Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №925/616/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 925/616/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Верхацткий І.В.

від відповідача - Саражан Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 03.01.2025 р. (повний текст складено 07.01.2025 р.)

у справі № 925/616/24 (суддя - Спаських Н.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз"

про стягнення 412086882,19 грн,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про стягнення 412086882,19 грн, з яких: 245337174,81 грн основного боргу, 119788140,97 грн пені, 25112258,34 грн штрафу, 13353902,56 грн інфляційних втрат та 8495405,51 грн 3 % річних.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору на підставі договору купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3294-ОГРМ від 21.06.2022 р. не здійснив повну оплату за поставлений товар, у зв`язку з чим нього виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.01.2025 р. у справі № 925/616/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Також у тексті апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про призначення судово-економічної експертизи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що у нього відсутня заборгованість за природний газ, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обсягів поставки відповідачем відповідного виду природного газу (обсяг І, обсяг ІІ і обсяг ІІІ), а також відсутні докази на підтвердження обставин визначення ціни постачання природного газу у відповідності до формули, наведеної в п. 4.1.3 укладеного договору.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" у справі № 925/616/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 р. відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про розстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу у справі № 925/616/24 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

До суду 14.02.2025 р. Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 925/616/24 та призначено її до розгляду на 18.03.2025 р.

До суду 12.03.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу (сформований в системі "Електронний суд" 11.03.2025 р.), у якому позивач просив відмовити в задоволенні клопотання про призначення експертизи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

У судовому засіданні 18.03.2025 р. колегія суддів поставила на обговорення клопотання про призначення експертизи. Також учасниками справи надано пояснення по суті спору та оголошено перерву до 01.04.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 р. оголошено перерву у судовому засіданні у справі № 925/616/24 до 22.04.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 р. клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" про призначення у справі № 925/616/24 судово-економічної експертизи задоволено. Призначено у справі № 925/616/24 судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі № 925/616/24 на час проведення експертизи та отримання висновку експертів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 р. виправлено допущену у тексті ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 р. у справі № 925/616/24 описку. Замінено у пункті 5 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 р. у справі № 925/616/24 адресу Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз: "18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1" на "18015, м. Черкаси, вул. Свято-Макаріївська, 135-А".

Матеріали справи № 925/616/24 супровідним листом № 925/616/24/09.1-1862/25 від 21.05.2025 р. надіслано до експертної установи.

До суду 12.06.2025 р. від експертної установи надійшов супровідний лист, до якого додано оригінал рахунку на оплату експертизи, який відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 р. покладений на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз". Також до супровідного листа додано клопотання про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 р. поновлено провадження у справі № 925/616/24 та призначено до розгляду на 22.07.2025 р.

Засідання суду, призначене на 22.07.2025 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці 22.07.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 р. справу № 925/616/24 призначено до розгляду на 14.08.2025 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 р. задоволено клопотання експерта про уточнення експертного завдання, викладено питання в редакції даної ухвали та зупинено апеляційне провадження у справі № 925/616/24 до надходження висновку судово-економічної експертизи та повернення матеріалів справи № 925/616/24 до Північного апеляційного господарського суду.

До суду 29.06.2026 р. з Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертів № 298/25-23/281/26-23 від 24.06.2026 р.

За результатами проведеної експертизи експерти дійшли висновку про те, що документально підтверджено обґрунтованість розміру вартості природного газу, визначеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у актах приймання-передачі природного газу № 14163 від 31.10.2022 р. (за періоди 25.10.2022 р. та 28.10.2022 р.), № 15746 від 30.11.2022 р. (за періоди 01.11.2022 р. - 02.11.2022 р.), № 17477 від 31.12.2022 р. (за період 01.12.2022 р. - 31.12.2022 р.), формулі, передбаченій п. 4.1.3 договору купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3294-ОГРМ від 21.06.2022 р. за умови, що дата фактичної передачі співпадає з датами, визначеними у актах приймання-передачі природного газу. Обґрунтованість розрахунків заборгованості Акціонерного товариства «Черкасигаз» за поставлений природний газ, наявних в матеріалах господарської справи та здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», умовам договору купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3294-ОГРМ від 21.06.2022 р. підтверджується частково, а саме, в ході дослідження документально підтверджено розмір заборгованості за договором 245337174,81 грн, суму пені 119788140,97 грн та суму 3% річних 8495405,18 грн. Суму інфляційних втрат за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року підтверджено частково на суму 13097902,89 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2026 р. поновлено апеляційне провадження у справі № 925/616/24 та призначено її до розгляду на 18.08.2026 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 25.08.2026 р.

У судовому засіданні 25.08.2026 р. представники сторін надали усні пояснення стосовно апеляційної скарги з урахуванням проведеної експертизи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

21.06.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - продавець) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3294-ОГРМ (далі - договір).

Цей договір (включаючи усі зміни та доповнення) регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу на умовах, встановлених цим договором та постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. № 222 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору покупець гарантує приєднатися до договору про утворення балансуючої групи, де стороною відповідальною за добовий небаланс групи є Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за типовою формою, розробленою та затвердженою Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".

Як передбачено п. 1.3 договору, продавець, за умови дотримання положень цього договору та вимог Постанови КМУ покупцем, зобов`язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах, у строки та на умовах, що погоджені сторонами у цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу природного газу у розмірі, строки та у порядку, що визначений цим договором.

У відповідності до п. 2.2 договору загальний обсяг (об`єм) природного газу, що передається за цим договором, складається із:

- обсягу 1 (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 по 30 вересня 2022 складає: 7853,00 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях. Для встановлення обсягу І на наступні періоди передачі сторони підписують додаткову угоду до цього договору на підставі підтверджених НКРЕКП обсягів природного газу;

- обсягу II - обсяг втрат, зумовлених воєнними діями та понесених у зв`язку із запобіганням/врегулюванням гуманітарних кризових ситуацій, що розраховуються відповідно до методики визначення вартості втрат (витоку) природного газу у разі пошкодження газопроводів та газорозподільних станцій, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, розробленої на виконання пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 р. № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації". Замовлення обсягу II здійснюється в порядку, встановленому цим договором;

- обсягу III - обсяг понаднормованих втрат та виробничо-технологічних витрат на період з 01.06.2022 р. та протягом дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, за винятком обсягів І і II;

Згідно з п. 2.3 договору за розрахункову одиницю переданого природного газу приймається один кубічний метр газу (куб. м), приведений до стандартних умов. Стандартними умовами є: тиск 760 мм рт.ст, (101,325 кПа) і температура - 20 °С.

Відповідно до п. 3.1 договору продавець передає покупцеві природний газ у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі. Перехід права власності на природний газ відбувається на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що передача договірного обсягу газу здійснюється протягом кожного періоду передачі, узгодженого сторонами у договорі.

За п. 3.3 договору передача та приймання природного газу здійснюється на віртуальну торгову точку (далі - ВТТ) шляхом надання сторонами оператору газотранспортної системи (далі - ГТС) торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/ приймається сторонами відповідно до договору. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ.

У відповідності до п. 3.4 договору після переходу права власності на природний газ, покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ.

За змістом п. 3.11 договору комерційні акти, первинна бухгалтерська документація, акти звірки взаєморозрахунків та інші документи, пов`язані із виконанням договору можуть бути підписані в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна природного газу, який передається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу для обсягу І (фіксований) становить 7420,00 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів природного газу.

Згідно з п. 4.1.3 договору ціна природного газу для обсягу II становить 0,01 грн із урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів природного газу.

Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу округлюється до 2-х знаків після коми (п. 4.2 договору).

Як передбачено п. 4.3 договору, покупець здійснює розрахунок за реалізовані обсяги природного газу в розрахунковому періоді не пізніше ніж 30 (тридцять) днів після закінчення розрахункового періоду.

Покупець щомісячно до 25 числа місяця, що передує місяцю передачі, може здійснювати у повному розмірі попередню оплату вартості обсягу І (фіксований) за кожен наступний місяць відповідно до умов підписаного договору купівлі-продажу природного газу (п. 4.3.1 договору).

Згідно з п. 4.4 договору моментом оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця.

За п. 5.2.2 договору покупець зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату природного газу, надання забезпечення згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 6.3 договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п`ять) робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

Згідно з п. п. 6.10, 6.11 договору, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п`ять років. Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язань.

Сторони, підписуючи договір, підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору, з дотриманням вимог щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП)/ електронного цифрового підпису (ЕЦП) та печатки (за наявності) засобами телекомунікаційного зв`язку, підписані з використанням спеціалізованих програмних рішень, зокрема, системи обміну електронним документами "M.E.Doc", вчасно, тощо (п. 9.1 договору).

Цей договір укладений сторонами з відкладальною умовою відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України та набуває чинності з дати надання покупцем одного з видів забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за договором у порядку та відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 цього договору та діє впродовж дії воєнного стану, а також протягом шести місяців після його припинення або скасування, а в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення (п. 10.1 договору).

01.09.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" було підписано додаткову угоду № 1 до договору (далі - додаткова угода).

Відповідно до п. 1 додаткової угоди сторони дійшли взаємної згоди викласти п. 2.2.1 у такій редакції: обсяг І (фіксований) - обсяг нормативних втрат та виробничо-технологічних витрат, погоджених НКРЕКП на період з 1 червня 2022 року та протягом дії воєнного стану, а також шести місяців після його припинення або скасування. Погоджений НКРЕКП Обсяг І на період з 1 червня 2022 року по 30 вересня 2022 року складає: 19452,000 тис.куб.метрів (дев`ятнадцять мільйонів чотириста п`ятдесят дві тисячі куб. метрів), в тому числі з розбивкою по місяцях.

На виконання умов укладеного договору у період з червня 2022 року по січень 2023 року позивач здійснив поставку відповідачу природного газу на загальну суму 251743310,19 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:

- акт приймання-передачі природного газу № 9614 від 30.06.2022 р. на суму 300845,90 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 10502 від 31.07.2022 р. на суму 2922367,81 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 11445 від 31.08.2022 р. на суму 2508489,86 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 12709 від 30.09.2022 р. на суму 16196467,92 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 14162 від 31.10.2022 р. на суму 17763479,99 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 14163 від 31.10.2022 р. на суму 645287,11 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 15745 від 30.11.2022 р. на суму 35096599,98 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 15746 від 30.11.2022 р. на суму 290772,76 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 17477 від 31.12.2022 р. на суму 130407669,66 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 17476 від 31.12.2022р. на суму 33204499,98 грн;

- акт приймання-передачі природного газу № 1870 від 31.01.2023 р. на суму 12406829,22 грн.

Вказані акти підписані обома сторонами без зауважень по ціні та обсягу газу.

Однак відповідач здійснив оплату за поставлений позивачем природний газ лише частково у розмірі 6406135,38 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача за період з 01.03.2022 р. по 01.04.2024 р.

14.03.2024 р. позивач направив на адресу відповідача лист № 119/4.1.3-13450-2024 з вимогою про сплату заборгованості в розмірі 412086882,19 грн з яких: 245337174,81 грн основного боргу, 119788140,97 грн пені, 2112258,34 грн штрафу, 13353902,56 грн інфляційних втрат та 8495405,51 грн 3% річних.

Відповідач вказаний лист отримав 18.03.2024 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповіді на вимогу позивача не надав, зазначену заборгованість за поставлений природний газ не сплатив.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору, не здійснив оплату поставленого природного газу у повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 245337174,81 грн ( 251743310,19 - 6406135,38).

За змістом ст. 193 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ст. 662 ЦК України).

За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як було встановлено вище, на виконання умов укладеного договору позивачем було здійснено відповідачу поставку природного газу на загальну суму 251743310,19 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі природного газу.

Однак відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково на загальну суму 6406135,38 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Стосовно доводів скаржника про те, що у нього відсутня заборгованість за природний газ, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обсягів поставки відповідачем відповідного виду природного газу (обсяг І, обсяг ІІ і обсяг ІІІ), а також відсутні докази на підтвердження обставин визначення ціни постачання природного газу у відповідності до формули, наведеної в п. 4.1.3 укладеного договору, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 3.3 договору передача та приймання природного газу здійснюється у ВТТ (віртуальна торгова точка) шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження /набуття природного газу в Інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до договору.

За умовами п. 3.10 укладеного договору позивач складає та підписує і передає відповідачу комерційні акти про передачу газу, а відповідач підписує їх та повертає позивачу.

Вбачається, що відповідач підписав всі акти без заперечень про невідповідність даних в них про обсяг поставки газу.

При цьому, укладений між сторонами договір не містить умови, що крім актів позивач ще має іншими додатковими доказами підтверджувати фактичну передачу газу за обсягами, які вказані в актах.

У свою чергу, відповідач не надав доказів з Інформаційної платформи оператора ГТС, що він не отримував від позивача зазначений а актах обсяг газу чи отримав газ від іншого постачальника.

У відповідності до умов укладеного договору підписані обома сторонами акти (без зауважень по ціні та обсягу газу) є підставою для оплати за газ у повному обсязі.

При цьому, ціна на газ обсягу ІІ є фіксованою - 0,01 грн за 1000 куб. м газу (п. 4.1.2 договору). Ціна на газ обсяг І теж фіксована - 7420,00 грн з ПДВ за 1000 куб. м газу (п. 4.1.1 договору).

Як передбачено п. 4.1.3 договору, ціна обсягу природного газу ІІІ не є фіксовано, як для обсягу І та обсягу ІІ і розраховується за формулою, наведеною у даному пункті із розшифровкою її складових та посиланням на Інтернет ресурси, де слід брати вихідні дані для формули. Даний пункт договору сторони угоди не визнавали недійсним.

За ч. ч. 1, 2, 4 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Крім цього, сторонами у договорі погоджено що ціна газу обсяг ІІІ визначається за спеціальною формулою з договору на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 222 від 06.03.2022 р.

Виходячи з того, що за умовами укладеного договору ціна на газ обсяг ІІІ не є фіксованою, а розраховується по узгодженій сторонами у п. 4.1.3 формулі, фактичне узгодження ціни саме по цьому обсягу газу сторонами здійснено при підписанні кожного акту приймання-передачі газу обсяг ІІІ.

Отже акти приймання-передачі газу із остаточним визначенням його обсягу та ціни на підставі узгодженої формули з постанови Кабінету Міністрів України можна одночасно вважати і документом, який підтверджує узгодження сторонами певних умов зобов`язання і документом первинного бухгалтерського обліку.

За всіма підписаними сторонами актами приймання-передачі газу відповідач підтвердив отримання зазначеного в кожному акті обсягу газу та одночасно прийняв на себе зобов`язання оплатити цей газ саме по ціні, яка вказана в акті.

У відповідності до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 245337174,81 грн основного боргу за договором купівлі-продажу природного газу № 101/ПГ-3294-ОГРМ від 21.06.2022 р., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач нарахував на просив суд стягнути з відповідача 119788140,97 грн пені за період з 31.08.2022 р. по 05.03.2024 р. та 25112258,34 грн штрафу.

Пунктом до п. 6.3 договору сторони погодили, що за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець, на письмову вимогу продавця не пізніше ніж 15 днів з моменту її отримання, зобов`язаний сплатити на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5-ть (п`ять) робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.

У відповідності до п. п. 6.10, 6.11 договору, керуючись ст. 259 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди встановити позовну давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю у п`ять років. Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій не обмежується строком, встановленим ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу. Відповідно, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Тому в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Враховуючи те, що встановлений в договорі розмір штрафних санкцій за порушення господарського зобов`язання відповідає розміру таких санкцій, визначених у законі, а матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 119788140,97 грн пені та 25112258,34 грн штрафу підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, їх розмір є арифметично правильним.

Також за неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 13353902,56 грн інфляційних втрат та 8495405,51 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.

Враховуючи викладене, колегія суддів колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 13353902,56 грн інфляційних втрат та 8495405,51 грн 3 % річних.

Стосовно висновку експертів № 298/25-23/281/26-23 від 24.06.2026 р. в якому зазначено, що суму інфляційних втрат за період з вересня 2022 року по лютий 2024 року підтверджено частково на суму 13097902,89 грн, колегія зазначає таке.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Згідно з п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Формула визначення індексу інфляції за будь-який період прострочення встановлена в абзаці 5 листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97-р., зокрема, передбачено, що необхідно щомісячні індекси інфляції за відповідний проміжок часу помножити між собою.

З розрахунку позивача вбачається, що останнім було здійснено нарахування інфляційних втрат у відповідності до положень листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97-р. та використано методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.

Використання для розрахунку інфляційних втрат суми боргу без урахування збільшення на індекс інфляції призводить до зовсім інших математичних результатів, які суперечать підходу, встановленому Верховним Судом України та Державною службою статистики України.

Таким чином, нарахуванню згідно інфляційних процесів підлягають не тільки основна сума боргу а й суми, на які збільшився борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

При цьому інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, відповідно, нарахування інфляційних втрат за наступний період обґрунтовано здійснено позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 р. у справі № 904/10242/17).

Отже, експертами було здійснено невірний розрахунок інфляційних втрат, з яким колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, а тому в цій частині висновок експертів відхиляється.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно з ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, а правовий аналіз та перевірка математичних розрахунків є виключною компетенцією суду, колегія суддів відхиляє висновок експерта в частині визначення суми інфляційних втрат.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 03.01.2025 р. у справі № 925/616/24 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 03.01.2025 р. у справі № 925/616/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Черкасигаз".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 27.08.2026 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко