Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №910/1670/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2026 р. Справа№ 910/1670/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Суліма В.В.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026

у справі № 910/1670/26 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецконтроль Механізація»

про стягнення 62 599,95 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2026 року Фізична особа-підприємець Гупало Людмила Василівна (далі-пощивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецконтроль Механізація» (далі-відповідач) про стягнення 62 599,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № СМ08/10/24-755П перевезення вантажів від 08.10.2024.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 у позові відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем оригіналів документів на виконання вимог договору для оплати останнім вартості виконаних позивачем послуг.

За таких обставин, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження отримання відповідачем оригіналів документів за договором, а також зважаючи на інші встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту отримання послуг та прострочення відповідачем в оплаті послуг за договором протягом спірного періоду, а відтак і відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості у розмірі 62 599,95 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із указаним рішенням, Фізична особа-підприємець Гупало Людмила Василівна звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянтка зазначає, що нею дійсно додано до матеріалів справи поштові квитанції ТОВ «Нова пошта», де в одній з них - за 11.12.2024 отримувачем зазначено «ТОВ «Спецконтроль Механізація» та довірена особа «Гапоненко Тетяна Валентинівна», а в іншій - за 05.11.2024, лише та сама одна довірена особа «Гапоненко Тетяна Валентинівна». Проте, з огляду на зазначене видно про безпосередній зв`язок між відповідачем ТОВ «Спецконтроль Механізація» та фізичною особою Гапоненко Тетяна Валентинівна, як довіреною особою відповідача.

Також скаржниця звертає увагу, що суд не дав оцінки тому факту, що пересилка оригіналів документи для оплати здійснювалась без складання описів вкладень до поштових відправлень та вказівки фізичної особи як отримувача, відповідач без жодних заперечень оплачує рахунки-фактури NCФ-0002508 від 05.11.2024 та NCФ-0002756 від 25.11.2024, тобто відповідач здійснює часткову оплату послуг, посилаючись у платіжних інструкціях на документи, отримання відповідачем яких, на думку суду, позивачем не доведено (див. розрахунок сум, що стягуються, та додані платіжні інструкції). При цьому останню часткову оплату за надані послуги позивачка здійснювала вже після подання позову до суду.

Апелянт вказує, що судом проігноровано і той факт, що відповідачем не висловлювалось жодних письмових (чи будь яких інших) заперечень, не направлялось жодних повідомлень, листів, тощо, щодо неотримання ним оригіналів документів про оплату, починаючи з жовтня-листопада 2024 року (часу надання перевезень) і до пред`явлення позову до суду, хоча разом з тим ним послідовно здійснюються часткові оплати згідно із тим ж оригіналами документів, на які він і посилається при оплаті.

Апелянт також звертає увагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву фактично не заперечував ні вчасного та якісного виконання позивачем основного зобов`язання по вантажному перевезенню, а також не заперечував факту отримання пакету необхідних документів для оплати, проте наполягав на відсутності належних доказів, які б підтвердили факт настання строку оплати, здійснивши часткову оплату самого зобов`язання.

Відтак, апелянт вважає, що висновок суду про те, що позивачем не доведено факту отримання відповідачем документів є необгрунтованим та таким, що суперечить обставинам справи.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач своїм правом згідно з ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) - Майданевича А.Г., суддів Буравльова С.І., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

З огляду на наявність у матеріалах справи належних доказів повідомлення сторін про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження та закінчення процесуальних строків на подання до суду документів, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2026, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно зі статтею 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа №910/1670/26 розглядалась протягом розумного строку.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2024 року між Фізичною особою-підприємцем Гупало Людмилою Василівною (позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Механізація" (відповідач, замовник) укладено договір № СМ08/10/24-755П перевезення вантажів (договір).

Відповідно до умов пункту 1.1 якого перевізник від свого імені, за плату та за рахунок замовника зобов`язується надати послуги перевезення, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги, а також інші платежі, передбачені цим договором. На підставі цього договору перевізником можуть надаватися, як по різну, так і в сукупності, такі послуги: перевезення експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів автомобільним, морським, авіа- та/або залізничним транспортом на території України та/або за її межами; інші послуги які стосуються вантажу та погоджені.

Відповідно до пункту 1.4 договору сторони погодили, що обмін інформацією про вантаж, пересилання заявок, рахунків-фактур, актів-приймання передачі, довідок чи будь-яких інших документів, повідомлення про рішення щодо вантажу, зміну маршруту, позаштатні ситуації, а також обмін будь-якою іншою інформацією, що пов`язана із виконанням зобов`язань сторонами за цим договором, буде здійснюватися через засоби зв`язку, які вказані в цьому пункті (далі в тексті офіційні засоби зв`язку). Сторони заявляють, що регулярно перевіряють вказані в цьому пунктів засоби зв`язку, жодна із сторін не має права посилатися на обставину не отримання інформації чи документів, якщо вони були надіслані офіційними засобами зв`язку. Офіційним засобом зв`язку для цілей договору є: Замовник: НОМЕР_1, НОМЕР_2; support@spetscon.com, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Перевізник: НОМЕР_3, НОМЕР_4; ІНФОРМАЦІЯ_3.

Згідно з пунктом 1.5 договору сторони зобов`язуються дотримуватися правил ділового листування. Сторона, яка отримала листа чи електронне повідомлення на офіційні засоби зв`язку, повинна у відповідь надіслати повідомлення чи листа яким підтвердити їх отримання. Проте, це не може бути підставою для твердження про неотримання листа чи повідомлення.

Пунктом 3.1 та 3.2 договору визначено, що кожне замовлення на надання послуг перевезення попередньо узгоджується між замовником та перевізником шляхом погодження заявок на перевезення вантажів.

Заявки складаються в письмовій формі, підписується уповноваженою особою замовника і надсилається перевізникові офіційними засобами зв`язку. Сторони погоджуються, що заявки передані офіційними засобами зв`язку мають юридичну силу оригіналу. Передання оригіналу заявки в паперовій формі є обов`язковим і здійснюється у порядку, визначеному цим договором.

Ціною договору є сума вартості усіх послуг, які надані перевізником замовнику, та зазначаються в заявках. Вартість послуг погоджується сторонами в заявках (п.п. 4.1 та 4.2 договору).

Згідно з пунктом 4.3 договору за результатами надання послуг сторонами підписується акт надання послуг. Перевізник, після надання послуг згідно конкретної заявки, протягом 2 (двох) календарних днів від дня закінчення перевезення згідно з останньою з CMR (TTH), надсилає замовнику: оригінали трьох товарно-транспортних накладних (CMR у випадку міжнародних перевезень: ТТH - у випадку внутрішніх перевезень), двох екземплярів акта надання послуг, рахунку-фактури, заявки на перевезення. За погодженням сторін, що оформлюється письмово, акт надання послуг та рахунок-фактура можуть складатися за результатами виконання кількох заявок. Паралельно з надсиланням оригіналів документів перевізник зобов`язаний надіслати замовнику у цей же строк скановані копії оригіналів документів, використовуючи офіційні засоби зв`язку.

Пунктом 4.4 договору погоджено, що замовник зобов`язаний протягом 7 (семи) робочих днів з моменту отримання всіх оригіналів документів, визначених у пункті 4.3 договору, підписати екземпляр акта надання послуг та направити його перевізнику або висловити зауваження щодо наданих послуг, їх вартості або щодо правильності оформлення акта наданих послуг відповідно до законодавства у сфері бухгалтерського обліку, інших документів, наданих згідно з пунктом 4.3 договору. У разі направлення замовником зауважень щодо наданих послуг, їх вартості або щодо правильності оформлення акта наданих послуг та/або інших документів перевізник усуває виявлені недоліки та повторно направляє оригінали тих документів згідно з пунктом 4.3 договору, до яких вносилися зміни. З моменту повторного направлення перевізником документів після усунення зауважень замовника порядок приймання-передачі наданих послуг повторюється згідно з першим реченням цього пункту договору.

Відповідно до пункту 4.5 договору замовник зобов`язується оплатити послуги у визначеному Договором порядку, протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання від перевізника сканованих копій оригіналів всіх документів, визначених у пункті 4.3 договору, через офіційні засоби зв`язку сторін, та підписання замовником акту наданих послуг.

Згідно з пунктом 6.1 договору сторони погоджуються на необхідність досудового врегулювання спорів відповідно до договору у претензійному порядку або шляхом переговорів. Претензії, відповіді на них можуть бути направлені із використанням офіційних засобів зв`язку.

Пунктом 6.2 договору визначено, що претензії можуть бути пред`явлені сторонами одна одній протягом 6 (шести) місяців з дня виникнення підстав для її пред`явлення. Претензія розглядається стороною, яка її отримала, протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів з дня отримання.

У відповідності до пункту 8.1 договору останній набирає чинності з моменту підписання. Договір укладений на невизначений строк. Договір може бути змінено чи доповнено за згодою обох сторін.

Згідно з пунктом 8.5 договору сторони керуючись Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", статтями 205, 639 Цивільного кодексу України домовились, що цей договір, додатки та додаткові угоди до нього, заявки, рахунки, акти наданих послуг можуть підписуватись шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) сторін, що прирівняні до власноручного підпису уповноважених осіб сторін. Сторони домовились, що такий обмін може здійснюватися через сервіси "М.Е.Дос" та/або "ВЧАСНО". Всі правові наслідки щодо надсилання, отримання, підписання документів шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису прирівнюються до надсилання, отримання, підписання в паперовій формі та не потребують дублювання в паперовій формі.

Позивачка зазначає, що на підтвердження виконання умов договору нею надано відповідачу транспортні послуги по перевезенню вантажів за маршрутом Україна - Німеччина та долучено до матеріалів справи наступні документи, а саме заявки № 1 від 08.10.2024 на суму 1 550,00 EUR, № 2 від 29.10.2024 на суму 1 500,00 EUR, № 3 від 19.11.2024 на суму 1 450,00 EUR, рахунки-фактури № СФ-0002464 від 17.10.2024 на суму 69 615,46 грн, № СФ-0002508 від 05.11.2024 на суму 67 712,55 грн, № СФ-0002756 від 25.11.2024 на суму 62 339,24 грн, CMR накладні від 11.10.2024, від 01.11.2024, від 25.11.2024, акт № ОУ-0002439 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за рахунком-фактурою № СФ-0002464 на суму 69 615,46 грн, а також докази направлення вищевказаних документів у вигляді експрес-накладних ТОВ "Нова пошта" за № 59001277741276 від 11.12.2024 із зазначенням одержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Механізація" із описом: "Документи", № 59001253239171 від 05.11.2024 із зазначенням одержувача Приватна особа Гапоненко Тетяна Валентинівна із описом: "Документи".

Звертаючись з позовною заявою позивачка зазначила, що вона свої зобов`язання за вищевказаними заявками виконала у повному обсязі, проте відповідач не здійснив оплати за надані послуги, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 62 599,95 грн, яку позивачка просила стягнути з відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 у позові відмовлено повністю на підставі недоведеність позивачем факту отримання послуг та прострочення відповідачем в оплаті послуг за договором протягом спірного періоду.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що на офіційному сайті ТОВ "Нова пошта" http://novaposhta.ua оприлюднено Публічний договір про надання послуг з організації перевезення відправлень (публічною офертою), у розділі 1 якого визначені наступні терміни: експедитор - ТОВ "Нова пошта" (пункт 1.3); замовник - відправник або одержувач відправлення (пункт 1.4).

Відповідно до пункту 3.1 Публічного договору експедитор зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення й надавання комплексу інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення відправлення, а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.

Прийняття експедитором відправлення для надання послуг, визначених договором, оформляється експрес-накладною, у якій зазначаються такі відомості: тип послуги, інформація про відправника, інформація про одержувача, інформація про кількість вантажних місць, вага відправлення, оголошена вартість відправлення, опис вмісту відправлення, платник послуг, форма розрахунку, розрахункові строки доставки відправлення, інформація про додаткові послуги/сервіси, вартість послуг експедитора (пункт 3.3 Публічного договору).

У відповідності до пп. 4.3.2 пункту 4.3 Публічного договору замовник зобов`язаний відповідно до вимог експедитора чітко та правильно заповнити експрес-накладну (заповнити всі обов`язкові поля, зазначити достовірну інформацію тощо) на кожне окреме відправлення, засвідчити її підписом та надати заповнену та підписану експрес-накладну експедитору. Відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній.

Позивачка стверджує, що на виконання умов договору та заявок надіслала на адресу відповідача оригінали документів, на підтвердження чого надав копії експрес-накладних ТОВ "Нова пошта" за №59001277741276 від 11.12.2024 та за № 59001253239171 від 05.11.2024.

Так, з експрес-накладної ТОВ "Нова пошта" за №59001277741276 від 11.12.2024 із зазначенням одержувача Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецконтроль Механізація" позивачкою надіслано на адресу відповідача поштове відправлення із зазначенням в описі: "Документи".

Крім того, з експрес-накладної ТОВ "Нова пошта" за №59001253239171 від 05.11.2024 із зазначенням одержувача Гапоненко Тетяна Валентинівна позивачкою надіслано на адресу приватної особи поштове відправлення із зазначенням в описі: "Документи".

Дослідивши надані позивачкою експрес-накладні ТОВ "Нова пошта" за № 59001277741276 від 11.12.2024, суд першої інстанції правильно встановив, що з наданих експрес-накладних не вбачається за можливе встановити направлення оригіналів документів за договором відповідно до пункту 4.3 договору, оскільки в матеріалах справи відсутні описи зазначеного відправлення за даними експрес-накладними, крім того, за експрес-накладною за №59001253239171 від 05.11.2024 взагалі зазначено одержувачем приватну особу - Гапоненко Тетяну Валентинівну, яка не є учасником, а ні спору, а ні договору.

Поряд з тим, позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів отримання відповідачем оригіналів документів на виконання вимог договору, враховуючи умови пункту 1.4 та 8.5 договору, оскільки сторони погодили, що обмін інформацією про вантаж, пересилання заявок, рахунків-фактур, актів-приймання передачі, довідок чи будь-яких інших документів, повідомлення про рішення щодо вантажу, зміну маршруту, позаштатні ситуації, а також обмін будь-якою іншою інформацією, що пов`язана із виконанням зобов`язань сторонами за цим договором, буде здійснюватися через засоби зв`язку, окрім того заявки, рахунки, акти наданих послуг можуть підписуватись шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) сторін, що прирівняні до власноручного підпису уповноважених осіб сторін, оскільки сторони домовились, що такий обмін може здійснюватися через сервіси "М.Е.Дос" та/або "ВЧАСНО", окрім того офіційними засобами зв`язку замовника згідно умов договору є: НОМЕР_1, НОМЕР_2; адреси електронної пошти: support@spetscon.com,ІНФОРМАЦІЯ_1,ІНФОРМАЦІЯ_2.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи належних доказів на підтвердження отримання відповідачем оригіналів документів за договором, а також зважаючи на інші встановлені судом обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачкою факту отримання послуг та прострочення відповідачем оплати послуг за договором протягом спірного періоду, а відтак і відсутність підстав для стягнення з відповідача спірної заборгованості у розмірі 62 599,95 грн.

Позивачкою не доведено тих обставин, на які вона посилається як на підставу задоволення позовних вимог, і тому правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Таким чином, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Таким чином, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 слід залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що, за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню до Верховного Суду судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гупало Людмили Василівни на рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 у справі № 910/1670/26 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/1670/26 повернути до Господарського суду міста Києва .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді С.І. Буравльов

В.В. Сулім