Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 26 серпня 2026 р.
Справа: №380/4826/25
Суддя: Димарчук Тетяна Миколаївна
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/4826/25 пров. № А/857/35880/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді – Димарчук Т.М.
суддів – Москаля Р.М., Сала П.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року про повернення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду (суддя – Братичак У.В., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 у справі №380/4826/25 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/6999 від 11.01.2022. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/6999 від 11.01.2022, з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
02.06.2026 до суду першої інстанції звернувся позивач із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4826/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/6999 від 11.01.2022, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 248 746,23 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2026 заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - повернуто заявнику без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що питання про наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №380/4826/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/6999 від 11.01.2022, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 конкретної суми заборгованості вже було вирішено ухвалою від 24 вересня 2025 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №380/4826/25. При цьому суди обох інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для зміни способу виконання судового рішення у цій справі. Відтак вважав, що заявником фактично подано заяву з питання, яке вже було вирішено судом, а тому така заява є безпідставною і необґрунтованою, та, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 167 КАС України, підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій проти висновків суду першої інстанції заперечує, вважає їх помилковими. Зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено заборони повторного звернення до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду. Більше того, вважає, що підстави цієї заяви відрізняються від попередньої, оскільки період невиконання рішення суду збільшився, також вимоги заяви ґрунтуються на зовсім іншій відповіді за збільшений період, впродовж якого рішення залишається невиконаним в повному обсязі. Тому, просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Враховуючи викладене справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду наступні підстави.
Апеляційний суд з`ясував, що 16.09.2025 до суду звернулася представник позивача вперше із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просила суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №380/4826/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/6999 від 11.01.2022, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 249512,28 грн.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії – відмовлено.
В подальшому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №380/4826/25 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної Вікторії Анатоліївни залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року з питань зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі №380/4826/25 – без змін.
02.06.2026 до суду знову звернувся позивач із заявою про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №380/4826/25 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Адміністрації Державної прикордонної служби України №11/6999 від 11.01.2022, з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.04.2019 по день проведення перерахунку, в сумі 248 746,23 грн.
Суд першої інстанції повернув позивачу його заяву від 02.06.2026 без розгляду мотивуючи це тим, що заявником фактично подано заяву з питання, яке вже було вирішено судом, а тому така заява є безпідставною і необґрунтованою.
Апеляційний суд вважає такий висновок помилковим та зазначає, що за правилом ч.2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Матеріалами справи підтверджується те, що заява позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду подана 16.09.2025 та заява яка подана 02.06.2026 ґрунтуються на різних відповідях отриманих від відповідача щодо розміру заборгованості. Різняться також і заявлені до стягнення суми заборгованості, а відтак, на переконання суду апеляційної інстанції підстави та вимоги цих заяв є різні.
Іншими словами - повторне звернення позивача з заявою про зміну способу виконання рішення суду обумовлено збільшенням періоду невиконання рішення суду. Підставою для повторного звернення стало отримання нової відповіді за більший період, впродовж якого рішення залишається невиконаним в повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що законом не обмежено кількість звернень до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що він має право на повторне звернення до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України, яким встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про безпідставність поданої заяви, а відтак необґрунтовано повернув без розгляду ОСОБА_1 його заяву про зміну способу і порядку виконання рішення.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має застосовуватися на практиці і бути ефективним (рішення у справі Белле проти Франції). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права (рішення у справах Белле проти Франції та Нун`єш Діаш проти Португалії).
Згідно ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.06.2026 про зміну способу і порядку виконання рішення.
Керуючись ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року про повернення без розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 380/4826/25 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т. М. Димарчук
судді Р. М. Москаль
П. І. Сало
Оригінал: reyestr.court.gov.ua