Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №906/374/25 (906/623/26) — Північно-західний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року Справа № 906/374/25 (906/623/26)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Поліщук П.Я. , суддя Розізнана І.В.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого розпорядника майна Реверука Петра Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26)

за заявою: Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича

До:

Відповідач - 1: Фермерського господарства "Кавецького"

Відповідач - 2: ОСОБА_1

Відповідач - 3: ОСОБА_2

Відповідач - 4: ОСОБА_3

Відповідач - 5: ОСОБА_4

Відповідач - 6: ОСОБА_5

Відповідач - 7: ОСОБА_6

Відповідач - 8: ОСОБА_7

Відповідач - 9: ОСОБА_8

Відповідач - 10: ОСОБА_9

Відповідач -11: ОСОБА_10

Відповідач - 12: ОСОБА_11

Відповідач - 13: ОСОБА_12

Відповідач - 14: ОСОБА_13

Відповідач - 15: ОСОБА_14

Відповідач - 16: ОСОБА_15

Відповідач - 17: ОСОБА_16

Відповідач - 18: ОСОБА_17

Відповідач - 19: ОСОБА_18

Відповідач - 20: ОСОБА_19

Відповідач - 21: ОСОБА_20

Відповідач - 22: ОСОБА_21

Відповідач - 23: ОСОБА_22

Відповідач - 24: ОСОБА_23

Відповідач - 25: ОСОБА_24

Відповідач - 26: ОСОБА_25

Відповідач - 27: ОСОБА_26

Відповідач - 28: ОСОБА_27

Відповідач - 29: ОСОБА_28

Відповідач - 30: ОСОБА_29

Відповідач - 31: ОСОБА_30

Відповідач - 32: ОСОБА_31

Відповідач - 33: ОСОБА_32

Відповідач - 34: ОСОБА_33

Відповідач - 35: ОСОБА_34

Відповідач - 36: ОСОБА_35

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Високівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Богуш Олександр Васильович;

2) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гладковицької сільської ради Житомирського району Житомирської області Левківська Олена Миколаївна;

3) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гладковицької сільської ради Житомирського району Житомирської області Євсейчук Марина Петрівна

про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок

в межах справи №906/374/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі №906/374/25 (906/623/26) у задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/254 від 11.06.2026 про відстрочення сплати судового збору – відмовлено. Позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок повернуто заявнику з доданими до неї документами.

Суд першої інстанції зазначив, що розпорядником майна, станом на дату подання письмових пояснень з клопотанням про відстрочення, не надано суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, визначених в ухвалі від 01.06.2026, а тому підстави для повторного розгляду питання щодо відстрочення сплати судового збору на підставі тих самих обставин та документів відсутні, а отже і відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху. Місцевий господарський суд повважав, що заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із заявою, оскільки заявником не виконано заявником вимог ухвали суду від 01.06.2026 щодо усунення недоліків заяви.

Не погоджуючись із постановленою ухвалою, арбітражний керуючий розпорядник майна Реверук Петро Костянтинович, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" звернувся до суду із апеляційною скаргою через систему Електронний суд, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі №906/374/25(906/623/26). Направити справу №906/374/25(906/623/26) на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області для вирішення питання про відкриття провадження.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- судом першої інстанції під час вирішення питання про відкриття провадження у справі №906/374/25(906/623/26) за позовом ТОВ "Екоагроферма" про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок здійснено неповне з`ясування обставин справи, не враховано доказів, які були надані суду разом із клопотанням №02-156/205 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору, не враховано письмові пояснення №02-156/254 від 11.06.2026, а також неправильно застосовано положення статті 8 Закону України "Про судовий збір";

- ТОВ "Екоагроферма" перебуває в процедурі розпорядження майном, то розпорядник майна Реверук П.К. не наділений повноваженнями на реалізацію активів боржника, в тому числі з метою сплати судового збору за подання до суду позовної заяви;

- керівник ТОВ "Екоагроферма" продовжує здійснювати повноваження, відповідно до введеної процедури розпорядження майном, господарська діяльність боржника не припинена відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства;

- розпорядником майна ТОВ "Екоагроферма" в жодному разі не заперечувався факт наявності майна на балансі Боржника, як вказав суд в оскаржуваній ухвалі, натомість лише зазначалося про відсутність повноважень в процедурі розпорядження майном здійснювати реалізацію такого майна. У зазначеній частині судом першої інстанції не правильно розтлумачено норми Кодексу України з процедур банкрутства та безпідставно здійснено посилання на можливість реалізації майна Боржника в процедурі розпорядження майном з метою сплати судового збору. Навпаки, наведені розпорядником майна ТОВ "Екоагроферма" в письмових поясненнях обставини свідчать про тимчасові труднощі зі сплатою судового збору, які можуть бути усунуті протягом певного часу, адже у Боржника наявне майно, яке потенційно підлягає реалізації у разі застосування судом ліквідаційної процедури, що свідчить про наявність обґрунтованих перспектив виконання обов`язку по сплаті судового збору у розмірі 832 000,00 грн до ухвалення судового рішення по суті спору у справі №906/374/25(906/623/26);

- на підтвердження відсутності можливості сплати судового збору за рахунок розпорядника майна було надано Протокол №12/05/2026 засідання комітету кредиторів ТОВ Екоагроферма" у справі про банкрутство №906/374/25 від 12.05.2026;

- щодо ТОВ "Екоагроферма" порушено провадження у справі №906/374/25 про банкрутство у зв`язку з наявною непогашеною заборгованість перед кредиторами. Загальна сума визнаних судом грошових вимог наразі складає: 134 459 780,02 грн. Заборгованість ТОВ "Екоагроферма" перед кредиторами є наслідком об`єктивної неможливості виконувати власні зобов`язання. В процедурі розпорядження майном реалізація активів Боржника за ініціативою розпорядника майна, в тому числі задля сплати судового збору не передбачена, тобто ТОВ "Екоагроферма" в інтересах якого діє розпорядник майна Реверук П.К. наразі не має необхідних коштів для сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн і такі обставини є неспростовними в силу факту порушеного провадження у справі №906/374/25 про банкрутство;

- судом залишено поза увагою доводи про те, що у разі задоволення позову буде поновлено порушені права ТОВ "Екоагроферма" як законного орендаря земельних ділянок, тим самим буде збільшено ліквідаційну масу боржника з метою виконання ним грошових зобов`язань перед кредиторами. Окрім того, повернення земельних ділянок в оренду ТОВ "Екоагроферма" зумовить збільшення земельного банку Боржника та в подальшому сприятиме можливості залучення інвестора і санації боржника;

- під час постановлення оскаржуваної ухвали судом залишено поза увагою, що ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" допускає можливість відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі саме за клопотанням арбітражного керуючого, який здійснює повноваження розпорядника майна;

- вирішуючи питання про звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, Суд зобов`язаний дослідити та оцінити подані заявником докази його майнового стану і встановити, чи становить визначений законом розмір збору непропорційний та непосильний тягар, який фактично позбавляє особу можливості реалізувати право на доступ до суду;

- відмова Господарського суду Житомирської області у задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого РеверукаПетра Костянтиновича №02-156/205 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок перешкоджає у доступі до правосуддя, унеможливлює належне виконання повноважень розпорядником майна, а також в перспективі унеможливлює наповнення ліквідаційної маси Боржника, що в цілому суперечить завданням процедури банкрутства.

07.07.2026 матеріали справи №906/374/25(906/623/26) надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого розпорядника майна Реверука Петра Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26). Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги арбітражного керуючого розпорядника майна Реверука Петра Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26), буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

27.07.2026 на адресу суду від Фермерського господарства "Кавецького" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить апеляційну скаргу розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича - залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26) - без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого розпорядника майна Реверука Петра Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26) до провадження колегію суддів у складі: Павлюк І.Ю. - головуючий суддя, суддя Поліщук П.Я., суддя Розізнана І.В.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 22.05.2026 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла позовна заява від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок, з додатками.

До заяви додано клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору, з додатками.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 в задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено; заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 - залишено без руху; постановлено розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражному керуючому Реверуку Петру Костянтиновичу надати суду: докази сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн; встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

12.06.2026 на адресу суду першої інстанції від розпорядника майна арбітражного керуючого Реверука П.К. надійшло письмове пояснення № 02-156/254 від 11.06.2026, в якому розпорядник майна просить долучити до матеріалів справи № 906/374/25(906/623/26) дані письмові пояснення та повторно розглянути клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/205 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма", в інтересах якого діє розпорядник майна - арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович, сплату судового збору за подання позовної заяви у справі №906/374/25(906/623/26) до ухвалення судового рішення в першій інстанції.

Фермерське господарство "Кавецького" в суді першої інстанції заперечувало клопотання розпорядника майна про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі №906/374/25 (906/623/26) у задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/254 від 11.06.2026 про відстрочення сплати судового збору – відмовлено. Позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок повернуто заявнику з доданими до неї документами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до ст.1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Підпунктом 3 пункту 2-1 частини 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Звертаючись із позовом до суду, розпорядник майна також просив відстрочити сплату судового збору.

У клопотанні про відстрочення від сплати судового збору розпорядник майна повідомляє суду, зокрема, про те, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.02.2026 у справі №906/374/25 встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у складі на суму - 134 459 780,02 грн. Так, розпорядник майна користуючись правом наданим ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутство та на виконання обов`язків передбачених ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутство звернувся до Господарського суду Житомирської області в межах справи №906/374/25 про банкрутство із позовною заявою про визнання недійсними правочинів щодо Боржника та повернення земельних ділянок у тимчасове (строкове) володіння ТОВ "Екоагроферма". Зазначає, що із фінансової звітності ТОВ "Екоагроферма" за 2022-2023 роки вбачається, що діяльність підприємства була збитковою. Станом на сьогоднішній день, попри перебування в процедурі розпорядження майном боржник не здійснює господарської діяльності. Вказує, що фактично сплатити суму судового збору за рахунок ТОВ "Екоагроферма" на дату звернення до суду із позовом не вбачається за можливе. Повідомляє, що на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Екоагроферма", оформленого протоколом №12/05/2026 від 12.05.2026, кредиторами було погоджено проект позову розпорядника майна Реверука П.К. про визнання недійсними правочинів щодо Боржника та повернення земельних ділянок у тимчасове (строкове) володіння ТОВ "Екоагроферма", а також погоджено подачу останнім при зверненні до суду з відповідним позовом клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у даній справі, відмовлено у створенні фонду гарантування для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. Також, розпорядник майна зауважує, що одним із кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Екоагроферма" є ГУ ДПС у Житомирській області, по якій за Боржником станом на 04.09.2025 обліковується податковий борг в сумі 1 898 694,01 грн., та в разі задоволення позову та подальшого продажу права оренди будуть задоволенні вимоги податкової служби, що є наповненням державного бюджету України. Разом з тим, враховуючи, що позовна заява подається розпорядником майна в межах справи про банкрутство №906/374/25 щодо оскарження дій самого боржника - ТОВ "Екоагроферма", що були вчинені на шкоду кредиторам, враховуючи розмір судового збору, що підлягає сплаті у зв`язку із зверненням із позовом, а саме: 502 528,00 грн., що є непомірним для арбітражного керуючого, враховуючи скрутний матеріальний стан Боржника, з метою забезпечення рівного доступу сторін до правосуддя, арбітражний керуючий Реверук П.К. який здійснює повноваження розпорядника майна ТОВ "Екоагроферма", з метою наповнення ліквідаційної маси Боржника та задоволення вимог кредиторів, просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення. Посилається на практику Верховного Суду та висновки зазначені у рішенні ЄСПЛ.

Ухвалою суду першої інстанції відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна про відстрочення сплати судового збору, залишено позовну заяву без руху та запропоновано надати заявнику докази сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн.

Водночас, докази оплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн позивачем до заяви про усунення недоліків не додано.

Натомість, розпорядник майна звернувся із письмовим поясненням, в якому просить відстрочити сплату судового збору за подання позовної заяви у справі №906/374/25(906/623/26) до ухвалення судового рішення в першій інстанції.

Обґрунтовуючи доводи клопотання, розпорядник майна зазначає наступне.

Враховуючи, що ТОВ "Екоагроферма" перебуває в процедурі розпорядження майном, то розпорядник майна Реверук П.К. не наділений повноваженнями на реалізацію активів боржника, в тому числі з метою сплати судового збору за подання до суду позовної заяви. Відповідно до чинного Кодексу України з процедур банкрутства, реалізація активів боржника за ініціативою арбітражного керуючого передбачена в процедурі ліквідації. Керівник ТОВ "Екоагроферма" продовжує здійснювати повноваження, відповідно до введеної процедури розпорядження майном, господарська діяльність боржника не припинена відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Окрім того, на підставі Наказу №1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" проведення інвентаризації від 04.12.2025 директором Артеменко О.А. було наказано провести інвентаризацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма". Організацію інвентаризації і контроль за її проведенням покласти на Директора ТОВ "Екоагроферма" Артеменко Ольгу Адамівну та Арбітражного керуючого Реверук Петра Костянтиновича. За результатами інвентаризації було складено протокол №1 інвентаризаційної комісії, відповідно до якого встановлено наявність майна Боржника - 11 од., згідно переліку. Зазначає, що при перевірці результатів інвентаризації, яка була проведена директором та розпорядником майна встановлено, що вказана у протоколі № 1 від 04.12.2025 земельна ділянка та житловий будинок належить на праві власності ТОВ "Прополе". Вказує, що відповідно до наявних матеріалів справи про банкрутство №906/374/25 та відомостей з державних реєстрів, встановлено, що у власності у ТОВ "Екоагроферма" наявне наступне майно: комплекс нежитлових будівель, об`єкт житлової нерухомості; 2 транспортні засоби; земельні ділянки у кількості 113, які перебувають на праві оренди ТОВ "Екоагроферма". Зазначає, що відомості щодо інвентаризації містяться у справі №906/374/25 про банкрутство ТОВ "Екоагроферма". До клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із позовом відомості щодо інвентаризації майна та майнового стану боржника додатково не подавалися, оскільки така інформація вже міститься в межах справи про банкрутство, а також в процедурі розпорядження майном реалізація майна за ініціативою розпорядника майна не передбачена та наразі не впливає на можливість сплати судового збору безпосередньо розпорядником майна. Окрім того, як вбачається із Протоколу №12/05/2026 засідання комітету кредиторів ТОВ "Екоагроферма" у справі про банкрутство №906/374/25 від 12.05.2026 представник ТОВ "Екоагроферма" не підтримав звернення розпорядника майна Реверука П.К. до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок. З урахуванням висновків Верховного Суду, відображених у Постанові від 27 лютого 2024 року у справі № 910/15043/21 (910/13122/22), частину дев`яту статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майном вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача. При цьому розпорядник майна не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. Так, розпорядник майна звернувся до Господарського суду Житомирської області в межах справи №906/374/25 про банкрутство із позовною заявою про визнання недійсними правочинів щодо Боржника та повернення земельних ділянок у тимчасове (строкове) володіння. Так, 12.05.2026 відбувся комітет кредиторів ТОВ "Екоагроферма", де на порядку денному розглядалися наступні питання: питання щодо погодження проєкту позову щодо визнання недійсним договорів та повернення у тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння Фермерського господарства Кавецького земельних ділянок ТОВ "Екоагроферма" з метою його подання до Господарського суду Житомирської області в межах справи про банкрутство; питання щодо погодження проекту клопотання про відстрочення сплати судового збору з метою його подання до Господарського суду Житомирської області в межах справи про банкрутство; питання щодо створення фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. Так, в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/374/25(906/623/26) судом акцентовано увагу, що на комітеті кредиторів ТОВ "Екоагроферма" від 12.05.2026 першочергово розглянуто питання щодо подання позову та відстрочення сплати судового збору. Питання щодо можливості створення фонду для сплати судового збору, як передумова для погодження проекту позову та його подання до суду, комітетом кредиторів не розглядалось. Однак, по-перше, запрошення на комітет кредиторів ТОВ "Екоагроферма", який було заплановано на 12.05.2026, містив детальний порядок денний, а також разом із запрошенням було направлено проекти позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок та клопотання про відстрочення сплати судового збору. Тобто кредитори були заздалегідь обізнані про питання, запропоновані розпорядником майна Реверуком П.К. до обговорення на комітеті. По-друге, побудова структури порядку денного комітету кредиторів не регулюється нормативними актами, проте підпорядковується логічному викладу питань до обговорення. Як було запропоновано розпорядником майна і в подальшому схвалено комітетом кредиторів ТОВ до обговорення було затверджено той порядок денний, який відображено в протоколі комітету кредиторів від 12.05.2026. Структура питань взаємопов`язана, а питання щодо створення фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. було обговорено після обговорення пропозицій щодо подальших дій в межах справи про банкрутство, в тому числі після обговорення проекту клопотання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням ризиків, пов`язаних із судовим розглядом зазначеного клопотання. Відтак, на підтвердження відсутності можливості сплати судового збору за рахунок розпорядника майна було надано Протокол №12/05/2026 засідання комітету кредиторів.

Крім того вказує, що щодо ТОВ "Екоагроферма" порушено провадження у справі №906/374/25 про банкрутство у зв`язку з наявною непогашеною заборгованість перед кредиторами. Загальна сума визнаних судом грошових вимог наразі складає: 134 459 780,02 грн. Заборгованість перед кредиторами є наслідком об`єктивної неможливості виконувати власні зобов`язання, в процедурі розпорядження майном реалізація активів Боржника за ініціативою розпорядника майна, в тому числі задля сплати судового збору не передбачена, тобто боржник в інтересах якого діє розпорядник майна Реверук П.К. наразі не має необхідних коштів для сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн. Натомість, у разі задоволення позову буде поновлено порушені права ТОВ "Екоагроферма" як законного орендаря земельних ділянок, тим самим буде збільшено ліквідаційну масу боржника з метою виконання ним грошових зобов`язань перед кредиторами. Окрім того, повернення земельних ділянок в оренду боржника зумовить збільшення земельного банку Боржника та в подальшому сприятиме можливості залучення інвестора і санації боржника. Фактично, з огляду на неузгодженість позицій Боржника та кредиторів щодо необхідності звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок сплата судового збору у розмірі 832 000,00 грн. за рахунок Боржника не вбачається за можливе. Розпорядник майна також немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 832 000,00 грн. за звернення до суду із позовом, адже комітетом кредиторів відмовлено у створенні фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. Розпорядник майна арбітражний керуючий Реверук П.К. не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна та діє виключно в межах наданих повноважень в інтересах відновлення платоспроможності боржника. Разом з тим, відмова Господарського суду Житомирської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору перешкоджає у доступі до правосуддя та унеможливлює належне виконання повноважень розпорядником майна.

Відповідно до частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Частинами 2, 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

З аналізу положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що вирішення питання щодо надання особі процесуальних пільг зі сплати судового збору здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин справи та на підставі належних і допустимих доказів, поданих заявником на підтвердження свого майнового стану. Саме лише посилання на скрутне фінансове становище не є достатньою підставою для застосування положень зазначеної статті, оскільки особа, яка звертається з відповідним клопотанням, повинна довести наявність передбачених законом умов для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судового збору.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.04.2026 у справі № 904/5502/25.

У постанові від 21.01.2026 у справі №925/1293/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання застосування ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не може вирішуватися виключно з огляду на статус юридичної особи без дослідження конкретних обставин справи, майнового стану заявника та оцінки пропорційності обмеження доступу до суду.

Колегія суддів ураховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 17.06.2026 у справі №917/1219/24, яка визначила, що формальне застосування положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" без оцінки фактичної можливості юридичної особи сплатити судовий збір не відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист людини та основоположних свобод.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" оцінка майнового стану особи здійснюється з урахуванням усіх наявних у справі доказів та конкретних обставин справи та пов`язана з наданням стороною комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника.

Сам факт перебування юридичної особи у процедурі банкрутства не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви. Це питання вирішується з урахуванням конкретних, належно підтверджених обставин, що свідчать про реальну фінансову неспроможність боржника сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів, які б могли бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а саме:

- доказів звернення до комітету кредиторів щодо розгляду питання можливого продажу частини активів боржника з метою сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, як це передбачено ч. 8 ст. 44 Кодексу про банкрутство;

- доказів неможливості сплати судового збору за рахунок розпорядника майна, як витрати, понесені ним в процедурі розпорядження майном боржника, з метою здійснення заходів, передбачених ч. 8 ст. 44 Кодексу про банкрутство, направлених на повернення майнових активів з метою погашення кредиторської заборгованості;

- доказів звернення розпорядника майна до комітету кредиторів щодо розгляду питання створення фонду для сплати судового збору за подання позову, з урахуванням ухвали Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у даній справі;

- докази щодо відсутності у боржника активів, що унеможливлювало сплату судового збору;

- доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду позовної заяви до ухвалення рішення (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 907/665/18 (907/139/22) від 11.02.2026).

У поясненнях розпорядник майна зазначає про відсутність майнових активів, у той же час наводить перелік майна у кількості 11 од. на суму - 2 514 337,98 грн.

Оцінюючи надані розпорядником майна докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що матеріали справи свідчать про наявність активів у боржника, часткова реалізація яких може забезпечити сплату судового збору у необхідному розмірі.

При цьому наведені заявником обставини щодо відстрочення сплати судового збору, свідчать не про тимчасові труднощі зі сплатою судового збору, які можуть бути усунуті протягом певного визначеного часу, а про відсутність у боржника реальних джерел надходження коштів та обґрунтованих перспектив виконання такого обов`язку до ухвалення судового рішення у справі, що виключає можливість застосування відстрочення як тимчасового процесуального механізму перенесення строку сплати судового збору, оскільки за таких обставин таке відстрочення фактично трансформувалося б у звільнення від його сплати за відсутності передбачених законом підстав.

Такі ж висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 24.08.2026 у справі № 924/517/24 (924/913/25).

Ураховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/254 від 11.06.2026 про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів також ураховує, що у постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку залишення судом клопотання про звільнення/відстрочення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме, подати суду докази сплати судового збору. У випадку, якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Розпорядником майна, станом на дату подання письмових пояснень з клопотанням про відстрочення, не надано суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, визначених в ухвалі від 01.06.2026.

У свою чергу, суд першої інстанції, залишаючи без руху ухвалою суду від 01.06.2026 у даній справі поданий позов, вже розглянув клопотання про відстрочення оплати судового збору та відмовив у його задоволенні, повторне подання аналогічного клопотання на вимогу суду про усунення недоліків та сплату судового збору, не може вважатися виконанням вимог суду, визначених ухвалою від 01.06.2026, та не потребує повторного залишення позову без руху для надання додаткового часу для сплати судового збору.

Отже, господарський суд ухвалою від 01.06.2026 не лише відмовив у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, а, залишивши позовну заяву без руху, надав позивачу строк для усунення встановлених недоліків, відтак, заявник був обізнаний про результати розгляду свого клопотання та мав можливість виконати вимоги ухвали суду, проте доказів сплати судового збору у встановлений строк не подав.

Частиною 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн за подання позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для повернення заяви на підставі частини 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів також ураховує, що положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" мають диспозитивний характер та надають суду право, а не покладають на нього обов`язок відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити особу від його сплати, навіть за наявності відповідного клопотання. Зазначене питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи, принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Право на суд не є абсолютним і може підлягати встановленим законом обмеженням, у тому числі фінансового характеру, за умови дотримання принципу пропорційності. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що сама по собі вимога щодо сплати судового збору не суперечить пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та не може розглядатися як порушення права на доступ до суду лише з огляду на факт її існування.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд належним чином дослідив обставини, на які посилався позивач в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, надав оцінку поданим доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для застосування відповідної процесуальної пільги, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують та зводяться переважно до незгоди скаржника з наданою судом першої інстанції правовою оцінкою встановлених обставин справи.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Пунктом 1 частини 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26) - без змін.

Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно з вимогами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого розпорядника майна Реверука Петра Костянтиновича, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26) залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Житомирської області від 17.06.2026 у справі № 906/374/25 (906/623/26) - без змін.

2. Матеріали справи № 906/374/25 (906/623/26) повернути до Господарського суду Житомирської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "27" серпня 2026 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Поліщук П.Я.

Суддя Розізнана І.В.