Суд: Західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, з них
Дата: 26 серпня 2026 р.
Справа: №914/1923/25
Суддя: Степанюк Ніна Леонтіївна
ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1923/25
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Степанюк НЛ.
суддів Міліціанова Р.В.
Ржепецького В.О.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1
про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу
в межах розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» (вх. № 01-05/1759/26 від 02.06.2026) та (вх. № 01-05/1760/26 від 02.06.2026)
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 (повний текст рішення складено 14.05.2026, суддя Яворський Б.І.)
та на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 (повний текст складено 26.05.2026, суддя Яворський Б.І.)
у справі № 914/1923/25
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Приватного підприємства «Науково-виробничого підприємства «ЛЕОКОМ»
про зобов`язання до вчинення дій
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2026 позовні вимоги задоволено частково; зобов`язано Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» надати ОСОБА_1 належним чином засвідчені копії документів за період з 20.09.2022 по 20.06.2025; належним чином засвідчені копії балансів та звітів про фінансові результати за період з 01.01.2025 по 20.06.2025. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» на користь ОСОБА_1 3028,00 грн судового збору.
Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» на користь ОСОБА_1 32000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 11 липня 2026 апеляційні скарги Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» залишено без задоволення, рішення від 05.05.2026 та додаткове рішення від 26.05.2026 Господарського суду Львівської області у справі № 914/1923/25 залишено без змін.
17.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 Березюк С.В. надійшла заява в якій вона просить ухвалити додаткове рішення у справі №914/1923/25 та стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22 000,00, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції.
Заявник зазначає, що оскільки 11.08.2026 року суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ» залишив без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2026 та додаткове рішення від 26.05.2026 у справі №914/1923/25 залишив без змін, тому представниця заявника просить суд апеляційної інстанції повністю покласти витрати позивача на професійну правничу допомогу на відповідача.
До заяви додані договір про надання професійної правничої допомоги №2-гса від 01.06.2026, додаток №1 до договору №2-гса від 01.06.2026 року про надання правничої допомоги від 01.07.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 12 серпня 2026 року, додаток №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.08.2026 року за договром №2- гса про надання правничої допомоги від 01 червня 2026 року.
З додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.08.2026 року вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги правничої допомоги: 1) Ознайомлення з апеляційною скаргою Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ», кількість потрачених годин – 2 год., вартість- 6 000,00 грн; 2)Підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №914/1923/25, кількість протрачених годин – 4 год., вартість – 12 000,00 грн; 3) Участь у судовому засіданні у справі №914/1923/25 що відбулось 11.08.2026 року, кількість потрачених годин -1 год., вартість – 4 000,00 грн (розраховується відповідно до п.5 додатку №1 до договору).
17.08.2026 через підсистему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 Березюк С.В. надійшла заява про ухвалення додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/1923/25 б/н від 17.08.2026.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 прийнято до розгляду заяву представника ОСОБА_1 Березюк С.В. про ухвалення додаткового судового рішення по справі №914/1923/25, здійснювати її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 1, 3, 5 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними в зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок викладено в пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Відповідно до частин 1- 3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), відшкодовуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, у межах строку для подання відзиву апеляційну скаргу позивач подав заяву про попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат вказав, що очікує понести в апеляційному господарському суді орієнтовно 50 000,00 грн, що включатиме оплату правової допомоги, витрати на копіювання документів, поштові витрати, оплата послуг представника в судовому розгляді справи тощо.
Представник позивача заявив про намір подати докази витрат на правову допомогу в судовому засідання 11.08.2026 до початку судових дебатів.
Заява про ухвалення додаткової постанови у справі №914/1923/25 надійшла до апеляційного суду 17.08.2026.
На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції позивачем надано суду копії: договір про надання професійної правничої допомоги №2-гса від 01.06.2026, додаток №1 до договору №2-гса від 01.06.2026 року про надання правничої допомоги від 01.07.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг №1 від 12 серпня 2026 року, додаток №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.08.2026 року за договором №2- гса про надання правничої допомоги від 01 червня 2026 року.
Отже, заявник дотримався вимог частини 8 статті 129 ГПК України щодо подання відповідної заяви.
З акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.08.2026 року вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги правничої допомоги: 1) Ознайомлення з апеляційною скаргою Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ», кількість потрачених годин – 2 год., вартість – 6 000,00 грн; 2)Підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №914/1923/25, кількість протрачених годин – 4 год., вартість – 12 000,00 грн; 3) Участь у судовому засіданні у справі №914/1923/25 що відбулось 11.08.2026 року, кількість потрачених годин – 1 год., вартість – 4 000,00 грн (розраховується відповідно до п.5 додатку №1 до договору).
Відповідачем у встановлений судом в ухвалі від 20.08.2026 строк, не подано до суду заперечень проти розподілу витрат позивача на послуги адвоката.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Колегія суддів, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення та покладання витрат позивача на професійну правничу допомогу на відповідача, з огляду на таке.
01.06.2026 між Березюк С.В. (адвокат) та ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги №2-гса, згідно з п. 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором.
Додатком №1 від 01.07.2026 до договору №2-гса від 01.06.2026 сторони погодили надання правової допомоги у апеляційному суду у цій справі та що гонорар адвоката становить 3 000,00 грн за годину надання послуг (п.3) та та вартість участі у кожному судовому засіданні незалежно від його тривалості – 4 000,00 грн (п.5).
Згідно з актом приймання-передачі послуг №1 від 12.08.2026, адвокат надав ОСОБА_1 послуги правничої допомоги, надані під час апеляційного розгляду справи №914/1923/25 у Західному апеляційному господарському суді на загальну суму 22 000,00 грн.
З акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 12.08.2026 року вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв послуги правничої допомоги, надані під час апеляційного розгляду справи №914/1923/25 у Західному апеляційному суді господарському суді на загальну суму 22 000,00 грн, а саме: 1) ознайомлення з апеляційною скаргою Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «ЛЕОКОМ», кількість потрачених годин – 2 год., вартість – 6 000,00 грн; 2) Підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі №914/1923/25, кількість протрачених годин – 4 год., вартість – 12 000,00 грн; 3) Участь у судовому засіданні у справі №914/1923/25 що відбулось 11.08.2026 року, кількість потрачених годин – 1 год, вартість – 4 000,00 грн.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Водночас при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд не втручається у договірні відносини між адвокатом і клієнтом щодо визначення розміру гонорару, однак зобов`язання, які склалися між ними, не є безумовно обов`язковими для іншої сторони спору; визначаючи суму компенсації, суд має оцінити витрати з урахуванням критеріїв, установлених процесуальним законом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Колегія суддів враховує, що правничу допомогу позивачу у суді першої та апеляційної інстанцій надавала та сама адвокат Березюк С.В., у зв`язку з чим на момент апеляційного перегляду вона була обізнана з фактичними обставинами справи, доказами та правовою позицією позивача. Правова позиція позивача під час апеляційного перегляду залишалася сталою, а нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося.
З огляду на характер наданих послуг колегія суддів вважає, що окремо визначена в акті послуга з ознайомлення з апеляційною скаргою вартістю 6 000 грн не підлягає окремому відшкодуванню за рахунок відповідача. Аналіз доводів апеляційної скарги є необхідною складовою підготовки відзиву на неї, вартість якого заявником окремо визначена у розмірі 12 000 грн.
Відтак, керуючись критеріями необхідності, обґрунтованості та пропорційності витрат, визначеними частиною 5 статті 129 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що витрати в сумі 6 000 грн за ознайомлення з апеляційною скаргою не підлягають покладенню на відповідача, тоді як витрати на підготовку відзиву в сумі 12 000 грн та участь у судовому засіданні в сумі 4 000 грн є документально підтвердженими, пов`язаними з апеляційним розглядом справи, необхідними та обґрунтованими.
Аналогічний підхід викладено в додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2025 у справі № 908/2136/23, у якій зазначено, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має оцінити їх необхідність та обґрунтованість і вправі не покладати на іншу сторону витрати за окремі послуги, які за своїм змістом охоплюються іншими наданими адвокатом послугами та фактично призводять до подвійного врахування однієї й тієї самої роботи.
Отже, врахувавши результати розгляду справи у суді апеляційної інстанції, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, а також надані заявником документи, беручи до уваги те, що для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у сумі 16 000,00 грн, які відповідають є документально підтвердженими, пов`язаними з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, необхідними та обґрунтованими.
Натомість у решті вимог заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу необхідно відмовити.
Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче підприємство «Леоком» (81053, м. Новояворівськ, Яворівський район, Львівська область, вулиця Січ. Стрільців,16; код ЄДРПОУ 32053844) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 16 000 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
3. У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
4. Доручити Господарському суду Львівської області видати наказ.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом 20 днів з дня складення повної постанови.
Головуючий суддя Степанюк Н.Л.
Суддя Міліціанов Р.В.
Суддя Ржепецький В.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua