Постанова від 26 серпня 2026 р. у справі №300/8516/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/8516/24 пров. № А/857/41605/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Довгої О.І.,

Запотічного І.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року (головуючий суддя Біньковська Н.В.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в м. Івано-Франківськ, у справі №300/8516/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач-2), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 16.05.2024 №057050011473 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з 09.05.2024; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити з 09.05.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зарахувавши до пільгового стажу роботи за провідною професією «горнові доменних печей» період роботи з 08.04.2022 по 30.04.2024 з повним робочим днем в цеху доменному, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.05.2024 за №057050011473.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №1, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби з 08.04.2022 по 30.04.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийняти відповідне рішення, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цьому рішенні суду. У задоволенні решти позову відмовлено.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що час проходження військової служби в особливий період зараховується до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року скасувати та в позові відмовити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що вік заявника становив 44 роки 05 місяців 28 днів, страховий стаж позивача, при розгляді заяви про призначення пенсії від 09.05.2024, становив 37 роки 02 місяців (в тому числі додаткові роки за Списком № 1 - 17 років). Пільговий стаж за Списком №1 становить 17 років 11 місяців 14 днів. За доданими документами до пільгового та страхового стажу зараховано усі періоди. У зв`язку з тим, що в позивача був відсутній необхідний 25 річний пільговий стаж роботи, Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області 16.05.2024 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії відповідно до частини 3 ст. 114 Закону № 1058.

Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що 09.05.2024 ОСОБА_1 у 44-річному віці звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 (а.с.58).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 16.05.2024 №057050011473 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статі 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Пільговий стаж за Списком №1 - 17 років 11 місяців 14 днів. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. Згідно поданих документів право на пенсію за віком на пільгових умовах заявник матиме з 12.11.2029 (а.с.57).

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує такі підстави.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вимогами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регламентуються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 28.12.2007 року (далі - Закон № 1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Так, Відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуруються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Щодо зарахування періоду проходження військової служби на пільгових умовах, апеляційний суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Водночас, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII встановлено види військової служби, до яких, зокрема віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №№2011-XII), передбачено, що час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 роз`яснень Міністерства соціального захисту населення України №2 від 26.03.93 «Про деякі питання застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 23 квітня 1993 року за №33, час перебування на військовій службі підлягає зарахуванню як до загального стажу, так і стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах, якщо на момент призову на військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що передбачає такі пільги.

Апеляційний суд при прийнятті рішення враховує, що починаючи з 03.08.2016 діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.

Згідно з Підрозділом І «Доменне виробництво» Розділу ІІІ «Чорна металургія» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах віднесено посаду робітників, а саме горнові доменних печей.

Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 02.02.2004 позивач з 01.03.2004 працює на посаді горнового доменної печі у ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ». Відомості про звільнення із зазначеного підприємства відсутні (а.с.73).

За змістом довідки ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30.04.2024 №03.03.01-377/к ОСОБА_1 працював повний робочий день у ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» з 01.03.2004 по 07.04.2022 та виконував роботи в цеху доменному за професією, посадою горнові доменних печей, що передбачено Списком №1 розділу ІІІ, підрозділу І постанови Кабінету Міністрів України №461 від 24.06.2016. У довідці також вказано, що з 08.04.2022 по теперішній час (30.04.2024) ОСОБА_1 перебуває на військовій службі (мобілізація до лав ЗСУ) (а.с.21).

Таким чином, посада позивача (горновий доменний печей) передбачена означеним вище Списком №1, що відповідачами не заперечується.

Згідно повідомлення, надісланому керівникові підприємства (установи), резервіст ОСОБА_1 з 08.04.2022 призваний на військову службу за призовом осіб із числа резервістів на особливий період (а.с.22).

За змістом військового квитка серії НОМЕР_2 від 22.06.2023 ОСОБА_1 з 12.03.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 (а.с.23).

Як правильно встановлено судом першої інстанції, період військової служби з 08.04.2022 по 30.04.2024 зараховано до стажу роботи позивача в одинарному розмірі (а.с.61). Вказаний період проходження військової служби не є спірним.

Згідно розрахунку стажу роботи страховий стаж позивача становить - 37 років 02 місяці (в тому числі додаткові роки за Список №1), пільговий стаж роботи за Списком №1 - 17 років 11 місяців 14 днів (а.с.61, 57).

Із матеріалів справи слідує, що на момент призову на військову службу 08.04.2022 позивач працював повний робочий день за професією, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, а саме горновим доменних печей у ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ».

При цьому апеляційний суд зазначає, що посада, яку займає позивач у ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» - горновий доменний печей, належить до переліку провідних професій, передбаченого частиною 3 статті 114 Закону №1058. Вказане не є спірним.

Період роботи позивача в ПРАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» до призову на військову службу на особливий період під час мобілізації відповідачем зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №1, що підтверджується розрахунком стажу (а.с.61).

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що період проходження позивачем військової служби в особливий період під час мобілізації має бути зарахований до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення, що має наслідком, як це правильно констатовано судом першої інстанції, таке скасувати, зарахувавши період проходження військової служби з 08.04.2022 по 30.04.2024 до пільгового стажу та повторно розглянути заяву щодо призначення пенсії на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні викладено підстави часткового задоволення позовних вимог, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 року у справі №300/8516/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. І. Шинкар

судді О. І. Довга

І. І. Запотічний