Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №922/312/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року м. Харків Справа № 922/312/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.1383Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26

за позовом: Першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації,

до відповідача-1: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

до відповідача-2: ОСОБА_1 , Харківська обл, Богодухівський район, м. Валки,

до відповідача-3: Фермерського господарства "Агрофортуна 2021", Харківська обл, Богодухівський район, м. Валки,

до відповідача-4: Валківської міської ради, Харківська обл, Богодухівський район, м. Валки,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову на стороні позивача: Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, м.Харків,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди, визнання незаконним та скасування рішення, скасування речових прав, повернення земельної ділянки,

Представники учасників провадження у справі

згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Харківської обласної військової (державної) адміністрації (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (відповідач-1), ОСОБА_1 (відповідач-2), Фермерського господарства "Агрофортуна 2021" (відповідач-3), Валківської міської ради (відповідач-4), в якій прокурор просить суд: усунути перешкоди власнику – державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) – у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташованою на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, шляхом:

1. Визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду";

2. Визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області (запис про інше речове право від 08.10.2016 № 16826476, внесений державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області Шевченко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2016 № 31797330);

3. Визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність в особі Валківської територіальної громади в особі Валківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га;

4. Визнання незаконним та скасування рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 "Про надання гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області" в частині надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га;

5. Визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2023, укладеного між Валківською міською радою (код ЄДРПОУ 04058657) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області (запис про інше речове право від 16.12.2023 № 53053080, внесений державним реєстратором Валківської міської ради Харківської області Шевченко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2023 № 70829385; реєстрація виправлення іншого речового права від 16.12.2023, відомості внесено державним реєстратором Валківської міської ради Харківської області Шевченко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2024 № 70829385 - додано Орендар: Фермерське господарство "Агрофортуна-2021" (код ЄДРПОУ 44083201);

6. Скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1050771663212), а саме права власності Валківської міської ради (код ЄДРПОУ 04058657) (запис про право власності від 13.01.2021 № 40165155, внесений державним реєстратором Валківської районної державної адміністрації Харківської області Шевченко О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2021 № 56202429) та права оренди Фермерського господарства "Агрофортуна-2021" (код ЄДРПОУ 44083201) (запис про інше речове право від 16.12.2023 № 53053080, внесений державним реєстратором Валківської міської ради Харківської області Шевченко О.В., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2023 № 70829385), з припиненням речових прав Валківської міської ради (код ЄДРПОУ 04058657) та Фермерського господарства "Агрофортуна-2021" (код ЄДРПОУ 44083201) та закриттям розділу № 1050771663212 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

7. Скасування в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташованої на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, з припиненням речових прав Валківської міської ради (код ЄДРПОУ 04058657), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Фермерського господарства "Агрофортуна-2021" (код ЄДРПОУ 44083201);

8. Зобов`язання Валківської міської ради (код ЄДРПОУ 04058657), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Фермерського господарства "Агрофортуна-2021" (код ЄДРПОУ 44083201) повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області.

Позовні вимоги обгрунтовані зокрема тим, що земельна ділянка вибула з власності держави незаконно, враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології та не може перебувати в комунальній власності та в оренді всупереч її дійсному цільовому призначенню, держава як її законний власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпоряджання цією земельною ділянкою в порядку ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області, яким цю земельну ділянку передано в комунальну власність, та рішення Валківської міської ради, яким її передано в оренду для ведення фермерського господарства, визнання недійсним договору оренди, зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки та вказаних майнових прав, і як наслідок, зобов`язання повернути її державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

Господарський суд Харківської області (суддя ОСОБА_2 ) рішенням від 04.06.2026 позов задовольнив частково; усунув перешкоди власнику – державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації – у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташованою на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, а саме: визнав недійсним договір оренди землі від 05.10.2016, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області; визнав незаконним та скасував наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині передачі у комунальну власність в особі Валківської територіальної громади в особі Валківської міської ради земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га; визнав недійсним договір оренди землі від 01.12.2023, укладений між Валківською міською радою та Діжиченком Олександром Миколайовичем, яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області; скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1050771663212), а саме права власності Валківської міської ради та права оренди Фермерського господарства "Агрофортуна-2021", з припиненням речових прав Валківської міської ради та Фермерського господарства "Агрофортуна-2021" та закриттям розділу № 1050771663212 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасував в Державному земельному кадастрі реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташованої на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, з припиненням речових прав Валківської міської ради, ОСОБА_1 , Фермерського господарства "Агрофортуна-2021"; зобов`язав Валківську міську раду, ОСОБА_1 , Фермерське господарство "Агрофортуна-2021" повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області; стягнув з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позову до суду в розмірі 3 993,60 грн; стягнув з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позову до суду в розмірі 7 099,74 грн, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 443,74 грн; стягнув з Фермерського господарства "Агрофортуна 2021" на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позову до суду в розмірі 1 774,94 грн, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 443,73 грн; стягнув з Валківської міської ради на користь Харківської обласної прокуратури судовий збір, сплачений за подання позову до суду в розмірі 4 437,32 грн, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 443,73 грн; в іншій частині позову відмовив.

Мотивуючи ухвалене рішення суд першої інстанції зазначив, що пам`ятку археології поселення та могильник “Війтенки-1” було взято на державний облік відповідно до Закону УРСР “Про охорону і використання пам`яток історії та культури”, в подальшому – відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, а також занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, при цьому матеріалами справи, підтверджено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю, розташована у межах об`єктів культурної спадщини – пам`яток археології місцевого значення поселення та могильника Війтенки 1. Суд, враховуючи, що умовою належності спірної земельної ділянки до категорії земель історико-культурного призначення є розташування на ній об`єкта, визначеного ст. ст. 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, в даному випадку пам`ятки, що підтверджується матеріалами справи, зауважив, що розташування спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення в межах вказаної пам`ятки, свідчить про її належність до земель історико-культурного призначення, та розповсюдження на неї особливого правового режиму, встановленого ст. 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Суд зазначив, що повноваження щодо вилучення із державної власності та передачі у комунальну власність земель історико-культурного призначення, які розташовані в межах пам`ятки археології та належать до особливо цінних земель, відносяться до компетенції обласних державних адміністрацій та здійснюються виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України та уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, у зв`язку з чим повноваження щодо розпорядження нею у ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Валківської міської ради відсутні. Суд зауважив, що земельну ділянку передано в комунальну власність та в оренду неуповноваженими органами із порушенням встановленого законом порядку, внаслідок чого зазначена земельна ділянка з числа особливо цінних земель історико-культурного призначення незаконно вибула із державної власності. В частині застосованих прокурором способів захисту, суд першої інстанції, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.03.2026 у справі № 922/264/24, зазначив про ефективність такого способу захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам`ятка археології, як негаторний позов. Щодо визнання незаконними та скасування наказів і рішення, суд зауважив, що з огляду на особливості правового регулювання статусу земельних ділянок історико-культурного призначення та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була передана Валківській міській раді Харківської області наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ як земля сільськогосподарського призначення, позов з вимогою про визнання незаконним і скасування зазначеного наказу Держгеокадастру відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи її власника. Разом з тим, суд відмовив у визнані незаконним та скасуванні наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а також рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 "Про надання гр. ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області" в частині надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, оскільки вказані рішення вичерпали дію фактом їх виконання. Стосовно визнання недійсними договорів оренди землі, суд зазначив, що держава не уповноважувала ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Валківську міську раду на прийняття спірних рішень всупереч вимог закону, тому вказані органи не набували у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку, а отже і не могли у подальшому передати її в користування іншим особам, а саме Діжиченку ОМ. та ФГ “Агрофортуна-2021”. Суд наголосив, що надання в оренду сформованої земельної ділянки, в межах якої знаходиться пам`ятка археології поселення та могильник “Війтенки-1”, відбулось на підставі незаконних рішень, за відсутності погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини та встановлення умовами договору спеціальних правил використання земель історико-культурного призначення, що є порушенням порядку, встановленого нормами статей 20, 54 ЗК України та п. 13 ч. 1 ст. 6, ст.ст. 17, 18, 24, 25 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та є підставою для визнання спірних договорів оренди землі недійсними. В частині скасування державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд зазначив, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися, тому спірна земельна ділянка не може перебувати у комунальній власності й реєстрація речового права комунальної власності на цю ділянку є незаконною, оскільки така реєстрація суперечить ст. 17 Закону України “Про охорону культурної спадщини” й створює перешкоди для реалізації державою прав законного власника. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування державної реєстрації права комунальної власності Валківської міської ради та права оренди ФГ “Агрофортуна-2021” в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з одночасним припиненням прав та закриттям розділу. Щодо скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі суд зауважив, що для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки необхідно усунути перешкоди в користуванні нею шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянки з припиненням речових прав відповідачів на цю ділянку, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі, що усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки. Щодо повернення земельної ділянки, суд зазначив, що перебування земель історико-культурного призначення із розташованими на них пам`ятками археології у приватній власності та ведення на таких землях сільськогосподарської діяльності або іншої діяльності, що не відповідає їх дійсному цільовому призначенню, суперечить положенням законодавства та може призвести до їх знищення, у зв`язку з чим, враховуючи, що спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології та не може перебувати в комунальній власності та в оренді, держава як її законний власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпоряджання цією земельною ділянкою в порядку ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України, і як наслідок, зобов`язання повернути її державі в особі позивача. Суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва інтересів держави прокуратурою, оскільки звернення прокурора в даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності щодо забезпечення дотримання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, забезпечення збереження об`єктів культурної спадщини, так як питання охорони об`єктів культурної спадщини, зокрема пам`яток археології, є не тільки обов`язком та інтересом держави, а становить всесвітній, наднаціональний інтерес. Крім того, враховуючи, що Харківська обласна військова (державна) адміністрація як власник та розпорядник земель історико-культурного призначення державної форми власності, не вживала заходів стосовно захисту порушених інтересів держави, прокуратура, дотримавшись порядку, встановленого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», звернулась до суду з цим позовом.

ОСОБА_1 (відповідач-2, заявник, скаржник), не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на те, шо рішення є упередженим, необґрунтованим, невмотивованим, таким, що прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 04 червня 2026 по справі № 922/312/26 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник зазначає, що в частині вимог про визнання незаконними та скасуванні наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ, від 28.12.2020 № 52-ОТГ та рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління та Валківської міської ради), у зв`язку з чим, на його думку, має місце збіг позивача і відповідача, що унеможливлює наявність спору. Скаржник зазначає, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ, а також про визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не підлягають розгляду у справі № 922/312/26 у зв`язку з наявним рішення Господарського суду Харківської області від 12.04.2024 по справі № 615/1009/20, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Валківської міської ради, про визнання наказу незаконним, визнання договору оренди землі недійсним, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки, відмовлено. Стосовно вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» заявник зауважує, що у позовній заяві відсутнє будь-яке обґрунтування заявленій позовній вимозі, не вказано чому саме вказаний наказ може бути незаконний, а лише в прохальній частині визначено таку позовну вимогу, у зв`язку з чим, на його думку, зазначена вимога є незаконною та не підлягає задоволенню. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2023, укладеного між ним та Валківською міською радою, заявник зазначає, що на момент укладання даного договору на об`єкті оренди відсутні обмеження у використанні земельної ділянки та наявні в матеріалах справи листи Департаменту культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації містять взаємовиключні твердження щодо місця розташування земельної ділянки на якій розташовані пам`ятки археології. В частині позовних вимог про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 скаржник зазначає, що прокурор, не наводить та не обґрунтовує, яким чином наказ, на підставі якого здійснено реєстрацію, порушує норми законодавства та не вказує на рішення судів якими були скасовані/визнані незаконними/визнані недійсними підстави для прийняття такого наказу. Щодо позовної вимоги про зобов`язання повернути державі в особі адміністрації спірну земельну ділянку, заявник наголошує, що вказана земельна ділянка ніколи не була у віданні адміністрації, передача земельних ділянок з комунальної власності до державної власності (і навпаки) здійснюється на підставі та в порядку передбаченому Законом та задоволення такої позовної вимоги буде вважатися втручанням суду у дискреційні повноваження відповідних органів, а тому не може бути задоволеною. Скаржник зауважує, що докази додані позивачем до позовної заяви, які були створені одними і тими ж суб`єктами містять ознаки невідповідності та суперечливості одне одному, а також не узгоджуються із документами та матеріалами доданими до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь зі зміною цільового призначення на землі історико-культурного призначення, з метою створення музею під відкритим небом, зокрема Паспортами об`єктів культурної спадщини місцевого значення поселення та могильник «Війтенки 1», інформації викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29 жовтня 2025 року № 10-20-14,2-6242/0/19-25, іншим доданим до позову документам у зв`язку з чим, на його думку, дані докази є неналежними, недостатніми та недостовірними, що унеможливлює встановлення будь яких обставин, які входять в предмет доказування та ухвалення судового рішення на підставі таких суперечливих доказів. Скаржник наголошує на передчасності заявленого позову, оскільки відповідна технічна документація до даного часу не розроблена у зв`язку з бездіяльністю органу на який покладено охорону даної пам`ятки, а встановлення території пам`ятки судовим рішенням на підставі доказів, які суперечать одне одному (як було обґрунтовано вище) не відповідає загальним засадам Закону України «Про охорону культурної спадщини».

08.07.2026 від відповідача-1 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 по справі №922/312/26 задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що: позов є передчасним оскільки відповідна технічна документація на об`єкт культурної спадщини нерозроблена; площа об`єкта культурної спадщини складає 30 га, згідно паспорту, а площа спірної земельної ділянки – 34,428 га, у зв`язку з чим об`єкт не може займати 100 відсотків площі спірної земельної ділянки, відповідно повернення усієї земельної ділянки є неналежним способом захисту, оскільки поверненню підлягає тільки частина земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, із чітким визначенням площі (території) такої пам`ятки; позовні вимоги прокурора до ГУ Держгеокадастру у Харківській області про визнання незаконними та скасування наказу є вимогами держави (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління), у зв`язку з чим має місце збіг позивача і відповідача та унеможливлення наявності спору.

20.07.2026 від прокуратури до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій вона просить відхилити доводи відповідачів, зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 та у відзиві ГУ Держгеокадастру у Харківській області, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі № 922/312/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав: заявником не спростовано факту місцезнаходження на спірній земельній ділянці об`єкту археології та не надано жодних доказів вилучення спірної земельної ділянки зі складу земель історико-культурного призначення у встановленому законом порядку; прокурором чітко сформовано позовні вимоги відповідно до вимог процесуального законодавства і повністю доведено належність цієї ділянки до земель історико-культурного призначення державної власності в силу розташування на ній пам`ятки археології; наявні в матеріалах справи документи підтверджують, що спірна земельна ділянка має перетин 100% з межею пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник «Війтенки-1» та повністю знаходиться в її межах, при цьому, скаржником не спростовано доводів прокурора та не надано жодних власних доказів, які підтверджували б розташування спірної земельної ділянки поза межами пам`ятки археології або часткового перетину спірної земельної ділянки з межами пам`ятки. В частині обраного способу захисту прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка історико-культурного призначення обмежена у цивільному обороті, саме тому належним способом захисту є негаторний позов із вимогами про усунення перешкод її дійсному власнику – державі – у розпорядженні та користуванні цією земельною ділянкою, що включає, зокрема, визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Харківській області, рішення Валківської міської ради, та повернення земельної ділянки законному власнику і розпоряднику. Прокурор наголошує, що оскаржуваними наказами та рішеннями фактично незаконно змінено цільове призначення спірної земельної на «землі сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства», яке продовжує діяти до скасування цих актів, вимоги про визнання оскаржуваного наказу і рішення незаконними та їх скасування є елементом єдиного юридичного механізму захисту, спрямованого на досягнення реального результату у вигляді усунення для держави як законного власника усіх перешкод у належному користуванні та розпорядженні землями історико-культурного призначення. Прокурор зазначає про безпідставність посилань скаржника на справу №615/1009/20, оскільки правовідносини у цій справі № 922/312/26 та у справі № 615/1009/20 не є подібними, в даних справах абсолютно різне правове регулювання (змістовий критерій), суб`єктний склад й об`єкти спорів, предмет і підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини. Також, прокурор наголошує, що оскільки держава не уповноважувала ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Валківську міську раду на прийняття спірних рішень всупереч вимог закону, вказані органи не набували у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку, а отже і не могли у подальшому передати її в користування іншим особам, а саме ОСОБА_3 та ФГ «Агрофортуна-2021». В частині доводів скаржника про те, що прокурором не обґрунтовано підстав для скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку та у Державному земельному кадастрі відсутні відомості про належність спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, у зв`язку з чим відсутні правові підстави вважати земельну ділянку такою, що перебуває у державній власності, прокурор зауважує, що правовий режим спірної земельної ділянки та перебування її у власності держави в особі позивача виникає безпосередньо із закону та не ставиться законодавцем у залежність від внесення відповідних відомостей до державних реєстрів, внаслідок чого помилкове визначення під час формування земельної ділянки категорії земель та державна реєстрація прав не змінює її справжнього правового статусу та не легалізує незаконне набуття права комунальної власності, у зв`язку з чим держава як її законний власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпоряджання цією земельною ділянкою в тому числі шляхом скасування відповідних записів.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.06.2026 апеляційна скарга (вх.1383Х) передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В..

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху, та на виконання вимог вказаної ухвали заявником усунуто недоліки апеляційної скарги 02.07.2026.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 06.07.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх.1383Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26; призначив розгляд апеляційної скарги на 11 серпня 2026 у приміщенні суду; встановив учасникам справи термін до 20.07.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; витребував у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/312/26.

Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів учасників провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з довідками, сформованими в комп`ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду” копія ухвали суду від 06.07.2026 доставлена до електронних кабінетів представника скаржника, прокуратури, позивача, відповідачів 1, 3, 4 та третьої особи 06.07.2026, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається вручена вказаним особам 06.07.2026.

Крім того, враховуючи, що скаржник не має зареєстрованого електронного кабінету, судом направлено копію ухвали від 06.07.2026 на адресу його місцезнаходження, яка наявна в матеріалах справи, та згідно з довідкою про доставку Укрпоштою поштового відправлення, сформованою в комп`ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду”, копія ухвали вручена скаржнику 14.07.2026.

Отже, учасники провадження у справі належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження, дату, час та місце розгляду апеляційної скарги заявника.

15.07.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/312/26 в 7 томах.

29.07.2026 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить: продовжити строк для подання відзиву на апеляційну скаргу по справі № 922/312/26; долучити відзив на апеляційну скаргу до матеріалів справи № 922/312/26; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 по справі № 922/312/26 залишити без змін.

31.07.2026 від відповідача-4 до суду надійшло клопотання, в якому він підтримує апеляційну скаргу відповідача-2 та просить розглянути справу за відсутності представника Валківської міської ради, рішення по справі прийняти згідно закону, на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з відпусткою членів колегії суддів Крестьянінова О.О. та Тарасової І.В. здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2026 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.1383Х) визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.08.2026 прийняв апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.1383Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 до свого провадження; призначив розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.1383Х) у справі № 922/312/26 на 25 серпня 2026.

10.08.2026 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О., яка входить до складу колегії суддів здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи та згідно з витягом протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2026 для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (вх.1383Х) визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.

24.08.2026 від відповідача-4 до суду надійшло клопотання, в якому він підтримує апеляційну скаргу заявника та просить розглянути справу за відсутності представника.

Представник скаржника в судове засідання з`явився, підтримав подану апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача-1 в судове засідання з`явився, підтримав доводи скаржника та просив задовольнити апеляційну скаргу.

Прокурор в судове засідання з`явився, заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Стосовно викладеного у відзиві Харківської обласної військової (державної) адміністрації клопотання про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів не вбачає підстав для його прийняття, з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст.263 ГПК України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Зі змісту вказаної норми випливає, що пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення. При цьому, за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

В даному випадку позивач звертається до суду із відзивом та викладає в ньому клопотання про продовження строку на його подання одночасно з проханням долучити відзив до матеріалів справи, посилаючись на його помилкове направлення 20.07.2026 до суду іншої інстанції.

Тобто, позивачем разом зі зверненням про продовження строку на подання відзиву, фактично виконано саму процесуальну дію шляхом подання відзиву на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим в умовах вчинення процесуальної дії, відсутні підстави для продовження процесуального строку для її виконання, в даному випадку позивачем саме пропущено процесуальний строк. Проте керуючись принципом «Суд знає закон» судова колегія розглядає клопотання в цій частині як клопотання про поновлення процесуального строку. В підтвердження поважності причин пропуску строку заявник посилається на те, що відзив був помилково направлений до суду іншої інстанції. В якості доказу, заявник додає скріншот екрана, з якого не вбачається ані ресурс, з якого зроблений скрін, ані інформація щодо дій, які нібито підтверджують направлення відзиву. До того ж відмітка «Відмовлено в реєстрації» ставить під сумнів завершення процесуальної дії.

До того ж, судова колегія зауважує, що помилкове направлення процесуального документу до суду іншої інстанції не може вважатись поважною причиною для продовження чи пропуску строку в розумінні положень ст.119 ГПК України, оскільки не є об`єктивною винятковою обставиною, яка не залежить від позивача, а зумовлена виключно його суб`єктивною поведінкою.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду” затверджено документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області.

05.10.2016 між ГУ Держгеокадастру у Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), на підставі вказаного наказу, укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області.

Пунктом 2 договору визначено, що в оренду надається земельна ділянка державної власності з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, площею 34,4280га, землі сільськогосподарського призначення, сільськогосподарські угіддя (рілля).

Договір укладено на 7 (сім) років. Після закінчення строку дії договору оренди має право поновити його на новий строк (п.8 договору). Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та державної реєстрації права оренди (п.42 договору).

Відомості про речове право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 на підставі договору оренди від 05.10.2016 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис про інше речове право від 08.10.2016 № 16826476, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.10.2016 № 31797330).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 10.10.2016 згідно з договором оренди землі від 05.10.2016 ГУ Держгеокадастру у Харківській області передало, а ОСОБА_1 прийняв земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712.

У подальшому, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ, за актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 28.12.2020 передано у комунальну власність Валківської територіальної громади в особі Валківської міської ради 842 земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7641,8026 га, які розташовані за межами населених пунктів Валківської міської ради на території Валківського району Харківської області, в тому числі, земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га (п. 36 додатку).

Право власності на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 зареєстровано за територіальною громадою м. Валки в особі Валківської міської ради, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис від 13.01.2021 № 40165155 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2021 № 56202429 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1050771663212). Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 створив Фермерське господарство “Агрофортуна 2021” зареєстроване 23.03.2021, номер запису 1004521020000000794.

У подальшому, рішенням Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 надано в оренду ОСОБА_1 , з урахуванням переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, земельну ділянку площею 34,428 га (рілля), кадастровий номер 6321255400:01:000:0712 за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області.

На підставі вказаного рішення між Валківською міською радою Богодухівського району Харківської області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) 01.12.2023 укладено договір оренди землі строком на 7 років.

Відомості про речове право оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 на підставі договору оренди від 03.12.2023 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (запис про інше речове право від 16.12.2023 № 53053080, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.12.2023 № 70829385).

При цьому, державним реєстратором на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.03.2024 № 70829385 внесено зміни до іншого речового права, а саме: додано орендаря ФГ “Агрофортуна-2021” (код ЄДРПОУ 44083201), замість ОСОБА_1 .

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.01.2026 № 461571538 власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га є Валківська міська рада, користувачем - ФГ “Агрофортуна-2021”.

Відповідно до актуальної інформації з Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) від 26.01.2026 земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 зареєстрована в ДЗК 05.04.2016 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.09.2014, виконаного 26.12.2015 ТОВ “ГІСАГРОХІМ”, ОСОБА_4 . Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельної ділянки: 01.02. Для ведення фермерського господарства.

Крім того, в ДЗК зазначено відомості про речові права власності та користування на земельну ділянку, а саме: власник - Валківська міська рада, користувач – ОСОБА_1 .

За інформацією ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 29.10.2025 № №10-20-14,2-6242/0/19-25 земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га для ведення фермерського господарства внесена до Державного земельного кадастру на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області. Крім того, у Державному земельному кадастрі наявний Проект землеустрою що відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь зі зміною цільового призначення на землі історико-культурного призначення, з метою створення музею під відкритим небом розташованої на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області. В пояснювальній записці проекту зазначено, що земельна ділянка, передбачена до відведення, відноситься до земель історико-культурного призначення та на ній розташовані об`єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, їх охоронних зон та охоронюваних археологічних територіях згідно Паспорту об`єкта культурної спадщини поселення “Війтенки 1”, виданого Міністерством культури України, управлінням культури та туризму Харківської обласної державної адміністрації, охоронний номер пам`ятки № 2531. Кадастровий номер земельної ділянки 6321255400:01:000:0841.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.01.2026 № 461571958 власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0841 площею 5,97 га є Валківська міська рада з 12.01.2024.

У позовній заяві прокурором зазначено, що вивченням інформації з відкритих джерел, зокрема Публічної кадастрової карти України, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру нерухомих пам`яток України, встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га розташований об`єкт культурної спадщини – пам`ятка археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1”.

Як зазначає прокурор, земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю знаходиться в межах пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1”, яку вперше взято на облік розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації від 18.09.1997 № 975 (охоронний № 2531), а в подальшому наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.09.2020 №2088 – внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (охоронний № 4577-Ха).

Так, з метою приведення статусу пам`ятки археології у відповідність до вимог чинного законодавства України, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 03.09.2020 №2088 пам`ятку археології поселення та могильник “Війтенки-1” (селище “Войтенки 1”) внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення та присвоєно охоронний номер 4577-Ха (п. 125 додатку до наказу). Пунктом 1 цього наказу занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, які перебувають на обліку відповідно до законодавства, яке діяло до набрання чинності Закону України “Про охорону культурної спадщини” у Харківській області згідно з переліком, відповідно до додатку. На пам`ятку археології поселення та могильник “Війтенки-1” 22.11.2011 складено облікову документацію (паспорти та облікові картки) провідним науковим співробітником відділу пам`яток археології ОКЗ “Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини”, кандидатом історичних наук Любичевим М.В., яку затверджено начальником Управління культури і туризму ХОДА Кузнєцовим Д.П.

У листі Музею археології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна від 23.10.2025 № 04 зазначено, що вивченням архівних даних та супутникової зйомки території України, що є у відкритому доступі в мережі інтернет (програма “Google Maps” та “Google Earth”), встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 знаходиться пам`ятка археології місцевого значення селище “Війтенки-1”.

Відповідно до інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України від 21.10.2025 № 26267/0/2-25 Кабінетом Міністрів не приймалося рішення стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712.

Крім того, як вбачається з листа Департаменту культури і туризму від 10.11.2025 № 05-22/2783, інформація щодо надходження на розгляд для погодження документації землеустрою щодо вказаної земельної ділянки у Департаменті відсутня.

Листом від 10.11.2025 № 05-22/2796 за дорученням Харківської обласної державної (військової) адміністрації Департамент культури і туризму повідомив, що інформація, чи приймалися Харківською обласною військовою адміністрацією рішення щодо вилучення з державної та передачі у комунальну власність та/або зміни цільового призначення (виду використання) вищевказаної земельної ділянки у Департаменті відсутня.

Департаментом культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, з урахуванням наданого Харківською обласною прокуратурою викопіювання з Публічної кадастрової карти, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю потрапляє в межі пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1” (лист від 28.11.2025 № 05-22/2912).

Згідно з експертним висновком доктора історичних наук, професор кафедри історії Східної Європи, завідувача Навчально-дослідною лабораторією Германо-Слов`янської археологічної експедиції Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, члена-кореспондента Німецького археологічного інституту Любичева М.В., складеного 27.10.2025 на виконання листа Харківської обласної прокуратури від 17.10.2025 № 15/1-1179вих25, встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю розташована в межах пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1”.

Крім того, на пам`ятку археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1” між Управлінням культури і туризму ХОДА та Валківською районною державною адміністрацією 06.12.2011 укладено охоронні договори № 14 та № 15.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, Харківською обласною прокуратурою до Харківської обласної державної (військової) адміністрації скеровано лист від 09.10.2025 № 15/1-1157вих-25 про надання інформації та копій документів, в якому викладено виявлені порушення вимог законодавства при розпорядженні спірною земельною ділянкою та запропоновано вжити заходи реагування до усунення цих порушень.

Листом від 10.11.2025 № 05-22/2796 за дорученням Харківської обласної державної (військової) адміністрації Департамент культури і туризму повідомив, що Харківською обласною військовою адміністрацією не вживались заходи стосовно захисту порушених інтересів держави, у тому числі шляхом подання до суду позову про повернення вказаної земельної ділянки у державну власність. Департамент зазначив, що заходи, спрямовані на захист інтересів держави з вказаного питання не вживались та він не заперечує щодо вжиття заходів представницького характеру із зазначених питань органами прокуратури.

Враховуючи бездіяльність уповноваженого органу, на виконання вимог абз. 4 ч. 4 ст. ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, Харківською обласною прокуратурою повідомлено Харківську обласну державну (військову) адміністрацію листом від 23.12.2025 № 15/1-13882вих-25 про намір звернутися до суду з даним позовом.

На підставі викладеного, за доводами прокурора, спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології та не може перебувати в комунальній власності та в оренді всупереч її дійсному цільовому призначенню, держава як її законний власник вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права користування та розпоряджання цією земельною ділянкою в порядку ст. 391 ЦК України та ст. 152 ЗК України шляхом визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Харківській області, яким цю земельну ділянку передано в комунальну власність та рішення Валківської міської ради, яким її передано в оренду для ведення фермерського господарства, визнання недійсним договору оренди, зі скасуванням державної реєстрації земельної ділянки та вказаних майнових прав, і як наслідок, зобов`язання повернути її державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації.

Зазначені обставини стали підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом.

У ході розгляду справи № 922/312/26, Департаментом культури і туризму ХОВА в результаті опрацювання облікової документації пам`ятки археології місцевого значення Селище Войтенки І (Поселення “Війтенки 1”) (охоронний номер 4577-Ха) виявлено технічні помилки в обліковій картці, а саме в частині координати північної широти пам`ятки (п. 6 Стислий опис об`єкта. Розташування), у зв`язку з чим відповідні зміни внесено до облікової документації та долучено до матеріалів справи разом із письмовими поясненнями Департаменту від 19.03.2026.

Враховуючи письмові пояснення Департаменту культури і туризму ХОВА у цій справі від 19.03.2026 (вх.№6649), в яких повідомлено про внесення змін до облікової документації на пам`ятку археології Поселення “Війтенки-1”, доктором історичних наук, професором Любичевим М.В., не змінюючи заключення щодо повного розташування земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 у межах об`єктів культурної спадщини – пам`яток археології місцевого значення поселення та могильника Війтенки 1, 19.03.2026 складено доповнення до експертного висновку від 27.10.2025, яке прокурором долучено до матеріалів справи разом із письмовими поясненнями від 23.03.2026 (вх.№6888).

Згідно з доповненням від 19.03.2026 до експертного висновку від 27.10.2026, складеним Любичевим М.В., земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю, тобто на 100% площі, в межах визначених координат поворотних точок, розташована у межах об`єктів культурної спадщини – пам`яток археології місцевого значення поселення та могильника Війтенки 1. Водночас, координати поворотних точок частини земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, на яку накладається на пам`ятку археології Поселення “Війтенки-1”, під час складання вказаного експертного висновку від 27.10.2025 (доповненням від 19.03.2026) не визначались.

Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/264/24, обласною прокуратурою додатково отримано Технічний звіт із топографо-геодезичної зйомки щодо встановлення меж пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1”, що розташована на території Ков`язької селищної ради, та земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, виготовлений ТОВ “ЛІК-ПРОЄКТ” 01.05.2026 на виконання листа обласної прокуратури від 30.04.2026 № 15/1-6004ВИХ-26.

Відповідач-1 заперечував проти заявлених вимог наголошуючи на невідповідності та суперечності поданих прокурором доказів, що унеможливлює встановлення дійсних обставин справи та передчасності заявленого позову з огляду відсутність відповідної технічної документації на об`єкт культурної спадщини, а також посилаючись на те, що в частині визнання наказів Головного управління Держгеокадастру та рішення Валківської міської ради позов фактично пред`явлений державою в особі прокурора до неї самої.

Відповідач-2 заперечував проти заявлених вимог посилаючись на: збіг позивача та відповідача в частині вимог про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру та рішення Валківської міської ради; відсутність підстав для розгляду вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 вересня 2016 року № 10179-СГ та визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016 у справі 922/312/26 з огляду на наявність рішення суду у справі 615/1009/20, яким відмовлено у задоволенні вказаних вимог; суперечність та недостатність наданих доказів в підтвердження заявлених вимог, а також передчасності заявленого позову.

Відповідач-4 посилаючись на неналежність, недостатність та недостовірність доданих позивачем доказів, що, на його думку, унеможливлює встановлення будь-яких обставин, які входять в предмет доказування та ухвалення судового рішення на підставі таких суперечливих доказів, передумов щодо передчасності заявленого позову, безпідставності позиції позивача щодо визначення правового режиму земельної ділянки на якій ймовірно розташовані об`єкти культурної спадщини місцевого значення, безпідставності позовних вимог позивача щодо визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27 вересня 2016 року № 10179-СГ, від 28 грудня 2020 року № 52-ОТГ, рішення Валківської міської ради від 03 листопада 2023 року № 1291, наполягав на відмові в задоволенні позову.

За результатами розгляду заявлених вимог суд першої інстанції ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково, з мотивів викладених у рішенні.

Зі змісту доводів апеляційної скарги та відзивів на апеляційну скаргу вбачається, що учасниками провадження не оспорюється представництво прокуратурою інтересів держави в особі позивача. Відповідач-2 фактично оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог по суті, у зв`язку з чим, рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 переглядається судом апеляційної інстанції лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам в частинах, які оскаржуються, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

12.07.2000 року набрав чинності Закон України "Про охорону культурної спадщини", який замінив в регулюванні питань, пов`язаних з пам`ятками історії та культури Закон УРСР “Про охорону і використання пам`яток історії та культури”.

Пунктом 3 Прикінцевих Положень Закону України "Про охорону культурної спадщини" визначено, що об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Законом України "Про охорону культурної спадщини" врегульовано правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. У преамбулі цього Закону зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`ятка культурної спадщини - це об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (абзац 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Суд першої інстанції встановив, що пам`ятку археології поселення та могильник “Війтенки-1” було взято на державний облік відповідно до Закону УРСР “Про охорону і використання пам`яток історії та культури”, а в подальшому – відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, а також занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи копіями розпорядження Харківської обласної державної адміністрації від 18.09.1997 №975, наказу Міністерства культури та інформаційної політики України №2088 від 03.09.2020, витягу з Державного реєстру нерухомих пам`яток України, паспортів та облікових карток об`єкта культурної спадщини поселення «Війтенки 1» та грунтовного могильника «Війтенки 1» від 22.11.2011.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» території пам`яток, охоронних зон, заповідників, музеїв-заповідників, охоронювані археологічні території належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної документації.

Відповідно до п. д ч.1 ст.19 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією з яких є землі історико-культурного призначення.

Згідно з п.б ч.1 ст.53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані: городища, кургани, давні поховання, пам`ятні скульптури та мегаліти, наскальні зображення, поля давніх битв, залишки фортець, військових таборів, поселень і стоянок, ділянки історичного культурного шару укріплень, виробництв, каналів, шляхів.

Статтею 54 ЗК України визначено, що землі історико-культурного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Навколо історико-культурних заповідників, меморіальних парків, давніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів встановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шкідливо впливає або може вплинути на додержання режиму використання цих земель. Порядок використання земель історико-культурного призначення визначається законом.

Виходячи з викладених положень територія поселення «Війтенки 1» та ґрунтовного могильника «Війтенки 1» є землями історико-культурного призначення, оскільки є територіями пам`ятки.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що звернення прокурора до суду зумовлено тим, що земля сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, яка перебуває у власності територіальної громади та передана в оренду відповідачу 2, якого в подальшому змінено на відповідача 3, знаходиться в межах пам`ятки археології, а саме поселення «Війтенки 1», у зв`язку з чим відноситься до земель історико-культурного призначення та підлягає поверненню державі, як така, що вибула з її власності незаконно.

Суд першої інстанції, враховуючи експертний висновок доктора історичних наук, професора Любичева М.В. від 27.10.2025, доповнення до нього від 19.03.2026, письмові пояснення Департаменту культури і туризму ХОВА 19.03.2023, технічний звіт ТОВ “ЛІК-ПРОЄКТ” від 01.05.2026 із топографо-геодезичної зйомки щодо встановлення меж пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1”, що розташована на території Ков`язької селищної ради, та земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, дійшов висновку, що спірна земельна ділянка має перетин 100% з межею пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1” та повністю знаходиться в її межах.

Скаржник в поданій апеляційній скарзі в свою чергу наголошує, що надані позивачем докази є неналежними, недостатніми та недостовірними, оскільки документи які були створені одними і тими ж суб`єктами (листи Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, експертні висновки та інші документи складені доктором історичних наук, професором Любичевим М.В.) містять ознаки невідповідності та суперечливості одне одному, а також не узгоджуються із документами та матеріалами доданими до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь зі зміною цільового призначення на землі історико-культурного призначення, з метою створення музею під відкритим небом, зокрема Паспортами об`єктів культурної спадщини місцевого значення поселення та могильник «Війтенки 1», інформації викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 29 жовтня 2025 року № 10-20-14.2-6242/0/19-25, іншим доданим до позову документам.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п.1 ст.73 ГПК України).

Згідно з ст.ст.76, 77, 78, 79 ГПК України докази мають відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

З матеріалів справи вбачається, що Харківська обласна прокуратура звернулась до Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації із запитом від 09.10.2025 №15/1-1158вих25, в якому просила надати зокрема: інформацію чи розташована земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 в межах пам`ятки археології «Поселення Війтенки 1» та могильник «Війтенки 1», якщо розташована частково – зазначити яка саме площа розташована в межах зазначеного об`єкту, долучивши картографічний матеріал. Додатком до вказаного запиту визначено викопіювання з Публічної кадастрової карти України щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712.

Як вбачається з листа Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 10.11.2025 №05-22/2783, Харківську обласну прокуратуру повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 ймовірно розташована у межах пам`ятки археології «Поселення Війтенки 1» та могильника «Війтенки 1», при цьому зазначено, що у зв`язку з припиненням доступу до Публічної кадастрової карти, Департамент не має можливості визначити чи розташована зазначена земельна ділянка в межах пам`яток археології місцевого значення.

В додаток до вказаного листа Департамент культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації, враховуючи надані карто-схеми повідомив прокуратуру, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю потрапляє в межі пам`ятки археології «Поселення Війтенки 1» та могильник «Війтенки 1» (лист від 28.11.2025 №05-22/2912).

З аналізу викладеного вбачається, що Департамент уточнив надану в листі від 10.11.2025 №05-22/2783 інформацію, з врахуванням карто-схем, відсутність яких, як прямо зазначено в листі, зумовила попередній висновок, що за своїм змістом не може вважатись взаємовиключними твердженнями, як зазначає скаржник.

В експертному висновку доктора історичних наук, професора кафедри історії Східної Європи, завідувача Навчально-дослідною лабораторією Германо-Слов`янської археологічної експедиції Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, члена-кореспондента Німецького археологічного інституту Любичева М.В., складеного 27 жовтня 2025 року зазначено, що за допомогою програмного комплексу OGIS Dekstor 3.44.3 на науковій базі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за матеріалами паспорту, облікової картки, генплану поселення та могильника Війтенки 1 і даними поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 зроблено співставлення координат поселення та могильника Війтенки 1 та земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, згідно з яким земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю, тобто на 100% площі, розташована у межах об`єктів культурної спадщини.

Відповідно до паспорту об`єкту культурної спадщини від 22.11.2011 «Поселення Війтенки 1» розташоване на схилі лівого берегу вологої балки біля ставка (раніш - маленька річка, ліва притока Мокрого Мерчика), розташоване за 500 м на північ-схід від східної околиці села (хутір Міщенки). Координати поселення отримані за допомогою навігаційного приладу МІО p550: поселення «Війтенки І» — північна межа (берег ставка) 49.960592Пн./35.587247Cx - 49.955350Пн/35.598483Cх; західна межа (лісосмуга на північ від точки « 187,1») 49.7951963П1н./35.586167 Сх 49.960592Пн./35.587247Сх.; південна межа (лісосмуга на північ-схід від точки « 187,1») 49.7951963Пн/35.586167Cх. Площа об`єкта 300 000м2.

Згідно з паспортом об`єкту культурної спадщини від 22.11.2011 Могильник «Війтенки 1» розташовано в межах поселення «Війтенки 1» на схилі лівого берегу вологої балки біля ставка (раніш - маленька річка, ліва притока Мокрого Мерчика), за 700 м на північ-схід від східної околиці села (хутір Міщенки). Координати могильника в межах поселення отримані за допомогою навігаційного приладу від МІО 550: північна межа (берег ставка) 49.960592Пн./35.587247 Cx - 49.955350Пн/35.598483Cx; західна межа (лісосмуга на північ точки « 187, 1») 49. 79 51963Пн./35.586167Сх-49.960592Пн./35.587247Сх.;південна межа (лісосмуга на північ-схід від точки « 187, 1) 49.7951963Пн/35.586167Сх.

За даними поземельної книги земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 за цільовим призначенням є землею сільськогосподарського призначення та її площа складає 34,4280га.

З вказаних документів вбачається, що площа «Поселення Війтенки 1» складає 30,00га, при цьому площа спірної земельної ділянки - 34,4280га.

Разом з тим, зі змісту додаткових пояснень Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної (військової) адміністрації вбачається, що Департамент проаналізувавши облікову документацію пам`ятки археології місцевого значення Селище Войтенки І (Поселення «Війтенки 1») (охоронний номер 4577-Ха) виявив технічні помилки в обліковій картці. Так, координати західної межі поселення «Війтенки-1» в обліковій документації визначено як (лісосмуга на північ від точки « 187,1») 49.7951963Пн./35.586167Сх 49.960592Пн./35.587247Сх., південної межі - (лісосмуга на північ-схід від точки « 187,1») 49.7951963Пн/35.586167Cх. Всі координати в собі містять шість цифр після крапки, крім координати 49.7951963Пн./35.586167Сх. В частині координати північної широти 49.7951963 допущено технічну помилку шляхом проставлення зайвої цифри « 7». Вірна координата 49.951963Пн /35.586167Cх. Вказані виправлення підтверджуються змінами та доповненнями до облікової картки та паспорту пам`ятки археології місцевого значення Селище Войтенки І, охоронний номер 4577-Ха.

Враховуючи зазначене, згідно з доповненням від 19.03.2026 до експертного висновку від 27.10.2026, складеним Любичевим М.В. здійснено додаткове опрацювання облікової документації, встановлено технічні помилки та визначено, що вірна координата межі поселення Війтенки 1» в частині координати північної широти є саме 49.951963Пн /35.586167Сх, у зв`язку з чим вірними координатами меж поселення та могильника визначено: північна межа (берег ставка) 49.960592Пн. / 35.587247 Сх – 49.955350Пн. / 35.598483Сх.; західна межа (лісосмуга на північ від точки « 187,1») 49.951963Пн. / 35.586167Сх.-49.960592Пн. м/ 35.587247Сх.; південна межа (лісосмуга на північ-схід від точки « 187,1») 49.951963ПН. / 35.586167Сх. В межах цієї площі знаходиться грунтовний могильник.

Крім того, згідно з доповненням, з урахуванням вірно визначених координат без технічної помилки визначено точну площу поселення і могильника Війтенки, яка складає 63,299га, при цьому, зазначено, що межі пам`ятки, позначені на генеральному плані розміщення і карті розміщення, які виконані в 2011 році є додатками до облікової документації, а також на додатку до експертного висновку від 27.10.2025 є вірними та відповідають наведеним координатам без технічної помилки.

Відповідно до технічного звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік-Проект» від 01.05.2026 із топографо-геодезичної зйомки щодо встановлення меж пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник «Війтенки 1», що розташований на території Ков`язької селищної ради та земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, за результатами зйомки та камеральних обчислень координат поворотних точок меж земельної ділянки під пам`яткою археології місцевого значення поселення та могильник «Війтенки-1», розташованої в Ков`язькій с/р, Валківського району Харківської області (на момент 2011) встановлено що земельна ділянка с/г призначення кадастровий номер 6321255400:01:000:0712, загальною площею 34,428 га має перетин 100% з межею пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник «Війтенки-1» та повністю знаходиться в її межах.

З розділу відомостей про обчислення площі земельної ділянки вбачається, що площа пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник «Війтенки-1» складає 65,0628га, а площа земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 - 34,4280га, із зазначенням координат ділянок. Згідно з ситуаційною схемою та планом меж фактичного розташування земельних ділянок, земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю потрапляє в межі земельної ділянки пам`ятки археології.

Вказане свідчить, що об`єкт культурної спадщини «Поселення Війтенки 1» за своєю площею є більшим ніж земля сільськогосподарського призначення, яка знаходиться в її межах та наданими документами підтверджується, що площа зазначена в паспорті об`єкту визначена невірно через помилкову координату північної широти поселення. При цьому, надане доповнення до експертного висновку та технічний звіт підтверджують місцезнаходження спірної земельної ділянки в межах поселення повністю.

Також, в матеріалах справи наявна поземельна книга від 04.12.2023 на земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0841 площею 5,97га, яка віднесена до земель історико-культурного призначення та розташована на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіального громади Богодухівського району, Харківської області. Вид цільового призначення: для розміщення та обслуговування музейний закладів.

За даними кадастрового плану поземельної книги вказана земельна ділянка має наступні умовні позначення: від А до Б Земельна ділянка с/г призначення яка знаходиться в оренді Діжиченко О.М., кад. 6321255400:01:000:0712; від Б до В Землі комунальної власності Валківської міської ради; від В до Г Землі комунальної власності Валківської міської ради (полезахисна смуга); від Г до Д Земельна ділянка державної власності водного фонду яка знаходиться в оренді гр. Деркач Ю.М. кад.№6321255400:01:000:0115; від Д до А Землі комунальної власності Валківської міської ради.

Тобто, земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0841 не має перетину з спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та має меншу площу ніж вказана земельна ділянка та земельна ділянка пам`ятки, разом з тим земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0841 не є предметом розгляду вказаної справи тож її співвідношення з земельною ділянкою пам`ятки в контексті виниклих правовідносин не має значення для справи та ніяким чином не спростовує встановлених обставин.

Колегія суддів, враховує, що ані скаржником ані іншими учасниками провадження у справі не надано доказів в підтвердження того, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 знаходиться поза межами поселення та могильника Війтенки 1 та/або частково накладається на неї, при цьому долучені до матеріалів справи докази у сукупності свідчать про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 повністю розташована у межах об`єктів культурної спадщини поселення та могильника Війтенки 1. При цьому, посилання скаржника на суперечність, неналежність, недостатність та недостовірність наданих доказів спростовуються наявними в матеріалах справи документами, які свідчать про розташування спірної земельної ділянки повністю в межах пам`ятки, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Стандарти доказування у господарському процесі ґрунтуються на принципі змагальності, який забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із зазначеного, в умовах встановлених обставин та ненадання жодного доказу в підтвердження місцезнаходження спірної земельної ділянки частково чи повністю поза межами об`єкту культурної спадщини, наявні в матеріалах справи докази підтверджують місцезнаходження спірної земельної ділянки повністю в межах пам`ятки.

З огляду на викладене, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 розташована в межах пам`ятки поселення «Війтенки 1», яка є землею історико-культурного призначення, означена земельна ділянка теж відноситься до вказаної категорії земель.

Колегія суддів враховує, що правовий режим земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, залежить не від наявних відомостей Державного земельного кадастру, проєкту землеустрою, рішень органу місцевого самоврядування тощо, а визначається фактом знаходження на ній пам`ятки. Неприведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до дійсного призначення не впливає на правовий режим цієї земельної ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний з фактом знаходження на ній пам`ятки, а не рішенням органу державної влади або місцевого самоврядування. Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16.

Враховуючи зазначене, доводи скаржника про передчасність позову, у зв`язку з тим, що технічна документація із землеустрою щодо визначення меж території пам`ятки не розроблена відповідними органом є безпідставними, оскільки умовою належності спірної земельної ділянки до категорії земель історико-культурного призначення є розташування на ній об`єкта, визначеного ст. ст. 53, 54 ЗК України, ст. 34 Закону України “Про охорону культурної спадщини”, а саме пам`ятки археології місцевого значення поселення та могильник “Війтенки-1”, що підтверджується інформацією уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини, паспортом та обліковою карткою пам`ятки з відповідними графічними матеріалами, що також враховано судом першої інстанції.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка, крім пам`ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб`єкти права власності на пам`ятку визначаються згідно із законом. Усі пам`ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Судова колегія враховує, що пам`ятки археології, зазвичай, знаходяться безпосередньо у глибині земної поверхні, у зв`язку з чим нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані. Правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини" не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною 2 ст. 20 ЗК України передбачено, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч.6 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у п.п. "а" і "б" ч.1 1 ст. 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення.

За змістом ч. 7 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земельних ділянок історико-культурного призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам`яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини.

З аналізу зазначених норм вбачається, що повноваження щодо вилучення із державної власності та передачі у комунальну власність земель історико-культурного призначення, які розташовані в межах пам`ятки археології та належать до особливо цінних земель, відносяться до компетенції обласних державних адміністрацій та здійснюються виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України та уповноваженого органу у сфері охорони культурної спадщини. При цьому усі пам`ятки археології, включаючи пов`язані з ними рухомі предмети, є державною власністю, що виключає передання їх в комунальну або приватну власність.

При цьому, зміна цільового призначення земельних ділянок цієї категорії з метою передачі в оренду як земель сільськогосподарського призначення вочевидь повинна здійснюватися за проектом землеустрою та з дотриманням відповідної процедури, зокрема, за погодженням з відповідним органом охорони культурної спадщини.

В матеріалах справи наявний лист Секретаріату Кабінету Міністрів України від 21.10.2025 № 26267/0/2-25, зі змісту якого вбачається, що Кабінетом Міністрів України не приймалися рішення стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712.

Згідно з листом від 10.11.2025 № 05-22/2796 Департамент культури і туризму повідомив, що інформація, чи приймалися Харківською обласною військовою адміністрацією рішення щодо вилучення з державної та передачі у комунальну власність та/або зміни цільового призначення (виду використання) вищевказаної земельної ділянки у Департаменті відсутня. Крім того, як вбачається з листа Департаменту культури і туризму від 10.11.2025 № 05-22/2783, інформація щодо надходження на розгляд для погодження документації землеустрою щодо вказаної земельної ділянки у Департаменті відсутня.

Тобто уповноважені органи в особі Кабінету Міністрів України та Харківської обласної ві йськової адміністрації не приймали будь-яких рішень щодо зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 та відповідно не погоджували розроблений на неї проект землеустрою.

Водночас за даними ДЗК цільове призначення спірної земельної ділянки протиправно визначено за кодом КВЦПЗ – 01.02 “для ведення фермерського господарства”, тобто не за видами цільового призначення, передбаченими для земель історико-культурного призначення (коди 08.01-08.04 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548).

Оскільки спірна земельна ділянка розташована в межах пам`ятки археології, це виключає можливість перебування цієї ділянки в комунальній або приватній власності, що є підставою для відмови компетентним органом в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки та передачі її у комунальну власність або оренду.

Отже, діючи у законний спосіб, уповноважені органи повинні були відмовити у погодженні та затвердженні проекту землеустрою.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірна земельна ділянка в силу закону відноситься до особливо цінних земель історико-культурного призначення, є пам`яткої археології та об`єктом державної власності та її відведення та відчуження в комунальну або приватну власність неможливо, вказану земельну ділянку передано в комунальну власність та в оренду неуповноваженими органами із порушенням встановленого законом порядку, за відсутності рішення уповноваженого розпорядника - ХОДА, без зміни цільового призначення та її погодження з Кабінетом Міністрів України та уповноваженим органом у сфері охорони культурної спадщини, внаслідок чого зазначена земельна ділянка з числа особливо цінних земель історико-культурного призначення незаконно вибула із державної власності.

Стосовно позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність", визнання незаконним та скасування рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 "Про надання гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області".

Суд першої інстанції, з огляду на особливості правового регулювання земельних ділянок, на яких розташовані пам`ятки археології, та неможливість їх передання у комунальну чи приватну власність, а також з урахуванням того, що спірна земельна ділянка була передана Валківській міській раді Харківської області наказом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ як земля сільськогосподарського призначення, зазначив, що позовна вимога про визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ за встановлених судом конкретних обставин цієї справи відповідає критерію правомірності та ефективності вибраного прокурором способу захисту порушеного права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки та особи, її власника.

Одночасно, судом першої інстанції в задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а також про визнання незаконним та скасування рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 "Про надання гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області" в частині надання в оренду гр. ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га відмовив, оскільки вказані рішення вичерпали дію фактом їх виконання, та їх оскарження не є ефективним способом захисту.

Скаржник у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19 наголошує, що в частині вимог про визнання незаконними та скасуванні наказів Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ, від 28.12.2020 № 52-ОТГ та рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі Головного управління та Валківської міської ради), у зв`язку з чим, на його думку, має місце збіг позивача і відповідача, що унеможливлює наявність спору.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі №922/1830/19, враховуючи попередні висновки за якими у відносинах, у які вступає держава (зокрема, цивільних, господарських), органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах, (тобто під час розгляду спору в суді фактичною стороною у справі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган), зазначила, що в умовах звернення прокурора в інтересах держави з вимогою про визнання незаконним та скасуванні рішення державного органу, в даному випадку наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області), що не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, зроблено висновок, що у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача. Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб`єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача.

До того ж в межах справи №927/1206/21, яка за обставинами релевантна обставинам цієї справи, у постанові від 12.03.2024 Велика Палата Верховного Суду сформувала наступний висновок про те, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 ЦК України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), саме скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приведе до усунення порушення прав держави на особливо цінні об`єкти археологічної спадщини.

Судова колегія враховує, що Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час вирішення спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Судова колегія також враховує позицію Великої палати Верховного суду, сформовану у межах справи 922/1414/20 (Ухвала від 01.06.2026) в якій, Суд порушив питання щодо поширення доктрини заборони «спору держави із самою собою» на приватноправові (майнові) спори. Суд зазначив, що висновок щодо заборони «спору держави із самою собою» сформульований у постанові від 30.09.2020 в адміністративній справі № 815/6347/17, за яким вирішення судом спору, що виник між прокурором та іншим суб`єктом владних повноважень, не відповідатиме меті ефективного захисту прав та інтересів, оскільки зводитиметься до розгляду державою в особі уповноваженого нею органу (суду) спору між іншими її органами, тобто спору держави із самою собою, не є таким, що сформульований Великою Палатою Верховного Суду стосовно спору за участі приватноправового суб`єкта, у той час як в цій справі позов заявлений Прокурором також до Товариства, яке є відповідачем у справі.

З огляду на зазначене, беручи до уваги, правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та Валківська міська рада, як органи, які прийняли рішення, що порушують інтереси держави набули статус відповідачів в межах даної справи.

Відповідно до положень ч.ч.2, 3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Відповідно до частини першої статті 393 цього Кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що власник земельної ділянки може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, зокрема, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини, та вимагаючи повернути таку ділянку (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 143), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 99), від 07.04.2020 року у справі №372/1684/14-ц (пункт 46)).

Наведений висновок є застосовним і до правовідносин, у яких земельна ділянка протиправно передана органами Держгеокадастру з державної власності у комунальну власність територіальної громади, якщо не відбулося її подальше відчуження.

Враховуючи обставини, з якими прокурор пов`язував порушення прав та інтересів держави (наявність державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку), беручи до уваги відсутність у ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Валківської міської ради повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, призведе до усунення порушення прав держави на землі історико-культурного призначення, що свідчить про наявність підстав для визнання незаконним і скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 № 52-ОТГ.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду", а також визнання незаконним та скасування рішення Валківської міської ради від 03.11.2023 № 1291 «Про надання гр. ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області» не є ефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушених прав та інтересів держави за захистом яких звернувся прокурор, так як вони вичерпали свою дію та їх скасування ніяким чином не усуне та не сприятиме усуненню виявлених порушень.

Стосовно вимог про визнання недійсними договорів оренди землі від 05.10.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , а також договору оренди землі від 01.12.2023, укладеного між Валківською міською радою та ОСОБА_1 .

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України). Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст. 236 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ст.4 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.16 вказаного Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Статтею 27 цього Закону передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності відповідно до закону.

За своєю правовою природою право оренди це один із видів речового права на чуже майно, в тому числі на земельну ділянку, яке складається з права тимчасового володіння та користування цим майном. Орендар як володілець і користувач земельною ділянкою фактично утримує її у себе та виконує щодо неї всі правомочності власника, а також використовує всі властивості землі для задоволення своїх потреб.

Проте, як встановлено судом, спірна земельна ділянка знаходиться в межах пам`ятки археології поселення та могильник “Війтенки-1” вибула з державної власності на підставі незаконних рішень, з порушенням встановленого законом порядку, та була передана в оренду органами, які не мають повноважень розпоряджатися нею, у зв`язку з чим, оскільки держава не уповноважувала ГУ Держгеокадастру у Харківській області та Валківську міську раду на прийняття спірних рішень всупереч вимог закону, вказані органи не набували у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку, а отже і не могли у подальшому передати її в користування іншим особам, а саме ОСОБА_1 та ФГ “Агрофортуна-2021”.

Колегія суддів враховує, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, як це передбачено ч.1 ст.761 ЦК України, при цьому відсутність відповідних майнових прав зумовлює відсутність права на передання майна у найм, та вказує на відсутність права володіння та користування переданого в найм майна третьою особою.

Тобто саме власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які він може реалізовувати на власний розсуд та лише власник має право на визначення юридичної долі свого майна, у тому числі й шляхом надання майна іншим особам, а також повернення (вилучення) цього майна від відповідних суб`єктів.

Враховуючи викладене, у зв`язку з тим, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави незаконно, з допущенням порушень вимог чинного законодавства, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що договори оренди землі підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, як такі, що створюють перешкоди державі особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації у користуванні та розпорядженнями цією земельною ділянкою.

Посилання скаржника на те, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 27.09.2016 № 10179-СГ, а також про визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між ним та Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області не підлягають розгляду у справі № 922/312/26 у зв`язку з наявним рішення Господарського суду Харківської області від 12.04.2024 по справі № 615/1009/20, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Валківської міської ради, про визнання наказу незаконним, визнання договору оренди землі недійсним, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки, відмовлено, є безпідставними, з огляду на наступне.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень в межах справи №615/1009/20 Керівник Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просив: визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагенства у Харківській області №10179-СГ від 27.09.2016 про затвердження документації із землеустрою та надання ОСОБА_1 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства розташованих за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.10.2016, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки, площею 34,4280 га (кадастровий номер 6321255400:01:000:0712), розташованої за межами населеного пункту на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області; скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 05.10.2016, загальною площею 34,4280 га, кадастровий номер 6321255400:01:000:0712, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку, площею 34,4280 га (кадастровий номер 6321255400:01:000:0712), розташовану за межами населених пунктів на території Ков`язької селищної ради Валківського району Харківської області, шляхом укладення акту прийому-передачі.

Підставою для звернення до суду стала передача земельної ділянки для ведення фермерського господарства фізичним особам та фермерським господарствам без проведення земельних торгів.

Разом з тим підстава для звернення до в суду в межах справи № 922/312/26 обґрунтована належністю спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення та необхідністю усунення перешкод державі у користуванні та розпорядженні цією земельною ділянкою.

Крім того суб`єктний склад учасників в межах даних справ різний в частині позивачів, відповідача-3 та 4, а також та третьої особи.

Вказане свідчить про частковий збіг в частині предмету позову та складу учасників, разом з тим, колегія суддів наголошує, що частковий збіг лише одного або декількох елементів (предмету) не робить позови однаковими, оскільки для тотожності позовів необхідний одночасний збіг сторін, предмета та підстав, у зв`язку з чим судова колегія зауважує, що відмова у визнанні незаконним та скасуванні наказу Головного управління Держземагенства у Харківській області №10179-СГ від 27.09.2016 та визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.10.2016 ухвалена судом у межах справи №615/1009/20 не зумовлює неможливість розгляду вказаних вимог в межах справи №922/312/26 з огляду на різні підстави вказаних позовів.

Посилання скаржника на те, що на момент укладання договору від 01 грудня 2023 року, згідно з п.20, на об`єкті оренди були відсутні обмеження у використанні земельної ділянки ніяким чином не змінюють того факту того, що спірна земельні ділянка є земельною ділянкою історико-культурного призначення в силу місцезнаходження на ній пам`ятки, та, що у Валківської міської ради були відсутні повноваження на її передачу в оренду.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 , яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області та визнання недійсним договору оренди землі від 01.12.2023, укладеного між Валківською міською радою та Діжиченком Олександром Миколайовичем, яким передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо скасування державної реєстрації речових прав на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 статті 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. Проте, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пп. “а” п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому пп. “а” п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону (ч.3 ст.26 Закону).

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, стаття 26 Закону передбачає вчинення державної реєстрації факту набуття чи припинення відповідних речових прав на підставі судових рішень про: 1) скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) скасування державної реєстрації прав.

Разом з тим, статтею 32 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Тобто, скасування реєстрації прав на підставі рішення суду про задоволення позову лише щодо останнього власника ніяким чином не призводить до зміни чи скасування запису про похідні від права власності речові права на вказане майно, яким розпорядилася особа, яка не мала права цього робити, оскільки є володіючим невласником. У такому випадку перехід права власності за рішенням суду автоматично не припиняє договору оренди та не зобов`язує орендаря повернути об`єкт оренди його законному власнику.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на час пред`явлення позову власником земельної ділянки з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га є Валківська міська рада, користувачем - ФГ “Агрофортуна-2021”.

Враховуючи, що повернення земельної ділянки у володіння власника (титульного володільця) в повній мірі не відбувається, якщо існують зареєстровані права та обмеження щодо володіння таким майном у вигляді запису про право власності та похідне від права власності право користування земельною ділянкою, й земельна ділянка не повертається у фактичне володіння з можливістю власника нею як користуватися, так і розпоряджатися, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що для забезпечення державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірної земельної ділянки історико-культурного призначення необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності Валківської міської ради та права оренди ФГ “Агрофортуна-2021” в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з одночасним припиненням прав та закриттям розділу, у зв`язку з чим вимоги про скасування державної реєстрації прав в цій частині підлягають задоволенню.

Судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо не зазначення та не обґрунтування прокурором яким чином наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 28.12.2020 №52-ОТН «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», на підставі якого здійснена реєстрація прав власності, порушує норми законодавства, а також щодо не зазначення прокурором рішення судів якими були скасовані/визнані незаконними недійсними підстави для прийняття такого наказу, з огляду на те, що встановлені обставин свідчать про його незаконність, у зв`язку з належністю спірної земельної ділянки до земель історико-культурного призначення, відсутністю повноважень у ГУ Держгеокадастру на прийняття будь-яких наказів щодо вказаної земельної ділянки та неможливістю її перебування в будь-якій іншій власності аніж державна, у зв`язку з місцезнаходженням на ній пам`ятки археології.

Стосовно скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до актуальної інформації з Державного земельного кадастру від 19.12.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 зареєстрована в ДЗК 05.04.2016 на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 10.09.2014, виконаного 26.12.2015 ТОВ “ГІСАГРОХІМ”, ОСОБА_4 . Категорія земель: 01. землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення земельної ділянки: 01.02. Для ведення фермерського господарства.

Тобто цільове призначення згаданої ділянки визначено як землі сільськогосподарського призначення (01): для ведення фермерського господарства (01.02) (секція “А” розділу ІІ Класифікація видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, яка застосовувалась станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, в ДЗК зазначено відомості про речові права власності та користування на земельну ділянку, а саме: власник - Валківська міська рада, користувач – ОСОБА_1 .

Як установлено судом вказана земельна ділянка належить до земель історико-культурного призначення.

За ст. 1 Закону України «Про землеустрій», цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Таким чином, землі історико-культурного призначення не могли передаватись для сільськогосподарських потреб.

Як вже було зазначено, відомості про цільове призначення спірних земельних ділянок не впливають на правовий режим ділянки як такої, що належить до земель історико-культурного призначення, оскільки за законом такий правовий режим пов`язаний із фактом перебування на ділянці пам`ятки археології.

Відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Враховуючи викладене, для забезпечення державі реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо спірних земельних ділянок необхідно усунути перешкоди в користуванні ними шляхом скасування державної реєстрації вказаних земельних ділянок з припиненням речових прав Валківської міської ради та ОСОБА_1 та ФГ «Агрофортуна 2021» на них, відомості про які містяться у Державному земельному кадастрі.

При цьому, скасування реєстрації земельної ділянки з припиненням прав є ефективним способом захисту порушених прав держави, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо дійсного власника та цільового призначення земельної ділянки.

У даному випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки призведе до припинення її існування як об`єкту цивільних справ, який було сформовано незаконно з огляду на неправомірне включення її зі складу земель історико-культурного призначення до земель сільськогосподарського призначення. Припинення існування такого об`єкту цивільних прав надасть позивачу безперешкодну можливість оформити як новий об`єкт цивільних прав земельні ділянки у межах пам`ятки археології.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо повернення земельної ділянки суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Право власності держави або територіальної громади на обмежені в обороті об`єкти встановлене законом, тому не потребує доказування правового титулу.

У разі протиправної передачі цих об`єктів у приватну власність відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

У такому разі позов слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідачів у створенні позивачу перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено обороноздатної.

У постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.05.2023 у справі № 748/1335/20 наведені висновки про те, що зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, потрібно розглядати як таке, що не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави; у такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку доцільно розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Повернення у власність держави спірної земельної ділянки має легітимну мету контролю за використанням відповідного майна згідно із загальними інтересами за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом землі історико-культурного призначення, спрямовану на задоволення соціальної потреби у відновленні законності та становища, яке існувало до порушення такого права.

З огляду на викладене, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712, площею 34,4280 га, розташована на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області, підлягає поверненню державі в особі Харківської ОДА, як вірно зазначено судом першої інстанції.

Посилання скаржника на те, що спірна земельна ділянка ніколи не була у віданні адміністрації, що передача земельних ділянок з комунальної власності до державної здійснюється на підставі та порядку передбаченому Законом та, що задоволення такої вимоги буде вважатися втручанням суду у дискреційні повноваження відповідних органів, є безпідставними, з огляду на те, що не перебування земельної ділянки у віданні адміністрації ніяким чином не спростовує факту її належності до земель історико-культурного призначення та права Харківської ОДА на розпорядження такими землями відповідно до закону. При цьому, незаконне вибуття спірної земельної ділянки з власності держави та віднесення її до комунальної форми власності відбулось з порушенням встановленого порядку її передачі, що свідчить про наявність підстав для її повернення законному власнику. До того ж, за встановлених обставин, відсутність повноважень у відповідних органів на розпорядження спірною земельною ділянкою в силу закону свідчить про відсутність підстав вважати втручанням суду у їх повноваження шляхом задоволення вимоги про повернення земельної ділянки.

Проте, як свідчать матеріали справи на час подання позивної заяви та на час розгляду цієї справи, спірна земельна ділянка не перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_1 , а отже відсутні правові підстави для зобов`язання останнього повернути земельну ділянку власнику.

Виходячи з наведеного, доводи заявника апеляційної скарги про те, що рішення є упередженим, необґрунтованим, невмотивованим, таким, що прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального прав не знайшли свого підтвердження, разом з тим в умовах відсутності підстав для зобов`язання ОСОБА_1 повернути земельну ділянку власнику рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 (вх.1383Х) підлягає задоволенню частково, а рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 підлягає зміні.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги в частині вимог до ОСОБА_1 про зобов`язання повернути земельну ділянку, беручи до уваги положення пп. б, в п. 4 ч. 1 ст. 282 та ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позовної заяви, який підлягає стягненню з відповідача-2 в цій частині та судовий збір за подання апеляційної скарги, який підлягає стягненню з прокуратури стягується пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.1383Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 – задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 cкасувати в частині зобов`язання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути державі в особі Харківської обласної державної (військової) адміністрації (код ЄДРПОУ 23912956) земельну ділянку з кадастровим номером 6321255400:01:000:0712 площею 34,4280 га, розташовану на території Ков`язького старостинського округу Валківської міської територіальної громади Богодухівського району Харківської області.

3.Викласти абзац 9 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 у наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету 2800) судовий збір, сплачений за подання позову до суду в розмірі 5 324,80 грн, а також судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 332,81 грн.».

4.В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 у справі №922/312/26 залишити без змін.

5.Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4, код ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги в розмірі 3993,60грн.

6.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 26.08.2026.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.В. Тарасова