Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №925/430/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 925/430/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Горбасенка П.В.

Спаських Н.М.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи відповідно до протоколу судового засідання від 25.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 (повний текст складено 13.05.2026)

у справі № 925/430/26 (суддя - Зарічанська З.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач»

про стягнення 552 547,38 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення основного боргу в сумі 226 059,53 грн., штрафу в сумі 295 090,26 грн., пені в сумі 24 047,23 грн., інфляційних втрат в сумі 4 992,42 грн. та 3 % річних в сумі 2 357,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.05.2023 за № 553704 між ТОВ «КПП Центр» як постачальником та ТОВ «Укртракпостач» як покупцем укладено договір поставки (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим договором. За умовами п. 5.5. Договору покупець здійснює оплату протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару.

У подальшому між позивачем та відповідачем укладались додаткові угоди до Договору, якими вносились зміни до п. 5.5. Договору, зокрема додаткову угоду № 1, згідно з якою покупець здійснює оплату протягом 21 календарних днів з моменту отримання товару та додаткову угоду № 2, згідно з якою покупець здійснює оплату протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару в межах суми вказаної в п. 5.6. Договору.

Позивач стверджує, що він належним чином виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі поставивши товар на суму 301 320,93 грн., що підтверджується підписаними та пропечатаними сторонами видатковими накладними. Поставлений відповідачу товар, останнім не був оплачений у повному обсязі та за розрахунком позивача розмір основної заборгованості покупця перед постачальником за поставлений товар становить 226 059,53 грн.

Позивач звертався до відповідача із претензією щодо оплати заборгованості за договором поставки, в якій просив оплатити заборгованість протягом 3 календарних днів за моменту отримання претензії, проте відповідач на претензію не відповів та заборгованість не оплатив.

Несплата заборгованості стала підставою для нарахування позивачем відповідачу штрафу на підставі п. 6.3. Договору в сумі 295 090,26 грн., пені на підставі п. 6.1. Договору в сумі 24 047,23 грн., а також інфляційних витрат в сумі 4 992,42 грн. та 3 % річних в сумі 2 357,94 грн.

В суді першої інстанції відповідач правом на подання відзиву не скористався, проте подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з вимогою зменшити розмір штрафу з 295 090,26 грн. до 22 606 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» основну суму боргу 226 059,53 грн., 23 995,95 грн. пені, 4 992,42 грн. інфляційних втрат, 2 352,98 грн. 3 % річних та 3 861,01 грн. витрат зі сплати судового збору; в решті позову відмовлено.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції визнав, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт порушення відповідачем строків оплати поставленого за спірним договором товару, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача як основного боргу, так і пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

Суд першої інстанції встановивши, що загальна заборгованість відповідача за отриманий товар становить 226 059,54 грн., в той час як позивачем до стягнення заявлено 226 059,53 грн. основної заборгованості (тобто на 0,01 грн. менше - примітка суду), а згідно з ч. 2 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задовольнив позовну вимогу про стягнення основного боргу за розрахунком позивача.

При перевірці виконаних позивачем розрахунків пені, 3 % річних та інфляційних втрат суд першої інстанції встановив, що:

- розрахунки пені та 3 % річних зроблені арифметично неправильно, без врахування спливу строку для сплати відповідачем коштів по кожній окремій видатковій накладній та без врахування днів, з яких у позивача виникло право на нарахування пені та 3 % річних по кожній поставці та, з огляду на вказане, здійснив власний розрахунок та частково задовольнив позовні вимоги про стягнення пені та 3 % річних;

- при розрахунку інфляційних втрат позивачем визначені аналогічні періоди нарахування як і при розрахунку пені та 3 % річних, проте враховано належні місяці, за які береться індекс інфляції, тому суд визнав в цій частині вимоги обґрунтованими та задовольнив їх в заявленому розмірі.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що: за способом обчислення такий штраф є пенею, а не штрафом; призводить до подвійного притягнення відповідача до відповідальності за одне й те ж порушення; перевищує максимальний розмір пені, встановлений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»; порушує конституційні гарантії та не відповідає нормам ст. 61 Конституції України.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, а саме про зменшення розміру штрафу з 295 090,26 грн. до 22 606 грн., суд першої інстанції зауважив, що таке клопотання подане виключно щодо зменшення «штрафу» у розмірі 295 090,26 грн., відповідач не просить зменшити розмір пред`явленої пені у сумі 24 047,23 грн., тому у зв`язку з встановленням судом необґрунтованості заявленої вимоги про стягнення 295 090,26 грн. «штрафу», який за своєю правовою природою є пенею, відпала необхідність з`ясовувати достатність підстав для його зменшення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить:

- скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 23 995,95 грн. пені і ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким відмовити у задоволенні позову позивачу;

- в іншій частині рішення суду залишити без змін;

- стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду в оскаржуваній частині винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що судом першої інстанції не були враховані наступні норми чинного законодавства та правові висновки викладенні у постановах Верховного Суду:

- положення ЦК України щодо тлумачення умов договору та відповідну практику Верховного Суду щодо тлумачення умов договору;

- положення ЦК України щодо пені та порядку її нарахування та відповідну практику Верховного Суду з вказаного приводу.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 справа № 925/430/26 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Горбасенко П.В., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2026:

- апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України;

- надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 3 993,60 грн.;

- попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач», що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.

08.06.2026 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечив, пославшись на наступне:

- відповідач у жодний спосіб не конкретизував, не навів, не вказав, не обґрунтував, в чому ж все-таки полягає не згода в частині стягнення судом з відповідача пені у розмірі 23 995,95 грн., оскільки зі змісту апеляційної скарги вбачається лише викладка тексту, копійованого з інших рішень судів, які стосувалися інших підстав;

- апелянтом наведено три рівня тлумачення договору, проте не вказано, що саме не так з тлумаченням спірного договору;

- апелянт в апеляційній скарзі у жодний спосіб не конкретизує, не наводить, не вказує, не зазначає, не обґрунтовує якої саме процесуальної чи матеріальної помилки припустився суд щодо аналізу умов укладеного між сторонами договору щодо нарахування штрафних санкцій;

- наведені апелянтом витяги з певних рішень, визначень норм статей, в такій апеляційній скарзі, є ні чим більшим, як визначення таких статей, і не можуть розглядатися окремо, без прив`язки до суті умов, пунктів, строків та зобов`язань за укладеним сторонами договором;

- суд першої інстанції врахував, проаналізував, дослідив, і описав умови спірного, здійснив власний вірний розрахунок пені, за строками та порядком нарахування, вийшов на меншу суму стягнення пені. Натомість відповідачем вказаний судом розрахунок не спростовано, контррозрахунку не надано, свої припущення не конкретизовано, не обґрунтовано, що свідчить про невідповідність такої апеляційної скарги вимогам ГПК України.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 17.06.2026 подав до суду заяву про усунення недоліків, в додатках до вказаної заяви міститься платіжна інструкція № 3181 від 17.06.2026 про сплату 3 993,60 грн., в призначенні платежу вказано: «Судовий збір за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРТРАКПОСТАЧ», на рішення від 13.05.2026 року, по справі 925/430/26, Північний апеляційний господарський суд».

У період з 15.06.2026 по 19.06.2026 та у період з 22.06.2026 по 26.06.2026 суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці.

Крім цього, у період з 16.06.2026 по 19.06.2026 суддя Горбасенко П.В. перебував у відпустці.

Окрім цього, у період з 13.06.2026 по 15.06.2026 суддя Гончаров С.А. перебував у відрядженні, а у період з 16.06.2026 по 19.06.2026, у період з 22.06.2026 по 26.06.2026, у період з 29.06.2026 по 01.07.2026 - у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26, ухвалено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 925/430/26 призначено до розгляду на 25.08.2026 о 10:10 год., витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали справи № 925/430/26.

06.07.2026 від представника позивача надійшла заява про участь у судових засіданнях у справі № 925/430/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 вказану заяву задоволено.

09.07.2026 матеріали цієї справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 № 09.1-08/2255/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 925/430/26 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 24.08.2026 по 26.08.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 справа № 925/430/26 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.) справу № 925/430/26; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 25.08.2026 о 10 год. 10 хв.

24.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, яке аргументовано зайнятістю представника відповідача 25.08.2026 в Чугуївському міському суді Харківської області в кримінальному провадженні.

Порадившись на місці, колегія суддів не знайшла підстав для задоволення поданого скаржником клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, з огляду на наступне.

За приписами ч. 11 ст. 270 ГПК України, яка встановлює порядок розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.

Окрім цього, за змістом статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Беручи до уваги твердження заявника про те, що представник скаржника не може взяти участь в судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду через його зайнятість у Чугуївському міському суді Харківської області в кримінальному провадженні у справі № 636/2417/26 у якості захисника потерпілого, колегія суддів зазначає, що скаржником не додано до суду доказів неможливості заключити договір з іншим адвокатом для належного представництва його інтересів в суді апеляційної інстанції.

Відтак, колегія суддів в цьому випадку не визнає поважними причини неявки у судове засідання 25.08.2026 у цій справі уповноваженого представника відповідача (скаржника) та зауважує відповідачу на тому, що за приписами ч. 3 ст. 256 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), а відтак, представником відповідача є його керівник, доказів неможливості взяти участь в судовому засіданні якого суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 25.08.2026 за відсутності уповноваженого представника відповідача (скаржника). Відсутність представника відповідача в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя, оскільки процесуальну позицію відповідача викладено у апеляційній скарзі, а участь представників в судовому засіданні не була визнана обов`язковою.

Близька за змістом правова позиції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання учасника справи про відкладення розгляду справи викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/11818/18.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Станом на 25.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу, інших клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач представників в судове засідання не направив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача, за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

12.05.2023 ТОВ «КПП Центр» (Постачальник) та ТОВ «Укртракпостач» (Покупець) підписали договір поставки № 553704 (далі - Договір) (а.с. 11-12).

Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. (п. 1.1. Договору)

Асортимент, кількість та вартість товару, що є Предметом даного Договору, визначаються у видаткових накладних які оформлюються та підписуються сторонами при прийомі-передачі кожної партії товару, які є невід`ємною частиною даного договору. (п. 1.2. Договору)

Товар передається Покупцю партіями на підставі замовлень на кожну партію (далі - замовлення). Замовлення передається засобами факсимільного зв`язку або електронною поштою. У замовленні Покупця зазначається найменування товару, кількість за кожним видом товару. (п. 1.3. Договору)

Тара (упаковка) входить в вартість товару. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменувань, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній, виданій Постачальником, яка після її підписання сторонами має юридичну силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського Кодексу України. Товар, прийнятий Покупцем по видатковій накладній або узгоджений сторонами в рахунку-фактурі, переданому по факсу чи електронній пошті, не підлягає поверненню по ініціативі Покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, заявлену Покупцем. (п. 1.4. Договору)

Товар передається Постачальником Покупцю за асортиментом, ціною та якістю відповідно до замовлення останнього. (п. 2.1. Договору).

Кількість фактично переданого товару вказується у видатковій накладній, що видається на кожну партію товару. (п. 2.2. Договору)

Постачальник зобов`язаний: передати товар Покупцю відповідно до його замовлення у строк, в кількості та в асортименті, узгодженому Сторонами; скеровувати на вимогу Покупця факсимільним зв`язком видаткову накладну для здійснення Покупцем передоплати за Товар; належним чином виконувати усі інші обов`язки, встановлені даним Договором. (п. 3.1. Договору)

Постачальник має право отримати оплату товару в розмірі, порядку та строки, встановлені цим Договором. (п. 3.2.1. Договору)

Покупець серед іншого зобов`язаний прийняти товар та своєчасно його оплатити. (п. 3.3.1. Договору)

Строк поставки товару становить 7 днів з дати підтвердження замовлення Постачальником. Поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника. (п. 4.1. Договору)

Передача товару оформлюється видатковою накладною, в якій зазначається найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість. (п. 4.2. Договору)

Право власності на товар, а також ризик його випадкової загибелі переходить від Постачальника до Покупця з моменту передачі йому товару. (п. 4.3. Договору)

Загальна сума Договору визначається за сумою всіх видаткових накладних, виданих Постачальником. (п. 5.1. Договору)

Назва, асортимент та ціни за кожну окрему одиницю товару, а також загальна ціна товару вказуються у видатковій накладній, яка є невід`ємною частиною даного Договору. (п. 5.2. Договору)

Товар передається, на умовах оплати згідно п. 5.5. даного Договору з моменту підписання видаткової накладної на товар або декларації (накладної на вантаж) у випадку доставки товару кур`єрськими фірмами. (п. 5.3. Договору)

Оплата Товару здійснюється Покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 5 (п`яти) календарних днів з отримання товару. (п. 5.5. Договору)

При наявності заборгованості па суму понад 20 000 грн. Постачальник має право не здійснювати подальші відвантаження товару Покупцю з відтермінуванням платежу до повного погашення ним заборгованості. Розмір зазначеної суми та можливість продажу товару з відтермінуванням платежу може змінюватись в односторонньому порядку з ініціативи Постачальника. Подальший продаж товару Покупцеві буде здійснюватись лише на умовах 100 % попередньої оплати. (п. 5.6. Договору)

У випадку повернення Товару Постачальнику, оплата за який була здійснена Покупцем, Постачальник має право зарахувати оплату за Товар, який повертається, в рахунок погашення заборгованості Покупця за умови наявності такої заборгованості. (п. 5.8. Договору)

У випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду. (п. 6.1. Договору)

У випадку прострочення оплати поставленого товару понад 30 календарних днів Покупець окрім пені сплачує Постачальнику штраф у розмірі 1 % від вартості неоплаченого товару, за кожен день такого протермінування. (п. 6.3. договору)

Сплата неустойки (пені, штрафу) не звільняє Сторону, винну у порушенні умов цього Договору, від відшкодування у повному обсязі понад неустойку іншій Стороні Договору збитків, що вона зазнала у зв`язку з таким порушенням. (п. 6.4. Договору)

Сторони домовились, що позовна давність стосовно пені та штрафів, встановлених даним Договором, становить два роки. (п. 6.6. Договору)

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2023 року. (п. 10.1. Договору)

У випадку якщо за 15 календарних днів до закінчення терміну дії Договору від жодної із сторін не надійшло письмове повідомлення про його розірвання, Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. (п. 10.2. Договору)

Письмових повідомлень про розірвання Договору будь-якої із сторін Договору матеріали справи не містять, тому суд дійшов висновку про чинність Договору на момент розгляду справи судом.

07.05.2025 позивач та відповідач підписали Додаткову угоду № 2 до Договору поставки № 553704 від 12.05.2023 (далі - Додаткова угода № 2) (а.с. 14), згідно з п. 1. якої Сторони домовились доповнити розділ 11 Договору додавши п. 11.7. у наступній редакції:

«п. 11.7. Будь-які зміни і доповнення, додатки до даного Договору є чинними та складають невід`ємну частину цього Договору, маючи обов`язкову юридичну силу для Сторін, лише якщо вони здійснені у письмовій формі і належним чином підписані Сторонами.»

Керуючись умовами Договору Сторони домовились внести зміни до Договору виклавши п. 5.5., п. 5.6. та додавши п. 5.6.1 Договору у наступній редакції:

«п. 5.5. Оплата Товару здійснюється Покупцем на основі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом безготівкового перерахунку коштів на рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару в межах суми вказаної в п. 5.6. Договору.

п. 5.6. При наявності заборгованості на суму понад 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн Постачальник має право не здійснювати подальші відвантаження товару Покупцю з відтермінуванням платежу до повного погашення ним заборгованості. Розмір зазначеної суми та можливість продажу Товару з відтермінуванням платежу може змінюватись в односторонньому порядку з ініціативи Постачальника. Подальший продаж товару Покупцеві буде здійснюватися лише на умовах 100 % попередньої оплати.

5.6.1 При наявності протермінованої заборгованості більше двох банківських днів, від терміну оплати згідно з п. 5.5. Договору, не залежно від суми такої заборгованості, подальший продаж товару Покупцеві буде здійснюватися лише на умовах 100 % попередньої оплати.».

Позивачем у матеріали справи також надано Додаткову угоду № 1 до Договору поставки № 549118 від 04.03.2020, яка 12.11.2020 підписана між позивачем та відповідачем (а.с. 13), проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, зміст вказаної угоди стосується Договору поставки від 04.03.2020 № 549118, який укладений між позивачем та відповідачем, проте правовідносини за цим договором не є предметом спору у цій справі.

Постачання позивачем відповідачу товару за Договором в період 03.10.2025 - 27.10.2025 підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними (а.с. 15-22):

від 03.10.2025 № FTM00332922/25 на суму 86 299,99 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 02.11.2025;

від 15.10.2025 № FTM00347402/25 на суму 68 800,03 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 14.11.2025;

від 22.10.2025 № FTM00356441/25 на суму 41 760,55 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 05.11.2025;

від 22.10.2025 № FTM00356529/25 на суму 17 439,47 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 05.11.2025;

від 22.10.2025 № FTM00356527/25 на суму 12 592,19 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 05.11.2025;

від 24.10.2025 № FTM00360628/25 на суму 3 750 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 07.11.2025;

від 24.10.2025 № FTM00360631/25 на суму 1 678,70 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 07.11.2025;

від 27.10.2025 № FTM00362608/25 на суму 69 000 грн. з ПДВ, в якій термін оплати визначений до 26.11.2025.

Зазначені видаткові накладні підписані уповноваженими представниками постачальника та покупця шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, зокрема керівником ТОВ «Укртракпостач» ОСОБА_1 і скріплені електронними печатками підприємств.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач не заперечив підписання видаткових накладних шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису його керівником - ОСОБА_1 Відповідних заперечно не містить і апеляційна скарга.

З огляду на вказане, суд першої інстанції цілком вірно встановив, що надані позивачем видаткові накладні є належними доказами поставки товару відповідачу. У видаткових накладних є посилання на Договір № 553704 від 12.05.2023.

Враховуючи належне підписання видаткових накладних і зазначення в них терміну оплати, суд першої інстанції цілком вірно виснував, що сторони узгодили інший термін оплати по кожній видатковій накладній, який може не співпадати із терміном визначеним у Додатковій угоді.

Загалом позивач поставив відповідачу товар за вказаними видатковими накладними на загальну суму 301 320,93 грн.

04.11.2025 відповідач здійснив повернення товару («блок управління клапанів КПП» у кількості 1 шт) позивачу на суму 29 308,77 грн. з ПДВ, який був поставлений позивачем за видатковою накладною від 22.10.2025 № FTM00356441/25, що підтверджене накладною про повернення постачальнику № 257 (а.с. 23).

Відповідач сплатив 03.12.2025 на користь позивача 30 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією № 2853 (а.с. 24), в призначенні платежу якої зазначено: «Згідно договору 553704. У сумі 25000.00 грн., ПДВ - 20 % 5000.00 грн.».

10.01.2026 позивач звернувся до відповідача із претензією від 09.01.2026 № 87 (а.с. 28), в якій позивач повідомив відповідача, що оплата за товар на суму 28 952,62 грн. була зарахована в рахунок оплати видаткової накладної від 03.10.2025 № FTM00332922/25, а оплата в сумі 29 308,78 грн. - в рахунок оплати видаткової накладної від 22.10.2025 № FTM00356441/25. В цій претензії позивач просив відповідача упродовж 3 календарних днів з моменту отримання цієї претензії, оплатити заборгованість за Договором поставки № 553704 від 12.05.2023 в сумі 309 750,20 грн., з яких основний борг становить 243 059,53 грн. та штраф в сумі 66 690,67 грн.

Ця претензія була отримана представником відповідача 27.01.2026, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Після звернення позивача з претензією до відповідача, останній перерахував на користь позивача 17 000,00 грн. (а.с. 25-27), зокрема:

- 10 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 20.01.2026 № 2908, в призначенні платежу якої зазначено: «Згідно договору 553704. У сумі 8333.33 грн., ПДВ - 20 % 1666.67 грн.»;

- 2 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 28.01.2026 № 2936, в призначенні платежу якої зазначено: «Згідно договору 553704. У сумі 1666.67 грн., ПДВ - 20 % 333.33 грн.»;

- 5 000,00 грн. згідно з платіжною інструкцією від 17.02.2026 № 2983, в призначенні платежу якої зазначено: «Згідно договору 553704. У сумі 4166.67 грн., ПДВ - 20 % 833.33 грн.».

Отже, загалом відповідач перерахував на користь позивача 47 000,00 грн. та повернув товар на суму 29 308,77 грн.

Як зазначає позивач, сплачені відповідачем кошти та кошти за повернутий товар позивачем були зараховані таким чином:

- по видатковій накладній № FTM00332922/25 від 03.10.2025 в сумі 86 299,99 грн. було зараховано сплачені відповідачем кошти: 03.12.2025 в сумі 28 952,62 грн.; 20.01.2026 в сумі 10 000 грн та 17.02.2026 в сумі 5 000 грн., тому за доводами позивача заборгованість відповідача по видатковій накладній № FTM00332922/25 від 03.10.2025 становить 42 347,37 грн. (86 299,99 - 28 952,62 - 10 000 - 5 000);

- по видатковій накладній № FTM00356441/25 від 22.10.2025 в сумі 41 760,55 грн. було зараховано повернення відповідачем товару на суму 29 308,78 грн., а також сплачені відповідачем кошти 28.01.2026 в сумі 2 000 грн., тому за доводами позивача заборгованість відповідача по видатковій накладній № FTM00356441/25 від 22.10.2025 становить 10 451,77 грн (41 760,55 - 29 308,78 - 2 000).

Оскільки повернутий відповідачем товар в сумі 29 308,78 грн., був поставлений позивачем за видатковою накладною № FTM00356441/25 від 22.10.2025, позивач обґрунтовано врахував вартість повернутого товару саме у рахунок погашення заборгованості відповідача за видатковою накладною № FTM00356441/25 від 22.10.2025.

Суд першої інстанції також врахував, що правовідносини позивача та відповідача за Договором поставки № 553704 тривають з травня 2023 року, що свідчить про те, що станом на 03.10.2025 у відповідача могла бути вже наявна заборгованість за поставлений товар у минулий період, тому з 30 000 грн, сплачених відповідачем 03.12.2025, позивач і зарахував в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною № FTM00332922/25 від 03.10.2025 саме 28 952,62 грн.

При цьому, відповідач, скориставшись своїм правом на подачу клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, не заперечив щодо такого способу зарахування позивачем сплачених відповідачем грошових коштів.

Враховуючи, що у призначенні платежу платіжних інструкцій міститься посилання на Договір 553704 та сплачені відповідачем суми, без конкретизації номерів видаткових накладних, за яким постачався товар, суд першої інстанції дійшов висновку, що сплачені відповідачем грошові кошти правомірно зараховані позивачем у погашення заборгованості по видатковим накладним від 03.10.2025 № FTM00332922/25 та від 22.10.2025 № FTM00356441/25 у визначений позивачем спосіб.

По іншим поставкам 15.10.2025, 22.10.2025, 24.10.2025 та 27.10.2025 оплата відповідачем не здійснювалась взагалі, тому позивач пред`явив до стягнення суму основної заборгованості у розмірі 226 059,53 грн. (42 347,37 + 68 800,03 + 10 451,77 + 17 439,47 + 12 592,19 + 3 750 + 1678,70 +69 000).

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар, позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 295 090,26 грн., пеню в розмірі 24 047,23 грн., інфляційні втрати в розмірі 4 992,42 грн. та 3 % річних в сумі 2 357,94 грн. та звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КПП Центр» основну суму боргу 226 059,53 грн., 23 995,95 грн. пені, 4 992,42 грн. інфляційних втрат, 2 352,98 грн. 3 % річних та 3 861,01 грн. витрат зі сплати судового збору; в решті позову відмовлено.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені, а відтак, а відтак, враховуючи, що рішення в частині розгляду позовних вимог про стягнення основного боргу, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, в цих частинах рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частинах розгляду позовних вимог про стягнення основного боргу, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.

Отже предметом розгляду під час апеляційного розгляду цієї справи є позовні вимоги про стягнення пені в сумі 24 047,23 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч. 1 ст. 692 ЦК України)

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). (ч. 1 ст. 530 ЦК України)

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. (ч. 1) Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч. 2) Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

За умовами п. 6.1. Договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення до моменту закінчення такого прострочення, а у випадку, коли прострочення триває - до моменту звернення Постачальника до суду.

Враховуючи що матеріалами справи належним чином підтверджено факт порушення відповідачем строків оплати поставленого за Договором, позивач відповідно до приписів ЦК України та положень Договору має право на стягнення з відповідача пені.

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, суд першої інстанції встановив, що позивач здійснює нарахування пені таким чином:

по видатковій накладній від 03.10.2025 № FTM00332922/25:

за період 04.12.2025 - 19.01.2026 на суму 57 347,37 грн. у розмірі 2 289,18 грн.;

за період 20.01.2026 - 16.02.2026 на суму 47 347,37 грн. у розмірі 1 102,61 грн.;

за період 17.02.2026 - 21.03.2026 на суму 42 347,37 грн. у розмірі 1 148,60 грн.;

по видатковій накладній від 15.10.2025 № FTM00347402/25 за період 14.11.2025 - 21.03.2026 на суму 68 800,03 у розмірі 7 383,28 грн.;

по видатковій накладній від 22.10.2025 № FTM00356441/25:

за період 04.11.2025 - 27.01.2026 на суму 12 451,77 грн. у розмірі 898,92 грн.;

за період 28.01.2026 - 21.03.2026 на суму 10 451,77 грн. у розмірі 455,87 грн.;

по видатковій накладній від 22.10.2025 № FTM00356529/25 за період 05.11.2025 - 21.03.2026 на суму 17 439,47 грн. у розмірі 2 004,82 грн.;

по видатковій накладній від 22.10.2025 № FTM00356527/25 за період 05.11.2025 - 21.03.2026 на суму 12 592,19 грн. у розмірі 1 447,58 грн.;

по видатковій накладній від 24.10.2025 № FTM00360628/25 за період 07.11.2025 - 21.03.2026 на суму 3 750 грн. у розмірі 424,73 грн.;

по видатковій накладній від 24.10.2025 № FTM00360631/25 за період 07.11.2025 до 21.03.2026 на суму 1 678,70 грн. у розмірі 190,13 грн.;

по видатковій накладній від 27.10.2025 № FTM00362608/25 за період 26.11.2025 - 21.03.2026 на суму 69 000 грн. у розмірі 6 701,51 грн.

Загалом 24 047,23 грн. пені.

Водночас, перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який встановив, що такий розрахунок зроблений арифметично неправильно, без врахування спливу строку для сплати відповідачем коштів по кожній окремій видатковій накладній та без врахування днів, з яких у позивача виникло право на нарахування пені по кожній поставці.

З урахуванням викладеного та в межах заявлених позивачем позовних вимог суд першої інстанції цілком вірно навів обґрунтований розрахунок пені:

по видатковій накладній від 03.10.2025 № FTM00332922/25:

за період 04.12.2025 - 19.01.2026 на суму 57 347,37 грн. у розмірі 2 289,18 грн.;

за період 20.01.2026 - 16.02.2026 на суму 47 347,37 грн. у розмірі 1 102,61 грн.;

за період 17.02.2026 - 21.03.2026 на суму 42 347,37 грн. у розмірі 1 148,60 грн.;

по видатковій накладній від 15.10.2025 № FTM00347402/25 за період 14.11.2025 - 21.03.2026 на суму 68 800,03 у розмірі 7 383,28 грн.;

по видатковій накладній від 22.10.2025 № FTM00356441/25:

за період 06.11.2025 - 27.01.2026 на суму 12 451,77 грн. у розмірі 877,76 грн.;

за період 28.01.2026 - 21.03.2026 на суму 10 451,77 грн. у розмірі 455,87 грн.;

по видатковій накладній від 22.10.2025 № FTM00356529/25 за період 06.11.2025 - 21.03.2026 на суму 17 439,47 грн. у розмірі 1 990,01 грн.;

по видатковій накладній від 22.10.2025 № FTM00356527/25 за період 06.11.2025 - 21.03.2026 на суму 12 592,19 грн. у розмірі 1 436,89 грн.;

по видатковій накладній від 24.10.2025 № FTM00360628/25 за період 08.11.2025 - 21.03.2026 на суму 3 750,00 грн. у розмірі 421,54 грн.;

по видатковій накладній від 24.10.2025 № FTM00360631/25 за період 08.11.2025 до 21.03.2026 на суму 1 678,70 грн. у розмірі 188,70 грн.;

по видатковій накладній від 27.10.2025 № FTM00362608/25 за період 26.11.2025 - 21.03.2026 на суму 69 000,00 грн. у розмірі 6 701,51 грн.

Загалом 23 995,95 грн. пені.

У апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції не були враховані норми чинного законодавства та правові висновки, викладенні у постановах Верховного Суду, проте відповідач не навів, не обґрунтував, в чому полягає незгода з оскаржуваним рішенням в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 23 995,95 грн., власний контррозрахунок суду не надав.

Вказане скаржником спростовується змістом рішення суду першої інстанції, в якому були враховані всі перераховані апелянтом в апеляційній скарзі положення ЦК України та практика Верховного Суду щодо тлумачення умов договору, пені та порядку її нарахування.

З огляду на вказане, суд першої інстанції цілком вірно частково задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за розрахунком суду в сумі 23 995,95 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 в оскаржуваній частині прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з цією апеляційною скаргою покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285. 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртракпостач» на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.05.2026 у справі № 925/430/26 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 26.08.2026.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді П.В. Горбасенко

Н.М. Спаських