/відсутність підстав для нарахування пені, інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (стаття 888 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 889 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: 1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника; 3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором; 4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов`язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника; 6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред`явленим до замовника іншою особою у зв`язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

За приписами статті 890 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 793 800,00 грн. за договором підряду на виконання проектних робіт № 2294/20-04/14-24 від 29.08.2022 за виконані роботи згідно з Актом № 1 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 16.12.2022.

Відповідно до пункту 2.2. договору оплата вартості виконання робіт здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів підряднику згідно з банківськими реквізитами, зазначеними у розділі 12 цього договору, протягом 30 (тридцяти) банківських днів після надходження повної оплати за основним договором, укладеним із Генеральним замовником ПУ "Ренейссанс Хеві Індастріс" (надалі "Генеральний замовник"). Оплата за цим договором здійснюється замовником за умови належної реєстрації Підрядником відповідної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Позивач зазначає, що умова договору щодо здійснення оплати після надходження коштів від Генерального замовника не містить визначеної календарної дати та не може тлумачитися як така, що дозволяє безстроково відкладати виконання грошового зобов`язання. Позивач не є стороною правовідносин між замовником та генеральним замовником і не має доступу до інформації щодо дати здійснення таких розрахунків.

Замовник, у свою чергу, не надав жодних доказів, які б підтверджували отримання коштів від Генерального замовника та дату такого отримання. З урахуванням викладеного позивач вважає, що строк виконання грошового зобов`язання визначається як 30 банківських днів з дати підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Правова конструкція пункту 2.2 договору підпорядковує момент здійснення розрахунку за виконані роботи події надходженню коштів від третьої особи (Генерального замовника ПУ "Ренейссанс Хеві Індастріс"), яка не є стороною договору. Вказана обставина (отримання відповідача коштів від свого контрагента) залежить від волевиявлення та дій третіх осіб, а відтак не має ознаки неминучості настання та не містить чітко визначеної календарної дати.

З огляду на це, умова пункту 2.2 договору щодо оплати після отримання коштів від Генерального замовника не може вважатися встановленим строком (терміном) виконання грошового зобов`язання в розумінні ч. 1 ст. 530 ЦК України, а дозволяти боржнику безстроково відкладати виконання обов`язку з оплати фактично прийнятих робіт суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості (ст. 3 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою від 23.01.2026 про оплату заборгованості, у якій встановив відповідачу строк для її виконання протягом 5 днів.

Оцінюючи вказану вимогу, колегія суддів зауважує, що одностороння вимога кредитора не є договором або актом цивільного законодавства у розумінні ч. 2 ст. 530 ЦК України, а відтак кредитор не наділений правом односторонньо скорочувати імперативно визначений законом семиденний строк для виконання зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, відраховуючи семиденний строк від дати повернення поштового відправлення оператором поштового зв`язку (07.02.2026 за закінченням встановленого терміну зберігання), перебіг цього строку розпочався 08.02.2026 та закінчився 14.02.2026 (субота).

З урахуванням правил частини п`ятої статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, останнім днем строку для добровольного виконання зобов`язання був перший робочий день 16.02.2026 (понеділок).

Таким чином, обов`язок відповідача з оплати виконаних робіт у сумі 793 800,00 грн став простроченим з 17.02.2026.

Факт належного виконання підрядником проектних робіт на суму 793 800,00 грн підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень та претензій Актом № 1 здачі-приймання виконаних проектних робіт від 16.12.2022.

Доказів здійснення оплати вказаних робіт відповідач ні після пред`явлення вимоги, ні під час розгляду справи суду не надав.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Альфа Пром Інжиніринг» у частині стягнення з ДП "УКРДІПРОМЕЗ" основного боргу в розмірі 793 800,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення 206 634,70 грн інфляційних втрат та 87 635,52 грн пені, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За змістом наведених норм правові наслідки у вигляді нарахування інфляційних втрат та неустойки (пені) застосовуються виключно за умови наявності прострочення виконання грошового зобов`язання боржником.

Оскільки прострочення виконання зобов`язання з оплати робіт у відповідача виникло з 17.02.2026, заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати за період з лютого 2023 року по грудень 2025 року у розмірі 206 634,70 грн та пеня за період з 16.01.2023 по 23.01.2026 у розмірі 87 635,52 грн нараховані за період, коли прострочення виконання грошового зобов`язання ще не настало.

У контексті доводів щодо розрахунку пені та застосування граничних строків її нарахування, колегія суддів також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 16.10.2024 у справі № 911/952/22, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій (пені) за відсутності в договорі умови про її нарахування до дати фактичного виконання зобов`язання обмежується часовими межами, передбаченими законом. Проте, оскільки у спірних правовідносинах факт прострочення відповідача за період 2023-2025 років та січень 2026 року відсутній як такий, підстави для застосування механізму нарахування пені та інфляційних збільшень за вказаний минулий період відсутні повністю.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 206 634,70 грн та пені у розмірі 87 635,52 грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 73, ст.ст. 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Наявність обставини вважається доведеною, якщо докази, надані на її підтвердження, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів вважає доведеним факт належного виконання ТОВ «Альфа Пром Інжиніринг» своїх зобов`язань з виконання проектних робіт та настання строку виконання грошового зобов`язання з їх оплати з боку ДП «УКРДІПРОМЕЗ» у лютому 2026 року (з 17.02.2026) за вимогою кредитора.

З огляду на викладене, висновок суду першої інстанції про повну відмову в задоволенні позову є необґрунтованим, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 у справі № 904/1317/26 на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог стягнення з ДП "УКРДІПРОМЕЗ" на користь ТОВ «Альфа Пром Інжиніринг» 793 800,00 грн основного боргу та відмову в задоволенні решти позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006" Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Пром Інжиніринг» підлягає частковому задоволенню.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення основного боргу та того, що строк виконання грошового зобов`язання з оплати виконаних проектних робіт за Договором підряду № 2294/20-04/14-24 від 29.08.2022 не настав.

Разом з тим рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог стягнення з Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Пром Інжиніринг» 793 800,00 грн основного боргу. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 206 634,70 грн та пені у розмірі 87 635,52 грн слід відмовити.

За таких обставин рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 у справі № 904/1317/26 підлягає скасуванню.

Судові витрати

Позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі зазначає, що орієнтовний (попередній) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000,00 грн, та просить стягнути вказану суму з відповідача.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як dбачається з матеріалів справи № 904/1317/26, позивачем (ТОВ «АЛЬФА ПРОМ ІНЖИНІРИНГ») до суду першої інстанції не було надано договору про надання правничої допомоги, ордера/довіреності адвоката, акта приймання-передачі наданих правничих послуг з детальним описом виконаних робіт, а також доказів їх оплати або виставленого рахунку.

За таких обставин, у зв`язку з неподанням належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження фактичного понесення або обов`язку сплати витрат на професійну правничу допомогу та їх обсягу, апеляційний господарський суд не здійснює розподіл судових витрат у частині витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн під час ухвалення цієї постанови.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За позовною вимогою майнового характеру у розмірі 1 088 070,22 грн (100% ціни позову) позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 13 056,84 грн, а при поданні апеляційної скарги 19 585,26 грн.

За наслідками апеляційного перегляду обґрунтованими та підлягаючими задоволенню визнано позовні вимоги на суму 793 800,00 грн основного боргу, що становить 72,95% від загальної ціни позову.

Відповідно, у задоволенні вимог на суму 294 270,22 грн (що становить 27,05% від ціни позову) відмовлено.

Таким чином, з Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Пром Інжиніринг" підлягає відшкодуванню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог (72,95%), а саме: 9 524,96 грн витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви; 14 287,45 грн витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа Пром Інжиніринг” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.06.2026 у справі № 904/1317/26 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Пром Інжиніринг" 793 800,00 грн основного боргу та 9 524,96 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Український інститут по проектуванню металургійних заводів" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Пром Інжиніринг" 14 287,45 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 27.08.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Л.В. Андрейчук

Суддя А.М. Висоцький