Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №925/1637/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа№ 925/1637/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Ткаченка Б.О.

Майданевича А.Г.

розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026

у справі № 925/1637/25 (суддя Зарічанська З.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер»

про стягнення 101 940,30 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

30.12.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» з вимогою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії за індивідуальним лічильником, постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби), абонентського обслуговування теплової енергії та абонентського обслуговування гарячого водопостачання за період з 01 листопада 2024 року по 01 липня 2025 року в розмірі 101 940,30 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» заборгованість за послуги з централізованого опалення (постачання теплової енергії за будинковим лічильником, постачання теплової енергії на загальнобудинкові потреби), абонентського обслуговування теплової енергії та абонентського обслуговування гарячого водопостачання за період з 01 листопада 2024 року по 01 липня 2025 року в розмірі 101 940,30 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» на користь Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» 3 028 грн витрат зі сплати судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник зазначає про те, що 23.03.2021 представником ВП «Черкаська ТЕЦ» в присутності представника відповідача було здійснено пломбування запірної арматури подаючої та зворотної засувки у зачиненому стані у приміщеннях відповідача, і під час пломбування було зафіксовано покази лічильника - 171,636, а 17.07.2025 позивачем було здійснено розпломбування лічильника на держперевірку і показники лічильника не змінились, таким чином, позивачем визнано факт відсутності споживання відповідачем теплової енергії, тобто позивачем послуги з постачання теплової енергії відповідачу не надавались в період з листопада 2024 року по липень 2025 року.

На думку скаржника, у зв`язку із необхідністю повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з метою сприяння учасниками судового процесу в реалізації їх процесуальних прав, суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи № 925/1637/25 за правилами загального позовного провадження.

На переконання скаржника, позовна заява повинна бути повернута позивачу відповідно до ст. 174 ГПК України, оскільки не усунені недоліки, передбачені ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.02.2026, а надана позивачем довідка від 20.02.2026 за № 081/26 є недопустимим доказом та не підтверджує опалювальну площу будинку № 147 по вул. Сергія Амброса у м. Черкаси, такими доказами, відповідно до чинного законодавства України, мають бути технічних паспорт на будинок, проектна документація, тощо.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду, вказав на те, що з огляду на відсутність інформації про проходження лічильником повірки, починаючи з серпня 2023 року вузол обліку встановлений у нежитловому приміщенні розташованого по вул. Орджонікідзе, 147 в м. Черкаси було знято із абонентського обслуговування Надавача послуг, а покази такого не приймалися до основ розрахунку спожитих житлово-комунальних послуг. Враховуючи облаштування будинку будинковим лічильником теплової енергії, спожиті послуги з опалення приміщення розраховувалися із врахуванням показань такого та у відповідності до положень Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018 року.

Також позивач зазначає, що відповідач, як власник нежитлового приміщення, зобов`язаний приймати участь у розподілі теплової енергії спрямованої на опалення місць загального користування.

Узагальнені доводи відповіді на відзив на апеляційну скаргу

Відповідач у відповіді на відзив, поданій до суду 08.06.2026, щодо тверджень позивача про відсутність інформації про проходження лічильником повірки та зняття його з абонентського обслуговування з серпня 2023 року, зазначив про те, що вказана обставина жодним чином не може бути підставою для задоволення позовних вимог, з огляду на те, що позивачем було офіційно здійснено пломбування у зачиненому стані подаючої та зворотної засувки системи теплоспоживання нежитлового приміщення відповідача. Дана дія заблокувала будь-яку технічну можливість циркуляції теплоносія. Відповідно, відповідач фізично не міг отримувати та фактично не отримував послуг з постачання теплової енергії у спірний період.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 925/1638/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, систематичні оголошення сигналу повітряної тривоги, тимчасові непрацездатності суддів та перебування суддів у відпустках, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 925/1637/25 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на підставі договору № 7 купівлі-продажу нерухомого майна від 11.09.2001 набув право власності на нерухоме майно - вбудоване-прибудоване приміщення загальною площею 415,3 кв.м за адресою вул. Орджонікідзе, 147, м. Черкаси.

Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 здійснює забезпечення населення міста гарячим водопостачанням та центральним опаленням.

01.03.2002 Дочірнє підприємство «Черкаська ТЕЦ» відкритого акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (Енергопостачальна організація) та ТОВ «Гран-Майстер» (Споживач) підписали Договір № 597 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1.1. якого, за цим Договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, приміщення споживача знаходиться по вул. Орджонікідзе, 147.

01.01.2005 позивач, як енергопостачальна організація, та відповідач, як споживач, підписали Договір № 597 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1.1. якого, за цим договором позивач взяв на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, приміщення відповідача знаходиться по вул. Орджонікідзе, 147.

01.08.2012 між позивачем та відповідачем підписано Договір № 597 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1.1. якого, за цим Договором позивач взяв на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.1. вказаного договору, він набуває чинності з дня його підписання та діє до « 31» грудня 2012 року.

У п. 10.4. цього договору сторони погодили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Відповідно до Додатку № 1 до договору, приміщення відповідача знаходиться по вул. Орджонікідзе, 147.

Постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, у подальшому такі Правила викладено у новій редакції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1022 від 08.09.2021 (далі - Правила № 1022).

Постановою Кабінету Міністрів України № 1182 від 11.12.2019 затверджено Правила надання послуги з постачання гарячої води і типових договорів про надання послуги з постачання гарячої енергії, у подальшому такі Правила викладено у новій редакції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1023 від 08.09.2021 (далі - Правила № 1023).

Відповідні типові договори приєднання опубліковані на офіційному вебсайті позивача.

Згідно з п. 1 Правил № 1022, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.

Відповідно до п. 1 Правил № 1023, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання гарячої води (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання гарячої води (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води, порядок оплати.

Згідно з абз. 1-6 Правил № 1022, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором, або шляхом надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця). Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем. Індивідуальний договір з власником індивідуальних (садибних) житлових будинків вважається укладеним, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги (фактичне виконання робіт із відключення будинку). Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги або надсилання через Єдину платформу електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепт), наданої відповідно до вимог статей 10 та 11 Закону України «Про електронну комерцію» (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Відповідно до п. 4 Правил № 1023, послуга надається споживачу згідно з умовами типового договору про надання послуги, що укладається з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - договір), та вимогами цих Правил. Відповідний договір може бути укладений в електронній формі з використанням цифрової інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Єдина платформа житлово-комунальних послуг» (далі - Єдина платформа) (за наявності електронних кабінетів у споживача та виконавця).

Згідно з абз. 1, 2 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020), у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Типові договори приєднання на надання відповідних послуг опубліковані на офіційному вебсайті позивача за посиланням https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з рішення Господарського суду Черкаської області від 06.01.2023 у справі № 925/1130/22, задоволені позовні вимоги ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» до ТОВ «Гран-Майстер» про стягнення 13 811,35 грн, предметом розгляду у справі № 925/1130/22 були вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору № 597 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.08.2012 (з 13.11.2021 фактично замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії).

Зазначене рішення у справі № 925/1130/22 набрало законної сили 01.02.2023.

Зокрема, у рішенні від 06.01.2023 у справі № 925/1130/22 господарський суд, зокрема встановив, що: «З 13.11.2021 року договір №597 про постачання теплової енергії в гарячій воді фактично був замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання), текст якого опубліковано 13.10.2021 на офіційному веб сайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na- poslugu, а також надсилались відповідні листи (роздруківка договору та листи № 1898/597 від 15.12.2021, № 1890/597 від 14.12.2021).

Згідно із вищевказаним Договором позивач зобов`язався надавати відповідачу послугу з постачання теплової енергії, а відповідач зобов`язався оплачувати за отриману послугу за встановленими тарифами (цінами) в терміни та на умовах, передбачених Договором.

Тарифи публікуються на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті Виконавця https://khimvolokno.com.ua.

Постачання теплової енергії здійснюється за адресою: м. Черкаси, вул. С. Амброса (Орджонікідзе), 147 (житловий будинок).»

Отже укладений 01.08.2012 Договір № 597 про постачання теплової енергії в гарячій воді на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги» було фактично замінено на Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, шляхом акцепту публічної оферти, наразі в редакції станом на 19.05.2024 (далі - Типовий договір).

Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України. (п. 1 Типового договору)

Виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення. (п. 5 Типового договору)

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал). (п. 11 Типового договору)

Відповідно до п. 31 Типового договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/ (посилання на веб-сторінку)

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Виконавець може надавати Споживачу окремі рахунки для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування. У разі надання Виконавцем окремих рахунків для внесення плати за надану послугу та внесення плати за абонентське обслуговування, Споживач вносить плату відповідно до наданих рахунків. (п. 30 Типового договору)

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/ (посилання на веб-сторінку)

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному вебсайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. (п. 32 Типового договору)

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. (п. 33 Типового договору)

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. (п. 34 Типового договору)

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності. (п. 51 Типового договору)

Відповідач до справи надав Акт приймання-передачі послуг № 6666/ВОД від 14.08.2019, підписаний відповідачем та ДП «Черкасистандартметрологія», відповідно до якого, послуга згідно з Договором № 948 на надання послуг (термін дії Договору з 31 липня 2019 р. по 31 грудня 2019 р.) надана в повному обсязі та оформлена належним чином відповідно до рахунку № 6666/ВОД від 31 липня 2019 р. У Акті вказано про отримання відповідачем таких послуг з повірки водолічильників крильчастих; повірки комплекту термоперетворювача опору для вимірювання різниці температури; повірки теплообчислювачів, що мають вхідні канали від двох перетворювачів температури та одного лічильника; підготовки до повірки водолічильників.

Згідно зі свідоцтвом ДП «Черкасистандартметрологія» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 01.08.2019 № 259/302, наданим відповідачем, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки - теплолічильник Ultraheat T550/UH50 зав. № 68127229 відповідає вимогам експлуатаційної документації. Вказане свідоцтво чинне до 01.08.2023.

14.01.2020 представник відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та споживач склали Акт обстеження теплового господарства (теплового пункту, вузлів обліку теплової енергії, теплоспоживального обладнання) споживача, відповідно до якого, засувки теплоносія в зачиненому стані та опломбовані відповідними пломбами, номери яких зазначено у Акті. Акт містить примітку: «У зв`язку з тим, що Ваше підприємство не використовує теплову енергію на опалення приміщень необхідно зробити видимий розрив».

30.12.2020 представник відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та споживач склали Акт контрольної перевірки, пломбування/розпломбування засобів обліку (лічильника) теплової енергії/гарячої води за договором № 597 про розпломбування запірної арматури для подачі теплоносія згідно заяви споживача від 23.12.2020 № 2910.

23.03.2021 представники відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та споживач склали Акт контрольної перевірки, пломбування/розпломбування засобів обліку (лічильника) теплової енергії/гарячої води за договором № 597, відповідно до якого здійснено пломбування запірної арматури подаючої та зворотньої у зачиненому стані згідно заяви споживача від 19.03.2021 № 736.

У вказаному акті зафіксовано показники лічильника - Q = 171,636.

Як зазначено судом вище свідоцтвом ДП «Черкасистандартметрологія» про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 01.08.2019 № 259/302 чинне до 01.08.2023, як наслідок, 02.08.2023 закінчився строк його дії.

17.07.2025 представник відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та споживач склали Акт контрольної перевірки, пломбування / розпломбування засобів обліку (лічильника) теплової енергії/гарячої води за договором № 597, відповідно до якого здійснено розпломбування ПОТЕ на Держповірку - запірна арматура розпломбована.

Згідно зі свідоцтвом Черкаської філії ДП «Полтавастандартметрологія» від 06.08.2025 № 514/302 про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 514/302, за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки - теплолічильник Ultraheat T550/UH50 зав. № 68127229 відповідає вимогам експлуатаційної документації. Вказане свідоцтво чинне до 06.08.2029.

З викладеного випливає, що з моменту закінчення строку дії свідоцтва від 01.08.2019 № 259/302 - 02.08.2023 до моменту видачі свідоцтва 06.08.2025 № 514/302, повірка засобу вимірювальної техніки - теплолічильника відповідачем не здійснювалась. Доказів повірки засобу вимірювальної техніки (теплолічильника відповідача) у період з 02.08.2023 по 06.08.2025 суду не надано.

24.09.2025 представник відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» ПрАТ «Черкаське хімволокно» та споживач склали Акт контрольної перевірки, пломбування / розпломбування засобів обліку (лічильника) теплової енергії/ гарячої води за договором № 597, відповідно до якого здійснено пломбування ПОТЕ після Д/п згідно Свідоцтва № 514/302 від 06.08.25. У вказаному акті зафіксовано показники лічильника - Q = 171,63164.

За твердженням позивача безпосередньо для відповідача присвоєні номери внутрішнього бухгалтерського обліку: № 597 - для Договору постачання теплової енергії; № 597П - для Договору гарячого водопостачання (стосується абонентського обслуговування гарячого водопостачання по будинку).

07.11.2024 Виконавчий комітет Черкаської міської ради ухвалив рішення № 1528 Про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання гарячої води для ПрАТ «Черкаське хімволокно», яким затвердив економічно обґрунтовані тарифи на теплову енергію, ї виробництво, транспортування, постачання для категорії споживачів «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі», «релігійні організації» згідно з Додатком 1 до цього рішення. Відповідно до п. 8 вказаного рішення, останнє набирає чинності з 01.11.2024.

Так згідно з Додатком № 1, встановлено тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання без врахування витрат на утримання та ремонт центральних теплових пунктів, без врахування витрат на оснащення будівель вузлами комерційного обліку для категорії споживачів «інші споживачі» у розмірі 2 389,03 грн/Гкал без ПДВ.

Наказом ПрАТ «Черкаське хімволокно» від 01.05.2024 № 15 Про внесення змін до Наказу № 14 від 01.05.2024 вирішено внести зміни до Додатку № 1 Наказу ВП «Черкаська ТЕЦ» № 14 від 01.05.2024, виклавши його в редакції Додатку № 1 до даного наказу. (п. 1) Абонентському відділу та відділу збуту ТЕЦ проводити нарахування плати за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, з якими ПрАТ «Черкаське хімволокно» укладено публічний договір про надання таких послуг у багатоквартирному будинку згідно Додатку № 1 до даного наказу.

Відповідно до Додатку № 1, розмір абонентської плати за надання послуги з постачання теплової енергії встановлено в розмірі 17,44 грн.

31.01.2025 ПрАТ «Черкаське хімволокно» прийняло наказ № 6 Про затвердження та введення в дію кошторису витрат плати за абонентське обслуговування споживачів ПрАТ «Черкаське хімволокно», яким надаються послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, відповідно до п. 1 якого, скасовано дію наказу ВП «Черкаська ТЕЦ» № 14 від 01.05.2024 «Про затвердження та введення в дію кошторису витрат плати за абонентське обслуговування споживачів ПрАТ «Черкаське хімволокно», яким надаються послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води». Згідно з п. 2 цього наказу, вирішено затвердити та ввести в дію з 01.02.2025 кошторис витрат плати за абонентське обслуговування споживачів підприємства, яким надаються послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води (без витрат на повірку квартирних приладів обліку), з якими ПрАТ «Черкаське хімволокно» укладено публічний індивідуальний договір про надання таких послуг у багатоквартирному будинку згідно Додатку № 1 до наказу.

Відповідно до Додатку № 1, розмір абонентської плати за надання послуги з постачання теплової енергії встановлено в розмірі 19,72 грн.

Позивач надав до справи рахунки-фактури на оплату за абонентське обслуговування (ГВП) на підставі договору № 597 П:

- від 30.11.2024 № 10444 за листопад 2024 року в сумі 12,11 грн;

- від 31.12.2024 № 11440 за грудень 2024 року в сумі 12,11 грн;

- від 31.01.2025 № 513 за січень 2025 року в сумі 12,11 грн;

- від 28.02.2025 № 1519 за лютий 2025 року в сумі 12,74 грн;

- від 31.03.2025 № 2519 за березень 2025 року в сумі 12,74 грн;

- від 30.04.2025 № 3516 за квітень 2025 року в сумі 12,74 грн;

- від 31.05.2025 № 4453 за травень 2025 року в сумі 12,74 грн;

- від 30.06.2025 № 5320 за червень 2025 року в сумі 12,74 грн.

Отже всього протягом спірного періоду позивачем надано відповідачу послуг з абонентського обслуговування, відповідно до вказаних рахунків на суму 100,03 грн.

Позивач надав до справи рахунки-фактури на оплату за абонентське обслуговування (ТЕ) та постачання теплової енергії на підставі договору № 597:

- від 30.11.2024 № 10443 за листопад 2024 року в сумі 15 282,14 грн;

- від 31.12.2024 № 11439 за грудень 2024 року в сумі 17 976,68 грн;

- від 31.01.2025 № 512 за січень 2025 року в сумі 25 105,89 грн;

- від 28.02.2025 № 1518 за лютий 2025 року в сумі 17 250,21 грн;

- від 31.03.2025 № 2518 за березень 2025 року в сумі 26 250,64 грн.

- від 30.04.2025 № 3515 за квітень 2025 року в сумі 19,72 грн;

- від 31.05.2025 № 4452 за травень 2025 року в сумі 19,72 грн;

- від 30.06.2025 № 5319 за червень 2025 року в сумі 19,72 грн.

Отже всього протягом спірного періоду позивачем надано відповідачу послуг з абонентського обслуговування (ТЕ) та постачання теплової енергії, відповідно до вказаних рахунків на суму 101 942,28 грн.

При цьому з картки рахунку, наданої позивачем за період листопад 2024 року - червень 2025 року випливає, що на початок періоду у відповідача наявна переплата в сумі 102,01 грн, яка врахована позивачем та останнім заявлено до стягнення за послуги з абонентського обслуговування (ТЕ) та постачання теплової енергії (в т.ч. за опалення місць загального користування) в сумі 101 840,27 грн (101 942,28 - 102,01).

Зі змісту наданих позивачем рахунків випливає, що вартість вказаних у них послуг позивачем розрахована з урахуванням тарифів, встановлених вищезазначеними рішенням Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07.11.2024 № 1528 Про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, послуги з постачання гарячої води для ПрАТ «Черкаське хімволокно», Наказом ПрАТ «Черкаське хімволокно» від 01.05.2024 № 15 Про внесення змін до Наказу № 14 від 01.05.2024 та Наказом ПрАТ «Черкаське хімволокно» від 31.01.2025 № 6 Про затвердження та введення в дію кошторису витрат плати за абонентське обслуговування споживачів ПрАТ «Черкаське хімволокно».

Позивач стверджує, що відповідач оплату наданих послуг не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст.202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України. (абз. 7 ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»)

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання», основними обов`язками споживача теплової енергії є, серед іншого: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. (абз. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»)

Як вже зазначалось, у рішенні від 06.01.2023 у справі № 925/1130/22 господарський суд, зокрема встановив обставину того, що 13.11.2021 договір № 597 про постачання теплової енергії в гарячій воді фактично був замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання), який наразі діє в редакції станом на 19.05.2024. Також приєднання відповідача, як споживача послуг з постачання теплової енергії до Типового договору підтверджується нормами чинного законодавства (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції Закону № 1060-IX від 03.12.2020).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про безпідставність доводів відповідача про те, що ним не вчинено жодних дій на погодження укладення типового індивідуального договору, оскільки системне тлумачення вищевказаних норм свідчить, що на споживачів покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за постачання теплової енергії, а тому навіть у випадку відсутності прийняття оферти шляхом погодження на укладання договору на постачання теплової енергії, конклюдентними діями, які свідчать про прийняття пропозиції є безпосереднє споживання послуг, тобто знаходження майна Споживача у будинку, в якому Виконавець (позивач) надає послуги з постачання теплової енергії.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, позивач свої договірні зобов`язання виконував та надавав послуги з постачання теплової енергії відповідачу, зокрема, у заявлений період 01.11.2024 - 01.07.2025.

Оскільки законодавством передбачений двосторонній обов`язок щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, а праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг відповідає обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, суд дійшов висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. (п. 33 Типового договору)

Водночас, матеріали справи не містять доказів надсилання позивачем рахунків на оплату спожитих відповідачем послуг останньому.

Відповідно до п. 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що оплата за отриману послугу не пов`язана з отриманням рахунку. Оскільки відповідач обізнаний про необхідність сплати відповідачу за теплову енергію та абонентську плату, то він, як учасник договірних відносин зобов`язаний був, в силу приписів Договору, вживати заходи для того, щоб бути обізнаним про вартість послуги.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. (ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З викладеного випливає, що строк сплати за теплову енергію та абонентське обслуговування за кожен місяць із заявленого періоду 01.11.2024 - 01.07.2025 сплив. Так, за останній місяць із заявленого періоду - червень 2025 року строк оплати сплив 31.07.2025.

При здійсненні розрахунку заборгованості відповідача, позивач використовує формулу, конкретне покликання на яку останній не зазначає, проте відповідно до змісту розрахунку, використана формула відповідає п. 8 розділу IV Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, відповідно до якого, у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд):

для 1-5 поверхової будівлі/будинку - 25%;

для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20%;

для будівлі/будинку вище 10 поверхів - 15%;

для будівель/будинків комбінованої поверховості - відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.

Зі змісту наданих позивачем розрахунків, викладених у довідках про нарахування послуг з постачання теплової енергії випливає, що при розрахунку позивач використовує частку від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку у розмірі 20%.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надано доказів того, що будинок за адресою вул. Сергія Амброса, 147 у м. Черкаси належить до 6-10 поверхових, водночас, відповідачем не заперечується застосування позивачем частки від загального обсягу споживання теплової енергії в розмірі 20%.

Зі змісту наданих позивачем розрахунків, викладених у довідках про нарахування послуг з постачання теплової енергії випливає, що при розрахунку позивач використовує показник опалювальної площі будинку в розмірі 10 446,34 кв.м.

У свою чергу відповідач стверджує, що в матеріалах справи відсутній документ, який підтверджує опалювальну площу будинку (10 446,34 кв.м) по вул. С. Амброса, 147 в м. Черкаси.

Натомість позивачем надано довідку від 20.06.2026 № 081/26 ПрАТ «Черкаське хімволокно», в якій зазначив, що будинок за адресою вул. Сергія Амброса, 147, м. Черкаси було передано до обслуговування, щодо забезпечення населення тепловою енергією та гарячим водопостачанням, від КП «Черкаситеплокомуненерго» до ПрАТ «Черкаське хімволокно», в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради. Вказане рішення було видано Виконавчим комітетом ЧМ орієнтовно у 2005 - 2006 роках. Належним чином завірена копія даного рішення зберігалася в архівах підприємства на протязі 5 років з дати винесення та, в подальшому була утилізована, через відсутність законодавчого зобов`язання збереження підприємством даного типу документів. На момент утилізації основна інформація необхідна для здійснення господарської діяльності, в тому числі дані щодо загальної опалювальної площі будинку, була оцифрована та введена в загальну електронну систему «BILLING». В разі надання споживачами технічної документації відносно належних житлових приміщень, інформація щодо загальної опалювальної площі оновлювалась та на момент проведення розрахунків, відносно нежитлового приміщення за адресою вул. Сергія Амброса, 147 в м. Черкаси становить 10 446,34 кв.м.

Щодо доводів відповідача про те, що довідка позивача від 20.02.2026 за № 081/26 не є допустимим доказом та не підтверджує опалювальну площу будинку № 147 по вул. Сергія Амброса у м. Черкаси, оскільки доказами у відповідності до діючого законодавства України мають бути технічний паспорт на будинок, проектна документація, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком господарського суду першої інстанції та зазначає наступне.

Процедуру проведення технічної інвентаризації закінчених будівництвом об`єктів та об`єктів незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт, перелік об`єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації, склад, зміст інвентаризаційної справи, матеріалів технічної інвентаризації та технічних паспортів визначає Порядок проведення технічної інвентаризації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 488 (далі - Порядок № 488). Технічна інвентаризація проводиться з метою визначення складу, фактичної площі, об`єму, технічного стану та/або змін зазначених характеристик за певний період часу із виготовленням відповідних документів (матеріалів технічної інвентаризації, технічного паспорта) з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Відповідно до п. 2 Порядку № 488, технічний паспорт - документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об`єм, технічний стан об`єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення.

Отже, до технічного паспорту включається інформація про фактичну площу об`єкта нерухомого майна, а не опалювальну, яку застосовує позивач при розрахунках.

Відповідно до п. 2 Порядку № 488, замовник технічної інвентаризації - власник об`єкта нерухомого майна або уповноважена ним особа (у тому числі земельної ділянки), об`єкта незавершеного будівництва, щодо яких набуто право на виконання будівельних робіт; замовник будівництва або уповноважена ним особа; особа, яка має право на земельну ділянку, на якій розташовано такий об`єкт; підприємство, установа, організація, які в установленому порядку уповноважені управляти відповідним об`єктом нерухомого майна, а також особа, уповноважена органами управління житлово-будівельних, дачних, садових та гаражних кооперативів/товариств тощо.

З огляду на те, що позивач не є власником будинку за адресою Сергія Амброса, 147 у м. Черкаси чи його управителем, останній не є замовником технічного паспорту та, відповідно, його володільцем, водночас, електронна система «BILLING», покликання на яку зазначено позивачем у наданій ним довідці, це автоматизований інструмент для обліку наданих послуг, їх тарифікації, виставлення рахунків та контролю платежів, яка автоматизує процес розрахунку вартості наданих послуг та найчастіше використовується в телекомунікаціях та енергетиці. А позивач як підприємство, яке на підставі ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 520 від 24.05.2000 здійснює забезпечення населення міста гарячим водопостачанням та центральним опаленням, очевидно є розпорядником інформації саме про опалювальні приміщення, які є об`єктами, за якими надаються відповідні послуги.

Відповідно до п. 10 Методики розподілу базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії.

У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

За рішенням власників (співвласників) базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії може бути фактичний опалюваний об`єм приміщень у метрах кубічних. У такому разі у всіх формулах замість значення площі (суми площ) використовується значення об`єму (суми об`ємів).

Опалюваний об`єм визначається як добуток опалюваної площі приміщення на висоту стелі згідно з технічним паспортом приміщення.

Із викладеної норми випливає, що позивач є розпорядником інформації щодо опалювальної площі будинку, яка складається із опалювальних площ всіх приміщень будинку, що надані споживачами при укладенні договорів про надання послуги з постачання теплової енергії або отримані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже саме позивач володіє інформацією щодо опалюваної площі будинку і довідка надана ним є належним доказом.

Згідно з п. 38 Правил № 1022, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Таким чином, відповідач, як індивідуальний споживач, зобов`язаний відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» оплачувати житлово-комунальні послуги у повному обсязі (в тому числі, за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення).

Надані позивачем суду розрахунки викладені ним в довідках про нарахування послуг з постачання теплової енергії за кожен місяць із спірного періоду виконані відповідно до вимог Методики розподілу. Визначені відповідно до розрахунків обсяги спожитих послуг відповідають обсягам, зазначеним позивачем у наданих суду рахунках на оплату.

Так, позивачем заявлено до стягнення, в тому числі, заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період 01.11.2024 - 01.07.2025, а як вбачається із матеріалів справи, з моменту закінчення строку дії свідоцтва від 01.08.2019 № 259/302 - з 02.08.2023 до моменту видачі свідоцтва 06.08.2025 № 514/302, повірка засобу вимірювальної техніки - теплолічильника відповідачем не здійснювалась, тобто, протягом спірного періоду не було проведено повірку лічильника та не встановлено його відповідність нормативним вимогам.

Відповідно до пп. 3 п. 4 розділу І Методики розподілу, для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії, що зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу його з ладу (закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу) або встановлення факту несанкціонованого втручання в його роботу (самовільний демонтаж, умисне знищення, пошкодження, розкомплектування, у тому числі порушення цілісності пломб, тощо), до дати прийняття на абонентський облік відремонтованого чи заміненого вузла розподільного обліку, приладу розподільного обліку теплової енергії або повіреного засобу вимірювальної техніки, що входить до його складу.

Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначає Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»)

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», вузол розподільного обліку - вузол обліку, що забезпечує індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Комерційний облік комунальних послуг (далі - комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги. (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»)

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 270 від 12.10.2018 вузол розподільного обліку прилад - розподілювач теплової енергії, встановлений у приміщенні будівлі, приймається на абонентський облік виконавцем відповідної комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальних послуг між споживачами протягом 14 календарних днів з дня надходження відповідного звернення від власника (співвласників) будівлі (для приміщення у будівлі, яке не є самостійним об`єктом нерухомого майна) або власника відповідного приміщення (якщо окреме приміщення у будівлі є самостійним об`єктом нерухомого майна).

З дати складання акта про прийняття вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) на абонентський облік такий вузол (прилад - розподілювач теплової енергії) є прийнятим виконавцем відповідної комунальної послуги (визначеною власником (співвласниками) будівлі іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги між споживачами) на абонентський облік, а показання його засобів вимірювальної техніки є обов`язковими для визначення обсягів спожитої комунальної послуги та розрахунків за неї. (п. 10 Розділу ІІІ Порядку прийняття приладу обліку на абонентський облік)

Таким чином, для здійснення нарахувань на підставі показників індивідуального (розподільного) засобу обліку теплової енергії, споживачам необхідно дотримуватись правил користування індивідуальними засобами обліку води, а саме: індивідуальні засоби обліку теплової енергії обов`язково мають бути прийняті на абонентський облік надавача послуг, опломбовані надавачем послуг, вчасно повірені, а їхні показники щомісяця мають передаватись до теплопостачальної організації.

Нарахування плати за спожиту послугу за показниками індивідуального засобу обліку теплової енергії, який неповіреннй, не передбачено діючим законодавством.

На підставі викладеного показники лічильника відповідача обґрунтовано не прийнято позивачем для розподілу кількості спожитої останнім теплової енергії у період, коли не здійснювалась повірка засобу обліку відповідача.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду, з огляду на те, що сума боргу відповідача перед позивачем розрахована обґрунтовано та становить 101 940,30 грн, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, у зв`язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у праві № 925/1637/25, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Так, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про те, що засіб вимірювальної техніки, строк повірки якого минув, вважається таким, що не відповідає вимогам закону, а його показники не можуть вважатися належними, достовірними та точними даними для визначення обсягу спожитої теплової енергії. Чинне законодавство забороняє використання приладів обліку з простроченим терміном повірки для здійснення комерційних чи розподільних розрахунків між виконавцем послуг та споживачем.

Таким чином, позивач діяв виключно у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог спеціального законодавства, не прийнявши показники лічильника відповідача для розподілу кількості спожитої останнім теплової енергії у період, коли не здійснювалась обов`язкова періодична повірка цього засобу обліку. Розрахунок вартості послуг, проведений Позивачем за цей період за загальними правилами Методики № 315, є правомірним, арифметично коректним

Так, як виконавець послуг з постачання теплової енергії, ВП «Черкаська ТЕЦ» веде офіційний облік житлового та нежитлового фонду, що перебуває в зоні його обслуговування, та володіє інформацією про технічні параметри об`єктів (сформованою на підставі первинних даних, отриманих від балансоутримувачів, управителів або під час прийняття будинку на абонентський облік), таким чином, довідка від 20.02.2026 № 081/26 видана позивачем у межах його повноважень, містить офіційні дані підприємства щодо розрахункової площі будинку № 147 по вул. Сергія Амброса у м. Черкаси, а тому є належним та допустимим письмовим доказом у розумінні статей 76, 77 ГПК України.

При цьому, відповідач вважаючи що дані щодо опалювальної площі будинку чи свого приміщення у довідці позивача недостовірними або помилковими, мав процесуальне право та обов`язок надати суду власні докази на спростування цих відомостей - зокрема, замовити витяг з Реєстру речових прав, надати копію наявного у нього технічного паспорта на його приміщення, однак, жодних доказів на спростування розміру площі, зазначену позивачем у довідці, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

Водночас, необґрунтована незгода із формою та змістом доказу позивача, за відсутності належних спростувань, не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що розглядаючи справу у спрощеному провадженні, суд першої інстанції створив сторонам усі необхідні умови для всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин. Відповідач не був позбавлений права подати відзив на позов, висловити свої заперечення, надати докази у письмовій формі, як це передбачено частиною 2 статті 252 ГПК України. Суд першої інстанції належним чином оцінив клопотання відповідача та правомірно відмовив у його задоволенні, оскільки характер правовідносин, обсяг доказів та предмет спору у справі № 925/1637/25 не свідчать про підвищену складність справи, яка б вимагала проведення підготовчого засідання за правилами загального провадження. Таким чином, процесуальних порушень чи обмежень прав відповідача на справедливий судовий розгляд судом першої інстанції колегією суддів не встановлено, а доводи скаржника у цій частині відхиляються.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування своїх рішень за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25, відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 слід залишити без змін.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран-Майстер» на рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 16.04.2026 у справі № 925/1637/25 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Справу № 925/1637/25 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді Б.О. Ткаченко

А.Г. Майданевич