Постанова від 24 серпня 2026 р. у справі №910/12290/24 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. Справа№ 910/12290/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Горбасенка П.В.

Спаських Н.М.

за участю секретаря судового засідання: Антонюк А.С.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 25.08.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні

матеріали апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 (повний текст складено 26.05.2026)

про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення

у справі № 910/12290/24 (суддя Маринченко Я.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Приватного акціонерного товариства «Київстар»

про стягнення 78 901,75 грн.

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Київстар»

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 27 966,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Київстар» (далі - відповідач, ПрАТ «Київстар») про стягнення 78 901,75 грн., які є неустойкою за період з 26.10.2020 по 21.12.2022 у зв`язку з поверненням із порушенням встановленого строку орендованого майна за Договором № 8254 від 25.10.2018

Приватне акціонерне товариство «Київстар» подало зустрічну позовну заяву до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення надмірно сплачених в якості орендної плати на користь позивача грошових коштів в сумі 27 966,23 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/12290/24 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено: стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» заборгованість у розмірі 27 966,23 грн., а також витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн.

15.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/12290/24.

Вказана заява обґрунтована тим, що:

- наявні обставини, які роблять неможливим виконання судового наказу у раніше встановлений спосіб, оскільки боржник є державним органом, а кошти, що надходять від його діяльності у сфері оренди державного майна, не залишаються у його розпорядженні, а повністю зараховуються до доходної частини державного бюджету;

- відповідно до п. 3.6. Договору №8254 від 25.10.2018 орендна плата перераховується до Державного бюджету України та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця , наступного за звітним;

- оскільки кошти у розмірі 27 966,23 грн. перераховано до державного бюджету, списання заборгованості у розмірі 27 966,23 грн. має здійснюватися з Державного бюджету України;

- стягувана заборгованість за своєю правовою природою походить із бюджетних надходжень, отже, єдиним ефективним процесуальним механізмом реалізації судового рішення, який не змінює його суті, є видозміна форми виконання шляхом безспірного списання вказаних коштів безпосередньо з Державного бюджету України.

Відтак, заявник вважає, що грошові кошти на користь ПрАТ «Київстар» у розмірі 27 966,23 грн. підлягають списанню з Державного бюджету України, з огляду на що просив суд першої інстанції змінити порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 по справі № 910/12290/24 в частині стягнення заборгованості у розмірі 27 966,23 грн. з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» на порядок: стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» заборгованості у розмірі 27 966,23 грн. з Державного бюджету України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/12290/24.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/12290/24 на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» заборгованість у розмірі 27 966,23 грн., а також витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн. стягнуто саме з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, а не з Державного бюджету;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням;

- заявником до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували об`єктивну неможливість виконання зазначеного судового рішення безпосередньо боржником - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву;

- процедура визначення конкретного рахунку боржника чи відповідної бюджетної програми, за рахунок яких має бути забезпечено виконання судового рішення, належить до виключних внутрішніх адміністративно-господарських та розпорядчих функцій органів виконавчої влади і має вирішуватися в порядку їх міжвідомчої взаємодії.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 05.06.2026 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулось з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить:

- скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва у справі № 910/12290/24 про відмову у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 26.05.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу і порядку виконання судового рішення;

- зупинити виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 до ухвалення рішення;

- справу розглядати за участю представника Регіонального відділення.

Скаржник вважає ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 такою, що підлягає скасуванню з підстави невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж доводи, що й в суді першої інстанції, зауваживши, що:

- Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення виступає орендодавцем нерухомого майна та здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна;

- імперативність визначення отримувачем надходжень від орендної плати за користування державним майном саме Державний бюджет України визначена Бюджетним кодексом України (стаття 29 БК України);

- надходження від орендної плати за користування Приватним акціонерним товариством «Київстар» державним майном здійснювались на рахунок доходу загального фонду Державного бюджету у Державній казначейській службі України;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України не є отримувачем надходження від орендної плати за користування Приватним акціонерним товариством «Київстар» державним майном за Договором № 8254 від 25.10.2018;

- в розумінні Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, Регіональне відділення в частині надходження від орендної плати за користування Приватним акціонерним товариством «Київстар» державним майном за Договором №8254 від 25.10.2018 не є боржником, а контролером справляння надходжень бюджету;

- списання коштів з рахунку Регіонального відділення призведе до порушення Порядку виконання судових рішень.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2026 справа № 910/12290/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., Горбасенко П.В., Гончаров С.А.

З урахуванням того, що апеляційна скарга надійшла безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2026 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12290/24, а розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали 25.06.2026 матеріали справи № 910/12290/24 надішли до Північного апеляційного господарського суду.

У період з 15.06.2026 по 19.06.2026 та у період з 22.06.2026 по 26.06.2026 суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці.

Окрім цього, у період з 16.06.2026 по 19.06.2026 суддя Горбасенко П.В. перебував у відпустці.

Окрім цього, у період з 13.06.2026 по 15.06.2026 суддя Гончаров С.А. перебував у відрядженні, а у період з 16.06.2026 по 19.06.2026, у період з 22.06.2026 по 26.06.2026, у період з 29.06.2026 по 01.07.2026 - у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026:

- апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 залишено без руху на підставі ст. 174, ч. 2 ст. 260 ГПК України;

- надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву області строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.;

- попереджено Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дана апеляційна скарга буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню скаржнику.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржник 02.07.2026 подав заяву про усунення недоліків, в додатках до вказаної заяви міститься платіжна інструкція № 460 від 29.06.2026 про сплату 2 662,40 грн., в призначенні платежу вказано: «Сплата судового збору за позовом РВ ФДМУ по місту Києву, на ухвалу від 26.05.2026 по справі №910/12290/24, Північний апеляційний господарський суд».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2026:

- відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про зупинення виконання наказу Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 до ухвалення рішення;

- відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24;

- постановлено розгляд справи здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, справу № 910/12290/24 призначено до розгляду на 25.08.2026 о 9 год. 40 хв.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 № 09.1-08/2245/26 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/12290/24 у зв`язку з перебуванням судді Гончарова С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці у період з 24.08.2026 по 26.08.2026.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 справа № 910/12290/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 прийнято до свого провадження визначеною колегією суддів (головуючий суддя (суддя-доповідач) Яценко О.В., судді Горбасенко П.В., Спаських Н.М.) справу № 910/12290/24; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 відбудеться у раніше визначені дату та час, а саме 25.08.2026 о 9 год. 40 хв.

Станом на 25.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач та Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду справи шляхом направлення до електронного кабінету процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про відкриття провадження від 08.07.2026 у справі № 910/12290/24 учасникам справи доставлено до електронних кабінетів 08.07.2026, доказом чого є довідки про доставку електронних документів від 09.07.2026, що містяться в матеріалах справи (том 2, а.с. 40-44).

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 08.07.2026 про відкриття провадження у справі № 910/12290/24 оприлюднена у реєстрі 10.07.2026.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника відповідача та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, та те, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника відповідача та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/12290/24 у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено: стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» заборгованість у розмірі 27 966,23 грн., а також витрати по сплаті судового збору 2 422,40 грн.

21.05.2025 на виконання зазначеного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ у справі (том 1, а.с. 234).

Листом від 12.05.2026 № 930-10-1809 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про неможливість безспірного списання з рахунку Регіонального відділення надмірно сплаченої орендної плати у зв`язку з тим, що отримувачем коштів є Державний бюджет України в особі Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві з наданням копій платіжних доручень, які є доказом надмірної сплати орендної плати у справі № 910/12290/24, та проханням звернутись до Господарського суду міста Києва із заявою про зміну способу виконання судового рішення у справі № 910/12290/24 (том 2, а.с. 247-249).

15.05.2026 до Господарського суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/12290/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/12290/24, з чим колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №11 -рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-ІІ).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 у справі Фуклев проти України, заява №71186/01, п. 84). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

За змістом статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає.

З аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/1478/15, від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17, постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.

Статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

У відповідності до приписів частини 2 статті 19 Конституції України, Регіональне відділення, як орган державної влади, його посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до Закону України «Про Фонд державного майна України» від 09.12.2011, Положення про Регіональне відділення, регіональне відділення є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також захист інтересів держави в суді.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України уповноважено Казначейство України здійснювати безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 3 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» заборгованість за судовими рішеннями підлягає погашенню у певній черговості.

Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (стаття 95 Конституції України).

Законами про Державний бюджет України щорічно передбачаються кошти для погашення заборгованості.

Абзацом другим підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за черговістю надходження таких рішень.

Виконання рішень суду здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення (стаття 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захисті і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012), невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012, рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013).

Відповідно до п. 34 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування єдиним майновим комплексом та іншим державним майном (крім орендної плати, визначеної пунктом 10 частини третьої цієї статті) (пункт 34 стаття 29 БК України).

Відповідно до п. 3.6. Договору № 8254 від 25.10.2018 орендна плата перераховується до Державного бюджету України та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (том 1, а.с. 6 зворот).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до платіжних доручень №1765029 від 15.03.2022 на суму 2 957,22 грн., №1787816 від 14.04.2022 на суму 3 090,29 грн., №1817617 від 13.05.2022 на суму 3 186,09 грн., №1849139 від 20.06.2022 на суму 3 272,12 грн., №1862523 від 14.07.2022 на суму 3 373,55 грн., №1890495 від 12.08.2022 на суму 3 397,17 грн., №1914612 від 14.09.2022 на суму 3 434,54 грн., №1960820 від 08.11.2022 на суму 3 499,79 грн., №1964045 від 14.11.2022 на суму 3 587,29 грн., №1987353 від 15.12.2022 на суму 3 612,40 грн., №2021433 від 18.01.2023 на суму 1 380,75 грн. (том 1, а.с. 240-245), Приватним акціонерним товариством «Київстар» на виконання умов Договору № 8254 від 25.10.2018 здійснювалась сплата орендної плати на рахунок отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, банк отримувача - Казначейство України.

Враховуючи вищевикладене, надходження від орендної плати за користування Приватним акціонерним товариством «Київстар» державним майном здійснювались на рахунок доходу загального фонду Державного бюджету у Державній казначейській службі України.

Регіональне відділення Фонду державного майна України не є отримувачем надходження від орендної плати за користування Приватним акціонерним товариством «Київстар» державним майном за Договором № 8254 від 25.10.2018.

Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення виступає лише орендодавцем нерухомого майна та здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.

Отже, грошові кошти на користь ПрАТ «Київстар» у розмірі 27 966,23 грн. підлягають сплаті з Державного бюджету України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (далі - Порядок № 845).

Відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845 безспірне списання коштів бюджету та бюджетних установ здійснюється виключно органами Державної казначейської служби України.

Головне управління Казначейства є територіальним органом Казначейства, яке в межах компетенції, зокрема, здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконує судові рішення суду про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників.

Головне управління Казначейства є органом державної влади, який повинен виконати рішення суду на підставі наказу суду відповідно до Порядку, Кодексу та Закону України «Про виконавче провадження».

Саме територіальний орган Державної казначейської служби України є уповноваженим державою органом, що здійснює списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ), на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, на виконання судових рішень про повернення коштів, перерахованих до Державного бюджету України.

У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (пункти 31-32 рішення від 11.11.1996 у справі «Кантоні проти Франції» («CANTONI v. FRANCE»), заява № 17862/91; пункт 65 рішення від 11.0.4.2013 у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11).

З урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне вказати, що належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові від 08.11.2017 у справі № 761/13921/15-ц (провадження N 6-99цс17), оскільки Верховний Суд України не робив висновку про обов`язкове залучення ДКСУ та неможливість задоволення позову у разі незалучення цього органу.

Велика Палата Верховного Суду також вважає, що в ухвалі Верховного Суду від 04.09.2019, якою справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, міститься помилкове посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16, оскільки в тій справі зроблений висновок про повернення сум виконавчого збору, надміру сплачених до Державного бюджету України, а не про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, і не зроблено висновку про обов`язкове залучення ДКСУ та неможливість задоволення позову у разі незалучення.

Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанова ВП Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц).

Таким чином, зміна способу виконання рішення шляхом визначення способу стягнення коштів з Державного бюджету України сприятиме виконанню судового рішення та відповідати інтересам стягнення.

Відповідно до пп. 2 п. 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, звертатися до органу, який видав виконавчий документ, щодо зміни порядку і способу виконання такого рішення.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Нормами, закріпленими у пунктах Порядку № 845, чітко розмежовано порядки виконання рішень судів про стягнення коштів: державного та місцевого бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету (пункти 16 - 23); про безспірне списання коштів з рахунків боржника (пункти 24 - 34); про безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 35 - 40); про безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам (пункти 41- 46) та про безспірне списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункти 47-52).

Відповідно до абзацу першого п. 19 Порядку № 845 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, оскільки кошти в сумі 27 966,23 грн. перераховано до державного бюджету, безспірне списання коштів у розмірі 27 966,23 грн. має здійснюватися з Державного бюджету України, а не з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що зміна способу виконання судового рішення, яку просить здійснити заявник, сприятиме ефективному захисту порушеного права стягувача та виконанню рішення суду. При цьому така зміна способу виконання судового рішення не змінює його по суті та не призводить до зміни первісно обраного відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) способу захисту своїх прав та інтересів, адже результатом виконання рішення суду із застосуванням і первісного і зміненого способу його виконанням є повернення відповідачу коштів.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява Головного управління Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №910/12290/24 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з огляду на що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні вказаної заяви підлягає скасуванню.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм процесуального права, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 підлягає скасуванню з прийняттям рішення про задоволення заяви Головного управління Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 910/12290/24.

Враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, враховуючи що спір у справі в частині зустрічного позову виник внаслідок неправильних дій позивача, судові витрати за звернення з даною апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 277, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 задовольнити повністю.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.05.2026 у справі № 910/12290/24 скасувати.

3. Заяву Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну порядку і способу виконання судового рішення по справі № 910/12290/24 - задовольнити.

4. Змінити порядок і спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 по справі № 910/12290/24 в частині стягнення заборгованості у розмірі 27 966,23 грн. з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» і встановити такий порядок і спосіб його виконання:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар» (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53; ідентифікаційний код 21673832) заборгованість у розмірі 27 966 (двадцять сім тисяч дев`ятсот шістдесят шість) грн. 23 коп.»

5. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 26.08.2026

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді П.В. Горбасенко

Н.М. Спаських