Постанова від 25 серпня 2026 р. у справі №904/441/26 — Центральний апеляційний господарський суд

Суд: Центральний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 25 серпня 2026 р.

Справа: №904/441/26

Суддя: Вінніков Сергій Валерійович

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 м. Дніпро Справа № 904/441/26

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Віннікова С.В. (доповідач)

суддів: Левшиної Г.В., Андрейчука Л.В.

секретар судового засідання: Мошинець Ю.О.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з`явився;

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 (суддя Манько Г.В., повний текст якого складений 29.05.2026) у справі № 904/441/26,

за позовом Фермерського господарства ''ПРОГРЕС''

до Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Фермерське господарство "Прогрес" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, згідно якого просить визнати за ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ "ПРОГРЕС" (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Білоконя, будинок 7; ідентифікаційний код 20249306) право постійного користування земельною ділянкою площею 20,00 га з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 для ведення фермерського господарства, розташовану на території Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, яка була надана в постійне користування громадянину України ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 25.11.1994 р. серії ДП Вд № 000035, виданого на підставі рішення Верхньодніпровської районної Ради народних депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 28.02.1992 р. IX сесія XXI скликання "Про надання земельних ділянок для ведення селянських фермерських господарств" та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ВД № 000035.

Позивач наполягав на задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що наданими у справі доказами у повному обсязі підтверджені позовні вимоги. Зазначив, що усі докази, що є підставою позовних вимог надав до господарського суду. Надав відповідь на відзив у якій наполягав на задоволенні позову. У судовому засіданні підтримав доводи, викладені у позовній заяві.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та короткий зміст вимог апеляційних скарг

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі №904/441/26 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі №904/441/26 повністю і ухвалити нове судове рішення, яким визнати за ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ “ПРОГРЕС” право постійного користування земельною ділянкою площею 20,00 га з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 для ведення фермерського господарства, розташовану на території Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, яка була надана в постійне користування громадянину України ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 25.11.1994 серії ДП Вд № 000035, виданого на підставі рішення Верхньодніпровської районної Ради народних депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 28.02.1992 ІХ сесія ХХІ скликання “Про надання земельних ділянок для ведення селянських фермерських господарств” та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ВД № 000035.

Узагальнені доводи Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'', який подав апеляційну скаргу

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що спірна земельна ділянка надавалася ОСОБА_1 як спеціальному суб`єкту голові створюваного селянського (фермерського) господарства, а тому з моменту державної реєстрації ФГ «ПРОГРЕС» у 1993 році відбулася фактична заміна землекористувача і правомочності щодо використання землі увійшли до складу майна юридичної особи.

Скаржник наголошує, що зі смертю засновника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) діяльність господарства не припинилася, а до складу його членів увійшли спадкоємці. Посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 922/989/18, апелянт підкреслює, що право постійного користування земельною ділянкою зі смертю засновника не припиняється, а зберігається за створеним ним фермерським господарством.

Крім того, апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про необхідність оскарження дій державного реєстратора, який відмовив у проведенні реєстраційних дій. Скаржник зазначає, що згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання речових прав, а спір про невизнання права постійного користування має приватноправовий характер і підлягає вирішенню саме з власником землі Верхівцевською міською радою шляхом задоволення позову про визнання права на підставі ст. 392 ЦК України та ст. 152 ЗК України.

Узагальнений виклад позиції учасників справи

Верхівцевська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області своїм правом на подання відзиву не скористалось.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач), судді Андрейчук Л.В., Левшина Г.В.

Ухвалою від 22.06.2026 апеляційну скаргу Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/441/26 залишено без руху. Апелянту надано 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме надати докази повноважень Мащак Наталії Григорівни на представництво Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' у Центральному апеляційному господарському суді.

Через підсистему "Електронний суд" 23.06.2026 від Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' надійшла заява про усунення недоліків з долученням доказів повноважень Мащак Наталії Григорівни на представництво Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' у Центральному апеляційному господарському суді, а саме ордеру серії АР№1321652 від 22.06.2026.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/441/26. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 26.08.2026.

У судове засідання 26.08.2026 представники сторін не з`явились, про час місця повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 26.08.2026 колегією суддів оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Встановлені судом обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 28 лютого 1992 року Верхньодніпровською районною радою народних депутатів було прийнято рішення "Про надання земельних ділянок для ведення селянських фермерських господарств". За текстом рішення, розглянувши заяви громадян, подання місцевих рад народних депутатів, про надання земельних ділянок для ведення селянських (фермерських) господарств, керуючись Законом України "Про селянське фермерське господарство", районна рада народних депутатів вирішила: 1. Надати земельні ділянки для ведення селянських / фермерських / господарств слідуючим громадянам: ОСОБА_1 , який мешкає в АДРЕСА_1 , площею 20 га ріллі у довічне успадковуване володіння із держземзапасу в межах колгоспу ім. Горького Верхньодніпровської міської ради народних депутатів. Доручити відділу по земельним ресурсах та земельній реформі райвиконкому відвести земельні ділянки в натурі та видати державні Акти на землеволодіння.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань облікується юридична особа - ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ПРОГРЕС". Ідентифікаційний код: 20249306. Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51660, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, місто Верхівцеве, вул.Білоконя, будинок 7. Дані про державну реєстрацію: Дата державної реєстрації: 19.03.1993. Дата запису: 13.02.2006. Номер запису: 12021200000000219. Стан: зареєстровано. Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від Імені юридичної особи: Керівник: СМАКОТА МАРИНА МИКОЛАЇВНА. Дата призначення (набуття повноважень): 06.08.2010. Перелік засновників (учасників) юридичної особи: ПІБ: ОСОБА_2 . Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 1000. ПІБ: ОСОБА_3 , Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 2 000, 00 ПІБ: ОСОБА_4 . Розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) (грн.): 1000, 00.

Статут Фермерського господарства "Прогрес" (ідентифікаційний код 20249306) прийнято трудовим колективом фермерського господарства (Протокол № 1 від 18.02.1993р.) та затверджено головою фермерського господарства "Прогрес" ОСОБА_1 .

Фермерське господарство є формою підприємства громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією (п.1.1 Статуту)

Засновником та головою фермерського господаства "Прогрес" є громадянин України ОСОБА_1 (п. 1.3 Статуту).

У власності фермерського господарства, можуть бути земля, житлові будинки, предмети особистого користування, домашнього госдарства, продуктивна і робоча худоба, насадження на земельній ділянці, засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також -майно споживчого і виробничого призначення. Майно осіб, які ведуть селянське фермерське господарство, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачене угодою між ними (п. 7.1 Статуту)

Майно фермерського господарства перебуває під захистом держави на рівні з іншими формами власності (п. 7.2 Статуту).

Володіння, користування і розпорядження майном здійснюється членами господарства за взаємною домовленістю (п. 7.3 Статуту).

Фермерське господарство має право продавати і передавати підприємствам, установам, організаціям і громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати у тимчасове користування належне йому на праві власності майно (п. 7.4 Статуту).

Фермерське господарство мав право придбати, брати у тимчасове користування, в тому числі і на умовах оренди майно у підприємств, установ та організації, інших селянських (фермерських) господарств, громадян (п. 7.5 Статуту).

В обґрунтування позовних вимог позивачем долучено до матеріалів справи Державний акт на право постійного користування землею (Серія ДП Вд №000035).

За текстом Державний акт на право постійного користування землею видано громадянину України ОСОБА_1 , який мешкає м. Верхівцеве у тому, що на підставі рішення Верхньодніпровської районної Ради народних депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 28.02.1992р. №ІХ сесія 21 скл. йому надається у постійне користування земельна ділянка площею 20,0 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території Верхівцевської міської Ради. Землю надано для ведення селянського (фермерського) господарства. Цей державний акт складено у двох примірниках, з яких перший видано землекористувачеві ОСОБА_1 другий зберігається у Верхньодніпровській районній Раді народних депутатів. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ВД №000035 від 25.11.1994.

До матеріалів справи долучено Свідоцтво про смерть ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 Помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 25 червня 2024р. складено актовий запис №1894.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу на підставі заповіту складено Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Зареєстрованого у реєстрі за №962, 963, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_1 , 1940 року народження, який помер " ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: майнових прав на ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ПРОГРЕС", (ідентифікаційний код юридичної особи - 20249306, місцезнаходження: Україна, 51660, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, місто Верхівцеве, вулиця Білоконя, будинок, 7), які відповідають внеску (вкладу) до складеного капіталу у розмірі 1000,00 грн та становлять 25% складеного капіталу Фермерського Господарства.

Порушення власних прав позивач обґрунтовує наявністю Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №83005197 від 26 січня 2026 року.

За текстом рішення Державний реєстратор прав на нерухоме майно Хабло Костянтин Олександрович, розглянувши заяву від 20.01.2026 за реєстраційним номером 71082377 відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141, встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій:

- подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: Заяву про державну реєстрацію право постійного користування подано ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ПРОГРЕС" код: 20249306, під час перевірки поданих разом із заявою документів встановлено, що право постійного користування вже зареєстровано за іншою особою.

Вирішив: Відмовити у проведенні реєстраційних дій за Заявою у зв`язку із зазначеними обставинами.

Державним реєстратором роз`яснено, що його рішення може бути оскаржено в порядку адміністративного оскарження протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, шляхом подання скарги до відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, відомості про найменування та місцезнаходження якого розміщено за посиланням https://minjust.gov.ua/str_ter, та/або в судовому порядку шляхом подання позову до адміністративного суду. Оскарження цього рішення в порядку адміністративного оскарження та/або в судовому порядку не зупиняє його дію.

Згідно відповіді № 2782158 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно облікується об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1851723512210. Дата реєстрації: 13.06.2019, 17:45:11. Тип OHM: земельна ділянка. Стан: зареєстровано. Тип розділу: основний розділ. Регіон: Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський р. Опис предмета іншого речового права: загальною площею 20,000 га. Відомості про суб`єктів іншого речового права: Тип суб`єкта: Фізична особа. Назва або ПІБ: Смакота Іван Григорович. ЄДРПОУ: 1489100456. Роль суб`єкта: Правокористувач. Вид суб`єкта: Особа, яка наділяється правом. Країна реєстрації: Україна. Тип суб`єкта: Юридична особа. Доповнення до типу суб`єкта: Власник. Назва або ПІБ: ГОЛОВНЕ УПРАВЛІНЯ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ. ЄДРПОУ: 39835428. Роль суб`єкта: Інший. Вид суб`єкта: Особа, яка передає право.

Згідно ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Згідно ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення відповідачем дій, що порушують право позивача щодо постійного користування земельною ділянкою площею 20,00 га. з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034.

Незгода позивача з діями державного реєстратора може бути підставою для оскарження дій безпосередньо державного реєстратора до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав та не підпорядкований Верхівцевській міській раді з питань прийняття рішень за наслідком звернення позивача.

Лише наявність порушеного права, у розумінні приписів ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, є підставою для звернення до суду за його захистом, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

За наслідками розгляду позову Господарським судом Дніпропетровської області прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Розглянувши апеляційну скаргу, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом даного спору є вимоги Фермерського господарства «ПРОГРЕС» до Верхівцевської міської ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 20,00 га з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034, яка надавалася для ведення селянського (фермерського) господарства за засновником ОСОБА_1 на підставі Державного акта від 25.11.1994 серії ДП Вд № 000035.

Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні позовної заяви, виходив з того, що відповідачем не вчинялися дії, які порушують права позивача, а відмова державного реєстратора у здійсненні реєстраційних дій має бути підставою для оскарження дій саме державного реєстратора, який діє самостійно і не підпорядкований міській раді.

Однак колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Верхньодніпровської районної ради народних депутатів ІХ сесії ХХІ скликання від 28.02.1992 року «Про надання земельних ділянок для ведення селянських фермерських господарств» ОСОБА_1 надано земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі 20 га ріллі у довічне успадковуване володіння із держземзапасу в межах колгоспу ім. Горького Верховцевської міської Ради народних депутатів.

19.03.1993 року зареєстровано ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПРОГРЕС», створене ОСОБА_1 . Зазначений факт підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №680363.

Пунктом 1.2. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» 2002 р. визначено, що Фермерське господарство «Прогрес» створене на основі Закону України «Про селянське (фермерське) господарство», «Про підприємництво» і в своїй діяльності керується ними, а також іншими законодавчими актами, діючими на території України.

Відповідно до пункту 1.3. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» 2002 р. засновником та головою фермерського господарства «Прогрес» є громадянин України ОСОБА_1 .

Пунктом 1.4. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» 2002 р. закріплено, що фермерське господарство стає юридичною особою з моменту реєстрації, відкриває власний рахунок в банку, виготовлює круглу печатку, штампи.

У пункті 5.1. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» 2002 р. вказано, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16 річного віку та інші родичі, які об`єдналися для роботи у цьому господарстві.

Відповідно до положень пункту 6.2. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» 2002 р. земля, основні виробничі фонди та техніка поділу і виділенню не підлягають.

Пунктом 6.3. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» 2002 р. визначено, що фермерське господарство зобов`язане: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначення та відповідно до умов її видання, б) ефективно використовувати землю відповідно до проекту внутрішньогосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території в результаті своєї господарської діяльності, в) своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю.

25.11.1994 року на підставі Рішення Верхньодніпровської районної ради народних депутатів ІХ сесії ХХІ скликання від 28.02.1992 року ОСОБА_1 було видно Державний акт на право постійного користування землею серії ДП Вд №000035, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ВД №000035.

Таким чином, громадянином України ОСОБА_1 в повній мірі виконаний покладений на нього, як спеціального суб`єкта, якому надано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, обов`язок – створити таке господарство.

З 06.08.2010 р. головою ФГ «ПРОГРЕС» є ОСОБА_3 , підтвердження чого є Наказ №13 від 06.08.2010 р. та дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

З метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру, спірній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1221010300:01:033:0034, що підтверджується Технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ФОП ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №000429 від 03.01.2013 р.) на замовлення ФГ «ПРОГРЕС» згідно укладеного 08.04.2019 р. Договору на виконання робіт №66-ю.

У комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 площею 20,00 га передано Верхівцевській міській раді згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №38-ОТГ від 07.12.2020 р.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про земельну ділянку від 20.10.2025 р., щодо земельної ділянки із кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 площею 20,00 га, інформація про суб`єктів власності: Верхівцевська міська рада, 35950156; інформація про суб`єктів іншого речового права: правокористувач ОСОБА_1 ; інформація про документи іншого речового права: Державний акт на право постійного користування землею ДП ВД№000035 від 25.11.1994.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, про що 25.06.2024 складено відповідний актовий запис №1894, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 25.06.2024 року Відділом ДРАЦС по Новокодацькому та Чечелівському районах у місті Дніпрі Південного МУ Міністрества юстиції (м. Одеса).

06.09.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Базилєвим С.П. видано ОСОБА_3 Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з: майнових прав на ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПРОГРЕС» (ідентифікаційний код юридичної особи – 20249306, місцезнаходження: Україна, 51660, Дніпропетровська обл., Кам`янський р-н, місто Верхівцеве, вулиця Білоконя, будинок 7), які відповідають внеску (вкладу) до складеного капіталу у розмірі 1 000,00 (одна тисяча гривень 00 копійок) та становить 25% (двадцять п`ять відсотків) складеного капіталу Фермерського Господарства, про що внесено запис в реєстрі за №1316.

06.09.2025 рішенням учасників ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПРОГРЕС», що оформлено протоколом №06/09/2025, у зв`язку з оформленням та отриманням членом (Головою) Господарства Свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку майнових прав Фермерського Господарства після смерті члена Господарства – ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_3 ), оновлено інформацію, внесені зміни та доповнення в ЄДР стосовно членів Господарства, затверджено частки у складеному капіталі членів Господарства наступним чином: ОСОБА_3 розмір частки, %: 50, розмір частки, грн.: 2 000,00; ОСОБА_2 розмір частки, %: 25, розмір частки, грн.: 1 000,00; ОСОБА_4 розмір частки, %: 25, розмір частки, грн.: 1 000,00; а також затверджено нову редакцію статуту ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПРОГРЕС».

Відповідно до п. 1.1. поточного Статуту ФГ «ПРОГРЕС» господарство створене і діє у відповідності до Конституції України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», Закону України «Про особисте селянське господарство» та інших законодавчих актів України.

Пунктом 1.4. Статуту закріплено, що головою ФГ «ПРОГРЕС» є член Господарства, громадянка України – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Пунктами 1.5., 1.6. Статуту закріплено, що членами ФГ «ПРОГРЕС» є громадянин України – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запис №19740718-10374, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ; громадянка України – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , запис №19940830-10160, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідно до п. 7.1. Статуту частки членів у Складеному капіталі Господарства розподілені наступним чином: ОСОБА_3 розмір частки 50%, що становить 2 000,00 грн.; ОСОБА_2 розмір частки 25%, що становить 1 000,00 грн.; ОСОБА_4 розмір частки 25%, що становить 1 000,00 грн.

Пункт 3.1. Статуту визначає, що головною метою Господарства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності.

Пунктами 4.1., 4.2. визначено, що господарство є юридичною особою та набуло статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації. Згідно п. 4.4. Статуту господарству відповідно до законодавства України видаються документи, що засвідчують право власності або користування землею. Відповідно до п. 8.1.1. Статуту ФГ «ПРОГРЕС» основна діяльність Господарства здійснюється на земельній ділянці, яка має кадастровий номер 1221010300:01:033:0034.

20.01.2026 року ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПРОГРЕС» звернулось до державного реєстратора прав на нерухоме майно Верхівцевської міської ради з метою реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за собою. Проте, позивачу було відмовлено у реєстрації за ним права постійного користування земельною ділянкою 1221010300:01:033:0034, з мотивів неможливості встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно за ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «ПРОГРЕС», що вбачається з Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №83005197 від 26.01.2026 року.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України, земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються Земельним кодексом України від 18.12.1990, Земельним кодексом України від 25.10.2001, Законом України «Про селянське (фермерське) господарство», Законом України «Про фермерське господарство» та іншими нормативно-правовими актами України

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України (далі ЗК України), до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЗК України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, у тому числі для ведення фермерського господарства.

Статтею 31 ЗК України закріплено, що землі фермерського господарства можуть складатися, зокрема, із земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві користування.

За приписами ч. 1 ст. 92 ЗК України, право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Верхньодніпровської районної ради від 28.02.1992 ОСОБА_1 надано земельну ділянку площею 20,0 га у довічне успадковуване володіння для ведення селянського (фермерського) господарства, а 25.11.1994 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДП Вд № 000035.

19.03.1993 було зареєстровано юридичну особу ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПРОГРЕС» (код ЄДРПОУ 20249306), засновником та головою якого виступав ОСОБА_1 .

У статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування. Надання земельної ділянки громадянину є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство»).

З огляду на законодавчі обмеження щодо цільового призначення землі, надана громадянину у встановленому порядку для ведення фермерського господарства земельна ділянка в силу свого правового режиму використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності створеного господарства, а не для задоволення особистих потреб фізичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 по справі №922/989/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №615/2197/15-ц (провадження №14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У пункті 7.27 постанови від 05 листопада 2019 року у справі №906/392/18 (провадження №12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Отже, з моменту державної реєстрації ФГ «ПРОГРЕС» у 1993 році відбулася фактична заміна землекористувача, і право постійного користування спірною земельною ділянкою перейшло до господарства як юридичної особи.

Як підтверджується матеріалами справи ІНФОРМАЦІЯ_1 засновник ОСОБА_1 помер. Водночас діяльність ФГ «ПРОГРЕС» припинена не була, до складу членів увійшли його спадкоємці, а головою господарства обрано ОСОБА_3 .

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що приймаючи до уваги, що земельна ділянка площею 20,00 га з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 надана саме для створення та ведення селянського (фермерського) господарства, право постійного користування вказаною земельною ділянкою, яка була надана колишньому голові (засновнику), після його смерті не припинилося та залишилося за Фермерським господарством «ПРОГРЕС».

Стосовно висновку суду першої інстанції щодо неналежно обраного способу захисту та необхідності оскарження дій державного реєстратора, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання наявності чи відсутності права.

Згідно приписів ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 152 Земельного кодексу України, передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь яких порушень його прав на землю.

Звернувшись 20.01.2026 до державного реєстратора для оформлення речового права, позивач отримав Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83005197 від 26.01.2026 у зв`язку з тим, що право постійного користування в реєстрі залишається зареєстрованим за померлим ОСОБА_1 .

За змістом ст. 15 та п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, захисту підлягає не лише порушене, але й невизнане чи оспорюване цивільне право.

Згідно з ст. 152 ЗК України захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Щодо державного реєстратора, то він діє виключно в межах поданих документів і не наділений повноваженнями встановлювати факт переходу права постійного користування від засновника до юридичної особи. Спір про скасування відмови реєстратора чи зобов`язання вчинити дії, який стосується підтвердження речового права на майно, не є спором з державним реєстратором, а є приватноправовим спором про цивільне право.

Державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання речових прав.

Оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 на праві комунальної власності належить Верхівцевській міській раді, саме вона є власником об`єкта нерухомості, щодо якого у позивача існує право постійного користування.

Наявність перешкод у реєстрації цього права (через відмову реєстратора визнати перехід права від засновника до ФГ) створює приватноправовий спір саме між законним користувачем ФГ «ПРОГРЕС» та власником землі Верхівцевською міською радою про визнання речового права.

Відтак, належним відповідачем у справі за позовом про визнання права постійного користування земельною ділянкою комунальної власності є власник цієї землі орган місцевого самоврядування, а даному спорі Верхівцевська міська рада.

Визнання за позивачем права користування у судовому порядку є належним та ефективним способом захисту, який усуває юридичну невизначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши надані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням відповідно до ст. 86 ГПК України, колегія суддів вважає доведеним факт переходу та збереження за ФГ «ПРОГРЕС» права постійного користування спірною земельною ділянкою комунальної власності.

Ураховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є необґрунтованим.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За таких обставин рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/441/26 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ФГ «ПРОГРЕС» у повному обсязі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобовязує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєу рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Надавши оцінку доводам апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Фермерського господарства «ПРОГРЕС» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції помилково розцінив відмову державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій як підставу для оскарження його дій та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З урахуванням наведеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/441/26 підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення про визнання за Фермерським господарством «ПРОГРЕС» права постійного користування земельною ділянкою площею 20,00 га з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.

Оскільки позовні вимоги Фермерського господарства «ПРОГРЕС» підлягають задоволенню в повному обсязі, а апеляційну скаргу позивача задоволено, сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3 993,60 грн підлягає стягненню з відповідача Верхівцевської міської ради на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства ''ПРОГРЕС'' задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 у справі № 904/441/26 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати за ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «ПРОГРЕС» (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Білоконя, будинок 7; ідентифікаційний код 20249306) право постійного користування земельною ділянкою площею 20,00 га з кадастровим номером 1221010300:01:033:0034 для ведення фермерського господарства, розташовану на території Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області, яка була надана в постійне користування громадянину України ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право постійного користування землею від 25.11.1994 серії ДП Вд №000035, виданого на підставі рішення Верхньодніпровської районної Ради народних депутатів Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 28.02.1992 (ІХ сесія ХХІ скликання) «Про надання земельних ділянок для ведення селянських фермерських господарств» та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ВД № 000035.

Стягнути з Верхівцевської міської ради (51660, Україна, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл., місто Верхівцеве, вулиця Центральна, будинок 75, ідентифікаційний код 35950156) на користь ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПРОГРЕС», (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Білоконя, будинок 7; ідентифікаційний код 20249306) 2 662,40 грн витрати зі сплаті судового збору за подання позову.

Стягнути з Верхівцевської міської ради (51660, Україна, Кам`янський р-н, Дніпропетровська обл., місто Верхівцеве, вулиця Центральна, будинок 75, ідентифікаційний код 35950156) на користь ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПРОГРЕС», (51660, Дніпропетровська область, Кам`янський район, місто Верхівцеве, вулиця Білоконя, будинок 7; ідентифікаційний код 20249306) 3 993,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повна постанова складена та підписана 27.08.2026.

Головуючий суддя С.В. Вінніков

Суддя Г.В. Левшина

Суддя Л.В. Андрейчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua