Постанова від 12 серпня 2026 р. у справі №905/209/26 — Східний апеляційний господарський суд

Суд: Східний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: поставки товарів, робіт, послуг, з них

Дата: 12 серпня 2026 р.

Справа: №905/209/26

Суддя: Гетьман Руслан Анатолійович

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Харків Справа № 905/209/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників:

від позивача – Бова Я.О.,

від відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх.№1402Д від 29.06.2026) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі №905/209/26 (м. Харків, суддя Лейба М.О., повне рішення складено 15.06.2026)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ,

до відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», м. Краматорськ, Донецька область

про стягнення заборгованості з основного боргу в сумі 857 158,71 грн та 3% річних в сумі 2 284,28 грн,-

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до відповідача Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» про стягнення заборгованості з основного боргу в сумі 857 158,71 грн та 3% річних в сумі 2 284,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (ідентифікатор договору №0525-03041-ПД дата акцептування 01.01.2024) за січень - лютий 2026 року, у зв`язку з чим просив стягнути заборгованість та нараховані 3% річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 позов приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в сумі 857158,71 грн та 3% річних в сумі 2284,28 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у сумі 857 158,71 грн, 3% річних у сумі 1 110,38 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 513,29 грн. Ухвалено видати наказ після набрання рішенням законної сили. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» з вказаним рішенням суду першої інстанції частково не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі №905/209/26 в частині відмови у задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго» про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 1 173,90 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на користь НЕК «Укренерго» три відсотки річних у розмірі 1 173,90 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі № 905/209/26 не оскаржується. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» зазначає про те, що суд не врахував, що відповідно до статті 53 Закону України «Про ринок електричної енергії» та пункту 2.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, оператор системи передачі виконує функції Адміністратора комерційного обліку (АКО), зокрема, формування даних комерційного обліку. Формування та передача даних комерційного обліку, регулюється порядком підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку електричної енергії, що є публічно доступним, та розміщений за наступним відповідним посиланням. Скаржник зазначає, що всі документи, на підставі яких нарахована основна заборгованість відповідачу, є належним чином підписаними або надісланими через сервіс електронного документообігу, що визначено умовами Договору та Правилами ринку.

Апелянт зазначає, що рахунки-фактури на планову вартість Послуги є розрахунковими документами, сформованими ОСП у межах виконання договору та функцій АКО на підставі даних комерційного обліку. Такі рахунки були направлені відповідачу через Сервіс, отримані ним та не були спростовані альтернативним розрахунком або доказами недостовірності планових обсягів. Саме лише посилання відповідача на відсутність окремого витягу з АКО не спростовує факту виникнення прострочення за рахунками, строки оплати яких прямо визначені пунктом 3.5 договору.

Скаржник вказує на те, що положеннями Договору чітко передбачено поетапну попередню оплату відповідачем планової вартості Послуги у строки, визначені умовами Договору. Положення договору є обов`язковими до виконання для обох його сторін, у тому числі щодо поетапної попередньої оплати планової вартості Послуги у строки, визначені умовами Договору. Апелянт зазначає, що акт приймання-передачі послуги за календарний місяць підсумовує обсяг та вартість наданої послуги за відповідний місяць та включає в себе три планові платежі, а оплаті підлягає різниця між сумою, зазначеною в акті за мінусом оплачених планових платежів. У свою чергу наведене свідчить про те, що НЕК «Укренерго» правомірно нараховує відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати як за прострочення оплати за планові обсяги, акти приймання-передачі послуг, так і за акти коригування. Отже, зобов`язання по оплаті планових платежів існує до дати здійснення Відповідачем оплати/погашення заборгованості по плановим платежам, або до дати, що передує даті вручення акта приймання-передачі послуг, іншого порядку не передбачено.

Скаржник звертає увагу на те, що правовідносини у справі № 905/209/26 не є тотожними правовідносинам, що були предметом розгляду у справі № 914/2625/23, а висновки об`єднаної палати у справі № 914/2625/23 не можуть бути механічно перенесені на спір у справі № 905/209/26 без урахування іншої редакції договору, іншого періоду правовідносин та інших умов визначення планової і фактичної вартості Послуги.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції неповно оцінив умови договору та докази направлення відповідачу рахунків на планову вартість Послуги, у зв`язку з чим дійшов висновку, який не відповідає встановленим обставинам справи. НЕК «Укренерго» здійснило розрахунок трьох відсотків річних за прострочення планових платежів у межах строків, визначених пунктом 3.5 договору, тому відмова у стягненні 1 173,90 грн трьох відсотків річних підлягає скасуванню.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 для розгляду справи №905/209/26 визначено наступний склад суду: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вх.№1402Д від 29.06.2026) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі №905/209/26. Призначено справу до розгляду на "13" серпня 2026 р. о 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2026 задоволено клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» – адвоката Бови Я.О. (вх.№8525 від 03.08.2026) про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №905/209/26, яке відбудеться 13.08.2026 об 11:00 год, у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника. Судове засідання у справі №905/209/26, яке призначено на 13.08.2026 об 11:00 год, провести за участю представника Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» – адвоката Бови Я.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного заявника.

У судове засідання Східного апеляційного господарського суду з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду від 06.07.2026 до електронного кабінету в системі «Електронний Суд».

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому засіданні.

Присутній у судовому засіданні представник позивача просив суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі №905/209/26 в частині відмови у задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго» про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 1 173,90 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на користь НЕК «Укренерго» три відсотки річних у розмірі 1 173,90 грн.

З урахуванням того, що скаржник в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі №905/209/26 в частині відмови у задоволенні позовних вимог НЕК «Укренерго» про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 1 173,90 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на користь НЕК «Укренерго» три відсотки річних у розмірі 1 173,90 грн, а в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі № 905/209/26 не оскаржується, предметом апеляційного перегляду є вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні стягнення трьох відсотків річних у розмірі 1 173,90 грн.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Наказом Національної енергетичної компанії «Укренерго» №344 від 07.06.2024 відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України, Закону України «Про ринок електричної енергії» та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП ВІД 28.05.2024 №1036) затверджено умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (а.с.47).

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (користувач, відповідач), енергетичний ідентифікаційний код (EIC) 62Х5930889246444 заявою-приєднанням надало згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, розміщеного на офіційному сайті ОСП, на окремих умовах чинного договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 03.06.2019 №0525-03041, а саме індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до такого договору та реквізитів (а.с.45).

Повідомленням №01/70368 від 20.12.2023 позивач підтвердив, що відповідач приєднаний до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір). Ідентифікатор договору №0525-03041-ПД. Дата акцептування 01.01.2024.

З моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку, встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №309 (із змінами), користувач набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, Кодексом системи передачі та чинним законодавством України.

Повідомлено, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 03.06.2019 №0525-03041 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту, зазначеній у цьому повідомленні про приєднання до договору від 01.01.2024 №0525-03041-ПД, а саме 31.12.2023 та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього договору, заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки (а.с.46).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що цей договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.

Цей Договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії Сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

За цим Договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно- технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Послуга, яка надається за цим Договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ( ДК 016:2010), має код : 35.12. (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2. договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п. 3.1 Договору).

Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2.Договору).

Обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4. договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акта надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (п. 3.7. договору).

Відповідно до п. 3.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий період актом надання послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичних обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

У разі підтвердження розбіжностей ППКО користувача надає АКО актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

Відповідно до п. 3.9 договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном виникнення (за цим договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача. У разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму нарахованої вартості послуг за цим договором, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або самостійно враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів (у випадку відсутності заяви користувача про повернення надлишку коштів).

ОСП зобов`язується своєчасно та професійно надавати послугу (п. 4.1.1 договору).

Користувач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором (п. 4.2.1 договору).

У випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (п. 7.8. договору).

Акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому Договорі (п. 11.3 договору).

Рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції. Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у Сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для Сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб (п. 11.6 договору).

Для забезпечення електронного документообігу сторони зобов`язуються здійснити реєстрацію в Сервісі та дотримуватися правил та інструкції користування Сервісом, які ним передбачені (п. 11.7 договору).

Сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією Стороною (уповноваженою нею особою) (п. 11.9 договору).

Цей договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 13.1 договору).

Укладання вказаного договору сторонами підтверджено та не оспорюється.

Позивачем виставлені відповідачу рахунки-фактури, а саме:

№ДУ-0085688/0525-03041-ПД від 14.01.2026 на суму 142851,20 грн з ПДВ, плановий обсяг 1081,911000 МВт*год;

№ДУ-0086451/0525-03041-ПД від 24.01.2026 на суму 141975,67 грн з ПДВ, плановий обсяг 1075,280000 МВт*год;

№ДУ-0087167/0525-03041-ПД від 05.02.2026 на суму 166982,89 грн з ПДВ, плановий обсяг 1264,677000 МВт*год;

№ДУ-0088706/0525-03041-ПД від 14.02.2026 на суму 142783,07 грн з ПДВ, плановий обсяг 1081,395000 МВт*год;

№ДУ-0089472/0525-03041-ПД від 24.02.2026 на суму 143850,84 грн з ПДВ, плановий обсяг 1089,482000 МВт*год;

№ДУ-0090244/0525-03041-ПД від 04.03.2026 на суму 118701,55 грн з ПДВ, плановий обсяг 899,009000 МВт*год;

№ДУ-0087923/0525-03041-ПД від 11.02.2026 на суму 451872,88 грн з ПДВ, фактичний обсяг 3422,346000 МВт*год;

№ДУ-0091018/0525-03041-ПД від 11.03.2026 на суму 405285,83 грн з ПДВ, фактичний обсяг 3069,510000 МВт*год.

Рахунки-фактури підписано кваліфікованим електронним підписом позивача (а.с.121-132, 137-140) та направлено відповідачу в електронній формі з використанням Сервісу АСКОД та отримано відповідачем, на підтвердження чого надано скріншот екрану монітора комп`ютера з відкритою вкладкою Сервісу АСКОД про доставлення рахунків (а.с.149).

За твердженнями позивача відповідачем порушено умови договору та допущено прострочення виконання зобов`язань зі сплати за надані послуги за січень 2026 року та лютий 2026 року на загальну суму 857158,71 грн, а саме за січень 2026 року в сумі 451872,88 грн та за лютий 2026 року в сумі 405285,83 грн.

До матеріалів справи долучені акти надання послуги:

- №ДУА-0022849 від 31.01.2026 року за січень 2026 року на суму 451872,88 грн з ПДВ, фактичний обсяг 3422,346000 МВт*год;

- №ДУА-0023693 від 28.02.2026 за лютий 2026 року на суму 405285,83 грн з ПДВ, фактичний обсяг 3069,510000 МВт*год.

Всього на суму 857158,71 грн з ПДВ.

Вказані акти підписано кваліфікованим електронним підписом позивача та відповідача (а.с.133-136).

Акти направлено відповідачу в електронній формі з використанням Сервісу АСКОД та отримано відповідачем, на підтвердження чого надано скріншот екрану монітора комп`ютера з відкритою вкладкою Сервісу АСКОД про доставлення рахунків (а.с.149 зворотній бік).

Позивачем до матеріалів справи долучено вимогу №01/12608 від 19.02.2026 про виконання умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, адресовану Приватному акціонерному товариству «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» (а.с.154-155).

Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 857158,71грн та 3% річних в сумі 2284,28 грн.

За результатом розгляду позовної заяви судом першої інстанції прийнято рішення, яким позов приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в сумі 857158,71 грн та 3% річних в сумі 2284,28 грн задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у сумі 857 158,71 грн, 3% річних у сумі 1 110,38 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 2 513,29 грн. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд мотивував рішення тим, що відповідачем визнано заборгованість перед позивачем за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень-лютий 2026 року у розмірі 857158,71 грн згідно з наданими позивачем до матеріалів справи актами фактично спожитого обсягу послуг, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 857158,71 грн підлягає задоволенню повністю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2284,28 грн, що нараховані на підставі статті 625 ЦК України на прострочену заборгованість, суд вказав, що позивач при здійсненні розрахунку 3% річних виходив з п.3.5 договору та здійснив нарахування як за прострочення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із встановленою системою платежів на підставі виставлених рахунків, визначивши період прострочення за кожним рахунком, так і за фактичний обсяг послуги. У якості доказу планового обсягу послуги, як визначений на підставі даних Адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду послався на скріншоти з програми АСКОД.

Водночас, суд не погодився із таким, оскільки скріншоти з програми АСКОД не є тими доказами, що підтверджують дані Адміністратора комерційного обліку. Інших доказів (вихідних даних) з яких можливо встановити відповідність визначеного у рахунках обсягу та вартості плановому обсягу послуги, яким він мав бути, матеріали справи не містять.

При цьому, судом враховано висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №914/2625/23, які зведено до необхідності виходити з конкретних погоджених сторонами умов договору.

Проте, плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду, коли у представлених суду рахунках відображено фактичний обсяг послуги визначений на підставі даних щодо обсягів споживання. Доказів, з яких можливо встановити плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правомірним та можливим для перевірки є розрахунок застосованої відповідальності на підставі статті 625 Цивільного кодексу України за період прострочення виконання спірного грошового зобов`язання за фактичний обсяг послуги у межах визначеного позивачем граничного періоду прострочення.

Здійснивши самостійно розрахунок 3% річних, виходячи з заявлених позивачем сум заборгованості, суд першої інстанції задовольнив вимогу у цій частині частково, на суму 1110,38 грн.

Надаючи правову оцінку вищенаведеним обставинам, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами визнано факт укладання договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0525-03041-ПД від 01.01.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

При цьому, обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі (п. 3.3 договору).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:

1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;

2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;

3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6 договору).

Згідно з п. 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.

Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акта надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем (п. 3.7. договору).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, підставою звернення до суду позивачем вказано, зокрема, порушення відповідачем пунктів 3.5, 3.6 умов Договору та прострочення виконання зобов`язання зі сплати за надані послуги з диспетчерського управління.

Відповідно до статтей 13,14 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Приписами частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Обов`язок із доказування варто розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2 ст. 86 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні розрахунку 3% річних виходив з п.3.5 договору та здійснив нарахування як за прострочення поетапної оплати планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із встановленою системою платежів на підставі виставлених рахунків, визначивши період прострочення за кожним рахунком, так і за фактичний обсяг послуги.

Як вже зазначалося, відповідно до пункту 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скріншоти з програми АСКОД не є тими доказами, що підтверджують дані Адміністратора комерційного обліку. Інших доказів (вихідних даних) з яких можливо встановити відповідність визначеного у рахунках обсягу та вартості плановому обсягу послуги, яким він мав бути, матеріали справи не містять.

При цьому, при розгляді справи у суді першої інстанції місцевим господарським судом враховано висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №914/2625/23, які зведено до необхідності виходити з конкретних погоджених сторонами умов договору.

Посилання апелянта на те, що висновок Верховного Суду у постанові від 26.03.2026 у справі №914/2625/23 не є релевантним до спору у справі №905/209/26, оскільки у справі №914/2625/23 спірні правовідносини стосуються договору в іншій редакції та іншого періоду нарахування 3% річних, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у постанові від 26.03.2026 у справі №914/2625/23 зроблені правові висновки фундаментального характеру, які не обумовлені конкретною редакцією договору та періодом прострочення.

Умови укладеного між сторонами договору визначають зобов`язання відповідача здійснити оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду поряд із зобов`язанням відповідача здійснити оплату фактичного обсягу послуги після закінчення відповідного місяця. Такі зобов`язанні не виключають та не замінюють одне одного, є взаємопов`язаними.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних АКО за кожну декаду розрахункового періоду, коли у представлених суду рахунках відображено фактичний обсяг послуги визначений на підставі даних щодо обсягів споживання.

Водночас доказів, з яких можливо встановити плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, матеріали справи не містять.

Апелянт вказує на те, що положеннями Договору чітко передбачено поетапну попередню оплату відповідачем планової вартості Послуги у строки, визначені умовами Договору. Положення договору є обов`язковими до виконання для обох його сторін, у тому числі щодо поетапної попередньої оплати планової вартості Послуги у строки, визначені умовами Договору.

Щодо вказаного скаржником суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом позову у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період січень-лютий 2026 року в сумі 857158,71 грн та нарахування 3% річних на суму заборгованості за означений період за невиконання умов договору на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, а предметом апеляційного перегляду є законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскарженій позивачем частині відмови у задоволенні стягнення 3% річних у розмірі 1 173,90 грн.

При цьому, відмова у задоволенні позовних вимог у стягненні 3% річних у розмірі 1 173,90 грн у рішенні першоії інстанції мотивована відсутністю належних доказів, з яких можливо встановити плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги.

Щодо доводів апелянта про виконання оператором системи передачі функцій Адміністратора комерційного обліку, а також доводів що рахунки-фактури на планову вартість послуги є розрахунковими документами, сформованими ОСП у межах виконання договору та функцій АКО на підставі даних комерційного обліку, суд апеляційної інстанції зазначає, що наявність у позивача статусу Адміністратора комерційного обліку не звільняють позивача як учасника судового процесу від виконання процесуального обов`язку доказування, передбаченого статтями 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача в апеляційній скарзі на судову практику Верховного Суду, яка знайшла відображення в постановах у справах №912/1941/21, №904/5899/21, №927/713/21, а також у постановах у справах №904/3305/22, №918/604/25, оскільки наведені справи не є подібними до цієї справи. Хоча вони і стосуються правового регулювання ринку електричної енергії та взаємовідносин учасників цього ринку, проте у наведених справах досліджувались умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Вказаний договір та договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, який розглядається у цій справі є різними договорами, типові форми яких встановлені різними додатками Кодексу системи передачі, тобто мають різні умови, порядок взаємовідносин та розрахунків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та відмову у стягненні 3% річних у розмірі 1 173,90 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з правовою оцінкою, наданою судом першої інстанції, і не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваного рішення, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 15.06.2026 у справі №905/209/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 24.08.2026.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua